Страница 4: ДСТУ 4012.2:2006. Засоби безпечного зберігання. Вимоги, класифікація та методи випробування на тривкість щодо зламування. Частина 2. Депозитні системи (61404)

8. для депозитних систем, що містять електричні або електронні елементи, програмне забезпечення або компоненти, що керуються або приводяться у дію за допомогою пневматичних чи гідравлічних пристроїв, має бути надана така інформація:

1. перелік монтажних вузлів (тип та постачальник); двигунів, коробок передач, проводів, РСВ (друкованих плат з інтегрованими схемами) тощо;

2. схема переходів, діаграма стану або інші описи логічних взаємозв’язків у послідовності захоплення депозиту;

3. специфікації на апаратне та програмне забезпечення для всіх вузлів депозитної системи; j) письмова інструкція з процедури внесення депозиту.

6. ВИПРОБНИЙ ЗРАЗОК

   1. Випробовування треба проводити на зразках, що мають приймальний блок та блок введення, а також, за наявності, жолоб (див. 6.5). Якщо приймальним блоком є сховище, то зразок приймального блока має бути представлений елементами (наприклад, стіновими панелями), що містять усі з'єднання та вузли, істотні для проведення випробовувань. Додаткове обладнання (див. 5с (8)), яке може знизити величину опору до злому, треба долучити у випробний зразок. Додаткове обладнання та приладдя, такі як замки з годинниковим механізмом та замки з часовою затримкою, які можуть збільшити величину опору до злому під час випробовування інструментом злому, мають бути на час випробовування видалені або переведені в неробочий стан.

   2. Вводи для кабелів систем виявляння і (або) приладдя, визначені в документації, мають бути наявні у випробному зразку.

   3. Випробні зразки умонтованих або монолітних приймальних блоків повинні бути встановлені з використовуванням компонентів, що постачають, відповідно до інструкцій з монтування (див. 5h)).

   4. Якщо конструкція депозитної системи дозволяє встановлювати підблоки у різний спосіб (наприклад, системи з жолобом або без нього, жолоби різної конструкції, довжини тощо), усі такі конфігурації мають задовольняти вимоги цього стандарту, і кожна конфігурація має бути випробувана з використовуванням відповідного випробного зразка. Випробні зразки мають бути придатні для проведення випробовувань або оцінювання різних конфігурацій.

   5. Системи, що містять (або можуть містити) жолоб, мають бути випробувані з таким жолобом. Якщо довжина жолоба не є фіксованою, випробний зразок повинен мати жолоб довжиною 1 м.

7. ВИПРОБОВУВАННЯ

   1. Правила

Випробовувальна група (див. 7.2) повинна розглянути випробний зразок (див. розділ 6) та технічну документацію (див. розділ 5) і розробити програму злому випробного зразка. Величини опору для повного або часткового доступу (згідно з вимогами) обчислюють на основі часу, необхідного для введення відповідного випробовувального шаблона у випробний зразок. Величини опору вилученню депозитів із депозитної системи обчислюють на основі часу, необхідного для вилучення одного або більше депозитів (згідно з вимогами).

Інструменти та програма злому, використовувані під час випробовувань, мають бути такі, які на думку випробовувальної групи, з найбільшою ймовірністю призведуть до найнижчих величин опору. Можуть бути проведені дослідні випробовування.

Примітка 1. Доступ до випробних зразків, технічної документації і спостереження за проведенням випробовувань має бути обмежений, дозволений лише особам, уповноваженим випробовувальною лабораторією.

Примітка 2. Спостерігачами на випробовуваннях можуть бути представники виробника та сертифікаційного органу (наприклад, інспектори та представники керівництва випробовувальної лабораторії). Повноваження спостерігачів мають бути узгоджені між випробовувальною лабораторією та заявником до початку випробовувань.

Випробовувальна група має складатися з:

1. керівника випробовувальної групи, який відповідає за проведення випробовувань і в обов'язки якого входить планування, керівництво та нагляд за випробовуванням;

2. хронометриста, у функції якого входить хронометраж і протоколювання перебігу подій протягом випробовування;

3. випробовувачів, в обов’язки яких входить проведення необхідних інструментальних зломів випробного зразка під керівництвом керівника групи.

Примітка. Проведення випробовування має відповідати сучасному рівню техніки. Для одержання вірогідних результатів випробування випробовувальна лабораторія повинна дотримуватися стандарту EN 45001, а також регулярно брати участь в аудитах, спільних випробовуваннях, обмінах досвідом та в інших відповідних заходах щодо підвищення кваліфікації.

Національний відхил

EN 45001 замінено на EN ISO/IEC17025. Замінити посилання на EN 45001 на ДСТУ ISO/IEC 17025 [3].

Будь-якому інструменту, який використовують для випробовування, треба надати коефіцієнт та базисну величину згідно з EN 1143-1, додаток А.

Інструменти категорії В містять інструменти категорії А.

Інструменти категорії С містять інструменти категорій А та В.

Інструменти категорії D містять інструменти категорій А, В та С.

Інструменти категорії S містять інструменти категорій А, В, С та D.

Інструменти не повинні піддаватися жодним змінам, за винятком тих, що дозволені при створенні «спеціально виготовлених інструментів». Наприклад, не дозволено збільшувати мундштуки, довжину електродів, прутів або важелів тощо.

ЗАСТОРОГА З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ! Запобіжні пристрої інструментів, такі як запобіжники, плавкі запобіжники та інші засоби обмеження сили струму і (або) регулятори максимальної швидкості, заборонено видаляти або заміняти.

Якщо ручний ударний інструмент і зубило використовують разом, то для захисту операторів може бути використаний спеціально сконструйований тримач зубила. Такий тримач зубила можна розглядати як ручний захоплювальний інструмент (див. EN 1143-1, таблиця А.2).

Примітка. Випробовувальні лабораторії повинні вести перелік інструментів, використовуваних на поточний момент, із зазначенням їх категорії згідно з EN 1143-1, додаток А.

Годинник повинен забезпечувати вимірювання часу з абсолютною похибкою не більше ніж 0,05 хв за кожні 10 хв вимірюваного часу з ціною поділки щонайбільше 0,01 хв.

Годинники мають бути видимі усім спостерігачам, а момент початку та закінчення кожного операційного часу мають супроводжувати акустичним або світловим сигналом.

Потрібні три випробовувальні шаблони з твердого матеріалу довжиною 150 мм кожний, які мають перерізи такої форми:

1. круг діаметром 125 мм;

2. квадрат зі стороною 112 мм завдовжки, кромки та кути котрого мають радіус заокруглення 5 мм;

3. прямокутник зі сторонами розміром 100 мм х 125 мм завдовжки, кромки та кути котрого мають радіус заокруглення 5 мм.

Допуск для усіх розмірів повинен бути *² мм.

Потрібні три випробовувальні шаблони з твердого матеріалу довжиною 400 мм кожний, які мають перерізи такої форми:

1. круг діаметром 350 мм;

2. квадрат зі стороною 315 мм завдовжки, кромки та кути котрого мають радіус заокруглення 10 мм;

3. прямокутник зі сторонами розміром 300 мм х 330 мм завдовжки, кромки та кути котрого мають радіус заокруглення 10 мм.

Для усіх розмірів допуски мають бути ⁺³ мм.

Випробовування інструментом злому завершено, коли:

1. для часткового доступу, один із випробовувальних шаблонів, визначених у 7.3.3.1, може повністю пройти крізь утворений отвір;

2. для повного доступу виконується одна з таких умов:

• один із випробовувальних шаблонів, визначених у 7.3.3.2, може повністю пройти крізь утворений отвір;

• двері видалені або відчинені настільки, що утворився просвіт завширшки принаймні 300 мм і висотою принаймні 80 % внутрішньої висоти камери зберігання.

Для вмонтованих сейфів їх видалення з оболонки також вважають повним доступом.

Критерієм завершення різних випробовувань на вилучання депозитів є вилучання непошкодженого депозиту (депозитів), як це зазначено у таблиці 4.

Депозит вважають непошкодженим, якщо величина цього депозиту або його вміст не зменшилися.

Таблиця 4 — Критерії завершення випробовувань на вилучання депозиту

Приймальні блоки депозитної системи мають піддаватися принаймні одному випробовуванню інструментом злому на:

1. частковий доступ через стінку корпусу або двері приймального блока, якщо довжина хоча б одного внутрішнього боку цього блока не перевищує 1 м (див. 4.3.2);

2. повний доступ крізь стінку корпуса або двері приймального блока.

Додаткові випробовування інструментом злому на частковий або повний доступ треба спрямувати на стінку, верх, базу або двері та засув, якщо приймальний блок має зони або ділянки, які за конструкцією відрізняються від випробуваних відповідно до а) або Ь) і для яких є підстави очікувати нижчої величини опору (наприклад, у зоні існуючих отворів).

Депозитні системи мають бути піддані принаймні:

1. одному випробовуванню на міцність анкерного кріплення, якщо застосовно (див. 4.3);

2. випробовуванням на доступ зламуванням, вивуджуванням та вибиранням депозиту;

3. випробовуванню вибухом приймального блока, якщо потрібне призначення ЕХ (див. 4.3).

Нічні сейфи мають бути піддані принаймні:

1. одному випробовуванню на міцність анкерного кріплення та одному випробовуванню інструментом злому засобів кріплення приймального блока, якщо застосовно (див. 4.3);

2. випробовуванням на доступ зламуванням, вивуджуванням, вибиранням депозиту, захоплення останнього депозиту та багаторазового захоплення;

3. випробовуванню вибухом приймального блока та внутрішньому випробовуванню вибухом у будь-якому місці нічного сейфа, якщо потрібне призначення ЕХ (див. 4.3).

Примітка. Протягом випробовувань блок введення або жолоб можна прикріпити до приймального блока.

1. два або більше електроінструменти (див. EN 1143-1:1997, таблиця А.7, А.8, А.9 та А.10);

2. два або більше термоінструменти (див. EN 1143-1:1997, таблиця А.11);

3. два або більше ручних ударних інструменти (див. EN 1143-1:1997, таблиця А.5);

4. електроінструмент та термоінструмент;

5. ручний ударний інструмент та електроінструмент;

6. ручний ударний інструмент та термоінструмент;

д) два або більше спеціально виготовлених електроінструменти (див. EN 1143-1, таблиця А.6).