Котли опалювальні. Частина 7. Котли газові центрального опалення номінальною тепловою потужністю не більше ніж 1000 кВт, оснащені пальниками із примусовою тягою

Котел працює за найнижчої температури, заявленої у настановах виробника протягом однієї години.

Перевіряють вимоги 4.2.9.

6 МАРКОВАННЯІ НАСТАНОВИ

Кожен котел повинен мати табличку з незмивними даними, що розміщена на видному місці; навіть після видалення частини обшивки вона повинна бути міцно закріплена і на ній треба пода­вати принаймні таку інформацію:

1. назву виробника²) або символ його ідентифікації;

2. серійний номер або рік виготовлення;

3. торгову назву котла;

4. країну(-и) безпосередньої призначеності і непрямої призначеності. Згідно з EN ISO 3166-1, назви країн повинні бути представлені такими кодами:

5. категорію(-ї) котла відносно безпосередньої країни призначеності;

6. тиск подавання газу в мілібарах, якщо кілька нормальних тисків можна використовувати для тієї самої групи газу. їх позначено числовим значенням і одиницею «мбар»;

д) номінальну корисну теплопродуктивність або у разі котлів із регульованим діапазоном, максимальна і мінімальна корисна теплопродуктивність у кіловатах, позначена символом «Р», супроводжувана знаком рівності, числовими величинами і одиницею «кВт»;

8. номінальну теплову потужність або для котлів із регульованим діапазоном, максимальна і мінімальна теплова потужність у кіловатах, позначена символом «Q», супроводжувана знаком рівності, числовими величинами і одиницею «кВт»;

9. максимальний водяний тиск, за якого котел можна використовувати, в барах, позначених сим­волом «PMS», супроводжуваний знаком рівності («=»), числовими величинами і одиницею «бар»;

10. електричне живлення;

• вид струму, позначений символом «~» або «=»

• номінальну напругу електричного живлення у вольтах, позначено числовою величиною, супроводжуваною одиницею «В»

• споживану потужність у ватах, позначено числовою величиною, супроводжуваною одини­цею «Вт»;

8. клас NO_X котла, супроводжуваного в дужках максимальним значенням емісії цього класу в мг/(кВттод).

Стійкість марковання треба перевіряти випробовуванням, виконаним згідно з 7.14 EN 60335-1:2002.

На додатковій табличці прилад повинен мати видиму інформацію щодо його регулювання, що її не можливо витерти:

. а) безпосередню(-і) країну(-и) призначеності згідно з символами, наведеними у 6.1.1;

Ь) групу або діапазон газу, символ типу газу, тиск подавання газу та/або пари тиску згідно з EN 437 (наприклад, 2L - G 20 - 20 бар).

Цю інформацію можна позначити на табличці даних.

Пакования повинно містити категорію(-ї), тип приладу та інформацію, подану на додатковій табличці даних (див. 6.1.2) також як і застороги згідно з 6.1.4.

Застороги, що наводять на котлі, повинні бути видимі для споживача:

1. котел можна встановлювати тільки в приміщенні, яке відповідає вимогам до вентиляції;

2. прочитайте настанови щодо установлювання, перш ніж установлювати котел;

3. прочитайте настанови щодо споживання перш ніж розпалювати котел.

Ніяка інша інформація не потрібна на котлі або пакованні, якщо є ймовірність сумнівів щодо стану регулювання приладу, що відповідає категорії призначення безпосередньої країни.

6.2 Настанови

Кожен котел треба супроводжувати настановами щодо установлювання, регулювання і техніч­ного обслуговування котла відповідно до правил, що чинні в країні, де котел буде встановлений. У всіх випадках, документи повинні бути надані мовою країни і повинні мати дату опублікування.

Ці настанови повинні як мінімум містити таку інформацію:

1. відомості на табличці даних, за винятком серійного номера і року виготовлення;

2. максимальну температуру води в °С (< 105 °С);

3. мінімальну зворотну температуру в °С;

4. засторогу для котлів із нормальною робочою температурою більше ніж 90 °С;

5. що котел треба використовувати тільки для установок, що проектують для безпечних тем­ператур не менше ніж 110 °С або 120 °С, як відповідно;

6. потрібне технічне обслуговування і рекомендовані терміни;

д) рекомендований спосіб для чищення котла;

8. посилання на деякі стандарти та/або спеціальні правила, якщо вони є необхідними для правильного установлення і використовування котла;

9. електрична схема під'єднання зі з'єднаннями виходів (також для зовнішніх контрольних приладів);

10. настанови щодо використовування регулювальних пристроїв;

11. запобіжні заходи щодо установлення, які треба вжити для обмеження рівня робочого шуму;

1. зобов'язання уземлювати котли, об'єднані з електроапаратурою;

13. для закритих систем, настанови щодо установлення розширювального бака, що перебуває під тиском, якщо котел спочатку не обладнано таким пристроєм;

14. якщо необхідно, настанова про те, що котел можна встановлювати з системою опалення з відкритим розширювальним баком;

15. необхідні відомості щодо з'єднання подавання газу, подавання тиску, тиску спостереження і тиску регулювання;

16. для котлів, здатних працювати на кількох газах, відомості щодо дій, потрібних для пере­ведення з одного газу на інший і настанови, що регулювання і змінення повинен здійснювати кваліфікований персонал і що регулювальне пристосування повинно бути опломбовано після регулювання;

17. мінімальні відстані, яких треба дотримуватися для легкозаймистих матеріалів;

г) за потреби, відомості, що стіни, які нагріваються, наприклад дерево, повинні бути захищені придатною ізоляцією і повинні бути дотримані відстані між стіною, на якій закріплюють котел, із зовнішніми гарячими частинами котла;

19. таблицю, що встановлює для різних категорій і різних газів об’ємну або масову витрати у м³/год або кг/год, приведену до умов використання (15 °С, 1013,25 мбар, сухий газ) або тиску газу в пальнику, як функція тиску в камері згорання;

20. загальний опис котла із ілюстраціями основних частин (складальних вузлів), які можуть бути зняті та замінені;

и) відомості щодо:

1. характеристики кривої напору води, допустимої для з’єднання виходу котла, якщо котел має вбудований насос;

2. втрати тиску, як функції витрати води, в графічній або табличній формі, для котлів без насоса;

22. для розраховування витяжної труби (димоходу), інформацію про середню температуру продуктів згорання і масову витрату у грамах за секунду;

23. заходи для запобігання конденсації в димоході, якщо вони не визначені у національних нормах;

24. за потреби, вказівка про те, що котел передбачено установлювати винятково з регулятором газу на газовому вимірювальному пристрої;

25. інформація щодо тиску повітря і вимоги до вентиляції приміщення, у якому встановлено котел.

6.2.2 Настанови щодо використання

Ці інструкції, які повинні постачатися разом із котлом, передбачені для користувача.

Вони повинні:

1. указувати, що для установлення котла і його регулювання (за потреби) треба звернутися до кваліфікованого спеціаліста;

2. пояснювати процедури запускання і вимикання котла;

3. пояснювати необхідні дії для нормальної роботи котла, його чищення і вказувати, що котел має періодично перевіряти кваліфікований спеціаліст;

4. пояснювати запобіжні заходи, передбачені проти заморожування;

5. застерігати від невірного використання;

6. звертати увагу користувача до вимог, що стосуються подавання повітря і вентилювання приміщення, де встановлено котел;

д) за потреби, звертати увагу користувача на ризик опіків, пов’язаний із прямим контактом із оглядовим вікном або в безпосередньому оточенні.

Якщо цього вимагають національні правила, виробник повинен повідомити про можливий хімічний склад конденсату (pH, важкі метали тощо).

Деталі, призначені для переведення до іншого сімейства газу, іншої групи, іншого діапазону та/або іншого тиску постачання, повинні супроводжуватися настановами щодо переналагодження, що призначені для фахівця.

Настанови повинні:

1. визначити деталі, необхідні для переналагодження і засіб їхньої ідентифікації;

2. чітко конкретизувати необхідні дії, щоб змінити деталі і для правильного регулювання, за потреби;

3. визначити, що будь-які пошкоджені пломби мають бути відновлені та/або будь-які регуля­тори має бути опломбовано;

4. надавати інформацію, що прилади, що працюють із парою тисків, будь-який регулятор має бути у неробочому стані в межах діапазону нормальних тисків, або бути виведений з роботи і опломбований у тому самому положенні.

Самоклейкий ярлик, який призначено для розміщення на котлі, повинен містити настанови щодо переналагодження. Слід зазначити на цьому ярлику додаткові марковання, що наведено в 6.1.2, де зазначено:

. а) групу газу або діапазон;

2. тип газу;

3. тиск подавання газу та/або пари тисків;

4. відрегульовану теплову потужність, за потреби.

6.3 Інформація

Уся інформація 6.1 і 6.2 повинна бути надана мовою(-ами) і згідно практики країни(-їн), в якій (яких) котел буде встановлено.

Познаки:

1 — випробний котел;

2 — циркуляційний насос;

З — контрольний клапан І;

4 — контрольний клапан II;

5 — контрольний клапан III;

6 — компенсаційний бак;

7 — бак із постійним напором або;

8 — під'єднання до трубопроводу постійного тиску;

9 —триходовий кран;

10 — посудина для зважування;

11 — водомір;

12 — вимірювання температури;

13 — холодильник.

Рисунок 1 — Випробовувальний стенд методу прямої рециркуляції
(див. 5.8.2.2.1, 5.8.2.2.2 і додаток В)

Познаки:

1. — котел;

2. —теплообмінник;

3. — контрольний клапан І;

4. — контрольний клапан II;

5. •— контрольний клапан III;

6. — бак розширювальний (поза циркуляційною системою);

7. — бак із постійним напором або;

8. — під'єднання до трубопроводу постійного тиску;

9. — циркуляційний насос;

10. — посудина для зважування;

11. —триходовий кран;

12. — вимірювання температури;

13. — водомір.

Рисунок 2 — Випробовувальний стенд із теплообмінником
(див. 5.8.2.2.1,5.8.2.2.2 і додаток В)

Познаки:

1 —випробний котел;

2,17 —відсічний клапан;

3. , 18 — регулятор газу;

4. — лічильник витрати газу;

5. , 8, 11, 15 — термометр;

6. —зливний кран;

7. — розширювальна посудина;

14 — контрольний клапан;

9,10 —відсічний клапан;

12. — контрольний і зворотний клапан;

13. — ротаметр;

16. —ваги;

19. —теплообмінник;

20. — проміжний накопичувач тепла.

Рисунок 3 — Випробовувальний стенд для визначання ефективності
(див. 5.8.2.2.1)

(2x200)

Познаки:

1. —точка вимірювання температури повітря;

2. — квадратні дерев'яні панелі;

3. — панель із жолобком і шипом;

4. — скляне волокно,

5. — трубка для термопари;

6. — точка вимірювання;

7. — випробовувальна підлога для вимірювання температури підлоги.

Рисунок 4 — Випробовувальна панель для визначання температури підлоги (див. 5.5.4)

Познаки:

1 —термопара, зроблена із мідної пластини;

2 — отвір для установлення мідної пластини.

Рисунок 5 — Конструкція термопари для вимірювання зовнішніх температур на випробовувальній підлозі (див. 5.5.4)

8x01 1

d₇= 0.43D

d_s= 0,56D d₅ = 0,66D = 0,75D

d₃ = 0,83D d₂ = 0,90D cf₁ = 0,97D D

Познаки:

1. — отвори у кожному відгалуженні: 8x01;

2. — термопара.

Рисунок 6 — Зонд для відбирання проб для димоходів діаметром
більше ніж DN 100

Познаки:

1. — трубка 06 мм;