Реєструють тиск, за якого легеневий автомат відкривається і тиск за потоку 300 л/хв.

  1. 3 позитивним тиском

Для цього випробування застосовують базовий метод 2 згідно з EN 13274-3.

Забезпечують роботу устатковання на границях тиску, які визначено інструкціями виробника, і випробовують відповідно за методом 2 згідно з EN 13274-3, за винятком того, що манометр приєдну­ють до місця вимірювання тиску в порожнині маски, ущільненої вздовж смуги прилягання і вихідний з’єднувач манометра з’єднують з реєструвальним пристроєм.

  1. Додаткове подавання повітря

Збирають устатковання, як вказано в 6.15.1, і встановлюють визначені виробником мінімальні параметри подавання повітря. За додаткового подавання повітря встановлюють постійний потік по­вітря у 60 л/хв з випробовувального пристрою або відповідно муляжу голови. Фіксуюють тиск пози­тивний або негативний. Якщо тиск негативний, вносять до звіту, що зразок не пройшов випробування.

  1. Визначання вмісту діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі

Визначають вміст діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі згідно з EN 13274-6.

  1. Випробовування звукового попереджувального пристрою

Характеристики попереджувального пристрою вимірюють під час випробовування з дихальною машиною, відрегульованою на 25 циклів/хв х 2 л/хід. Випробування попереджувального пристрою за температури від 0 °С до 10 °С потрібно виконувати в кліматичній випробовувальній камері з викорис­танням дихальної машини (відрегульованої на 25 циклів/хв х 2 л/хід).

Під час випробовування апарата навколишнє середовище повинно мати температуру (3 ± 1)°С І відносну вологість > 90 %. Кожні 5 хв протягом 3 с розпилюють воду, використовуючи пістолет-роз- пилювач, направлений на попереджувальний пристрій з відстані 200 мм.

Примітка. Інформація стосовно розпилювального пістолета-розпилювача може бути отримана в секретаріаті CEN/TC 79.

  1. Пристрій перемикання потоку повітря

Пристрій перемикання потоку (і попередження про перемикання) випробовують за приєднаної повітряної мережі і відкритого головного вентилю балона автономного дихального апарата. Подавання повітря з повітряної мережі перекривають у разі досягнення з'єднання з автономним дихальним апа­ратом. Характеристики пристрою перемикання (І попередження про перемикання) потоку вимірюють під час випробовування дихальною машиною за 25 циклів/хв х 2 л/хід.

Після запуску пристрою перемикання і попереджувального пристрою випробування продовжують до отримання трьох циклів попередження, після чого постачання повітря з мережі повітря відновлю­ють І досліджують попередження.

Випробування пристрою перемикання потоку за температури від 0 °С до 10 °С виконують з апа­ратом в кліматичній випробувальній камері з використанням дихальної машини (встановленої на 25 циклів/хв х 2 л/хід).

Під час випробовування апарата навколишнє середовище повинно мати температуру (3 ± 1)°С І відносну вологість > 90 %. Кожні 5 хв протягом 3 с розпилюють воду, використовуючи пістолет-роз- пилювач, направлений на попереджувальний пристрій з відстані 200 мм.

Примітка. Інформація стосовно пістолета-розпилювача може бути отримана в секретаріаті СЕМГГС 79.

  1. МАРКУВАННЯ

    1. Усі одиниці продукції однакової моделі повинні мати марковання для ідентифікації типу. Мар- ковання, наскільки це можливо, повинно бути стійке і розбірливе. Складові частини, які може заміню­вати користувач, і деталі, які впливають на безпеку у разі використання, повинні бути легко ідентифі­ковані.

Для складових частин, маркування яких недоцільне, відповідна Інформація повинна бути надана в інструкціях, які надає виробник.

Примітка. Щодо маркування складових частин див. додаток В.

  1. Дату виготовлення (принаймні рік) потрібно наносити у випадках, коли на експлуатаційні вла­стивості складових частин може вплинути старіння. Для немаркованих складових частин відповідна інформація повинна бути надана у вказівках з експлуатування.

  2. Апарат, за винятком трубки для подавання стисненого повітря, повинен мати таке марковання: — номер цього стандарту;

  • температуру зберігання, яку апарат призначений витримувати або відповідну піктограму за EN 132, якщо ця температура відрізняється від встановленої у цьому стандарті;

  • рік виготовлення (4 цифри);

  • назву виробника, торгову марку або інші засоби ідентифікації;

  • речення «Дивись інформацію, яку надає виробник» або відповідну піктограму;

  • у відповідному випадку, позначку «F», що вказує на те, що апарат відповідає додатковим ви­могам за 5.11.3.

  1. Подавальна трубка стисненого повітря повинна мати принаймні таке марковання:

  • номер партії або ідентифікаційну позначку типу, нанесені виробником;

  • рік виготовлення;

  • товарний знак, торгову марку або інші засоби ідентифікації виробника;

  • у відповідному випадку, позначку «Н» для «теплостійких», яка вказує на те, що трубка відпо­відає вимогам 5.15.5;

  • у відповідному випадку, позначку «S» для «антистатичних», яка вказує на те, що трубка відпо­відає додатковим вимогам 5.15.6;

  • у відповідному випадку, позначку «F», що вказує на те, що трубка відповідає додатковим вимогам 5.11.3.

  1. ІНФОРМАЦІЯ, ЯКУ НАДАЄ ВИРОБНИК

    1. У разі постачання кожен апарат потрібно супроводжувати Інформацією щодо експлуатуван­ня, яка дає можливість навченому і кваліфікованому персоналу використовувати його. Ця інформація повинна містити діапазон застосування і вказівки щодо правильного припасування, технічного обслу­говування і зберігання і бути викладена офіційною мовою(ми) країни призначення.

Примітка. Рекомендовано забезпечувати апарат інструкціями щодо експлуатування окремо від інформації, яку надає виробник.

  1. Інші інструкції повинні містити:

  • правильний вибір і припасування лицевої частини;

  • чи витримує апарат зберігання за низьких або високих температур;

  • максимальну довжину подавальної трубки (шланга) стисненого повітря і максимальну кількість подавальних трубок стисненого повітря, які можуть з’єднуватись для досягнення максималь­ної довжини;

  • діапазон тиску повітря, що подається до апарата;

  • максимальний робочий тиск подавальної трубки (шланга) стисненого повітря;

  • у відповідному випадку засторогу, що відповідний захист не може бути забезпечено апаратом в умовах високотоксичної атмосфери;

  • засторогу, що під час дуже важких робіт тиск в масці може бути негативним за максимального об’єму вдихування;

  • засторогу щодо необхідності дотримання тотожності дихального повітря вимогам EN 12021;

  • засторогу щодо необхідності здійснення контролю за вмістом вологи в дихальному повітрі в межах, визначених в EN 12021, для запобігання замерзанню повітря в апараті;

  • засторогу щодо неприпустимості використання кисню або збагаченого киснем повітря;

  • рекомендації щодо перевіряння користувачем достатньої продуктивності системи подавання повітря для кожного приєднаного користувача відповідно до інструкції виробника;

  • твердження: «Позначка «F» на апараті і на повітроподавальній трубці вказує, що вони при­датні для використання в ситуаціях з ризиком займання»;

  • у відповідному випадку твердження, що подавальні трубки (шланги) стисненого повітря є теп­лостійкі (Н) або антистатичні (S);

  • відомості щодо процедур чищення та дезінфекції;

  • засторогу, що у разі приєднання апарата до пересувної системи подавання повітря з високим тиском, він призначений працювати з асистентом або без асистента, разом з відповідними інструк­ціями стосовно попереджувального пристрою;

  • у відповідному випадку, інструкції стосовно пристрою перемикання потоку повітря;

  • відомості про запасні частини (якщо необхідно);

  • засторогу проти можливих приєднань до з’єднувальних вузлів, які ведуть до Інших трубопро­водів, які постачають відмінні від дихального повітря гази; оцінювання користувачем ризиків від не­безпечних приєднань, які можливі на робочому місці, наприклад, трубопроводи з азотом;

  • будь-яку іншу інформацію, надання якої постачальник вважає необхідним;

  • максимальну кількість користувачів, яка може бути одночасно приєднана до пересувної по- вітроподавальної системи високого тиску.

Рисунок 1 — Вимірювання міцності з'єднань дихального шланга





















Рисунок 2 — Устатковання для випробовування міцності підвісної системи або пояса, подавальної трубки стисненого повітря і з’єднувальних муфт


Познаки:

  1. — подавання повітря;

  2. — напрямок руху;

  3. — затискачі;

  4. — трубка;

  5. — витратомір.

Рисунок 3 — Устаткований для випробовування опору згинанню подавальної трубки стисненого повітр

я

Познаки:

1 — трубка;

а — напрямок руху;

b — переріз деталі X.


Рисунок 4 — Устатковання для випробовування опору згинанню подавальної трубки стисненого повітря


Розміри у міліметрах


Рисунок 5 — Устатковання для випробовування опору сплющуванню подавальної трубки стисненого повітря














































Розміри у міліметрах



Познаки:

  1. — місце приєднання до дихальної машини;

  2. — п’ять отворів;

  3. — штуцер для вимірювання опору диханню;

  4. — з'єднувач (EN 148-1);

  5. — місце приєднання апарата;

  6. — видихувальний клапан з опором 3 мбар за синусоїдального потоку

25 циклів/хв х 2,0 л/хід або постійного потоку з максимальною швидкістю 160 л/хв.

Рисунок 6 — Випробовувальний пристрій, використовуваний під час вимірювання опору диханню апарата

ДОДАТОК A
(обов’язковий)

СТАТИЧНИЙ І ДИНАМІЧНИЙ ТИСК
ДЛЯ АПАРАТІВ З НАРІЗЕВИМ З’ЄДНУВАЧЕМ
ЗГІДНО З EN 148-3

А.1 Загальні положення

Цей додаток поширено на апарати з нарізевим з’єднувачем згідно з EN 148-3, які можуть бути випадково приєднані до наявної лицевої частини зі з’єднувачем згідно з EN 148-3. Надано додаткові розділи для досягнення безпечної сумісності у випадку приєднання таких лицевих частин до апара­та, який відповідає вимогам цього стандарту. У цьому додатку немає припущення, що такі апарати і лицеві частини, які не випробовували і схвалені як укомплектований апарат, можна використовувати.

А.2 Статичний тиск

Легеневий автомат апарата зі з’єднувальним вузлом згідно з EN 148-3 повинен підтримувати статичний тиск 3,9 мбар в режимі позитивного тиску.

Для випробувань легеневий автомат споряджають накривкою, яка може вентилюватися, з отво­ром для вимірювання тиску точним мікроманометром. Протягом короткого проміжку часу пропускають повітря зі швидкістю потоку 5 л/хв. Статичний тиск вимірюють після перекривання вентиляції.

А.З Динамічний тиск

Позитивний тиск повинен підтримуватися під час випробовування апарата з дихальною машиною (відрегульованою на 40 циклів/хв, 2,5 л/хід) за мінімального визначеного виробником тиску подавання. Див. рисунок А.1.

Під час фази вдихування позитивний тиск не повинен перевищувати 4,2 мбар.

А.4 Видихувальний клапан

Якщо легеневий автомат містить видихувальний клапан, тиск відкривання клапана повинен бути не менше ніж 4,3 мбар за постійної швидкості потоку у 10 л/хв.

А.5 Випробовування

Для випробувань використовують устатковання, показане на рисунку А.1.

Використовують дихальну машину, яка забезпечує синусоїдальний потік. Тиск вимірюють в отворі біля жиклера. Конструкція жиклера повинна забезпечувати опір у 3,5 мбар постійному потоку 300 л/хв.

Познаки:

1 — пристрій з наріззю М 45 * 3;

2 — модуль жиклера;

2.1 — жиклер;

2.2 — отвір для вимірювання;

З — видихувальний клапан;

4 — з'єднувач дихальної машини.



Рисунок А. 1 —Схема випробовувального устатковання для визначання динамічного тиску



ДОДАТОК В
(довідковий)

МАРКУВАННЯ

Складові частини і деталі, якщо можливо, рекомендовано маркувати для можливості їх іденти­фікування.

Таблиця В.1 — Марковання

Компоненти/детал і

Нумерація частини

Дата вироблення

Примітки

Редуктор тиску

+

+


Дозувальний клапан (легеневий авто­мат)

+

+


Дихальний шланг (за наявності)

+

+


Мембрана вдихувального клапана

+

+

1

Мембрана вдихувального клапана

+

+

1

Маска



Згідно з EN 136

Підвісна система/пояс

1

З’єднувальна трубка середнього тиску (за наявності)

+


Подавальна трубка стисненого повітря

+

+


Контейнер зі стисненим повітрям



Згідно 3 відповідним стандартом

Вентиль контейнера зі стисненим повітрям



Згідно з відповідним стандартом

Познаки:

+ марковання обов’язкове;

— марковання необов’язкове;

1 — для частин, які з відомих причин не можуть бути марковані, відповідні вказівки долучають до інформації, яку надає виробник.

Компоненти деталей необов’язково маркувати, якщо деталь можливо ідентифікувати. Такі компоненти, які не визначені виробником як запасні частини, не потребують маркування, але відповідні вказівки повинні бути надані в інформації, яку надас виробник.