Для з’єднання ребра жорсткості з поперечною балкою, в якому ребро жорсткості проходить крізь поперечну балку з охоплюючими отворами або без них, спочатку ребра жорсткості необхідно приварити до настилу, потім виконати складання та зварювання з поперечними балками.
Критерії прийнятності
Зварні компоненти повинні відповідати вимогам, зазначеним у пунктах 10 і 11.
Критерії прийнятності для дефектів зварних швів мають бути наступними, враховуючи EN ISO 5817, окрім "Неправильна підошва" (505) та "Мікронепровар" (401), які не слід брати до уваги. Необхідно зазначити будь-які додаткові вимоги щодо геометрії та профілю шва.
EXC1 - рівень якості D;
EXC2 - загалом, рівень якості C, за винятком рівня якості D для дефектів «Підріз» (5011, 5012), «Наплив» (506), «Бічна дуга» (601) та «Труба з кінцевим кратером» (2025);
EXC3 - рівень якості B;
EXC4 - рівень якості B+, який є рівнем якості В з додатковими вимогами, що зазначено у табл. 17.
Таблиця 17 - Додаткові вимоги до рівню якості B+
|
Позначення дефекту |
Граничні значення для дефектів а |
|
|
Підріз (5011, 5012) |
Не дозволяються |
|
|
Внутрішні пори (2011-2014) |
Стикові шви |
d < 0,1 s, але макс. 2 мм |
|
Кутові шви |
d < 0,1 a, але макс. 2 мм |
|
|
Тверді включення (300) |
Стикові шви |
h < 0,1 s, але макс. 1 мм l < s, але макс. 10 мм |
|
Кутові шви |
h < 0,1 a, але макс. 1 мм l < a, але макс. 10 мм |
|
|
Лінійна неспіввісність (507) |
h < 0,05 t, але макс. 2 мм |
|
|
Увігнутість кореня шва (515) |
Не дозволяється |
|
|
Додаткові вимоги до настилів мостів а b |
||
|
Пористість та газові пори (2011, 2012 та 2014) |
Прийнятні лише поодинокі малі пори |
|
|
Згрупована (локалізована) пористість (2013) |
Максимальна сума пор: 2 % |
|
|
Повздовжні раковини, свищі (2015 та 2016) |
Відсутність довгих пор |
|
|
Неправильний зазор у корені для кутових швів (617) |
Поперечні шви мають бути перевірені повністю, прийнятним є лише невелике виправлення кореня шва у певному місці h < 0,3 мм + 0,1 a, але макс. 1 мм |
|
|
Підріз (5011) |
h < 0,5 мм
|
|
|
Множинні несуцільності в поперечному перерізі (No. 4.1 табл. 1, EN ISO 5817) |
Не дозволяються |
|
|
Тверді включення (300) |
Не дозволяються |
|
|
a Символи визначено у EN ISO 5817. b Ці вимоги є додатковими до B+. |
||
У разі невідповідностей до зазначених вище критеріїв кожен випадок слід розглядати окремо. Таке оцінювання має базуватися на врахуванні функції, яку виконує компонент, та характеристиках дефектів (тип, розмір, розташування), аби вирішити стосовно прийнятності шва або необхідності його ремонту.
Примітка. Для оцінки прийнятності дефектів можна застосувати EN 1993-1-1, EN 1993-19 та EN 1993-2.
Зварювання нержавіючих сталей
Доповнення до вимог EN 1011-1
Пункт 13, абзац 1 - Доповнення:
Якщо не зазначені інші методи, для вимірювання температури, необхідно використовувати контактні пірометри. Не слід використовувати термоіндикаторні олівці.
Пункт 19 - Доповнення:
Записи щодо атестації технології зварювання та пов'язані WPS, які не містять коефіцієнт термічної ефективності (тепловий ККД), можна використовувати у розрахунках тепловитрат, за умови, що вони відкориговані згідно з належним коефіцієнтом термічної ефективності.
Зміни та доповнення до вимог EN 1011-3
7.1, Абзац 4 - Зміна:
Необхідно зазначити, яка остаточна обробка поверхні шовних зон потрібна. Слід зазначити, чи мають бути видалені кольорові окисні плівки, які утворилися під час зварювання. Необхідну увагу слід звернути на корозійну стійккість, навколишнє середовище, естетику і наслідки ремонту і зачистки шовної зони. Якщо не зазначено інше, сдід зачистити весь шлак, пов’язаний із зварюванням.
Примітка. На знебарвлення шовної зони після зварювання впливає кількість кисню під час зварювання у газі, що захищає оборотну сторону шва. Для допомоги у визначенні прийнятного знебарвлення існують кольорові фотографії з вихідними шкалами ІН [52] HU.
7.1, Абзац 5 - Зміна:
Після підготовки поверхонь з’єднань може виникнути потреба у видаленні механічною обробкою окалини, нагартувань та загального забруднення, що виникли у процесі термічного різання, на достатню глибину від поверхні розрізу. Під час зрізування можуть з’явитися тріщини, які слід видалити до початку зварювання.
7.3, Абзац 3 - Доповнення на початку абзацу:
Мідний підкладний матеріал не можна використовувати, якщо не зазначено інше.
Пункт 10 - Доповнення:
Необхідно приділити належну увагу утилізації всіх матеріалів, які використали для очищення зварного шва.
A.1.2, Абзац 1 - Зміни до останнього речення:
Приблизну мікроструктуру, яка буде сформована у металі шва, можна визначити за балансом феритних та аустенітних стабілізуючих елементів, використовуючи діаграми Шефлера, ДеЛонга, W.R.C. (Ради з досліджень в галузі зварювальних робіт США) або діаграму Espy. За умови їх використання, слід зазначити належну діаграму.
A.2.2, Абзац 4 - Зміна:
Діаграми Шефлера, ДеЛонга, W.R.C. або Espy можна використовувати, аби з’ясувати, чи забезпечать зварювальні матеріали правильний феритний склад, беручи до уваги ефект розбавлення. За умови їх використання, слід зазначити належну діаграму.
A.4.1 - Доповнення:
Зварні з’єднання не мають піддаватися тепловій обробці після зварювання, якщо інше не дозволено у технічних умовах.
C.4. - Доповнення:
Зварні з’єднання не мають піддаватися тепловій обробці після зварювання, якщо інше не дозволено у технічних умовах.
7.7.3 Зварювання різнорідних сталей
Необхідно зазначити вимоги до зварювання різнорідних типів нержавіючих сталей між собою або з іншими сталяим, такими як вуглецеві.
Координатор зварювальних робіт має врахувати належні технології
зварювання, зварювальні процеси та зварювальні матеріали. Питання, пов'язані із забрудненням нержавіючої сталі і електрохімічної корозії повинні бути ретельно проаналізовані.
МЕХАНІЧНІ ЗАСОБИ КРІПЛЕННЯ
Загальні положення
Цей пункт поширюється на вимоги до кріплення в виробничих цехах та на будівельному майданчику, включаючи кріплення профільованих листів.
Окремі елементи, що формують частину загального шару, не можуть по товщині розрізнятися більше, ніж на D, де D дорівнює 2 мм взагалі та 1 мм в умовах з попереднім натягом, див. рис. 3. Якщо для забезпечення неперевищення граничного значення різниці у товщині, зазначеного вище, є ущільнюючі пластини, їх товщина не має бути меншою, ніж 2 мм.
У разі інтенсивного зовнішнього впливу для запобігання утворення корозійних раковин може знадобитися більш тісний контакт.
Товщину пластини слід обирати таким чином, аби обмежити кількість ущільнюючих пластин до максимальної - до трьох.
Рисунок 3 - Різниця у товщині між компонентами загального з'єднання
Ущільнюючі пластини повинні мати сумісні з сусідніми листовими компонентами у з’єднанні корозійні властивості і механічну міцність. Необхідно приділити особливу увагу ризику і наслідкам електрохімічної корозії в результаті контактування різнорідних металів.
Використання болтових комплектів
Загальні положення
Цей пункт стосується болтових комплектів , які зазначені у 5.6 та складаються з співрозмірних болтів, гайок та шайб (за необхідності).
На додаток до затягування, необхідно зазначити інші заходи або засоби для фіксування гайки. У болтових з’єднаннях з малою довжиною захоплення болтом тонколистових елементів, які підпадають під вплив значних вібрацій, наприклад, складські стелажі, необхідно використовувати метод стопоріння.
IZ Попередньо напружені комплекти не слід використовувати з додатковими стопорними пристроями, якщо не зазначено інше. І
Не слід зварювати болти і гайки, якщо не зазначено інше.
Примітка. Це не стосується спеціальних зварних гайок згідно з, наприклад, EN ISO 21670, або зварних шпильок.
Болти
Номінальний діаметр кріпильного виробу, що використовується для конструкційних болтових з’єднань, має бути не менше, ніж M 12, якщо не зазначено інше разом із пов‘язаними вимоги. Для тонколистових компонентів та листового матеріалу обшивки мінімальний діаметр має бути зазначений для кожного типу кріпильного виробу.
Довжину болта слід обрати таким чином, щоб після затягування забезпечувалося виконання наступних вимог до виступу торця болта за поверхню гайки та довжини різьбової частини.
Довжина виступу має дорівнювати принаймні довжині одного кроку різьби, що вимірюється від зовнішньої поверхні гайки до IZ торця болта для комплектів з попереднім натягом та без нього І.
Якщо передбачається, що у з'єднанні використовується здатність працювати на зсув тіла болта без різьблення, то необхідно визначити розміри болтів, аби забезпечити не перевищення допусків щодо довжини частини без різьблення.
Примітка. Довжина тіла болта без різьблення у повному поперечному перерізі є меншою, ніж номінальна довжина без різьблення (наприклад, до 12 мм для болта M 20).
Для болтів без попереднього натягу необхідно, аби принаймні один повний виток різьблення залишився (на додачу до збігу різьби) між опорною поверхнею гайки та частиною тіла болта без різьби.
Для болтів з попереднім натягом згідно з IZ EN 14399-3, EN 14399-7 та EN 14399-10, О принаймні чотири повні витки різьблення (на додачу до збігу різьби) мають лишитися між опорною поверхнею гайки та частиною тіла болта без різьби.
Для болтів з попереднім натягом згідно з EN 14399-4 та EN 14399-8, довжина захвату болта має відповідати значенням, зазначеним у табл. A.1 EN 14399-4:2005.
Гайки
Гайки повинні мати легкий хід по сумісному болту, що без зусиль можна перевірити під час ручного складання. Будь-яка гайка та болтовий комплект, де гайка не має такого легкого ходу, слід вибраковувати. Якщо використовуються механічні інструменти, необхідно виконати один з двох методів контролю:
для кожної нової партії гайок та болтів їхню сумісність можна перевірити закручуванням вручну до початку встановлення;
для монтажу болтових комплектів, але перед їх затягуванням, зразки гайок можна перевірити на легкий хід вручну після попереднього ослаблення.
Гайки необхідно монтувати таким чином, аби маркування з позначеннями залишалося видимим для контролю й після закручування.
Шайби
Загалом, шайби не потрібні для використання з болтами без попереднього натягу в нормальних круглих отворах. Якщо вимагається, слід зазначити необхідність встановлення шайби під гайку або під головку болта, залежно від частини, що обертається, або під обидва елементи. Для одиночних з’єднань внапусток лише з одним рядом болтів шайби необхідно підкладати як під головку болта, так і під гайку.
Примітка. При використанні шайб можна зменшити місцеві ушкодження металізаційних покриттів, особливо покриттів значної товщини.
Шайби, які підкладаються під головки болтів з попереднім натягом, повинні мати скошені крайки згідно з EN 14399-6 та бути встановлені скошеним крайком убік до головки болта. Шайби, зазначені у EN 14399-5, застосовуються лише під гайки.
Плоскі шайби (або, за необхідності, загартовані конічні шайби) слід використовувати для болтів з попереднім натягом наступним чином:
для болтів 8.8 шайба підкладається під головку болта або гайки, в залежності від того, що буде обертатися;
для болтів 10.9 шайби необхідно використати як під головку болта, так і під гайку.
Пластинчаті шайби слід використовувати для з’єднань з І прорізаними І або збільшеними отворами. Одна додаткова пластинчата шайба або до d трьох додаткових шайб з максимальною загальною товщиною 12 мм можна застосувати для регулювання LJ зажимної довжини болтових комплектів. d Для болтових комплектів з попереднім натягом, затягнутих методом контрольованого крутного моменту (включаючи систему HRC), може бути використана лише одна додаткова пластинчата шайба на стороні, що повертають, як варіант, додаткова пластинчата шайба або додаткові шайби можна встановити на стороні, що не повертають. В інших обставинах за умов з попереднім натягом та без нього додаткова пластинчата шайба або додаткові шайби можна розмістити на стороні або тій, що повертають, чи на тій, що ні. LJ
d Примітка. Будь яке застосування додаткових шайб або пластинчатих шайб може призвести до переміщення площини зрізу для тіла болта, таким чином, необхідно перевірити узгодженість з проектом.
