Страница 3: ДСТУ EN 10149-1:2009. Вироби із сталі з високою границею плинності плоскі гарячекатані для холодного формозмінювання. Частина 1. Загальні умови постачання (61628)

Додатково до вимог EURONORM 18 треба використовувати додаток А частини 2 або 3 цього стандарту.

Треба застосовувати вимоги EN 10002-1.

Випробні зразки можуть бути непропорційними, але в суперечних випадках потрібно вико­ристовувати пропорційні випробні зразки розрахункової довжини L_o = 5,65^S₀ (див. 8.6.2.1).

Для плоских виробів номінальної товщини < 3 мм випробний зразок завжди має бути розра­хункової довжини 1_₀ = 80 мм і ширини 20 мм (випробний зразок 2 EN 10002-1).

На випробних зразках на розтяг мають залишитися обидві прокатані поверхні.

Випробні зразки треба механічно обробити і готувати згідно з EN 10045-1. Додатково засто­совують наступне:

1. для номінальної товщини > 12 мм стандартний випробний зразок 10 мм х 10 мм треба механічно обробити так, щоб одна його сторона була на відстані не більше, ніж 2 мм від прока­таної поверхні;

2. для номінальної товщини < 12 мм, коли використовують випробний зразок зменшеної ширини, його мінімальна ширина повинна бути > 5 мм (див. 7.4.2.2).

Готування проб для аналізування виробу проводять згідно з EURONORM 18.

У суперечних випадках для визначення хімічного складу застосовують європейські стандарти або євронорми.

Механічні випробовування проводять у температурному інтервалі від 10 °С до 35 °С, крім випадків, коли для випробовувань на удар встановлена визначена температура (див. 7.4,2.1).

Випробовування на розтяг проводять згідно з EN 10002-1.

Для встановлення границі плинності за таблицею 2 частин 2 і 3 цього стандарту потрібно виз­начати верхню границя плинності (R_eH). Якщо не виражена границя плинності, у суперечних випад­ках, треба визначати умовну границю плинності за величини залишкової деформації 0,2 % (R_po,₂).

Якщо використовують непропорційні випробні зразки товщиною > 3 мм, отриману величи­ну видовження у відсотках перетворюють на величину для розрахункової довжини L_o = 5,65^S₀ із використанням таблиць перетворення, наведених у ISO 2566-1.

Якщо встановлено під час замовляння (див. 7.4.2.1), випробовування на удар проводять згідно з EN 10045-1.

Середнє значення результатів трьох випробувань має відповідати вказаній вимозі. Одне із значень може бути менше від вказаного мінімального середнього значення за умови, що воно становить не менше ніж 70 % цього значення.

Від однієї проби треба відбирати відповідно до 8.5.1 три додаткових випробних зразка і ви­пробувати будь-який один у випадках, перелічених нижче:

• якщо середнє з трьох значень роботи удару нижче від установленого мінімального серед­нього значення;

• якщо середнє значення відповідає встановленій вимозі, а два інших — менше від мінімаль­ного середнього значення;

• якщо одне із значень менше ніж 70 % від вказаного мінімального середнього значення.

Середні значення шести випробувань не повинні бути менше від встановленого мінімального середнього значення. Не більше, ніж два окремих значення можуть бути менше за встановленого мінімального середнього значення, і тільки одне може бути менше ніж 70 % цього значення.

Випробовування на згин проводять відповідно до EURONORM 6 і 12. На випробному зразку мають залишитися обидві прокатані поверхні.

Якщо встановлено під час замовляння (див. 7.7), ультразвукове випробовування проводять на листах із номінальною товщиною > 6 мм відповідно до EURONORM 160.

Див. розділ 11, додаткову вимогу 9.

Усі повторні випробування і повторне подання на випробовування виконують згідно з EN 10021.

Для штаби повторні випробовування виконують на відбракованому рулоні після вирізання додаткового поздовжнього профілю відповідної довжини максимум 20 т для унеможливлення ефекту кінця рулону.

Постачання здійснюють з одним із документів контролю, на які посилається EN 10204.

Ці документи мають містити інформаційні групи А, В і Z і кодові номери С01—СОЗ, СЮ—С13, С40—С43 і С71—С92 згідно з EURONORM 168.

Кодовий номер Z02 застосовують тільки для сертифікату приймання 3.1.А, 3.1.С і протоколу приймання 3.2 (див. 4.1.е).

4. МАРКУВАННЯ

   1. Вироби треба маркувати з використанням таких тривких способів, як фарбування, клей­мування, нанесення тривких клейких ярликів або прикріплювання бірок з такою інформацією:

• марка та стан постачання із зазначенням познаки (наприклад, S420MC або 1.0980);

• номер, під яким плавку і пробу можна ідентифікувати;

• назва виробника або торговельна марка виробника;

• відмітка представника зовнішнього контролювання (якщо проводили).

Див. розділ 11, додаткову вимогу 11.

4. 4. Якщо легкі вироби постачають у надійно перев’язаних пачках, маркування наносять на ярлик, який прикріплюють до пачки чи до верхнього виробу в ній.

5. СУПЕРЕЧНОСТІ

Стосовно суперечностей застосовують EN 10021.

4. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ (див. 4.2)

1. Треба вказати процес виготовляння сталі (див. 7.1.1);

2. Вироби потрібно постачати з поверхнею без окалини (див. 7.2.3);

3. Виробник має інформувати покупця під час замовляння, які легувальні елементи, призна­чені для певної марки сталі, потрібно спеціально додати до матеріалу, що постачають (див. 7.3.2).

4. Аналізування виробів потрібно проводити, і якщо так, кількість проб і елементи, що виз­начають (див. 7.3.4 і 8.4.2).

5. Випробовування на удар потрібно проводити на поздовжніх випробних зразках за темпе­ратури мінус 20 °С, і мінімальна робота удару буде 40 Дж (див. 7.4.2.1).

6. Вироби мають бути придатними для холодного штампування (див. 7.5.2.1.2).

7. Матеріал марок S315MC, S355MC і S420MC у частині 2 та всі марки у частині 3 цього стан­дарту мають бути придатними до цинкування гарячим занурюванням (див. 7.5.3).

8. Дозволено виправлення зварюванням (див. 7.6.2).

9. Відсутність внутрішніх дефектів листів номінальною товщиною > 6 мм перевіряють згідно з EURONORM 160 (див. 7.7 і 8.6.3).

10. Контролювання стану поверхні і розмірів має проводити покупець або його уповноваже­ний представник на підприємстві виробника (див. 8.1.4).

Клеймування сталі дозволено чи не дозволено у місці, вказаному покупцем (див. 9.3).ДОДАТОКA
(довідковий)

ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ,
ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ ПОСИЛАННЯМ НА ЄВРОНОРМИ

До перетворення таких євронорм на європейські стандарти можна користуватися або вказаними євронормами, або відповідни­ми національними стандартами, наведеними у таблиці А.1.

Таблиця А.1 — Євронорми з відповідними національними стандартами

Код УКНД 77.140.10; 77.140.50

Ключові слова: випробовування, високоміцна сталь, внутрішні дефекти, зварюваність, кон­тролювання, лист, механічні властивості, плоский виріб, сталь, стан поверхні, хімічний склад, холод­не формозмінювання.