Страница 9: ДСТУ 7703:2015. Магістральні нафтопроводи. Захист резервуарів протикорозійний. Загальні технічні вимоги (61370)

Протикорозійний захист резервуарів ЛФП виконують в такій послідовності:

• підготовлення резервуара до виконання робіт з протикорозійного захисту;

• підготовлення металевої поверхні резервуара перед фарбуванням;

• фарбування зовнішньої поверхні резервуара, разом з конструкціями і трубопроводами в межах обвалування;

• тужавіння покриву;

• контролювання покриву;

• усунення дефектів покриву.

Протикорозійний захист трубопроводів і устатковання в межах обвалування виконують за тією самою технологією, що і захист зовнішньої поверхні резервуара.

Д.1 Підготовлення резервуара до виконання робіт з протикорозійного захисту зовнішньої поверхні

Д.1.1 Резервуар має відповідати вимогам конструкторської документації і спеціальним вимогам до конструкції виробів, що підлягають фарбуванню.

Д.1.2 Візуальне контролювання стану зовнішньої поверхні резервуара.

Д.1.3 Складання акта на відповідність резервуара вимогам конструкторської документації або акта на виконання прихованих робіт.

Д.2. Підготовлення металевої поверхні резервуара перед фарбуванням

Д.2.1 Очищення металевої поверхні резервуарів, що вводять в експлуатацію і реконструйованих.

Д.2.1.1 Очищення зовнішньої поверхні резервуарів, разом з конструкціями і трубопроводами в межах обвалування охоплює такі операції:

• часткове знежирення (за необхідності);

• абразивне оброблення;

• видалення абразиву відсмоктуванням;

— обдування повітрям для видалення пилу.

Д.2.2 Очищення металевої поверхні резервуара без виведення його з експлуатації.

Д.2.2.1 Від початку виконання робіт з захисту резервуара без виведення його з експлуатації і до закінчення робіт з фарбування заборонено проводити роботи з приймання і відкачування нафти з резервуара.

Д.2.2.2 Заповнення резервуара має бути максимально можливим, щоб запобігати утворенню па­роповітряної суміші і знизити ризик виникнення пожежі.

Д.2.2.3 Очищення зовнішньої поверхні резервуарів, які експлуатують разом з конструкціями і тру­бопроводами в межах обвалування охоплює такі операції:

• гідроабразивне оброблення;

• промивання водою для видалення абразиву;

• обдування гарячим повітрям для видалення вологи і осушення поверхні.

Д.2.3 Контролювання довкілля середовища під час підготовлення поверхні:

• прилад контролювання довкілля: вимірювання вологості, температури повітря;

• показники контролю указують в акті на приховані очисні роботи, що характеризують якість під­готовлення поверхні під покрив.

Д.2.4 Контролювання якості підготовлення поверхні

• ступінь очищення від оксидів (ГОСТ 9.402);

• шорсткість поверхні (ГОСТ 9378);

• ступінь знепилювання (візуально).

Показники контролю зазначають в акті на приховані очисні роботи, що характеризують якість під­готовлення поверхні під покрив.

Д.З Фарбування зовнішньої поверхні резервуара разом з конструкціями і трубопроводами в межах обвалування

Д.3.1 Підготовлення лакофарбових матеріалів:

• вхідне контролювання готової до використання фарби і окремих компонентів двокомпонентних ЛФМ на відповідність вимогам технічної документації на ЛФМ;

• готують необхідну кількість двокомпонентних ЛФМ змішуванням основи і затверджувана в не­обхідному співвідношенні з врахуванням часу життєздатності і температури.

Д.3.2 Нанесення ЛФМ

Спосіб нанесення і устатковання для нанесення ЛФМ вибирають згідно з рекомендацією вироб­ника фарби. Під час проведення робіт з фарбування треба дотримувати вимоги щодо умов убезпечен­ня довкілля, температурних режимів металевої поверхні і ЛФМ.

Кожен наступний шар покриву наносять після тужавіння попереднього.

Д.3.3 Контролювання під час виконання робіт з фарбування:

• прилади контролювання довкілля (вимірник вологості, температури повітря);

• контролювання температури металевої поверхні і температури ЛФМ;

• показники контролювання заносять в журнал виконання робіт з нанесення протикорозійних покриву і зазначають в акті на приймання покриву.

Д.3.4 Контролювання нанесення фарби

• суцільність кожного шару покриву;

• товщина мокрого шару;

• режими тужавіння;

• товщина сухого шару;

— кількість шарів покриву.

Показники контролювання заносять в журнал виконання робіт з нанесення протикорозійних по­кривів і складають акт на приймання покриву.

Д.4 Тужавіння покриву

Тужавіння кожного шару і покриву в цілому проходить за температури навколишнього повітря. Час тужавіння кожного шару визначають технічною документацією на використовуваний ЛФМ і за­лежить від умов довкілля. Кожен наступний шар наносять після тужавіння попереднього до третього ступеня (ГОСТ 19007), якщо інше не обумовлене у нормативно-технічній документації на використову­ваний матеріал. Інтервал перед нанесенням кожного наступного шару не повинен перевищувати часу, вказаного в технічній документації на ЛФМ.

Д.5 Контролювання якості покриву

• зовнішній вигляд (візуально);

• товщину сухої плівки кожного шару і покриву в цілому вимірюють магнітним товщиноміром (додаток Л);

• суцільність покриву контролюють іскровим дефектоскопом (ДСТУ 4219);

• адгезію покриву контролюють методом ґратчастих надрізів за сумарної товщини шару до 200 мкм (ГОСТ 15140), методом Х-подібного надрізу (додаток М) або методом відривання (ДСТУ 4219).

Примітка. Механічне пошкодження покриву після вимірювання адгезії відновлюють: місця пошкодження зачищають шкуркою, знепилюють, знежирюють і фарбують.

Показники контролю заносять в журнал виконання робіт з нанесення протикорозійних покривів і зазначають в акті на приймання покриву.

Д.6 Усунення дефектів покривів

• За наявності дефектів загальною площею менше 15 % від зафарбованої поверхні дефекти усувають за технологією, відповідною технології нанесення основного покриву, із зачищенням мета­левої поверхні в дефектній зоні механічним способом.

• Якщо загальна площа дефектів перевищує 15 %, покрив видаляють і повторно фарбують згід­но з інструкцією, після підготовлення поверхні.

• Товщина покриву в зоні ремонту має відповідати товщині основного покриву.

ДОДАТОК Е

(довідковий)

ТИПОВІ ТЕХНОЛОГІЧНІ СХЕМИ ПРОТИКОРОЗІЙНОГО ЗАХИСТУ
ВНУТРІШНЬОЇ ПОВЕРХНІ РЕЗЕРВУАРІВ

Для резервуарів, що були в експлуатації, виконують такі підготовлювальні роботи:

• спорожнення;

• очищення резервуара від залишків нафти і парафінових відкладень;

• діагностика;

• поточний або капітальний ремонт (за необхідності) металоконструкцій і внутрішнього обв’язування резервуара залежно від результатів діагностики.

На поверхні днища не допустимі сліди щілинної корозії.

Роботи, які виконують для всіх типів резервуарів:

• підготовлення внутрішньої поверхні резервуара відповідно до вимог конструкторської докумен­тації і спеціальних вимог до конструкції виробів, що підлягають фарбуванню;

• контролювання візуальне;

• зазначення результатів в акті про готовність резервуара до виконання робіт з протикорозійного захисту.

Очищення металевої поверхні:

• часткове знежирення (за необхідності);

• абразивне очищення від оксидів;

• видалення абразиву відсмоктуванням;

• знепилювання.

Контролювання довкілля під час проведення робіт:

• прилади контролювання навколишнього середовища: вимірювання вологості, температури повітря;

• результати контролювання зазначають в акті на приховані очисні роботи, що характеризують якість готування поверхні під покрив.

Контролювання якості підготовлення поверхні:

• міра очищення від окислів — згідно з ГОСТ 9.402;

• шорсткість поверхні — згідно з ГОСТ 9378 (ИСО 2632-1, ИСО 2632-2);

• міра знепилювання — візуально.

Підготовлення лакофарбових матеріалів:

• вхідне контролювання окремих компонентів двокомпонентних епоксидних ЛФМ і складу після змішування відповідно до вимог технічної документації на ЛФМ;

• однокомпонентні поліуретанові ЛФМ постачають в готовому до використання стані. Перед нанесенням фарбу ретельно перемішують до досягнення однорідності консистенції (вручну або за допомогою механічної мішалки);

• нагрівання компонентів фарби (за необхідності);

• приготовления необхідної кількості двокомпонентних ЛФМ змішуванням основи і затверджува­на в необхідному співвідношенні з урахуванням часу життєздатності і температури.

Нанесення лакофарбових матеріалів:

• спосіб нанесення і устатковання для нанесення ЛФМ вибирають згідно з рекомендацією ви­робника фарби. Під час фарбування треба контролювати довкілля, температурний режим металевої поверхні і ЛФМ;

• кожен подальший шар наносять після тужавіння попереднього.

Контролювання довкілля під час виконання робіт із фарбування:

• прилад контролювання довкілля (вимірник вологості, температури повітря);

• контролювання температури поверхні і ЛФМ;

• показники контролювання заносять в журнал виконання робіт по нанесення протикорозійних покривів і зазначають в акті на приймання покриву.

Контролювання у процесі нанесення фарби:

• суцільність кожного шару покриву;

• товщина мокрого шару;

• режими тужавіння;

• товщина сухого шару;

• кількість шарів покриву.

Показники контролювання заносять у журнал виконання робіт з нанесення протикорозійних по­кривів і зазначають в акті на приймання покриву.

— Тужавіння кожного шару покриву і покриву в цілому відбувається згідно з технічною докумен­тацією на використовуваний ЛФМ і залежить від умов довкілля.

— У разі перевищення максимального часу міжшарового сушіння покриву зачищають шкуркою для додання шорсткості поверхні.

• зовнішній вигляд оцінють візуально;

• товщину сухої плівки кожного шару і покриву в цілому вимірюють магнітним товщиноміром (додаток Л);

• суцільність покриву — згідно з ДСТУ 4219 ;

• адгезію покриву — методом ґратчастого надрізу за сумарної товщини шару до 200 мкм згідно з ГОСТ 15140,

• методом Х-подібного надрізу (додаток М) або методом відриву (ДСТУ 4219) за сумарної тов­щини шару понад 200 мкм.

Примітка. Механічне пошкодження покриву після оцінювання адгезії відновлюють так: місця пошкодження зачищають шкуркою, знепилюють, знежирюють і зафарбовують.

Результати контролювання заносять у журнал виконання робіт з нанесення протикорозійних по­кривів і зазначають в акті на приймання покриву.

• За наявності дефектів загальною площею менше 15% від фарбованої поверхні дефекти усу­вають за технологією, нанесення основного покриву, із зачищенням металевої поверхні в дефектній зоні механічним способом.

• — Якщо загальна площа дефектів перевищує 15%, покрив видаляють і повторно фарбують згідно з інструкцією.

• Товщина покриву в зоні ремонту має відповідати товщині основного покриву.

Час витримування резервуара з покривом перед його експлуатацією визначають НД на ЛФМ і залежить від температури довкілля.

Е.2 Типова технологічна схема 2 захисту внутрішньої поверхні днища і першого поясу ре­зервуара покривами особливо посиленого типу на основі епоксидних матеріалів, армованих скломатами і рубаним скловолокном

Покриви, посилені скломатами і рубаним скловолокном, наносять на днище і на висоту першого поясу резервуара плюс 100 мм, опорні стояки на висоту 1 м та трубопроводи, металоконструкції, роз­ташовані в зоні першого поясу.

Покриви, посилені рубаним скловолокном, наносять також на покрівлю і верхній пояс резервуара плюс 100 мм.

Для резервуарів, що були в експлуатації, виконують такі підготовчі роботи:

• спорожнення;

• очищення резервуара від залишків нафти і парафінових відкладень;

• діагностика;

• поточний або капітальний ремонт (за необхідності) металоконструкцій і внутрішнього обв’язування резервуара залежно від результатів діагностики.

Наступні роботи для усіх типів резервуарів такі:

• приведення внутрішньої поверхні резервуара у відповідність до вимог конструкторської до­кументації і спеціальних вимог до конструкції виробів, які підлягають фарбуванню. Контролюють ві­зуально.

Результати зазначають в акті про готовність резервуара до виконання робіт з протикорозійного захисту.