---

C.4.2 Calculation procedure

The procedure in this subclause is based on the air temperature, ear, as set-point temperature. To use the operative temperature as set-point, the operative temperature shall be calculated (see Equation C.11) and the procedure given in this subclause shall be adapted accordingly

.

За методикою розраховують фактичну внутрішню температуру eair, ac та фактичну потужність опалення або охолодження Фке.^ас. В усіх випадках значення 0_т,t (С.8) також розраховують та зберігають, оскільки його потім використовують для наступного часового інтервалу.

Крок 1. Перевірка, чи потрібне охолодження або опалення (випадок 3 на рисунку С.2).

Приймають Фі-iC.nd = 0 та застосовують вирази (С.7) - (С.11).

Отриману eairпозначають, як eair,0 (eair,0 - це температура повітря при вільних плаваючих умовах).

Якщо 0 i_ntH,_set ^ eair,0 < 0 i_nt,_c,_set ( ні опалення, ні охолодження не потрібні, таким чином Ф_нс._п^_ас = 0 та 0_air,_ac = ea_ir0, і подальші розрахунки не потрібні.

Якщо ні, застосовують крок 2.

Крок 2. Обирають задане значення та розраховують потребу для опалення та охолодження.

Якщо eairo > 0int,c,set приймають 0i_ntiSet = 0int,c,set

Якщо eairo < 0int,c,set приймають 0i_rtiSet = 0in^,^

Примітка 1. Умови, можливо, необхідно додати, щоб виділити гістерезис для запобігання коливанням.

Застосовують формули (С.7) - (С.11), приймаючи ФНС,^ = Ф_НСп^10 при ^ФНС^,10 = ¹⁰ Аf

Af визначають з 6.3.2.

Отриману eair, позначають eair,10 (ear.,10 - температура повітря, отримана для потужності опалення 10 Вт/м²).

Розраховують Ф_НС,_п^, _ип (необмежена потреба для опалення та охолодження, щоб досягти потрібної заданої температури, Ф_НС,_п^, _ип має бути додатною для опалення та від’ємною для охолодження).

The procedure calculates the actual internal temperature, eair, ac, and the actual heating or cooling power, Ф-с.^а^ In cases, the value of [see Equation (C.8)] is also calculated and stored, as it is used for the following time step.

Step 1: Check if cooling or heating is needed (case 3 of Figure C.2).

Take Фі-iC.nd = 0 and apply Equations (C.7) to (C.11).

Name the resulting eair as eairo (eair is the air temperature in free floating conditions).

If 0 intH,set < eairo < 0 int,c,set no bating or cooling is required so that Ф-C.nd^c = 0 and 0_air,_ac = eai_o- and no further calculations are needed.

If not apply step 2.

Step 2: Choose the set-point and calculate the heating or coding need.

^Ifeairo > ⁰int,c,set ^{take 0}int,set = ⁰int,c,set

^Ifeairo < ⁰int,c,set ^{take 0}int,set = ⁰int,H,set

NOTE 1. Conditions might have to be added to separate the set-pos (hysteresis), to prevent oscillations.

Apply Equations (C.7) to (C.11) taking Фнс^ = Фнс^,10 with Фнс^,10 = 10 Af

A_f is obtained from 6.3.2.

Name the resulting eair, as eair,10 (eair,10 is the air temperature obtained for a heating power of 10W/m²).

C

^HCjxixin - direct ~ )^f(°a/r,10 °a<r,0 ) • (C.13)

alculate Ф_НС,_п^, _ип (unrestricted heating or cooling need to reach the required set-point temperature; Ф_НС,_п^, _ип is positive for heating and negative for cooling)

.

Крок 3. Перевіряють, чи є достатньою досяжна потужність охолодження або опалення (випадок 2 або випадок 4 на рисунку С.2).

Якщо ФНС_Псі,,_ип знаходиться між ФН,_тах (максимальна потужність опалення) та ФС,_тах (максимальна потужність охолодження), то:

Step 3: Check if the available cooling or heating power is sufficient (case 2 or case 4 of Figure C.2).

If ФНС,ті,, ип is between Ф_Н,_тах (maximum heating power) and ФС, max (maximum cooling power):

- ^ФНС..лкі,ііл >

= scf

and the calculation is completed.

If not apply step 4.

Step 4: Calculate the internal temperature (case 1 or case 5 of Figure C.2).

If Фнс^,,ип is positive, take Фнс^,ас = Фн,тах If Фнс^,,ип is negative, take ФНС,пб ,ас = ^ФС,тах

Calculate 9_аіга_с by using Equations (C.5) to (C.9).

NOTE 2. In this case, the set-point temperature is not attained.

The energy need for heating or cooling for a given hour, Ф_НС,^ expressed in megajoules, is equal to 0,036 x Ф_нс^ ,_ас The value is positive in the case of heating need and negative in the case of cooling need.

ANNEX D

(normative)

ALTERNATIVE FORMULATION FOR MONTHLY COOLING METHOD

^ilC,nd,£K

^й.т as

то розрахунок закінчено.

Якщо ні, застосовують крок 4.

Крок 4. Розраховують внутрішню температуру (випадок 1 та випадок 5 на рисунку С.2).

Якщо Фнс^,, ип є додатною, приймають Фнс^ ,ас = Фн,тах. Якщо Фнс^,, ип Є від’ємною, приймають Фнс^ ,ас = Фс,тах

Розраховують 9a_ir,_ас, застосовуючи вирази (С.5) - (С.9).

Примітка 2. В цьому випадку задана температура не може бути досягнута.

Енергопотреба для опалення або охолодження на задану годину Ф_нс^ МДж дорівнює 0,036 х ФНС,пд >ас. Значення є додатним у випадку енергопотреби для опалення та від’ємним у випадку енергопотреби для охолодження.

ДОДАТОК D

(обов’язковий)

АЛЬТЕРНАТИВНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ МІСЯЧНОГО МЕТОДУ ДЛЯ
ОХОЛОДЖЕНН

Я

D.1 Вступ

D.1 Introductio

nЗамість представлення місячного методу для охолодження, що базується на коефіцієнті використання втрат, може застосовуватися альтернативне представлення, що базується на коефіцієнті використання надходжень. Ці два представлення є ідентичними за умови, що значення параметрів є однаковими і ті самі значення використовуються для загальних теплових надходжень та загальних теплових втрат, що визначають співвідношення надходжень і втрат теплоти.

Різниця між цими двома представленнями в тому, що представлення, яке базується на коефіцієнті використання втрат, дозволяє отримати від’ємні теплові втрати. Від’ємні теплові втрати можуть відбуватися, якщо для трансмісії (частини) середньомісячна зовнішня температура або температура суміжної зони будівлі і/або для втрат з вентиляцією температура припливного повітря перевищує температуру зони будівлі.

Примітка. Представлення, що базується на коефіцієнті використання втрат, має додаткову перевагу в тому, як тепловтрати сприяють зменшенню енергопотреби для охолодження.

D.2 Альтернативне представлення енергопотреби для охолодження

Якщо зазначено в 5.4.2, формула (4) для визначення потреби ДЛЯ охолодження QCnd, МДж, може бути перетворена у наступне рівняння:

"(ї- не ДО

за умови, що QC,_nd, дорівнює або більше 0 і де (для кожної зони будівлі та для кожного місяця):

^QC,ht - теплопередача в режимі охолодження, МДж, визначена згідно з 7.2.1.3;

QC,gn - теплові надходження в режимі охолодження, МДж, визначено згідно з 7.2.1.3;

П_С,_дп- безрозмірний коефіцієнт використання надходжень для режиму охолодження, визначений згідно з 0.2.

Примітка 1. Якщо використовують однакові вхідні дані та однакові значення параметрів, формула (0.1) надає ті самі результати, що і формула (4).

Instead of the formulation for the monthly cooling method based on the loss utilization factor, an alternative formulation may be used, based on the gain utilization factor. The two formulations are identical, provided that the parameter values are the same and the same quantities are used for the total heat gains and total heat losses that determine the heat-balance ratio.

The difference between the two formulations is that the formulation based on the loss utilization factor allows «negative» heat losses. Negative heat losses can occur if for (parts of) the transmission, the monthly average external temperature or adjacent building zone temperature, and/or for ventilation losses, the supply temperature, exceeds the building zone temperature.

NOTE The formulation based on loss utilization factor has as additional an advantage in that it shows explicitly how the heat losses contribute to the reduction of the energy need for cooling.

D.2 Alternative formulation for energy need for cooling

As introduced in 5.4.2, Equation (4) to determine tine cooling need, QC,_nd, expressed in megajoules, can be reformulated to obtain the following equation:

(D-O

subject to Q_c,_nd being equal to or greater than 0 and where (for each building zone and for each month)

^QC,ht, is the heat transfer for the cooling mode, determined in accordance with 7.2.1.3, expressed in megajoules;

QC,_gn, represent the heat gains for the cooling mode, determined in accordance with 7.2.13, expressed h megajoules;

nC,_gn is the dimensionless gain utilization factor for the cooling mode, determined in accordance with D.2.

NOTE 1. If the same input and the same parameter values are used, Equation (D.1) leads to the same results as Equation (4).

Примітка 2. QC,ht не представлена прямо у формулі, але непрямо через Ic.gn

Примітка 3. Коефіцієнт використання надходжень т(с₉л був представлений в 5.4.2 (охолодження, метод b). Криві є подібними до кривих використання надходжень для режиму опалення (рисунок D.1). У пункті D.4 показано, як П_С,_дп може бути отриманий з n_C,_is зі спрощеної формули перетворення та навпаки.

D.3 Тривалість періоду охолодження

Див. 7.4.1.

D.4 Коефіцієнт використання надходжень для охолодження

Коефіцієнт використання надходжень, що потрібний для альтернативного представлення місячного методу для охолодження у відповідності з пунктом D.2, визначають аналогічно з коефіцієнтом використання надходжень для опалення в 12.2.1.1, замінюючи «опалення» на «охолодження» та індекс Н на індекс С з наступними змінами:

a_c,o - безрозмірний довідковий числовий параметр, що визначають відповідно до таблиці 10 а 12.2.1.2;

т_с,_о- довідкова часова константа, год, визначають згідно з таблицею 10 в 12.2.1.2.

Примітка 1. Формула не забезпечує отримання значений для коефіцієнта використання надходжень n_C,_gn, якщо співвідношення надходжень і втрат теплоти є від’ємним, що може мати місце, якщо втрата включають частини з високою внутрішньою, суміжною та/або припливною температурами. Метод з 7.2.1 немає таких обмежень.

Примітка 2. Коефіцієнт використання надходжень n_C,_gn, був представлений в 5.4.2 (охолодження, методі b). Криві є подібними до кривих використання надходжень для режиму опалення.

NOTE 2. Q_C,ht does not appear directly in the equation, but indirectly via nC,_gn

NOTE 3. The gain utilization factor, r|C,₃n, has been introduced in 5.4.2 (cooling, method b). The curves are similar to the curves for the gain utilization curves for the heating mode; see illustration in Figure D.1. In Clause D.4 it is shown how n_C,_gn can be derived from n_C,_is by a simple conversion formula and vice versa.

D.3 Length of cooling season

See 7.4.1.

D.4 Gain utilization factor for cooling

The gain utilization factor needed for the alternative formulation of the monthly cooling method in accordance with clause D.2 is determined analogous to the gain utilization factor for heating in 12.2.1.1, by replacing «heating» by «cooling» and subscript H by subscript C, with the following changes: a_c,o is a dimensionless reference numerical parameter, determined in accordance with Table 10 in 12.2.1.2;

Tco is a reference time constant, determined in accordance with Table 10 in c, o

12.2.1.2.

NOTE 1. The equation does not provide values for the gain utilization factor, n_C,_gn, it the heat-balance ratio is negative, which can occur if the losses include parts with high internal, adjacent and/or supply temperature. The method in 7.2.1 has no such limitation.

NOTE 2. The gain utilization factor, n_C,_gn, has been introduced in 5.4.2 (cooling, method b). The curves are similar to the curves for the gain utilization curves for the heating mode.

П ознаки:

1. - часова константа 8 год (низька інерція);

2. - часова константа 1 доба;

3. - часова константа 2 доби;

4. - часова константа 7 діб;

5. - нескінченна часова константа (висока інерція)

Key:

1. time constant of 8 h (Sow inertia)

2. time constant of 1 d

3. time constant of 2 d

4. time constant of 7 d

time constant infinite (high inertia

)

Рисунок D.1 - Приклади кривих використання надходжень для охолодження (альтернативне представлення)

Figure D.1 - Examples of gain utilization curves for cooling (alternative formulation

)

За умови, що використовуються однакові параметри (а_с та т), перетворення між двома представленими для режиму охолодження здійснюють за формулою:

Provided that the same parameter values (ac and т) are used, a simple formula converts between the two formulations for the cooling mode

:

Пс.сгп = Пс.й hc.ls ■

Примітка. Див. також 7.2.1.3: якщо сукупність теплових надходжень в Q_gn та елементів теплопередачі з Q_ht відрізняється від сукупності в 7.2.1.3, співвідношення надходжень і втрат теплоти буде різним; відповідно розрахована енергопотреба для охолодження також буде відрізнятися, хоча ця різниця може бути малою.

(D.1)

NOTE. See also 7,2.1.3: if the clustering of heat gains in Q_gn and heat transfer elements in Q_ht is different from the clustering in 7.2.1.3, the heat-balance ratio will be different; consequently the calculated energy need for cooling will also differ, although the difference can be small

.

ANNEX E

ДОДАТОК Е(обов’язковий)

ТЕПЛОПЕРЕДАЧА ТА СОНЯЧНІ ТЕПЛОВІ НАДХОДЖЕННЯ ЧЕРЕЗ
СПЕЦІАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Е.1 Сфера застосування

Цей додаток надає методики для розрахунку теплопередачі та сонячних теплових надходжень через спеціальні елементи, такі як приміщення (некондиціоновані) оранжерейного типу, непрозорі елементи зі світлопрозорою ізоляцією, вентильовані сонячні стіни та вентильовані елементи зовнішньої оболонки.

E.2 Некондиціоновані приміщення оранжерейного типу

Е.2.1 Загальні положення

Наступні положення застосовують для некондиціонованих приміщень оранжерейного типу, суміжних з кондиціонованими об’ємами та відділених перегородкою від кондиціонованого приміщення.

Якщо приміщення оранжерейного типу опалюється, або якщо є постійний отвір між кондиціонованим об’ємом та приміщенням оранжерейного типу, його вважають частиною кондиціонованого об’єму, тоді розрахункові методики, наведені в Е.2.2 та Е.2.3, не можуть бути застосовані. В цьому випадку площа, що повинна бути врахована при визначенні теплопередачі та сонячних теплових надходжень, є площею зовнішньої оболонки приміщення оранжерейного типу.

У випадку старих існуючих будівель за умови, якщо збирання усіх необхідних вхідних даних буде занадто трудомістким та економічно недоцільним, може бути визначена на національному рівні спрощена методика чи значення за замовчуванням, залежно від характеристик некондиціонованого приміщення оранжерейного типу, як альтернатива розрахунковим процедурам, що наведені в Е.2.2. та Е.2.3 або Е.2.4. Деталізація умов для застосування цього спрощеного методу або вхідні дані мають встановлюватися на національному рівні залежно від мети розрахунку. В цьому випадку користувач стандарту повинен описати, який метод чи вхідні дані були використані і з якого джерела.