Треба виконати випробовування на повний доступ до депозитної системи (тобто з блоком введення та жолобом (якщо застосовні), з’єднаними з приймальним блоком), якщо очікується, що вони призведуть до зменшення величини опору порівняно з тією, що була одержана в результаті проведення випробовувань на повний доступ до приймального блока без приєднаних блока введення та жолоба. Якщо виконано випробовування депозитної системи на повний доступ, то треба застосовувати величину опору, найнижчу з одержаних.
Під час випробовування можуть бути використані будь-які отвори у випробному зразку, за винятком отворів для кріплення у підлозі приймального блока.
Примітка. Для депозитної системи з блоком введення або жолобом, встановленими на своїх місцях, випробовування на частковий доступ із використовуванням отвору не проводять.
Випробовування на вилучання депозитів у депозитних системах
(див. також таблицю В.2)
Загальні положення
Для випробовування на вилучання депозитів треба використовувати лише інструменти категорій А, В, С та D, а також неінструментальні засоби, як це зазначено у EN 1143-1.
Для випробовування на вилучання депозитів приймальний блок повинен бути завантажений депозитами на 75 % його проектної місткості. Депозити повинні бути того типу, для обробляння яких призначена депозитна система; якщо її призначено для обробляння більше ніж одного типу депозитів, випробовування треба провести з тим типом депозиту, для якого очікується найнижча величина опору.
Якщо спеціальні депозити не визначено, треба використовувати банкноти у конвертах.
На початку випробовування блок треба зачинити і замкнути (за можливості) та розмістити у нормальному робочому положенні.
Для замкнених депозитних систем ключ від блока введення або картка/код мають бути доступні для випробовувальної групи протягом усіх випробовувань на злом депозитів, за винятком зламування депозитних сейфів.
Зламування
Депозити треба вилучити з приймального блока через існуючі отвори у ньому. Можна випробовувати блок введення та жолоб, за наявності, а існуючі отвори у депозитній системі можуть бути збільшені. Випробовування на зламування можна проводити у будь-який час протягом депозитного циклу, і такі випробовування можуть утворювати видимі ушкодження.
Вивуджування
Депозити повинні бути вилучені з приймального блока через блок введення або існуючі отвори у депозитній системі. Блок введення та існуючі отвори у приймальному блоці можуть бути випробувані, проте випробовування не повинні призводити до навмисних пошкоджень, а жодні сліди такого випробовування не повинні бути видимими депозитору. Випробовування на вивуджування у депозитному циклі треба виконувати лише після внесення депозиту.
Примітка 1. Якщо випробовування залишає видимі депозитору сліди, то його треба розглядати як зламування.
Примітка 2. До випробовування на вивуджування підготовчі роботи здійснювати не дозволено.
Вибирання депозиту
Можна випробовувати будь-який елемент депозитної системи та випробовування проводять у будь-який час депозитного циклу. Депозити можуть бути вилучені через будь-який блок та з будь- якої частини депозитної системи. Випробовування не повинне залишати слідів, видимих під час оглядання експертами.
Багаторазові захоплення
Депозити повинні бути вилучені крізь блок введення або жолоб із будь-якої частини депозитної системи. Випробовувати можна лише блок введення або жолоб. Випробовування не повинні залишати видимих депозитору слідів, і система має функціювати після вилучення депозитів. Випробовування можна проводити у будь-який час протягом депозитного циклу.
Захоплення останнього депозиту
Депозити повинні бути вилучені через блок введення або жолоб із будь-якої частини депозитної системи. Випробовувати можна лише блок введення або жолоб. Випробовування можуть утворювати пошкодження і (або) залишити сліди, видимі депозитору, і система після вилучення депозитів може бути непрацездатною. Випробовування можна проводити у будь-який час протягом депозитного циклу.
Багаторазові захоплення та захоплення останнього депозиту
Для випробовування на багаторазові захоплення або захоплення останнього депозиту можна використовувати пристрої будь-якої конструкції, не долучені до переліку інструментів згідно з EN 1134-1. Такі пристрої розглядають як спеціально виготовлені інструменти інструментальної категорії А згідно з EN 1143-1, таблиця А.6, з коефіцієнтом інструмента 5 RU/хв та базисною величиною 18 RU. Під час розраховування впливу таких інструментів на величину опору треба враховувати час пристосування пристрою до депозитної системи, помножений на коефіцієнт інструмента та базисну величину пристрою. Якщо для пристосування пристрою до депозитної системи використовуються інструменти категорії вищої за категорію А, треба застосовувати більш високий коефіцієнт інструмента і долучати відповідну(-і) базисну(-і) величину(-и).
Випробовування повинні містити:
спробу вплинути на процедуру внесення депозиту через давачі системи керування (за наявності) або механічним блокуванням механізму введення;
спробу керувати системою шляхом прямого під’єднання зовнішнього джерела напруги до системи силових приводів (за наявності).
Випробовування не повинне містити:
заміни або маніпулювання програмами керування;
спроби вплинути на контролер (за наявності) за допомогою електромагнітного випромінювання або електростатичного розряду, або спроби переключити з’єднання на панелях PC чи реле.
Якщо знеструмлення протягом випробовування впливає на чутливість депозитної системи, випробовування треба здійснювати з від’єднанням енергопостачання.
Порядок проведення випробовування
Запротоколюйте дату отримання випробного зразка (див. розділ 6) та технічної документації (див. розділ 5), а також унікальний ідентифікаційний номер, наданий випробовувальною лабораторією.
Обстежте випробний зразок (див. розділ 6), вивчіть технічну документацію (див. розділ 5) і пересвідчитеся в їх відповідності.
Підготуйте інструменти для випробовування для негайного застосовування. Підготовчий час для першого комплекту включений до базисних величин і не треба враховувати додатково для визначання величини опору. Наприклад, електродрилі мають бути оснащені свердлами, кутові шліфувальні машини — різальними дисками, термоінструменти — відповідними насадками, а опори для дрилів прикріплені до зразка.
Зачиніть та замкніть випробний зразок.
Для некласифікованих замків має бути доступним код або ключ.
Встановіть випробний зразок депозитної системи у його нормальне положення на підлозі або імітованій підлозі і, за винятком випробовувань інструментом злому, закріпіть його, за необхідності, для сприяння випробовуванню.
Для випробовувань інструментом злому анкерне кріплення випробного зразка депозитної системи не потрібне. Зразок дозволено повертати так, щоб можна було випробувати будь-яку з його сторін, і час, потрібний для цього, треба врахувати як операційний час.
Почніть відповідну атаку відповідно до 7.6, вимірюючи час відповідно до 7.8.
Наочність підготовчої роботи має бути враховано, коли оцінюється чи, є видимими залишки випробовування. Підготовчу роботу не можна приховувати або маскувати до того, як буде зроблена фотографія з метою вирішення питання, чи є залишки випробовування видимими.
Вимірювання операційного часу
Виміряйте та запротоколюйте операційний час для кожного використаного інструменту. Для кожної дії увімкніть годинник, коли інструмент торкнеться випробного зразка; вимкніть годинник, коли інструмент перестане торкатися випробного зразка.
Будь-який час, потрібний для розміщення інструменту всередині випробного зразка, треба вимірювати як операційний час. Час, витрачений на закріплення пристроїв для багаторазового захоплення та захоплення останнього депозиту (див. 7.6.3.6), треба включати в операційний час.
Запротокольований операційний час треба заокруглити до наступної повної 1/60 хвилини або 1/100 хвилини.
Якщо ручні ударні інструменти (див. EN 1143-1, таблиця А.5) утримуються обома руками одночасно, операційний час треба обчислювати залежно від кількості ударів так:
інструменти категорії А: 1/60 хвилини на один удар, якщо інструмент безпосередньо ударяє випробний зразок;
1/40 хвилини на один удар, якщо сила удару передається на випробний зразок через допоміжні пристрої (див. стандарт EN 1143-1, таблиця А. 12).
інструменти категорії В: 1/30 хвилини на один удар, якщо інструмент безпосередньо ударяє випробний зразок;
1/15 хвилини на один удар, якщо сила удару передається на випробний зразок через допоміжні пристрої (див. стандарт EN 1143-1, таблиця А. 12).
Якщо для злому одночасно застосовують метод удару двома руками, для якого час обчислюється за кількістю ударів, та інший метод механічного злому, наприклад, із застосовуванням лома, то з двох значень часу треба взяти більше, тобто або фактичний операційний час, або операційний час, визначений за кількістю ударів.
Операційний час включає будь-який час, витрачений на видалення інструментів (або їхніх частин) необхідний для продовження випробовувань. Операційний час також включає час, необхідний для зміни положення випробного зразка під час випробовування інструментом злому.
Операційний час включає будь-який проміжок (проміжки) часу, протягом яких інструмент не перебуває у контакті із випробним зразком, якщо це необхідно для найефективнішого продовження випробовування інструментом злому; наприклад, якщо припиняють контакт відбійного молотка із випробним зразком із метою зміни точки або кута атаки.
До операційного часу не належать:
час, витрачений на переміщення опори інструменту або її видалення;
тривалість тимчасової перерви під час випробовування інструментом злому за наказом керівника випробовувальної групи обумовленої міркуваннями безпеки, наприклад, через виділення випробним зразком надмірної кількості газу, диму або сажі, або для очищення чи видалення уламків із робочої зони;
будь-який час, який керівник випробовувальної групи надає для оглядання/контролювання випробного зразка;
час, протягом якого використовують неінструментальні засоби (див. стандарт EN 1143-1, таблиця А.14) та пилосос або стиснене повітря для очищання.
Обчислювання величин опору
Для кожного випробовування інструментом злому обчисліть величину опору VR за такою формулою:
VR=XtC + XBV, де£ї — сума усіх операційних часів у хвилинах;
С — найвищий коефіцієнт інструмента для використаних інструментів злому, RU/xb (див. стандарт EN 1143-1, додаток А).
ESV — сума базисних величин усіх використаних інструментів злому, RU.
Обчислене значення треба зводити до наступного цілого числа. Це число є величиною опору в одиницях опору (RU) для цього випробовування інструментом злому.
Протокол випробовування
Для кожного випробовування інструментом злому запротоколюйте принаймні таку інформацію:
номер для посилання на протокол випробовування;
назву випробовувальної лабораторії;
дату та місце проведення випробовування;
склад випробовувальної групи із зазначенням прізвищ керівника групи, хронометриста та випробовувачів;
прізвища спостерігачів випробовування у разі їх присутності;
тип продукції;
д) ідентифікацію випробного зразка (див. розділ 6);
опис кожного проведеного випробування інструментом злому у хронологічному порядку з детальним зазначенням місця злому, інструментів злому, проведених вимірювань і подій разом із записом усіх операційних часів та посиланням на всі зроблені фотографії або відеозаписи;
обчислювання величини опору VR в одиницях опору (RU).
ВИПРОБОВУВАННЯ АНКЕРНОЇ СИСТЕМИ ДЕПОЗИТНИХ СИСТЕМ
Депозитні сейфи
Правила
Міцність анкерної системи приймальних блоків із довжиною хоча б одного внутрішнього боку не більше ніж 1 м оцінюють прикладанням навантаження, як це показано на рисунку 1.
Обладнання для навантаження
Потрібне обладнання для визначення міцності на розтяг, яке забезпечує навантаження не менше ніж 100 кН. Навантаження треба прикладати так, як показано на рисунку 1. Вимірювати прикладене навантаження треба з точністю ± 5 % від прикладеного навантаження.
Критерій випробовування
Випробовування анкерного кріплення завершено, коли анкерний вузол зруйновано чи вирвано з приймального блока або бази.
Порядок проведення випробовування
Підготовка
Закріпіть випробний зразок на обладнанні для навантаження вузлом анкерного кріплення через один з отворів для кріплення відповідно до інструкції з монтування (див. 5h).
