F.1.2 Технічні умови на показники за характеристиками

У технічних умовах на показники за характеристиками має бути зазначено:

  1. очікуваний строк служби захисту від корозії (див. EN ISO 12944-1) та

  2. категорія корозійності (див. EN ISO 12944-2).

У технічних умовах на показники за характеристиками може також визначатися, який зі способів є переважним - фарбування, термічне напилення або гальванізація.

IZ Примітка. В частині показників можна використовувати EN ISO 4628 для оцінки погіршення властивостей фарб та подібних виробів. І

F.1.3 Директивні вимоги

Якщо зазначається очікуваний строк служби захисту від корозії і категорія корозійності, необхідно розробити директивні вимоги, аби забезпечити відповідність до них. В іншому випадку, технічні умови на виконання повинні визначати директивні вимоги, деталізуючи наступне, де це є доречним:

  1. підготовка поверхні виготовлених сталевих компонентів для фарбування (див.

F.2.1);

  1. підготовка поверхні виготовлених сталевих компонентів для термічного напилення (див. EN 14616 та F.2.1);

  2. підготовка поверхні виготовлених сталевих компонентів для гальванізації (див.

F.2.2);

  1. процеси підготовки поверхні кріпильних виробів (див. F.5);

  2. система фарбування згідно з EN ISO 12944-5 та/ або фарбувальні вироби, показники за характеристиками яких було оцінено згідно з EN ISO 12944-6. Це також може включати вимоги до подальших декоративних покриттів та обмеження щодо вибору кольору покрівельних виробів;

  3. технологія робіт для початкового нанесення фарби та ремонту (див. EN ISO 12944-8 та F.6.1);

Примітка. Для ремонту на будівельному майданчику покриттів, що було нанесено в заводських умовах, можуть знадобитися особливі рекомендації.

  1. термічне напилення (див. F.6.2);

  2. гальванізація (див. F.6.3);

  3. конкретні вимоги до контролю та перевірок (див. F.7);

  4. особливі вимоги до біметалічних контактних поверхонь;

  5. особливі вимоги до листового матеріалу.

F.1.4 Технологія робіт

Захист від корозії необхідно проводити згідно з технологією робіт, яка базується на плані забезпечення якості і відповідає умовам у F.2-F.6, де це є доречним. План забезпечення якості слід розробляти згідно з директивними вимогами у F.1.3.

Технологія робіт має ідентифікувати, на якому етапі виконуються роботи - до виробництва чи після.

Вироби для захисту від корозії необхідно використовувати згідно з рекомендаціями виробника. При процедурах зберігання та поводження щодо матеріалів слід забезпечити, аби строк зберігання та строк придатності після їх відкриття або змішування не було прострочено.

Поводитися, зберігати та транспортувати всі вироби, на які захисне покриття було нанесено фарбуванням, термічним напиленням або гарячою гальванізацією зануренням, слід обережно, аби уникнути пошкодження поверхонь. Упаковка, обгортка та інші матеріали, що використовуються при навантаженні-розвантаженні та зберіганні, зазвичай повинні бути неметалевого типу.

Аби забезпечити необхідну витримку фарбованого покриття до прийнятного рівня та уникнути корозії металізаційних покриттів, необхідно забезпечити простір з адекватною вентиляцією, що захищений від атмосферних впливів і вологості та від інших робіт по нанесенню покриттів.

Не дозволяється проводити жодних операцій по навантаженню, розвантаженню, зберіганню або транспортуванню до тих пір, поки в процесі твердіння система покриття не досягне прийнятного рівня.

Час твердіння покриття не повинен бути менше, ніж рекомендовано виробником виробу.

Процедури ремонту мають відповідати типу пошкодження, яке утворилося під час навантаження, розвантаження, зберігання та монтажу.

F.2 Підготовка поверхні вуглецевих сталей

F.2.1 Підготовка поверхні вуглецевих сталей до фарбування або напилення металу

Підготовка поверхонь повинна виконуватися згідно з EN ISO 12944-4 та EN ISO 8501.

Необхідно провести випробування технології для процесів піскоструменевого очищення, аби встановити здатність досягнення прийнятної чистоти та шорсткості поверхні. Це необхідно повторювати через певний інтервал часу протягом виробництва.

Результати випробувань технології для процесу піскоструменевого очищення мають бути достатніми, аби визначити прийнятність для подальшого процесів нанесення покриттів.

Вимірювання і оцінка шорсткості поверхні повинні проводитися згідно з EN ISO 8503-1 і EN ISO 8503-2.

Якщо матеріали з покриттям повинні проходити подальшу обробку, підготовка поверхні має бути прийнятною для наступної обробки.

Примітка 1. Абразивне очищення і очищення дротяною щіткою не є прийнятними для компонентів з суцільним металізаційним або органічним покриттям. Проте, якщо необхідно провести ремонт покриття, таке очищення може знадобитися для локального видалення забруднень або корозійних відкладень, аби перед виконанням ремонту зачистити до основного шару сталі.

Якщо виконується фарбування поверх цинкового покриття сталі, очищення поверхні вимагає особливої уваги. Поверхні слід очистити (усунути пил і мастило) і, по можливості, обробити прийнятною травильною ґрунтовкою або провести струменеву обробку під низьким тиском з дрібнофракційним абразивом згідно з EN ISO 12944-4 до отримання "тонкої" шорсткості поверхні згідно з EN ISO 8503-2. До нанесення наступного шару покриття необхідно провести контроль обробки.

Примітка 2. Сталева смуга з попереднім гальванічним покриттям часто поставляється з хроматною пасивацією.

F.2.2 Підготовка поверхні вуглецевих сталей до гальванізації

Підготовка поверхонь повинна виконуватися згідно з EN ISO 8501 та EN ISO 1461, якщо не вказано інше.

В результаті травлення, що використовується до гальванізації, високоміцні сталі можуть стати чутливими до водневої крихкості (див. Додаток C до EN ISO 1461:1999).

F.3 Зварні шви та поверхні під зварювання

Якщо компонент призначено до подальшого зварювання, у 150-міліметровій навколошовній зоні поверхні компонента не можна наносити матеріали покриттів, які негативно вплинуть на якість зварного шва (див. 7.5.1.1).

Зварні шви та примикаючий основний метал не можна фарбувати до тих пір, поки не виконано видалення шлаку, очищення, контроль та приймання зварного шва (див. також 10.2 - табл. 22).

F.4 Поверхні в попередньо навантажених з’єднаннях

Для фрикційних з’єднань вимоги до поверхонь тертя і клас обробки або необхідні випробування повинні бути зазначені в технічних умовах на виконання (див. 8.4 та 12.5.2.1).

Для попередньо навантажених з’єднань, в яких не потрібно забезпечувати опір зсуву, слід зазначити площу поверхонь, на які впливають болти з попереднім натягом. Якщо контактні поверхні необхідно пофарбувати перед складанням, товщина сухого покриття має складати від 100 мкм до 75 мкм. Після складання і попереднього натягу слід очистити з'єднання і нанести на них остаточний фарбувальний шар належної системи.

F.5 Підготовка кріпильних виробів

Технічні умови на підготовку кріпильних виробів мають узгоджуватися з наступним:

  1. класифікація захисту від корозії, визначена для споруди або для частини споруди;

  2. матеріал і тип кріпильного виробу;

  3. суміжні матеріали, що контактують з кріпильним виробом, коли його встановлено в проектне положення, і покриття на цих матеріалах;

  4. спосіб затягування кріпильного виробу;

  5. потенційна необхідність ремонту покриття кріпильного виробу після затягування.

Якщо підготовка кріпильних засобів необхідна після їх установки, її не можна провести, доки не буде завершено необхідний контроль кріпильного виробу.

Закладну частину фундаментних болтів необхідно захистити, як мінімум, на перших 50 мм нижче обробленої поверхні бетону. Решту сталевої поверхні необхідно лишити без обробки, якщо не зазначено інше (див. EN ISO 12944-3).

  1. 6 Способи нанесення покриттів

  2. 6.1 Фарбування

Стан поверхні компонента слід перевіряти безпосередньо перед фарбуванням, аби переконатися, що поверхня відповідає вимогам технічних умов, EN ISO 12944-4, EN ISO 8501, EN ISO 8503-2 та рекомендаціям виробника виробу, що буде застосовано.

Фарбування необхідно проводити згідно з EN ISO 12944-7.

Якщо наноситься два або більше шарів, для кожного шару повинні використовуватися різні відтінки фарби.

Конструкції з очікуваним строком служби захисту від корозії понад 5 років та категорією корозійності C3 (і вище) І повинні мати округлі або скошені крайки згідно з EN ISO 12944-3, та ці крайки повинні бути захищені О нанесенням шару смугами, з поперечним продовженням приблизно 25 мм на обох сторонах крайки, що виконуються з номінальною товщиною, яка відповідає системі покриття.

Роботу не можна продовжувати, якщо:

  • температура навколишнього повітря нижче температури, рекомендованої виробником для виробу, що має застосовуватися;

  • поверхні, на які буде наноситися покриття, вологі;

  • температура поверхонь, на які буде наноситися покриття, перевищує точку роси менше ніж на 3 °C, якщо не зазначено інше в паспорті на виріб.

Після нанесення покриття поверхні необхідно захистити від накопичення водиДСТУ Б EN 1090-2-201Х протягом часу, який зазначено у вимогах, що містяться у паспорті на виріб.

Пакування пофарбованих компонентів у пачки не можна починати, поки не закінчиться час твердіння, декларований виробником фарби. Аби уможливити достатнє твердіння нанесеного шару необхідно забезпечити адекватний добре вентильований простір, який захищено від атмосферних впливів. Належні заходи слід вжити для запобігання пошкодженню покриття під час пакування, навантажувальних та розвантажувальних операцій.

Примітка. Компоненти холодного формування часто виробляють як профілі, вкладні один в інший. Щільне пакування компонентів у вкладні пачки, якщо фарбувальне покриття недостатньо затверділо, може призвести до пошкодження.

F.6.2 Металізаційне напилення

При термічному металізаційному напиленні потрібно застосовувати цинк, алюміній або цинкоалюмінієвий сплав 85/15 та проводити його згідно з EN ISO 2063.

Поверхні з термічним металізаційним напиленням до нанесення верхнього шару фарби слід обробляти належною ґрунтовкою згідно з F.6.1. Ця ґрунтовка має бути сумісною з верхнім шаром фарби і повинна наноситися щойно охолоне шар металізаційного напилення, аби запобігти окисленню або зволоження.

F.6.3 Гальванізація

Гальванізацію слід виконувати згідно з EN ISO 1461.

Гальванізацію поверхні компонентів холодного формування слід проводити з використанням сталевої стрічки з попереднім покриттям або за допомогою гальванізації способом гарячого занурення після виготовлення.

Примітка 1. Маси покриттів, матеріали та якість поверхонь зазначено у ІН EN 10346 І.

Якщо обрано гальванізацію способом гарячого занурення після виготовлення, слід її виконувати згідно з EN ISO 1461 і зазначити вимоги до атестації процесу занурення.

Примітка 2. Тонколистовим компоненам холодного формування часто бракує власної жорсткості. Довгі компоненти, що складаються з тонкого матеріалу, можуть піддаватися скручуванню через вивільнення напруги за підвищеної температури в цинковій ванні.

Необхідно зазначити вимоги до контролю, перевірок або атестацій підготовки, яка проводиться перед нанесенням верхнього шару покриття.

F.7 Контроль та перевірки

F.7.1 Загальні положення

Контроль та перевірки слід проводити згідно з планом забезпечення якості та F.7.2 * F.7.4. У технічних умовах на виконання необхідно зазначити будь-які вимоги до додаткового контролю та випробувань.

Контроль та перевірки, включаючи планові згідно з F.7.2 слід оформити документально.

ДСТУ Б EN 1090-2-201Х

F.7.2 Планові перевірки

Планові перевірки захисту від корозії повинні включати:

  1. перевірки того, що підготовлені сталеві поверхні під обробку захистом від корозії мають визначену ступінь чистоти, що оцінюється згідно з EN ISO 8501, і визначену шорсткість поверхні, яка оцінюється згідно з EN ISO 8503-2;

  2. вимірювання товщини для наступного:

  1. кожен шар фарбового покриття згідно з IZ ISO 19840, проте у разі створення захисного покриття гальванізацією, фарбове покриття має перевірятися згідно з EN ISO 2808; ZU

  2. термічне напилення згідно з EN ISO 2063;

  3. гальванізація згідно з EN ISO 1461;

  1. візуальний контроль для забезпечення відповідності нанесення фарбового покриття положенням у EN ISO 12944-7.

F.7.3 Контрольні ділянки

Згідно з EN ISO 12944-7 в технічних умовах на виконання необхідно визначити будь-які контрольні ділянки, які слугують для встановлення мінімально прийнятного стандарту роботи. Якщо не зазначено інше, контрольні ділянки мають бути визначені для систем захисту від корозії з категоріями корозійності C3 - C5 і Im1 - Im3.

F.7.4 Гальванізовані компоненти

Якщо не зазначено інше, то через ризик наведеної рідким металом крихкості (LMAC) необхідно проводити контроль компонентів після гальванізації.

Примітка. Інформація щодо LMAC наводиться в [Z [54], [55] та [56] ZU.

В технічних умовах на компонент необхідно зазначити наступне:

  1. компоненти, для яких контроль після гальванізації не потрібен;

  2. компоненти або спеціальні місця, для яких потрібно проводити додатковий NDT, обсяг і спосіб якого необхідно зазначити.

Результати пост-гальванізаційного контролю необхідно оформити

документально.

Якщо факт тріщиноутворення ідентифіковано, такий компонент, а також усі компоненти аналогічного формування, виготовлені з аналогічних матеріалів та з однаковими зварними швами, необхідно ідентифікувати та розмістити в карантинній зоні, як невідповідні вироби. Необхідно зробити фотографії тріщин та після цього слід використати спеціальну процедуру, аби встановити обсяг і причину проблеми.ДОДАТОК G
(обов’язковий)