Страница 8: ДСТУ IEC 60044-1:2008. Трансформатори вимірювальні. Частина 1. Трансформатори струму (61536)

Таблиця 12 — Границі струмової та кутової похибок трансформаторів струму для вимірювання для спеціального застосування

Таблиця 13 — Границі струмової похибки трансформаторів струму для вимірювання (класи 3 та 5)

Кутову похибку для класів 3 та 5 не нормують.

Трансформатори струму класів точності від 0,1 до 1 можуть мати марковання, що зазначає, що вони мають розширений діапазон струму за умови їх відповідності таким двом вимогам:

1. номінальна сила струму тривалого нагрівання буде дорівнювати найбільшій первинній силі струму, вираженій у відсотках від номінальної первинної сили струму;

2. границі струмової та кутової похибок, передбачені для 120 % номінальної первинної сили струму в таблиці 11, зберігаються для найбільшої первинної сили струму.

Випробування типу, призначені для доведення відповідності трансформаторів класу від 0,1 до 1 вимогам, зазначеним в 11.2, провадять за кожного значення сили струму, наведеного в таблиці 11, за навантагою, що дорівнює 25 % та 100 % номінальної навантаги (але не менше ніж 1 В^А).

Випробування трансформаторів із розширеним діапазоном сили струму провадять за 120 % номінальної сили струму тривалого нагріву замість 120 % номінальної сили струму.

Випробування трансформаторів класу 3 та 5 п ровадять за подвоєних значень сили струму, наведених у таблиці 13, за навантагою, що дорівнює 50 % та 100 % номінальної навантаги (але не менше ніж 1 В^А).

Приймально-здавальні випробування на точність принципово співпадають з випробуваннями типу, наведеними в 11.4, але їх дозволено провадити за меншої кількості величин сили струму та/або навантаги за умов, що під час проведення випробування типу подібного трансформатора було доведено, що такої зменшеної кількості сили струму та навантаги було достатньо для підтвердження відповідності трансформатора вимогам згідно з 11.2.

Випробування типу допускають провадити непрямим методом:

— за розімкненої первинної обмотки, на вторинну обмотку за номінальної частоти подають практично синусоїдну напругу, середньоквадратичне значення якої дорівнює значенню граничної вторинної е. р. с.

Силу струму намагнічування (І_ехс), яка при цьому виникає, визначають як відсоткове значен­ня від добутку номінальної вторинної сили струму (I_sn) та коефіцієнта безпеки приладу FS, що має бути не менше номінального значення повної похибки, яка дорівнює 10 %:

Iexc • 100 > 10.

Isn • FS

Якщо цей результат вимірювання є сумнівним, необхідно провести контрольне вимірювання прямим методом (див. додаток А), результат якого є остаточним.

Примітка. Велика перевага випробування непрямим методом полягає в тому, що немає необхідності у великих значен­нях сили струму (наприклад, 30 000 А за номінальної первинної сили струму 3000 А і коефіцієнта безпеки приладу 10) та на- вантаг, які має бути розраховано на 50 А. За випробування непрямим методом впливом зворотних первинних проводів можна знехтувати. За умов експлуатації цей вплив може лише збільшити повну похибку, що передбачено для безпеки апаратури, яку підключено до трансформатора для вимірювання.

Табличка має містити інформацію, зазначену в 10.2.

Клас точності та коефіцієнт безпеки приладу треба наводити безпосередньо після познаки відповідної номінальної потужності (наприклад, 15 В^А клас 0,5 FS 10).

На табличках трансформаторів струму, що мають розширений діапазон (див. 11.3), значення найбільшої сили струму треба наводити після класу (наприклад, 15 В^А клас 0,5 розшир. 150 %).

Для трансформаторів струму, номінальна навантага яких не перевищує 15 В^А та розширена навантага становить до 1 ВА, цю інформацію треба зазначати безпосередньо перед позначенням навантаги (наприклад, від 1 В А до 10 В А клас 0,2).

Примітка. Табличка може містити інформацію стосовно кількох комбінацій коефіцієнтів потужності та класу точності, яким може задовольняти трансформатор (наприклад, 15 В^А клас 0,5 або 30 В^А клас 1); у цьому разі можна використовувати не­стандартні значення потужності (наприклад, 15 В^А клас 1 або 7 В^А клас 0,5 відповідно до примітки 4.4).

11. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ТРАНСФОРМАТОРІВ

СТРУМУ ДЛЯ ЗАХИСТУ

Стандартні коефіцієнти граничної точності:

5; 10; 15; 20; 30.

Клас точності трансформаторів струму для захисту позначають за найвищою допустимою повною похибкою у відсотках за граничної номінальної сили струму, передбаченої для цього кла­су точності, після чого зазначають літеру «Р» (позначає захист).

Стандартні класи точності трансформаторів струму для захисту:

5Р та 10Р.

За номінальної частоти та номінальної навантаги струмова, кутова та повна похибки не по­винні перевищувати значень, наведених у таблиці 14.

Таблиця 14 — Границі похибок трансформаторів струму для захисту

Під час випробовування, якщо визначають струмову та кутову похибки, навантага має бути індуктивною і дорівнювати номінальній навантазі з коефіцієнтом потужності 0,8, якщо навантага менше ніж 5 ВД то допускають коефіцієнт потужності 1,0.

За визначення повної похибки, навантага повинна мати індуктивний коефіцієнт потужності між 0,8 та одиницею за рішенням виробника.

Випробування провадять за номінальної первинної сили струму для підтвердження відповід­ності ви могам згідно з 12.3 стосовно струмової та кутової похибок.

1. Випробування типу для перевіряння відповідності трансформаторів ви могам щодо границь повної похибки, які наведено в таблиці 14, треба провадити прямим методом, за якого практично силу синусоїдного струму, що дорівнює номінальній граничній первинній силі струму за вимогами точності, пропускають через первинну обмотку, якщо вторинна обмотка підключена до номіналь­ної навантаги з індуктивним коефіцієнтом потужності від 0,8 до одиниці, за рішенням виробника (див. додаток А).

Випробування можна провадити на трансформаторі, конструкція якого аналогічна до конст­рукції трансформатора, що постачають, допускають зниження ізоляції цього трансформатора за умови, що геометричне розташування основних частин трансформатора зберігається.

Примітка. У разі великих первинних струмів у трансформаторів струму з первинною обмоткою, яка має тільки одне осердя, треба вибрати відстань до зворотного провідника первинної обмотки такою, щоб відтворити, наскільки можливо, умови експ­луатації.

2. Для трансформаторів струму з тороїдальними сердечниками, рівномірно розподіленою вто­ринною обмоткою(-ми) або рівномірно розподіленими частинами секційної обм отки(-ок), що має один з двох центрально розташованих первинних провідників або рівномірно розподілену первинну обмотку, пряме випробування можна замінити таким непрямим випробуванням за умови, що вплив первинного провідника(-ів) незначний.

За розімкненої первинної обмотки, вторинну обмотку збуджують за номінальної частоти дос­татньою синусоїдною н апругою, середньоквадратичне значення якої дорівнює вторинній гранич­ній е. р. с.

Отримана сила струму намагнічування, виражена у відсотках від добутку номінальної вторин­ної сили струму та коефіцієнта граничної точності, не повинна перевищувати межу повної похибки, зазначеної у таблиці 14.

Примітка 1. За розрахунку граничної вторинної е. р. с. повний опір вторинної обмотки можна прийняти рівним її актив­ному опору, виміряному за кімнатної температури та відкоригованому до 75 °С.

Примітка 2. За визначення повної похибки непрямим методом непотрібно враховувати можливу різницю між витковим відношенням та номінальним коефіцієнтом трансформації.

Для всіх трансформаторів, визначених у 12.5 b), випробування типу збігаються з приймаль­но-здавальними випробуваннями.

Для інших трансформаторів можна використовувати непряме перевіряння вимірювання струму збудження, але в результати треба внести поправковий коефіцієнт, отриманий з порівняння резуль- татів прямих і непрямих випробувань, проведених для трансформатора того самого типу, що і трансформатор, який розглядають (див. примітку 2), за однакових умов навантаження і однако­вого коефіцієнта граничної точності.

У таких випадках протоколи випробувань повинен надавати виробник.

Примітка 1. Поправковий коефі цієнт дорівнює відношенню повної похибки, отриманої прямим методом, до сили струму намагнічування, вираженому у відсотках від добутку номінальної вторинної сили струму та коефіцієнта граничної точності, визна­чених непрямим методом, зазначеним у 12.5 а).

Примітка 2. Вираз «трансформатор того самого типу» означає, що трансформатор має ту саму кількість ампер-витків, що і трансформатор, який розглядають, незалежно від відношення, і осердя мають такі самі розміри і виконані з того самого магнітного матеріалу.

Табличка повинна містити відповідну інформацію згідно з 10.2. Номінальний коефіцієнт гра­ничної точності треба зазначати після відповідного значення потужності та класу точності (наприк­лад, 30 В^А клас 5Р 10).

Примітка. Трансформатор струму, що задовольняє вимоги кількох комбінацій потужності та класу точності і коефіцієнта граничної точності, може мати марковання, що відповідає всім варіантам.

Приклад:

(15 ВЛ клас 0,5) або (15 ВЛ клас 0,5);

(30 ВЛ клас 1) (15 ВЛ клас 1 розшир. 150 %);

(30 В-А клас 5Р 10) (15 В-А клас 5Р 20).

11. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ТРАНСФОРМАТОРІВ СТРУМУ

ДЛЯ ЗАХИСТУ КЛАСУ PR

Див. 12.1.

Клас точності визначають за найвищої допустимої повної похибки у відсотках за значення номінальної граничної первинної сили струму, визначеної для цього класу точності, після чого за­значають літери «PR» (що означають захист із низькою залишковою силою струму намагнічування).

Стандартні класи точності трансформаторів струму для захисту з низькою залишковою силою струму намагнічування