---

Г.1 Складники назви

Назву стандарту відповідно до 5.6 можна складати не більше ніж з трьох складників:

1. групового складника;

2. основного складника;

3. додаткового складника.

4. 2 Груповий складник

5. 2.1 Груповий складник означує загальну сферу, до якої належить стандарт, або є його груповою назвою, спільною для всіх стандартів групи. Наприклад, назва комплексу стандартів «Метрологія» є груповою назвою всіх стандартів комплексу.

6. 2.2 Груповий складник потрібен тоді, коли без нього неможливо чітко означити об’єкт стандар­тизації. Інакше його не зазначають.

Г.З Основний складник

7. 3.1 Основний складник означає певний об’єкт стандартизації. В основному складнику треба на­водити необхідні й достатні ознаки, що відрізняють цей об’єкт стандартизації від інших.

8. 3.2 Основний складник на групу однорідної продукції формують з урахуванням вимог ДК 004 [7];

9. 3.3 Для повнішої характеристики об’єкта стандартизації треба вводити в основний складник до­даткові означення, що вказують на характерні особливості:

1. належність об’єкта до певної групи продукції;

Приклад

НАВАНТАЖУВАЧІ УНІВЕРСАЛЬНІ

2. виготовлення продукції тільки одним певним способом;

Приклад

СТРІЧКИ ГАРЯЧЕВАЛЬЦЬОВАНІ

3. виготовлення продукції з означеного матеріалу;

Приклад

ТРУБИ З АЛЮМІНІЮ ТА АЛЮМІНІЄВИХ СПЛАВІВ ЗВАРНІ

4. виготовлення продукції певних розмірів, форм тощо.

Приклад

КІНЦІ ВАЛІВ КОНІЧНІ З КОНУСНІСТЮ 1:10

В основному складнику перед познакою типу, марки, моделі продукції треба друкувати слова «типу», «марки», «моделі», а потім подавати їх познаку.

Приклад

ЛИНВА ПОДВІЙНОГО ЗВИВАННЯ ТИПУ ТЛК-0

Якщо об’єктом стандартизації є частка цілого, то на початку основного складника зазначають частку, а потім ціле дають як ознаку.

Приклад ^;І'*

КОРПУСИ ЩИТОВИХ ВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ

5. 3.4 В основному складнику першим словом має бути іменник (назва об’єкта стандартизації), наступними словами (за наявності) — іменник, залежний від першого іменника, далі — прикметники в порядку їх значущості (родово-видової підпорядкованості на підставі принципу «від загального до конкретного»), тобто основний складник треба подавати за зворотним порядком слів.

Приклад

КРАНИ МОСТОВІ ЕЛЕКТРИЧНІ ЛИВАРНІ

Г.3.5 Прямий порядок слів в основному складнику треба зберігати в таких випадках:

1. в назві об’єкта стандартизації іменник без прикметника в цьому значенні не вживають;

Приклад

ЦІННІ ПАПЕРИ

2. ознаку об’єкта стандартизації подано сполукою іменника в непрямому відмінку з прикмет­ником;

Приклад

БАКИ ГІДРАВЛІЧНИХ СИСТЕМ

3. у стандарті на терміни та визначення понять і літерні позначення величин зазначають галузь знань, техніки або виробництва, до якої вони належать.

Приклади

ВАКУУМНА ТЕХНІКА. Терміни та визначення понять

ФІЗИЧНА ОПТИКА. Познаки основних величин

4. 3.6 Назву об’єкта стандартизації в основному складнику потрібно подавати в однині. Якщо стан­дарт поширюється на кілька однойменних об'єктів стандартизації, назву об’єкта стандартизації треба зазначати в множині.

5. 3.7 У разі поширення стандарту на два й більше об’єктів стандартизації основний складник необхідно подавати в такому порядку:

1. якщо об’єкти стандартизації характеризуються однаковими ознаками, спочатку зазнача­ють іменники, об’єднані сполучником «і» («та», «й») (комою та сполучником, якщо є понад два іменники), далі — ознаки за порядком їх значущості в порядку від загального до конкретного;

Приклади

1. ПРИЛАДИ ТА ПЕРЕТВОРЮВАЧІ ЕЛЕКТРОВИМІРЮВАЛЬНІ ЦИФРОВІ

2. МАШИНИ, МЕХАНІЗМИ, АПАРАТИ, ПРИСТРОЇ Й ФУНДАМЕНТИ СУДНОВІ

2. якщо ознаки належать до одного з перелічених об’єктів стандартизації, цей об’єкт треба подавати останнім, зберігаючи прямий порядок слів;

Приклади

МІКРОФОНИ Й МІКРОФОННІ З’ЄДНУВАЧІ

КАБЕЛІ, ДРОТИ, ШНУРИ ТА КАБЕЛЬНА АРМАТУРА

3. якщо кожний об’єкт стандартизації має власні ознаки, то за зворотним порядком слів дають тільки словосполуку, що визначає перший об’єкт стандартизації.

Приклад

ІЗОЛЯТОРИ ПОРЦЕЛЯНОВІ ТА ВИСОКОВОЛЬТНІ ВВОДИ

Г.3.8 Якщо стандарт поширюється на продукцію різних видів, які належать до одного класифі­каційного угруповання продукції, ознаки треба подавати через кому й сполучник перед останньою ознакою продукції.

Приклад

ПІДДОНИ ПЛОСКІ, ЯЩИКОВІ ТА СТОЯКОВІ

Г.4 Додатковий складник

Г.4.1 Додатковий складник необхідний тоді, коли стандарт охоплює лише один чи кілька аспектів теми, означеної в основному складнику, або якщо треба наголосити на його відмінності від іншого стандарту.

Г.4.2 Додатковий складник уводять, щоб зазначити вид стандарту, а також, щоб означити певні характеристики продукції, процесу чи послуги — об’єкти стандартизації. Види стандартів подано в розділі 9.

Приклади

ФОТОЗНІМКИ ПІД ПЛІВКОЮ. Загальні технічні умови

ВІДБИТКИ ФОТОГРАФІЧНІ. Обслуговування фотолюбителівГ.4.3 Якщо виду стандарту не визначено (наприклад, у разі об’єднання в одному стандарті вимог до об'єкта стандартизації, означеного основним складником, що можуть бути подані в стандарті інших видів), або якщо вид стандарту є основним складником й уточнення не потребує, додатковий складник можна не подавати.

Приклади

Неправильно:

1. КОДИ ДЛЯ ПОДАВАННЯ ВАЛЮТ І ФОНДІВ. Термінологія, умовні позначання, класифікаційні ознаки та коди

2. Засоби обчислювальної техніки. РОЗТАШОВАННЯ ЗНАКІВ НА КЛАВІАТУРІ. Загальні вимоги

Правильно:

1. КОДИ ДЛЯ ПОДАВАННЯ ВАЛЮТ І ФОНДІВ

2. Засоби обчислювальної техніки

РОЗТАШОВАННЯ ЗНАКІВ НА КЛАВІАТУРІ

Г.4.4 Якщо стандарт багаточастинний, додаткові складники застосовують для того, щоб відрізнити та назвати частини. У такому разі груповий і основний складники назви кожної частини мають бути однакові.

Приклади

1 ДСТУ 8888-1:2002

Л

Складник Г.1, а)

Складник Г.1, б)

Складник Г.1, в)

Складник Г.1, а)

Складник Г.1, б)

Складник Г.1, в)

ічильники витрати води

ЛІЧИЛЬНИКИ УЛЬТРАЗВУКОВІ Частина 1. Загальні технічні вимоги 2 ДСТУ 8888-2:2002

Лічильники витрати води ЛІЧИЛЬНИКИ УЛЬТРАЗВУКОВІ Частина 2. Методи випробування

Г.4.5 Якщо стандарт охоплює кілька аспектів теми, означеної основним складником, додаткові склад­ники називають або загальним терміном, наприклад «технічні характеристики», або одним реченням, на­приклад «загальні технічні вимоги і методи випробування», а не перелічують аспекти окремими реченнями.ДОДАТОК Д
(довідковий)
ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ «НОРМАТИВНИХ ПОСИЛАНЬ»

НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті наведено посилання на такі національні стандарти:

ДСТУ 1.1:2015 (ISO/IEC Guide 2:2004, MOD) Національна стандартизація. Стандартизація та суміжні види діяльності. Словник термінів

ДСТУ 4454:2005 Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання

ДСТУ 4738:2007/ГОСТ 2590-2006 Прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий. Сортамент

ДСТУ ГОСТ 25371:2006 Нафтопродукти. Розрахунок індексу в’язкості за кінематичною в’язкістю (ГОСТ 25371-97, IDT)

ДСТУ-П CEN/TS 15568:2008 Продукти харчові. Методи виявлення генетично модифікованих організмів і продуктів з їхнім вмістом. Відбирання проб (CEN/TS 15568:2006, IDT)

ДСТУ EN 10213:2005 (усі частини) Виливки сталеві для роботи під тиском. Технічні умови по­стачання (EN 10213-1:1995, IDT; EN 10213-2:1995, IDT; EN 10213-3:1995, IDT; EN 10213-4:1995, IDT) ДСТУ EN 10164:2009 Вироби сталеві з поліпшеними деформаційними властивостями у пер­пендикулярному напрямку до поверхні виробу. Технічні умови постачання (EN 10164:2004, IDT)

ДСТУ EN ISO 15605:2005 Клеї. Відбирання проб (EN ISO 15605:2004, IDT)

ДСТУ ІЕС 60299:2009 Ковдри побутові електричні. Методи вимірювання функційних характе­ристик (ІЕС 60299:1994, IDT)

ДСТУ ISO 404:2008 Сталь і вироби із сталі. Загальні технічні вимоги до постачання (ISO 404:1992, IDT).

Примітка. Чинність стандартів, на які є посилання в цьому стандарті, перевіряють згідно з офіційними виданнями націо­нального органу стандартизації — каталогом національних нормативних документів і щомісячними Інформаційними покажчиками національних стандартів.

Якщо стандарт, на який є посилання, замінено новим або до нього внесено зміни, треба застосовувати новий стандарт, охоплюючи всі внесені зміни до нього.

ДОДАТОК Е (довідковий)

УНІФІКОВАНІ МОВНІ ФОРМИ, ЩО ЇХ ТРЕБА ВЖИВАТИ,
ВИКЛАДАЮЧИ ПОЛОЖЕННЯ СТАНДАРТІВ

У підручниках англійської мови в розділі про дієслово обов’язково є підрозділ «Модальні дієслова» (can, may, must, ought, shall, should, will, would, need), які не виражають дії чи стану, а тільки можливість, необхідність, бажаність, імовірність, сумнів, дозвіл, заборону, здатністьвиконаннядії, позначеної інфінітивом. У підручниках української мови такого підрозділу немає, але про слова з подібним значенням ідеться в підрозділі «Складені дієслівні присудки» розділу «Речення». Зазвичай складені дієслівні присудки — це неозначена фор­ма дієслова в поєднанні з допоміжним, так званим присудковим словом, вираженим прислівником (потрібно, треба, необхідно, варто, дозволено, можливо тощо), або повними чи короткими прикмет­никами (повинен, зобов'язаний, спроможний тощо), або словосполуками (потребує, щоб; тільки..., якщо дозволено; мабуть доцільніше; немає можливості тощо). Присудкові слова та словосполуки зазвичай мають модальне значення, надаючи дії відтінку повинності, дозвопеності, заборони тощо.

У цьому додатку в першій колонці кожної таблиці наведено українські та англійські дієслівні форми, що їх використовують для висловлення певних умов. У другій колонці подано вислови, яких уживають лише як виняток, якщо форми, зазначені в першій колонці, не можна використовувати з лінгвістичних причин.

Дієслівні форми, подані в таблиці Е.1, використовують для висловлення вимог, яких треба чітко дотримувати, щоб забезпечити відповідність документа, і яких не можна уникати.

Таблиця Е.1 — Вимога

Дієслівні форми, наведені в таблиці Е.2, використовують для зазначення, що серед кількох можливостей рекомендують одну як найдоцільнішу, без згадування або вилучення інших, або для виявлення деяких напрямків дії, яким віддають перевагу, або для (в негативній формі) позначення можливості чи напрямку дій, які небажані, але їх не заборонено.

Таблиця Е.2 — Рекомендація

Дієслівні форми, показані в таблиці Е.З, використовують для позначення напрямку дій, до­зволених у межах документа.

Таблиця Е.З — Дозвіл

Дієслівні форми, подані в таблиці Е.4, використовують для ствердження можливості та спроможності, чи то матеріальної, чи фізичної, або ж причинної.

Таблиця Е.4 — Можливість і спроможність