Зазначене нижче устатковання та частини не піддають випробуванню:

  1. щитові вимірювальні прилади;

  2. ручне устатковання;

  3. відкрите рознімне устатковання;



Умовні познаки:

  1. - стартове положення кульки;

  2. - положення удару кульки;

  3. - випробний зразок;

  4. - жорсткі підтримувальні поверхні.

Рисунок 4 - Кулька, застосовувана під час випробовування на динамічну дію

8.2 Випробування падінням

  1. Устаткований, відмінно від ручного устаткований та відкритого рознімиого устаткований

Випробуваний проводять таким чином:

  1. для устатковання масою до 20 кг - випробуваний падінням на кут, як зазначено у 8.2.1.1;

  2. для устатковання масою понад 20 кг, але до 100 кг - випробуваний падінням лицьовою поверхнею, як зазначено у 8.2.1.2;

  3. для стаціонарного устатковання та для устаткования масою понад 100 кг не потрібно ніякого випробування.

Примітка. Якщо устатковання має два або більше елементів, то значення для маси стосується маси кожного окремого елементу. Проте, якщо один або більше елементів презначено для того, щоб бути придатними для іншого елемента або підтримуваними ним, то й елементи розглядають як єдиний елемент.

Метод випробування не повинен ні давати змогу устаткованню перекидатися на іншу лицьову поверхню замість падіння на випробувальну лицьову поверхню, йк передбачено, ні котитися навколо іншого краю.

Якщо кількість нижніх країв перевищус чотири, то кількість падінь треба обмежити чотирма краями.

  1. Випробування падінням на кут

Устатковання розміщують у положенні його нормального застосування на гладкій, твердій жорсткій поверхні бетону чи сталі. Один нижній край підіймають над випробувальною поверхнею за допомогою дерев 'яного штиря на 10 мм вище під одним кутом устаткований й дерев’яного штиря на 20 мм вище під сусіднім кутом. Потім устаткований підіймають над випробувальною поверхнею, обертаючи його навколо краю на двох дерев'яних штирях, поки інший кут, сусідній з дерев'яним штирем 10 мм, не піднійметься на 100 мм ±10 мм, або таким чином, що кут, утворений устаткованням і випробувальною поверхнею, буде 30є, зважаючи на те, яка умова менш строга. Потім йому дають змогу вільно впасти на випробувальну поверхню. Устатковання піддають одному падінню на кожний з чотирьох нижніх кутів, своєю чергою, застосовуючи випробування вздовж чотирьох нижніх країв.

  1. Випробування на падіння на лицьову поверхню

Устатковання розміщують у положенні його нормального застосування на гладкій, твердій жорсткій поверхні бетону або сталі. Потім його нахиляють щодо одного нижнього краю так, щоб відстань між протилежним красм і випробувальною поверхнею була 25 мм ±2,5 мм, або так. щоб кут, утворений устаткованням і випробувальною поверхнею, був 30°, зважаючи на те, яка умова менш строга. Потім йому дають змогу вільно впасти на випробувальну поверхню.

8.2.2 Ручне устатковання й відкрите знімне устатковання

Ручне устаткований щ відкрите рознімне устаткований один раз кидають з відстані 1 м на дошку з твердої деревини завтовшки 50 мм. що мас щільність більшу ніж 700 кг/м3і лежить плоско на жорсткій основі, такій як бетонний блок. Устатковання кидають так. щоб воно приземлялося в очікуваному положенні, щоб представляти найжорсткіші умови.

Неметалеві корпуси устатковання з мінімальною номінальною температурою навколишнього середовища, нижчою за 2 °С. охолоджують до мінімальної номінальної температури навколишнього середовища, потім випробовують протягом 10 хв.

9 ЗАХИСТ ВІД ПОШИРЕННЯ ВОГНЮ

Не повинно бути ніякого поширення вогню за межі устатковання за нормального режиму роботи або за умови одиничної несправності. Рисунок 5 - це блок-схема, що показує методи перевіряння.

На відповідність перевіряють за допомогою принаймні одного з наведених нижче методів.

  1. Випробуваний за умови одиничної несправності (див. 4 .4), яка може спричинити поширення вогню за межі устаткований. Має бути дотримано критерії відповідності згідно з 4.4.4.3.

  2. Перевірйннй усунений чи знижений джерел запалюваний всередині устаткований, як заначено в 9.1.

  3. Перевіряння, як зазначено в 9.2, що якщо вогонь виникав, то його буде стримано всередині устатковання.

Ці альтернативні методи можна застосовувати до всього устатковання. окремо для різних джерел небезпечних чинників або для різних ділянок устатковання.

Примітка 1. Методи b) і с) основані на виконанні зазначених критеріїв проектування, на відміну від методу а), який повністю залежить від випробування



за зазначених умов одиничної несправності


Примітка 2. Див. 13.2.2 щодо захисту від вогню, спричиненого батареями.




Не повинна бути ніякого поширення вогню
за мені усталювання за нормального
режиму роботи або за умови одиничної
несправності




Випробування
за умови оди-
ничної несправ-
ності {див 4 4).
яка може




Усунення чи зменшення джерел займання всередині устатковання

Вимоги до іокремлення

Випробування киї, розроблених | для виділення тепла за умови одиничної несправності, які можуть спричинити займання

спричинити поширення вогню за межі

9.1t>) (9 4 al або Ь))

1устатковання керує переми­кач. який оператор підтримує

Стримування вогню в межах устатковання в разі його виникнення

Конструктив мі

устатковання



до легкозаймистих рідин 9 4 сі. 0) або є)



І

Рисунок 5 - Блок-схема для пояснення вимог до захисту від поширення вогню

ЁС 2737/2000
  1. Усунення чи зменшення джерел займання всередині устатковання

Примітка. Вважають, що всі кола устатковання, які не може бути покласіфіковано як кола (див. 9.3), обмеженного енергопостачання, будуть джерелами виникнення вогню, в разі чого застосовують або метод 9 а), або методз 9 с).

Ризик займання та виникнення вогню розглядають для того, щоб його зменшити до допустимої межі, якщо наведені нижче вимоги виконано для кожного джерела небезпечного чинника займання.

  1. Або 1), або 2):

  1. Напругу, силу струму та потужність, допустимі для кола або частини устатковання, обмежено так. як зазначено в 9.3.

Відповідність перевіряють вимірюванням значень обмеженого енергопостачання так, як зазначено в 9.3.

  1. Ізоляція між частинами за різних потенціалів відповідає вимогам до основної ізоляції, або можна продемонструвати, що з'єднання мостом ізоляції не спричинить займання.

Відповідність перевіряють технічним контролем і, в разі сумнівів, - випробуваннями.

  1. Будь-який небезпечний чинник займання, що стосується легкозаймистих рідин, знижують до допустимої межі так. як зазначено в 9.4.

Відповідність перевіряють так. як зазначено в 9.4.

  1. У колах, розроблених для виділення тепла, не відбувається жодного займання, коли їх випробовують за будь-яких умов одиничної несправності (див. 4.4), що може спричинити займання.

Відповідність перевіряють відповідними випробуваннями згідно з 4.4. застосовуючи критерії з 4.4.4.3.

  1. Локалізація вогню в разі його виникнення всородині устатковання

Ризик поширення вогню за межі устатковання розглядають для того, щоб зменшити його до допустимої межі, якщо устатковання відповідає одній з наведених нижче конструктивних вимог.

  1. Вмиканням устатковання регулює перемикач, який оператор підтримує замкненим

  2. Устатковання й корпус устатковання відповідають конструктивним вимогам 9.2.1 і вимогам 9.4 b) або с).

Відповідність перевіряють технічним контролем і так. як визначено в 9.2.1 і 9.4.

9.2.1 Конструктивні вимоги

Має бути задоволено наведені нижче конструктивні вимоги

а) Ізольований провідник повинен мати класифікацію займистості, еквівалентну FV-1 або краще, згідно з ІЕС 60707, з'єднувальні проводи та ізоляційний матеріал, на якому монтують складники, повинні мати класифікацію займистості FV-2 або краще, згідно з ІЕС 60707. (Див. також вимоги до друкованих схемних плат в 14.8).

Відповідність перевіряють технічним контролем параметрів матеріалів або виконанням FV випробувань, наведених в ІЕС 60707, на трьох зразках відповідних частин. Зразки можуть бути будь-якими із зазначених нижче:

  1. частини цілком.

  2. секції частини, зокрема ділянка з якнайменшою товщиною стіни й будь-якими вентиляційними отворами:

  3. зразки відповідно до ІЕС 60707.

b) Корпус має відповідати наведеним нижче вимогам.

  1. Днище не повинно мати ніяких отворів або ніякого простору, показаного на рисунку 7, має бути сконструйовано з бар'єрами так. як зазначено на рисунку 6, або має бути зроблено з металу, перфорованого так, як зазначено в таблиці 12. або має бути металевим екраном з чарунками, в яких відстань між центрами не перевищує 2 мм х 2 мм. І провідником діаметром щонайменше 0,45 мм.

  2. Боки не повинні мати ніяких отворів у межах ділянки, розміщеної в межах похилої прямої С на рисунку 7.

  3. Корпус і будь-який бар'єр або протипожежну переділку має бути зроблено з металу (окрім магнію), або неметалевих матеріалів, що мають класифікацію займистості FV, або краще згідно з ІЕС 60707.

Корпус і будь-який бар'єр або протипожежна переділка повинні мати відповідну жорсткість.

Відповідність перевіряють технічним контролем. У разі сумнівів класифікацію займистості за вимогами b)3) перевіряють так, як зазначено в а).

Таблиця 13 - Допустима перфорація днища корпусу

Мінімальна товщина, мм

Максимальний деаметр отворів, мм

Мінімальна відстань між центрами отворів, мм

0,66

1,14

1,70 (233 отвори/645 мм2)

0,66

1,19

2,36

0,76

1,15

1,70

0,76

1,19

2,36

0,81

1,91

3,18 (72 отвори/645 мм2)

0,89

1,90

3,18

0,91

1,60

2,77

0,91

1,98

3,18

1,00

1,60

2,77

1,00

2,00

3,00






Y- два X, але ніколи не менше за 25 мм

Умовні познаки: 1 - огорожувальні пластини (можуть бути под нижньою частиною корпусу) 2 - днище корпусу

Рисунок 6 - Барєр



Умовні познаки:

А- частина або складкик устаткоаання, яке вважають джерелом небезпечного чинника вогню. Він складається з цільного складника або частини устатковання, якщо його не захищено іншим способом, або незахищеної частини складника, яку частково захищено його корпусом;

В - проекція контуру А иа горизонтальну площину;

С - похила лінія, що відмічає мінімальну площу днища і боків, які потрібно сконструювати так, як зазначено в 9 2.1 b) 1) і 9 2.1 b) 2). Цю лінію спроектовано з кутом 5є від вертикалі і в кожну точку по периметру і зорієнтовано так, щоб намітити максимальну площу;

D - мінімальна площа днища, яку треба сконструювати так, як зазначено в 9 2.1 b) 1)

Рисунок 7 - Ділянка днища корпусу, яку має бути сконструйовано так, як визначено 9 2.1 b) 1)

9.3 Коло з обмеженням за потужністю

Коло з обмеженням за потужністю - це коло, яке відповідає всім наведеним нижче критеріям.

  1. Потенціал, що виникає в колі - не більший за 30 В ефективного і 42,4 В пікового, або 60 В постійного струму.

  2. Силу струму, який може виникнути в колі, обмежено одним з таких засобів:

  1. максимально допустиме значення сили струму обмежено за своєю суттю або повним опором так. що воно не може перевищувати відповідне значення з таблиці 13;

  2. значення сили струму обмежено пристроєм захисту від надструмів відповідно до таблиці 14;

  3. регулювальна мережа обмежує максимально допустиме значення сили струму так, що воно не може перевищувати відповідне значення з таблиці 13 за нормального режиму роботи чи внаслідок однієї несправності в регулювальній мережі.

  1. Його відокремлено принаймні основною ізоляцією від інших кіл, які можуть призвести до значень енергії, які надмірно перевищують критерії а) і b).

Якщо застосовують пристрій захисту від надструму, то це має бути плавкий запобіжник або нерегульовний електромеханічний пристрій, який сам не повертається в початкове положення.

Відповідність перевіряють технічним контролем і вимірюванням потенціалів, що виникають у колі, і максимально допустимого значення сили струму за таких умов:

  1. потенціали, що виникають у колі, вимірюють за умов навантаження, яке максимізує напругу;

  2. вихідне значення сили струму вимірюють після 60 с роботи з активним навантаженням (в тому числі з коротким замиканням), яке створює найбільше значення сили струму.

Таблиця 13 - Граничні максимально допустимі значення сипи струму

Вихідна напруга холостого ходу (U), В

Максимально допустиме значення сили струму, А

Ефективна змінного струму

Постійного струму

Пікова (див. примітку)

< 20

< 20

< 28,3

8

20 < U < 30

20 < U < 30

28,3 < U < 42,4

8

-

30 < U < 60

-

150/U