Страница 4: ДСТУ IEC 60079-2:2009. Вибухонебезпечні середовища. Частина 2. Електрообладнання. Вид вибухозахисту: оболонка під підвищеним тиском «p» (61305)

«УВАГА! Заборонено подавати напругу після відчинення оболонки для продування про­тягом хвилин за витрати».

Примітка. Зазвичай в обов'язки споживача входить визначання вільного простору в трубопроводах, що не є частиною електрообладнання, і забезпечення додаткового часу продування за заданої мінімальної витрати.

Якщо виробником вказано мінімальну витрату захисного газу (наприклад, якщо температура вмонтованого електрообладнання вища за вказаний температурний клас), один або більше авто­матичних захисних пристроїв повинні спрацьовувати під час зменшення витрати на виході нижче за вказане мінімальне значення.

Один або більше автоматичних захисних пристроїв повинні спрацьовувати, якщо підвищений тиск падає нижче за мінімальне значення, вказане виробником:

1. автоматичний захисний пристрій повинен отримувати сигнал від давача безпосередньо з оболонки під підвищеним тиском;

2. не допустимо установлювати клапани між давачем автоматичного захисного пристрою і оболонкою під підвищеним тиском;

3. має бути можливість перевіряти правильність роботи захисних пристроїв. їх розташовання і налаштовання мають відповідати 7.10.

Примітка. Цілі, для яких використовують захисні пристрої (тобто вимкнення живлення, подавання звукового сигналу або інші, що забезпечують безпеку установки), визначає споживач.

4. якщо замість автоматичного захисного пристрою оболонка під підвищеним тиском забез­печена індикатором, тоді для виду вибухозахисту «pz» потрібно виконувати такі вимоги:

1. джерело захисного газу повинне мати аварійний сигналізатор, який указує на неможли­вість забезпечення мінімального тиску в оболонці під підвищеним тиском;

2. між оболонкою під підвищеним тиском і аварійним сигналізатором джерела захисного газу не повинно бути ніяких пристроїв, окрім відсічного клапана та (або) пристрою ре­гулювання тиску або витрат;

3. кожен відсічний клапан повинен:

• мати марковання: «УВАГА! Клапан джерела захисного газу. Дотримуйтесь вказа­ної інструкції перед зачиненням»:

• мати можливість фіксації у відкритому положенні;

• мати покажчик положення «Відчинено» або «Зачинено»;

• бути розміщеним біля оболонки під підвищеним тиском;

• бути використовуваним тільки під час обслуговування оболонки під підвищеним тиском.

Примітка. Цей клапан має бути відчиненим, доки не стане відомо, що в атмосфері немає вибухонебезпечного газу або все електрообладнання в оболонці під підвищеним тиском знеструмпене І охолоджене.

4. налаштовувати пристрої регулювання тиску або витрати, якщо вони потрібні, треба спеціальним інструментом;

5. між оболонкою під підвищеним тиском і аварійним сигналізатором подавання захисного газу заборонено встановлювати фільтри;

6. індикатор потрібно установлювати в зручному для спостерігання місці;

7. індикатор повинен показувати тиск в оболонці;

8. точку вимірювання для індикатора потрібно розташовувати з урахуванням найбільш важ­ких умов роботи.

Примітка 1. Витратомір, використовуваний для вимірювання тиску і витрати, потрібно розташовувати на виході оболонки.

Примітка 2. Витратомір, використовуваний тільки для вимірювання тиску, можна встановлювати в будь-якому місці обо­лонки, за винятком входу.

Примітка 3. Тільки у виняткових випадках для контролювання тиску або потоку в оболонці допустимо установлювати витратомір на вході;

9. між оболонкою під підвищеним тиском і індикатором не допустиме установлювання від­сіяного клапана.

У кожній точці оболонки під підвищеним тиском і приєднаних трубопроводах, у яких можли­вий витік, потрібно підтримувати мінімально підвищений тиск по відношенню до зовнішнього, що становить 50 Па для видів вибухозахисту «рх» або «ру» і 25 Па для «pz».

Виробник повинен указувати мінімальний і максимальний підвищений тиск під час експлуа­тації і максимальну швидкість витоку за максимально підвищеному тиску.

Розподіл тиску в різних системах і трубопроводах наведено на рисунках С.1—С.4 (додаток С).

Примітка. Для безпеки дуже важливо, щоб під час монтування зв'язаних з оболонкою під підвищеним тиском трубопро­водів, компресора або вентилятора вони не спричинили небезпеки. Основні вимоги щодо установлювання системи трубопро­водів наведено в додатку D.

Якщо джерело захисного газу є загальним для декількох оболонок під підвищеним тиском, то захисний пристрій(-ої) може(-уть) бути загальними для декількох з них за умови, що кінцевий ре­гулювальний вплив враховує найбільш несприятливу конфігурацію групи оболонок.

Якщо використовуваний загальний захисний пристрій, то під час відчинення дверей або на­кривки однієї оболонки немає необхідності вимикати електрообладнання у інших оболонках під тиском або вмикати аварійну сигналізацію за дотримання таких трьох умов:

1. у оболонці під тиском з видом вибухозахисту «рх» перед відчиненням дверей або накривки вимикається живлення електрообладнання, окрім випадків, дозволених згідно з 7.13;

2. загальний захисний пристрій продовжує контролювати підвищений тиск і, де необхідно, витрату через решту оболонок під підвищеним тиском цієї групи;

3. перед подаванням живлення на електрообладнання в одній оболонці під тиском проводять продування згідно з 7.6.

Для виду вибухозахисту «рх» двері та накривки, що відчиняються без використання спеціаль­ного інструмента або ключа, мають блокуватися так, щоб живлення електрообладнання, не вка­заного в 7.13, автоматично вимикалося за умови їх відчинення і не відновлювалося до зачинення. Також потрібно виконувати вимоги 7.6.

Електрообладнання всередині оболонки під підвищеним тиском, на яке подається напруга, коли вид вибухозахисту «рх» або «ру» не працює, повинно мати такі види вибухозахисту: «d», «е», «іа», «іЬ», «та», «тЬ», «о» або «q».

Електрообладнання всередині оболонки під підвищеним тиском, на яке подається напруга, коли вид вибухозахисту «pz» не працює, повинно мати такі види вибухозахисту: «d», «е», «іа», «іЬ», «іс», «та», «тЬ», «тс», «о», «q», «пА», «пС» або «пі_».

Електрообладнання всередині оболонок під підвищеним тиском виду вибухозахисту «ру» по­винно мати такі види вибухозахисту: «о», «q», «d», «іа», «іЬ», «іс», «та», «тЬ», «тс», «е», «пА», «пС» або «пі_».

6. ЗАСОБИ І ЗАХИСНІ ПРИСТРОЇ ДЛЯ СТАТИЧНОГО ПІДВИЩЕНОГО ТИСКУ

   1. Відповідність захисних пристроїв небезпечній зоні

Усі захисні пристрої, використовувані в електрообладнанні під статичним підвищеним тиском, самі не повинні бути джерелом вибуху і, якщо вони електричні, мають бути захищені одним із видів вибухозахисту, згідно з ІЕС 60079-0, або встановлені поза вибухонебезпечною зоною.

Захисний газ має бути інертним. Об’ємна частка кисню після заповнення оболонки інертним газом має становити менше ніж 1 % від її об’єму.

Внутрішні джерела витоку не допустимі.

Оболонки під підвищеним тиском потрібно заповнювати інертним газом поза вибухонебезпеч­ною зоною за методикою, вказаною виробником.

Якщо підвищений тиск падає нижче мінімального, вказаного виробником, тоді вид вибухоза­хисту «рх» і «ру» має спрацьовувати в двох автоматичних захисних пристроях, а вид вибухозахис­ту «pz» — у одному автоматичному пристрої. Необхідно забезпечити можливість перевірити пра­вильність роботи пристроїв під час експлуатації електрообладнання. Зміна вставок автоматичних захисних пристроїв має бути можлива тільки за допомогою інструмента або ключа.

Примітка. Споживач визначає цілі, для яких призначені автоматичні захисні пристрої (наприклад вимкнення живлення, увімкнення звукової аварійної сигналізації або вживання інших заходів, що гарантують безпеку).

Електрообладнання в оболонці під підвищеним тиском, яке може залишатися під напругою, коли вид вибухозахисту «р» не працює, повинно мати один із видів вибухозахисту згідно з 7.13.

Мінімально підвищений тиск повинен перевищувати максимальну втрату тиску за нормаль­ної роботи протягом не менше стократного значення часу, необхідного для охолоджування вмон­тованих в оболонку компонентів згідно з 6.3 Ь) ІЕС 60079-0, але не менше ніж 1 год. Мінімальний рівень підвищеного тиску за найнесприятливіших умов нормальної експлуатації має перевищувати зовнішній тиск не менше ніж на 50 Па.

6. ДЖЕРЕЛО ЗАХИСНОГО ГАЗУ

   1. Тип газу

Захисний газ має бути негорючим. Виробник повинен указати тип захисного газу і всі допус­тимі альтернативи.

Примітка 1. Захисний газ не повинен знижувати ефективність виду вибухозахисту «р», враховуючи його хімічні характе­ристики, домішки, що містяться в ньому, або робити несприятливий вплив на функціювання І цілісність вмонтованого в оболонку електрообладнання.

Примітка 2. Повітря нормальної приладової якості, азот або Інший негорючий газ можна використовувати як захисний газ.

Примітка 3. Під час використання інертного газу може виникнути небезпека задушення. Тому на оболонці має бути відпо­відний попереджувальний напис або перед відчиненням накривки чи дверей потрібно передбачити можливість продування для видалення Інертного газу.

Температура захисного газу на вході в оболонку не повинна зазвичай перевищувати 40 °С. В особливих випадках допустима вища температура або може бути потрібна нижча температура. У таких випадках цю температуру потрібно вказувати на оболонці.

Примітка. За необхідності потрібно вжити заходів, щоб запобігти конденсації вологи І обмерзанню електрообладнання.

6. ОБОЛОНКА ПІД ПІДВИЩЕНИМ ТИСКОМ ІЗ ВНУТРІШНІМ ДЖЕРЕЛОМ ВИТОКУ

Умови витоку, вимоги до конструкції вмонтованої системи, методика досягнення підвищеного тиску, обмеження, що накладають на запалювальне електрообладнання і температуру внутрішніх нагрітих поверхонь наведено в розділах 11—15.

6. УМОВИ ВИТОКУ

   1. Без витоку

      1. Внутрішнього витоку немає, якщо вмонтована система непошкоджена, див. 12.2.

      2. Під час роботи в заданих температурних межах внутрішній витік вважають неможли­вим, якщо горюча речовина у вмонтованій системі перебуває в газовій або паровій фазі або якщо:

1. концентрація газової суміші у вмонтованій системі завжди нижча за НМВ; або

2. мінімальний тиск в оболонці під підвищеним тиском, як мінімум, на 50 Па вище від макси­мального тиску, указаного для вмонтованої системи, і автоматичний захисний пристрій спрацьо­вує за перепаду тиску, що менше ніж 50 Па.

Примітка. Цілі, для яких використовують захисні пристрої (вимкнення живлення чи подавання звукового сигналу або інші, що забезпечують безпеку пристрою), визначає споживач.

Умови, що вказані в цьому підпункті, потребують марковання електрообладнання символом «X» згідно з 29.2 е) ІЕС 60079-0, а спеціальні умови застосування мають описувати заходи, що гаран­тують безпечну експлуатацію.

Кількість горючої речовини, що надходить в оболонку під підвищеним тиском, має бути прог­нозованою за будь-яких пошкоджень умонтованої системи, див. 12.3.

Примітка. У цьому стандарті витік зрідженого газу розглядають як витік газу.

Інтенсивність витоку горючої речовини в оболонку під підвищеним тиском обмежена анало­гічно до 11.2, але перетворення рідини в горючі випари не прогнозоване. Тому необхідно врахо­вувати можливість скупчення рідини в оболонці під підвищеним тиском і наслідки цього.

Якщо з рідини може вивільнятися кисень, то необхідно прогнозувати його можливу максимальну витрату (див. 13.2.2).

6. КОНСТРУКТИВНІ ВИМОГИ ДО ВМОНТОВАНОЇ СИСТЕМИ

   1. Загальні вимоги до конструкції

Конструкція вмонтованої системи, від якої залежить наявність або відсутність витоку, має враховувати найбільш несприятливі умови експлуатації, вказані виробником.

Вмонтована система має бути або непошкоджуваною, або, в разі несправності, повинна мати обмежений витік. Якщо горючою речовиною є рідина, то витік за нормальних умов експлуатації не допустимий (див. додаток Е), а захисний газ має бути інертним.

Примітка. Захисний газ повинен бути Інертним для запобігання зменшення його здатності до розбавлення внаслідок утво­рення випарів.

Виробник повинен указати максимальний вхідний тиск вмонтованої системи.

Виробник повинен надати опис конструкції вмонтованої системи, види і робочі стани горючих речовин, які вона може містити, а також очікувану інтенсивність витоку або витоків в заданих точках, що дає змогу її класифікувати як непошкоджувану згідно з 12.2 або з обмеженим витоком згідно з 12.3.