Страница 2: ДСТУ 3231:2007. Метрологія. Еталони одиниць вимірювань державні. первинні та вторинні. Основні положення. порядок розроблення. затвердження. реєстрації. зберігання та застосування (61888)

Технічні завдання на розроблення вторинних еталонів погоджують із ННМЦ або метрологіч­ним центром за спеціалізацією і затверджує ЦОВМ або замовник.

Створювати та удосконалювати еталони треба на основі вітчизняних і зарубіжних досяг­нень науки і техніки, використовуючи новітні технології, враховуючи вимоги технічних умов (зок- рема щодо показників надійності та термінів використання) до засобів вимірювальної техніки, апаратури та комплектуючих виробів, які використовують в еталонах,

4. ПОРЯДОК ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЕТАЛОНІВ

   1. Державні еталони

      1. Державні еталони затверджує ЦОВМ.

      2. Організація-розробник державного еталона подає до ННМЦ для проведення науково- технічної експертизи такі матеріали:

• технічне завдання на розроблення еталона (додаток Б);

• доповідь ЦОВМ (додаток В);

• правила зберігання та застосування еталона (додаток Г);

• проект національного стандарту (ДСТУ) на державну повірочну схему;

• методику атестації еталона;

• проект плану впровадження еталона та повірочної схеми (за необхідності);

• рішення науково-технічної ради (НТР) організації-розробника;

• відомості про еталон для внесення його до Реєстру державних, первинних та вторинних еталонів одиниць вимірювань (далі — Реєстр) (додаток Д.1);

• рекомендацію про призначення вченого зберігана еталона (додаток Е);

• паспорт еталона (додаток Ж);

• проект наказу ЦОВМ про затвердження еталона як державного.

ННМЦ протягом місяця здійснює науково-технічну експертизу та з експертним висновком надсилає комплект матеріалів організації-розробнику.

Рішення Колегії ЦОВМ про затвердження державного еталона та призначення вченого збе­рігана еталона оформлюють наказом ЦОВМ.

• опис еталона та його метрологічні характеристики;

• правила зберігання та застосування еталона (додаток Г);

• лпаспорт еталона (додаток Ж);

• відомості про еталон для внесення його до Реєстру (додаток Д.2);

• рекомендацію про призначення вченого зберігана еталона (додаток Е);

• методику атестації еталона;

• проект національного стандарту (ДСТУ) на державну повірочну схему або міждержавну повірочну схему (у разі потреби).

• технічне завдання на розроблення еталона (додаток Б);

• доповідь, яка містить обґрунтування необхідності створення еталона, опис еталона, його метрологічні характеристики, результати досліджень і/або одержання від державного або первин­ного еталонів одиниці вимірювання, умови зберігання та застосування, час і місце створення еталона;

• паспорт еталона з додатком вкладного аркуша, до якого заносять результати подальшої атестації еталона (додаток К);

• правила зберігання та застосування еталона (додаток Л);

• методику атестації еталона; ,

• відомості про еталон для внесення його до Реєстру (додаток Д.З);

• рекомендацію про призначення вченого зберігана еталона (додаток Е).

ННМЦ протягом місяця здійснює науково-технічну експертизу та з експертними висновками надсилає комплект матеріалів організації-зберігачу вторинного еталона. Організація-зберігач вторинного еталона вносить відповідні зміни до матеріалів згідно з зауваженнями ННМЦ і подає ці матеріали до організації-зберігача державного або первинного еталона, який очолює відповід­ну повірочну схему (далі — організація-зберігач державного або первинного еталона), а за відсут­ності такої — до ННМЦ або метрологічного центру за спеціалізацією.

До складу комісії обов’язково залучають представників ННМЦ, а в разі створення вторинно­го еталона за державною науково-технічною програмою — відповідного підрозділу ЦОВМ.

Рішення щодо затвердження вторинного еталона оформлюють наказом ННМЦ або метро­логічного центру за спеціалізацією, який надають організації-зберігачу вторинного еталона.

4. 8. ННМЦ або метрологічний центр за спеціалізацією за пропозицією організації-зберіга­ча подає до ЦОВМ пропозиції щодо вилучення еталона із числа вторинних, якщо за результата­ми досліджень і/або чергової атестації на державному або первинному еталоні встановлено, що значення його метрологічних характеристик не відповідають зазначеним у паспорті еталона або не можуть бути відновлені.

5. ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ ЕТАЛОНІВ

   1. Затверджені еталони підлягають реєстрації відповідно до «Положення про Реєстр дер­жавних, первинних і вторинних еталонів одиниць вимірювань» [2], яке регламентує порядок ве­дення Реєстру, порядок реєстрації еталонів та порядок їх вилучення з Реєстру.

   2. Реєстр веде ННМЦ.

   3. Державні еталони реєструють на підставі наказу ЦОВМ про їх затвердження.

Під час реєстрації еталону присвоюють позначення, яке складається з індексу «ДЕТУ» (дер­жавний еталон України), номера відповідного виду вимірювання, порядкового реєстраційного номера державного еталона зазначеного виду вимірювання та року затвердження еталона, які відокремлюють тире.

Під час реєстрації еталону присвоюють позначення, яке складається з індексу «ПЕТУ» (пер­винний еталон України), номера відповідного виду вимірювання, порядкового реєстраційного номера первинного еталона зазначеного виду вимірювання та року затвердження еталона, які відокремлюють тире.

Під час реєстрації еталону присвоюють позначення, яке складається з індексу «ВЕТУ» (вто­ринний еталон України), номера відповідного виду вимірювання, порядкового реєстраційного номера державного еталона, що очолює повірочну схему, порядкового реєстраційного номера вторинного еталона зазначеного виду вимірювання та року затвердження еталона, які відокрем­люють тире.

4. 6. Під час реєстрації еталона, затвердженого на заміну зареєстрованого раніше, реєстра­ційний номер залишають попереднім, а змінюють лише останні цифри, що визначають рік його затвердження.

5. ПОРЯДОК ЗБЕРІГАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЕТАЛОНІВ

   1. Зберігання еталонів — це наукова діяльність, спрямована на утримання еталонів на необхідному науково-технічному рівні вивченням та обліком усіх можливих змін характеристик ета­лонів, забезпеченням незмінності розмірів одиниць вимірювань, які відтворюють і/або зберігають еталони.

   2. Еталони зберігають, досліджують, атестують, звіряють та застосовують відповідно до затверджених правил проведення цих робіт.

Результати робіт заносять до паспорта еталона та до журналу роботи з еталоном (додаток М).

4. 3. Повірку, калібрування та метрологічну атестацію засобів вимірювальної техніки з вико­ристанням державних, первинних та вторинних еталонів виконують відповідно до вимог чинних нормативних або методичних документів. Форми свідоцтв про повірку, калібрування, метрологіч­ну атестацію та форми довідок про непридатність засобу вимірювальної техніки в разі проведення повірки, калібрування та метрологічної атестації з використанням державних, первинних або вто­ринних еталонів наведено у ДСТУ 2708, ДСТУ 3989, ДСТУ 3215.

   4. Протоколи звірення еталонів України з еталонами інших держав та еталонами Міжнарод­ного бюро мір та ваг необхідно зберігати при відповідному еталоні.

   5. Відповідальними за додержанням правил зберігання та застосування еталона є керівник організації-зберігача еталона та вчений зберігай еталона.

   6. Особливі події з еталоном, які можуть призвести до метрологічної відмови або пошко­дження еталона, потрібно реєструвати у журналі роботи з еталоном. При цьому треба зазначити причини та характер події, навести попередній висновок про необхідні заходи для відновлення чи підтримання працездатності еталона.

   7. Якщо за результатами досліджень (атестації) еталонів встановлено, що значення їх мет­рологічних характеристик не відповідають зазначеним у паспортах еталонів, організація-зберігач еталонів вживає заходів щодо усунення причин таких розходжень. У разі неможливості усунення цих причин ЦОВМ; ННМЦ і/або метрологічні центри за спеціалізацією, які затвердили еталони, приймають рішення щодо подальшого використання цих еталонів або відміняють рішення про їх затвердження та вилучення із Реєстру еталонів.

5. УДОСКОНАЛЕННЯ ЕТАЛОНІВ

   1. Удосконалюють еталони для покращення їхніх метрологічних характеристик, впроваджу­ючи найсучасніші вітчизняні та зарубіжні досягнення науки і техніки та новітні технології.

   2. У разі змін метрологічних характеристик еталонів внаслідок удосконалення їх треба за­тверджувати відповідно до вимог, викладених у розділі 6 цього стандарту.

   3. Якщо у разі удосконалення еталонів, обумовлених необхідністю заміни їхніх складових ча­стин, метрологічні характеристики еталонів за результатами проведених досліджень не зміню­ються, то відповідні зміни у складі еталона оформлюють наказом керівника організації-зберіга- ча та вносять до паспорта еталона.

ДОДАТОКА
(обов'язковий)

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВЧЕНИХ ЗБЕРІГАЧІВ ЕТАЛОНІВ

А.1 Загальні положення

А.1.1 Зберігання та застосування еталонів є науково-технічною діяльністю, спрямованою на дослідження еталонів, забезпечення стабільності їхніх метрологічних характеристик згідно з пас­портними даними, підтримування еталонів на належному науково-технічному рівні, вивчення та облік усіх можливих змін характеристик еталонів.

А.1.2 Вчений зберігай еталона є відповідальною особою, призначеною в установленому по­рядку, і провідним фахівцем у відповідному виді вимірювання, має достатній досвід практичної діяльності.

А.1.3 Вчений зберігай повинен знати:

• структурну схему та принцип дії еталона;

• систему передавання розміру одиниць вимірювань;

• чинні нормативні документи з метрології;

• стан забезпечення єдності вимірювань у відповідному виді вимірювання в Україні та інших країнах;

• документи, які розміщено при еталоні (паспорт еталона, правила зберігання та застосу­вання еталона, методику атестації еталона, результати досліджень та звірень еталона, конст­рукторську документацію на еталон, повірочну схему тощо);

• правила та норми охорони праці та пожежної безпеки.