---

Масова частка міді двохлористої 2-водної в отриманому розчині становить приблизно 7 %.

Для готування розчину використовують тетраметилтіонін хлорид (метиленовий синій, метиле­новий блакитний, methylene blue), х.ч. або ч.д.а.

У склянку вміщують 0,10 г тетраметилтіонін хлориду, 100 см³ води та перемішують розчин до повного розчинення тетраметилтіонін хлориду.

Масова частка тетраметилтіонін хлориду в отриманому розчині становить приблизно 0,1 %.

Для готування розчину використовують такі реактиви:

• 3,5,7,2',4’-пентагідроксифлавон, х.ч. або ч.д.а;

• метанол — згідно з ГОСТ 6995.

У склянку вміщують 2,00 г 3,5,7,2',4'-пентагідроксифлавону та 100 см³ метанолу, перемішують уміст склянки.

Масова частка 3,5,7,2',4'-пентагідроксифлавону в отриманому розчині становить приблизно 2 %.

Для готування розчину використовують карбамід — згідно з ГОСТ 6691.

У склянку вміщують 20,00 г карбаміду, 80 см³ води та перемішують розчин до повного розчи­нення карбаміду.

Масова частка карбаміду в отриманому розчині становить 20 %.

Для готування розчину використовують натрій оцтовокислий 3-водний — згідно з ГОСТ 199.

У склянку вміщують 10,00 г натрію оцтовокислого 3-водного та 90,0 см³ води, перемішують уміст склянки до повного розчинення натрію оцтовокислого 3-водного.

Масова частка натрію оцтовокислого 3-водного в отриманому розчині становить 10 %.

Для готування розчину використовують натрій гексанітрокобальтат(ІІІ) гемігідрат, х.ч. або ч.д.а.

У склянку вміщують 10,00 г натрій гексанітрокобальтату(ІІІ) гемігідрату та 90,0 см³ води, перемішують розчин до повного розчинення натрій гексанітрокобальтату(ІІІ) гемігідрату. Розчин залишають на 12 год, після чого фільтрують.

Масова частка натрій гексанітрокобальтату(ІІІ) гемігідрату в отриманому розчині становить 10 %.

Для готування розчину використовують такі реактиви:

• натрій гідроксид — згідно з ГОСТ 4328;

• вільну від газів воду — згідно із 5.4.34;

• поглинач хімічний вапняний — згідно з ГОСТ 6755.

У порцелянову склянку вміщують 250,00 г натрій гідроксиду та порціями по (20 ± 5) см³ за умови перемішування додають 250 см³ вільної від газів води. Після охолодження до темпера­тури (20 + 5) °С розчин переміщують у виготовлений із поліолефінів флакон, щільно закорковують та витримують протягом 2—3 тижнів. Присутні карбонат-іони осаджуються у вигляді натрій кар­бонату, нерозчинного в розчині натрій гідроксиду зазначеної концентрації. Для готування розбав­лених розчинів частину прозорого розчину обережно зливають (наприклад сифоном) і відповідно розбавляють вільною від газів водою, що не містить вуглекислоти.

Розчин зберігають у щільно закритих пляшках, виготовлених із поліолефінів (поліетилен, поліпропілен тощо). Під час видаляння розчину з місткості необхідно уникати впливу газів та водяної пари, що містяться в повітрі лабораторії. Для цього повітря, яке заміщує видалену з місткості частину розчину, має проходити через висушену трубку, яка містить секції, заповнені поглиначем хімічним вапняним — згідно з ГОСТ 6755 (розмір часток від 0,8 мм до 2 мм), щавле­вою кислотою (оксалатною кислотою) — згідно з ГОСТ 22180 та безводним кальцієм хлористим технічним — згідно з ГОСТ 450 (розмір часток від 2 мм до 5 мм).

Для готування розчину використовують такі реактиви:

• натрій гідроксид — згідно з ГОСТ 4328;

• розчин із визначеною масовою часткою натрій гідроксиду;

• вільну від газів воду — згідно із 5.4.34;

• кислоту сірчану — згідно з ГОСТ 4204;

• поглинач хімічний вапняний — згідно з ГОСТ 6755.

Розчин натрій гідроксиду вміщують у колбу, наносять позначку, що зазначає об’єм розчину, кип’ятять розчин протягом 1 год та закривають колбу пробкою з насадкою, що містить розчин сірчаної кислоти. Після охолодження колби до температури (20 ± 5) °С доливають у колбу до по­значки вільну від газів воду.

Умови зберігання розчину — згідно із 5.4.93.

Для готування розчину використовують такі реактиви:

У порцелянову склянку вміщують 30,00 г натрій гідроксиду та додають 70 см³ вільної від газів води.

У порцелянову склянку вміщують 20,00 г натрій гідроксиду та додають 70 см³ вільної від газів води.

У порцелянову склянку вміщують 10,00 г натрій гідроксиду та додають 90 см³ вільної від газів води.

У мірну колбу вміщують 8,00 г натрій гідроксиду та додають 70 см вільної від газів води. Після охолодження колби до температури (20 ± 5) °С доливають до позначки вільну від газів воду.

Примітка 9. Розчини з молярними концентраціями від 0,02 моль дм"³ до 1,00 моль дм"³ готують згідно з ГОСТ 25794.1.

Для готування розчину використовують натрій фосфорнокислий двозаміщений 12-водний — згідно з ГОСТ 4172.

У склянку вміщують 10,00 г натрію фосфорнокислого двозаміщеного 12-водного та додають 90 см³ води. Перемішують уміст склянки до розчинення натрію фосфорнокислого двозаміщеного 12-водного.

Масова частка натрію фосфорнокислого двозаміщеного 12-водного в отриманому розчині становить 10 %.

Для готування розчину використовують натрій вуглекислий 10-водний — згідно з ГОСТ 84.

У мірну колбу місткістю 100 см³ уміщують 28,60 г натрію вуглекислого 10-водного та додають 70 см³ води. Перемішують уміст склянки до розчинення солі. Додають у колбу воду до позначки.

Молярна концентрація натрію вуглекислого 10-водного в отриманому розчині становить 1 мольдм^-3.

Для готування розчину використовують натрій азотнокислий — згідно з ГОСТ 4168.

У склянку вміщують 5,00 г натрію азотнокислого та додають 95 см³ води. Перемішують уміст склянки до розчинення натрію азотнокислого.

Масова частка натрію азотнокислого в отриманому розчині становить 5 %.

Використовують щойно приготований розчин.

Для готування розчину використовують натрій пентаціанонітрозілферат(ІІІ) дигідрат, х.ч. або ч.д.а.

У склянку вміщують 1,00 г натрій пентаціанонітрозілферату(ІІІ) дигідрату та додають 9 см³ води. Перемішують уміст склянки до розчинення натрій пентаціанонітрозілферату(ІІІ) дигідрату.

Масова частка натрій пентаціанонітрозілферату(ІІІ) дигідрату в отриманому розчині стано­вить 10 %.

Використовують щойно приготований розчин.

Для готування розчину використовують такі реактиви:

• 2,4,6-тринітрофенол, х.ч. або ч.д.а;

• розчин натрій гідроксиду з масовою часткою 10 % — згідно із 5.4.95.3;

• метанол — згідно з ГОСТ 6995.

У мірну колбу місткістю 100 см³ уміщують 1,00 г 2,4,6-тринітрофенолу та 50 см³ метанолу. Перемішують реактиви до повного розчинення 2,4,6-тринітрофенолу. Додають у колбу 5 см³ роз­чину натрій гідроксиду та воду до позначки. Перемішують розчин.

Використовують щойно приготований розчин.

Для готування розчину використовують натрій дифосфат 10-водний — згідно з ГОСТ 342.

У склянку вміщують 5,00 г натрій дифосфату 10-водного та додають 95 см³ води. Перемішують уміст склянки до розчинення натрій дифосфату 10-водного.

Для готування розчину використовують натрій 2-гідроксибензоат декагідрат, х.ч. або ч.д.а.

У склянку вміщують 10,00 г натрій 2-гідроксибензоату декагідрату й додають 90 см³ води. Перемішують уміст склянки до розчинення солі.

Масова частка натрій 2-гідроксибензоату декагідрату в отриманому розчині становить 10 %.

Для готування розчину використовують такі реактиви:

• натрій сернистий 9-водний — згідно з ГОСТ 2053;

• гліцерин — згідно з ГОСТ 6259.

Змішують 10 см³ води та 30 см³ гліцерину.

У склянку вміщують 5,00 г натрію сернистого 9-водного та, за перемішування, додають суміш води та гліцерину.

Для готування розчину використовують натрій тетраборнокислий 10-водний — згідно з ГОСТ 4199.

У склянку вміщують 6,00 г натрію тетраборнокислого 10-водного та додають 100 см³ води. Розчиняють натрій тетраборнокислий 10-водний, нагріваючи вміст склянки до температури (40 ± 5) °С. Охолоджують отриманий розчин до температури (20 ± 5) °С.

Використовують прозорий розчин над осадом, що утворюється під час охолоджування.

Масова частка натрію тетраборнокислого 10-водного в отриманому розчині становить при­близно 2 % за температури 15 °С; 2,5 % — за температури 20 °С та 3,2 % — за температури 25 °С.

Для готування розчину використовують натрій тетрафенілборат, х.ч. або ч.д.а.

У склянку вміщують 0,60 г натрій тетрафенілборату та додають 100 см³ води. Перемішують уміст склянки до розчинення натрій тетрафенілборату. За потреби розчин фільтрують.

Масова частка натрій тетрафенілборату в отриманому в такий спосіб розчині становить при­близно 0,6 %.

Розчин зберігають у посуді, виготовленому з поліолефінів, у місці, захищеному від дії світла.

Розчин використовують упродовж 60 діб.

Для готування розчинів використовують натрій хлористий — згідно з ГОСТ 4233.

У склянку вміщують 40,00 г натрію хлористого, розтертого в порошок. Додають 100 см³ води та нагрівають уміст склянки до кипіння, кип’ятять упродовж 5—6 хв й охолоджують до температури (20 ± 5) °С.

Використовують прозорий розчин над осадом, що утворюється під час охолоджування.

У склянку вміщують 10,00 г натрію хлористого та додають 90 см³ води. Перемішують розчин до повного розчинення натрію хлористого.

Масова частка натрію хлористого в отриманому в такий спосіб розчині становить 10 %.

Для готування розчину використовують такі реактиви:

• 2,2-дигідроксііндан-1,3-діон моногідрат, х.ч. або ч.д.а;

• ацетон — згідно з ГОСТ 2603.

• склянку вміщують 1,00 г 2,2-дигідроксііндан-1,3-діону моногідрату та додають 100 см³ аце­тону. Перемішують реактиви до повного розчинення нінгідрину.

Масова частка 2,2-дигідроксііндан-1,3-діону моногідрату в отриманому в такий спосіб розчині становить 1 %.

Для готування розчинів використовують такі реактиви:

• станум(ІІ) хлорид дигідрат, х.ч. або ч.д.а;

• кислоту соляну — згідно з ГОСТ 3118;

• розчин із масовою часткою 25 % кислоти соляної — згідно із 5.4.77;

• олово — згідно з ГОСТ 860.