Страница 2: ДСТУ EN 894-2-2001. Безпечність машин. Ергономічні вимоги до проектування індикаторів та органів керування. Частина 2. Індикатори / Безопасность машин. Эргономичные требования к проектированию индикаторов для органов управления. Часть 2. Индикаторы (61621)

Якщо здатність оператора до розпізнавання кольорів є важливою для правильного викорис­тання індикаторів, то границі зони «Допустима» повинні бути зменшені, бо величина центрального поля зору (у якому можуть сприйматися кольори) менша ніж поле, чутливе до білого світла.

У загальному випадку розрізняють два типи такої взаємодії. У разі першого типу оператор установлює місцезнаходження індикатора і спостерігає за його сигналами. У разі другого типу увагу оператора привертає сам індикатор (наприклад, попереджувальним миготінням чи звуко­вим сигналом тривоги), або оператора попереджають один або декілька індикаторів інших типів (наприклад, комбінація візуальних і звукових індикаторів), або система попереджає оператора про необхідність перевірки індикаторів.

У разі кожного з цих типів функціональої взаємодії найчастіше використовувані та/чи найваж­ливіші індикатори повинні мати максимальну перевагу при розміщенні в безпосередній близькості від природної лінії погляду (зона А) оператора. Індикатори меншої важливості можуть розміщатися в напрямку периферійного зору (зона В чи навіть зона С, у разі необхідності).

Конструктивно повинні бути створені умови, що максимально підвищують ефективність привер­нення уваги за допомогою індикаторів аварійної чи попереджувальної сигналізації. Оскільки систе­ма візуального сприйняття людини чутлива до змін видимого оточення, конструктор може перед­бачити, наприклад, миготіння з метою оповіщення оператора, тому що миготливий сигнал вияв­ляється відразу. При цьому важливо передбачити незначну яскравість миготіння щоб уникнути по­яви залишкового зображення в очах оператора. Як альтернатива цьому може використовуватися сполучення звукового сигналу з безупинною візуальною сигналізацією невисокої яскравості.

Найважливішими чинниками навколишнього середовища є освітлення і вібрація. Під час про­ектування індикаторів особливе значення повинне надаватися компенсації можливих негативних впливів цих чинників.

На робочих місцях із пасивними (що не випромінюють світла) індикаторами освітленість по­винна бути, принаймні, 200 лк. Якщо це неможливо, повинні передбачатися такі компенсаційні заходи, як наприклад, збільшення розмірів відображуваної інформації, застосування місцевого освітлення чи активне висвітлення (світловипромінювальні індикатори). Необхідно уникати висо- коконтрастних тіней та відбитків, які заважають сприйняттю. Тому засоби освітлення приміщен­ня, що можуть спричиняти появу відбитків на індикаторах, повинні встановлюватися під кутами освітлення з урахуванням основних напрямків погляду. Як компенсаційні заходи можуть бути ви­користані нахил індикаторів і/чи використання в індикаторах поверхонь, які не відбивають. Слід вибирати джерела світла, що дозволяють добре розрізняти кольорові індикаторні елементи на їхньому фоні.

На можливостях зчитування можуть позначатися постійні чи ударні вібрації, що можуть впли­вати як на індикатори й оператора окремо, так і на них обох разом. Вертикальні вібрації низької частоти (1—3 Гц) цифрових індикаторів призводять до великих помилок зчитування, які за при­скорення більшого ніж 5 м/с² зростають прямо пропорційно прискоренню.

За частот від 3 до 20 Гц помилки зчитування збільшуються. Якщо оператори та індикатори піддаються синхронному впливу вертикальних вібрацій, то на можливості зчитування за частот нижчих ніж 3 Гц це позначається мало, однак за більш високих частот вона знижується значно.

За частот від 3 до 20 Гц і вертикальних прискореннях більших ніж 5 м/с² можливості зчиту­вання знижуються й існує лінійна залежність між цими параметрами. Численні одноосьові вібрації синусоїдної форми можуть призвести до помилок зчитування через виникнення ефекту інтерфе­ренції. Двоосьова вібрація може призвести до ефекту обертального руху. Помилки і час зчитування збільшуються із зростанням частоти вібрації.

Заходи компенсації:

1. підвищення яскравості індикатора для підвищення контрасту вище за звичайний рівень;

2. застосування товщини лінії відображуваного на індикаторі знака в напрямку вібрації у ме­жах 5—7 % його висоти;

3. синхронізація частоти вібрації індикатора і частоти вібрації оператора.

Вільний огляд індикаторів не повинен перериватися за всіх ергономічно прийнятних робочих положень та для всіх антропометричних груп операторів.

З метою кращого розпізнавання перевага повинна надаватися чорно-білим зображенням. Од­нак, колірне кодування індикаторів може допомогти виявленню, якщо щільність знаків велика чи якщо оператор повинен шукати певну інформацію. Об’єднання зв'язаних індикаторів одним коль­ором сприяє виявленню зв’язку між ними. Додатково дивись стандарти EN 61310-1 і EN 61310-2.

Висока якість сигналу індикатора повинна забезпечуватися у всіх нормальних і аварійних ситуаціях: контраст повинен бути максимальний, а можливість переплутування індикаторів (чи їхніх елементів) між собою повинна бути зведена до мінімуму використанням різних форм, коль­орів, написів чи іншими прийнятними заходами.

Контраст між знаками, буквами, цифрами, стрілками, лініями і їхнім безпосереднім фоном та оточенням повинен бути достатнім, щоб забезпечувати рівні зчитування і розпізнавання, сумісні із швидкістю і точністю сприйняття, потрібними для виконання завдання. Згідно з вимогами для світловипромінювальних (активних) індикаторів співвідношення контрастності (величина відношен­ня яскравостей переднього плану і фону) повинне бути не меншим ніж 3:1; рекомендоване відно­шення — 6:1. Покриття світловипромінювальних індикаторів не повинне відбивати світло інших джерел світла надто сильно (тобто, співвідношення контрастності відбитого світла і загального освітлення повинне бути якомога меншим), інакше вимкнений індикатор може мати вигляд увімк­неного або зчитування буде утруднене.

Для букв і цифр рекомендуються прості і, переважно, відомі форми. Вирішальним чинником є запобігання переплутуванню окремих позначень (наприклад, В із 8, 6 із 5; див. додаток А). Так, семисегментні цифри (індикатори на світлодіодах чи рідких кристалах) застосовні тільки у випадку, якщо відображення обмежується цифрами. Залежно від переважних умов сприйняття для відтво­рення знаків можуть використовуватися точкові растри 5 х 7 та 7 х 9, причому перевагу слід відда­вати більшим розмірам растрів. У разі застосування піктографічних позначень вони повинні мати просту форму, щоб користувачі могли легко ідентифікувати та розуміти їх.

На рисунку 3 зазначені найважливіші розміри, що стосуються величини і пропорцій знака. Слід звернути увагу, що відстань до знака (d) є тільки одним з важливих чинників, які визначають відповідні розміри знака. Освітленість, контраст між знаками і фоном, а також загальна чіткість знаків також впливають на ці розміри.

d— відстань від ока до знака;

а — кут огляду знака, в кутових хвилинах;

h — висота знака;

w — ширина знака;

з — товщина лінії знака.

Рисунок 3 — Визначення розмірів

Рекомендовані величини висоти знаків (Л) забезпечуються в разі, якщо кут а знаходиться в межах від 18 до 22 кутових хвилин; якщо ж кут а знаходиться в межах від 15 до 18 кутових хвилин, висоти знаків будуть допустимі; а висоти знаків, одержані в разі, якщо кут а менше 15 кутових хвилин, — нерекомен- довані. Рекомендовану висоту знаків можна приблизно розрахувати виходячи з такого:

• Рекомендована ширина знака (w) повинна бути в межах 60—80 % від висоти знака. У разі округлої поверхні індикатора чи непрямого кута зору вона повинна становити 80—100 % від висоти знака. Ширина знака менша ніж 50% висоти не рекомендується.

• Рекомендовані діапазони значень товщини ліній знаків (s на рисунку 3) зазначені в таблиці 2. Рекомендовані проміжки між буквами становлять 20—50 % від ширини знака, а між словами — 1—1,5 від ширини знака.

Таблиця 2 — Рекомендовані товщини ліній знаків

Закінчення таблиці 2

’'Позитивне зображення: темний знак на світлому фоні. ²'Негативне зображення: світлий знак на темному фоні. ^З)3а особливо сприятливих умов видимості.

Написання цифр і їхній контраст із фоном повинні відповідати вищенаведеним рекоменда­ціям. У разі механічної цифрової індикації (цифри надруковані на обводі обертових дисків) реко­мендується, щоб цифри в індикаторному вікні було видно цілком, а не частково при обертанні інди­каторних дисків (наприклад, при швидкому спрацьовуванні).

Оскільки цифровим індикаторам потрібно мало місця і на них можуть відображатися великі цифри, перевага у використанні повинна надаватися їм. Якщо повинно відображатися багато цифр, то кількість помилок зчитування може бути знижена групуванням цифр у невеликі блоки. Блокам з двох або трьох цифр слід віддавати перевагу, крім випадків, коли індикатор дозволяє розуміти більшу кількість цифр у блоці.

Покажчик індикатора (наприклад, стрілку, покажчик рівня рідини) має бути видно навіть у тому випадку, якщо він виходить за межі шкали. Рекомендується застосування індикаторів із рухомим покажчиком і нерухомою шкалою. На рисунку 4 наведено рекомендовані напрямки переміщен­ня покажчика для індикації значень, що зменшуються та збільшуються.

Нульова позначка шкали повинна розміщуватися таким чином, щоб збільшення відобража­лося або переміщенням стрілки зліва направо, у напрямку за годинниковою стрілкою, або пере­міщенням нагору, а зменшення — переміщенням стрілки справа наліво, у напрямку проти годин­никової стрілки або переміщенням униз.

Для досягнення якісного сприйняття і зменшення кількості помилок зчитування повинні вра­ховуватись розміри шкали, її розмітка, оцифрування й форма покажчика.

Розміри елементів шкали слід обчислювати виходячи з відстані спостереження та навколиш­нього освітлення. У таблиці 3 наведено рекомендації щодо геометричних розмірів елементів шкали залежно від умов освітлення за відстані зчитування 700 мм. Для інших відстаней зчитування роз­міри обчислють за формулою: де: х — розмір А—G з таблиці 3;

d — відстань від шкали до ока, мм ;

а — кут зору, кутові хвилини.

Примітка. Для спрощення розрахунку величина х приблизно дорівнює співвідношенню d ■ ——, якщо L замінити відпо­відним розміром А—G з таблиці 3 за відстані зчитування 700 мм. ⁷⁰⁰

Таблиця 3 — Розміри штрихів розмітки шкали для високої/нормальної і низької освітленості за відстані зчитування 700 мм