Засоби індивідуального захисту очей. Сонцезахисні окуляри, противідблискові фільтри загального призначення

А.6 Ризик у разі УФ випромінювання

Оцінки для аналітичної характеристики УФ випромінювання [1], адаптовані для визначення подразнення рогової оболонки [2], показують, що найдужчий вплив на реакцію очей у регіонах з помірним кліматом пов’язаний із сезонними коливаннями сонячного випромінювання; це супро­воджується відбиванням від землі, а потім — полуденним сонячним випромінюванням [3]. Дифузійне верхнє випромінювання знижується зі збільшенням висоти над рівнем моря [4, 5], і випромінювання на рогову оболонку є майже постійним [3]. Розраховані біологічно зважені дози впливу і відповідні рівні пропускання УФ світла для сонцезахисних окулярів, що підтримують ці дози нижче встанов­леної межі безпеки, за винятком випадків денного впливу [3, 6], є основою прийнятих меж пропус­кання. Включають подальші границі пропускання на додаток до тих, що причетні до виняткових випадків впливу. Опис граничних рівнів пропускання спектрів (замість середніх чи зважених) за­безпечує подальше, дуже значне збільшення границі безпеки [7].

А.7 Бібліографія до Додатка А

1. A.E.S. Green, К.С. Cross, L.A. Smith Improved analytic characterization of ultraviolet skylight, Photochem. PhotobioL, vol. 31, 59 (1980)

2. H.L. Hoover Solar ultraviolet irradiation of the human cornea, lens and retina: Equations of ocular irradiation, AppL Opt., vol. 25, 329 (1986)

3. H.L. Hoover, S.G. Marsaud Calculating solar ultraviolet irradiation of the human cornea and corresponding required sunglass lens transmittances, Proceedings of the SPIE, vol. 601, Ophthalmic optics, 140—145 (1985)

4. H. Piazena Vertical distribution of solar irradiation in the tropical Chilean Andes, Am. Soc. PhotobioL, Annual Meeting, Chicago, June, 1993

5. M. Blumenthaler, W. Rehwald, W. Ambach Seasonal variations of erythema dose at two alpine stations in different altitudes, Arch. Met. Geoph. Biocl., Ser., B, 35, 389 (1985)

6. J.K. Davis The sunglass standard and its rationale, Optom. Vis. Sci.,voL 67, 414 (1990)

7. H.L. Hoover Sunglasses, pupil dilation and solar irradiation of the human lens and retina, AppL Opt. 26. 689 (1987)

8. EN 169:1992 Personal eye protection — Filters for welding and related techniques — Transmittance requirements and recommended utilization.

додаток в
(довідковий)

СПЕКТРАЛЬНІ ФУНКЦІЇ ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ
КОЕФІЦІЄНТА ПРОПУСКАННЯ СВІТЛА
ТА ВІДНОСНИХ ВІЗУАЛЬНИХ ЧИННИКІВ ОСЛАБЛЕННЯ

Таблиця В.1 — Результат спектрального розподілення випромінювання сигнальних вогнів і стандартного джерела світла D65, як визначено в ISO/CIE 10526:1991, та функції спектральної види­мості для звичайного людського ока за денного освітлення, як визначено в ISO/CIE 10527:1991

Кінець таблиці В.1

* Для голубого світла спектральне розподілення використовують для 3200 К замість стандартного освітлювача А.

ДОДАТОК С
(ДОВІДКОВИЙ)

СПЕКТРАЛЬНІ ФУНКЦІЇ ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ
ВЕЛИЧИН ПРОПУСКАННЯ СОНЯЧНОГО УФ
І ПРОПУСКАННЯ БЛАКИТНОГО СВІТЛА

У цьому додатку міститься інформація про спектральні функції розраховування рівнів пропус­кання УФ і блакитного світла.

Для спектрального розподілу сонячного випромінювання E_sX(X) величини узято з публікації П. Муна (R Moon) «Пропоновані стандартні криві сонячного випромінювання для промислового користування» (Proposed standard solar-radiation curves for engineering use, J. Franklin Inst. 230 (1940), 583—617). Ці величини досягають 295 нм та інтерполюються, де необхідно. Між 80 нм і 290 нм величини вип­ромінювання настільки малі, що можуть досягати 0 для будь-яких практичних цілей.

Спектральний розподіл відносної функції спектральної ефективності для УФ випромінювання S(X) узято з публікації ACGIH 1992—1993 Threshold limit value for chemical substances and physical agents and biological exposure indices, ISBN 0-9367 12-99-6 (Граничні рівні для хімічних речовин і фізичних чинників, біологічні показники впливу).

Повна зважена функція для розрахунку різних рівнів пропускання УФ-свІтла є продуктом функції відносної спектральної ефективності для УФ випромінювання S(X) і спектрального розпо­ділу сонячного випромінювання E_sX(A,):

ИШ) = ^W-S(X).

Зважену функцію також наведено в таблиці С.1.

Функцію небезпеки від блакитного світла В(Х) узято з «1992—1993 Threshold limit values for chemical substances and physical agents», ACGIH (Граничні рівні для хімічних речовин і фізичних чинників). Нижче 400 нм функція небезпеки від блакитного світла В(к) екстраполюється лінійно на логарифмічній шкалі.

Повна зважена функція для розрахунку пропускання блакитного світла є продуктом функції небезпеки від блакитного світла 8(А.) і спектрального розподілу сонячного випромінювання E_sx(X):

WBM = E_sK(X)B(X).

Цю зважену функцію також наведено в таблиці С.1.

Таблиця С.1 — Спектральні функції для розрахунку рівнів пропускання УФ випромінювання і пропускання блакитного світла

Кінець таблиці С.1