Повністю перекривають подавальний вентиль (за наявності) і відрегульовують тиск подавання повітря на вході трубки подавання стисненого повітря так, щоб спрацювало попередження щодо низького потоку.
Відрегульовують приєднаний до витратоміра регулювальний всмоктувальний пристрій так, щоб тиск, виміряний у пластиковому мішку, дорівнював нулю. За цієї умови потік, виміряний витратоміром, буде дорівнювати потоку, який проходить через витратомір.
Якщо звуковий попереджувальний пристрій розміщений в устаткованні, яке носиться користувачем, вимірюють рівень звукового тиску в положенні, еквівалентному положенню вух користувача.
Занесення до звіту
Наявність перевищування чи рівність потоку, виміряному в 7.8.2, визначено виробником щодо мінімального конструктивного потоку.
Середній рівень звукового тиску, виміряний у 7.8.2.
Опір перекриванню повітроподавального шланга
Устаткований
Дві металеві квадратні пластини із стороною 100 мм або круглі пластини діаметром 100 мм, одна з яких нерухома, а інша здатна рухатись під прямим кутом і бути навантаженою для створювання діапазону тиску між пластинами (див.рисунок 5).
Розміри у міліметрах
250 Н для 1-го класу
1000 Н для 2-го класу
Рисунок 5 — Будова устатковання для випробовування стійкості сплющуванню повітроподавального шланга
Витратомір або манометр
Порядок проведення випробовування
Розміщують повітролодавальний шланг між двома пластинами і забезпечують встановлений виробником конструктивний повітряний потік через шланг. Заносять до звіту значення потоку. Прикладають визначену силу до рухомої пластини, виміряють знову повітряний потік.
Розраховують різницю в повітряному потоці.
Опір перегинанню повітроподавального шланга
Устатковання
Засоби згинання повітроподавального шланга під прямим кутом з радіусом заокруглення 5 мм (див. рисунок 6).
Затискачі, які дають змогу навантажувати один кінець шланга в той час, як другий жорстко закріплений.
Витратомір
Порядок проведення випробовувань
Проводять повітролодавальний шланг довжиною 1 м під прямим кутом і закріпюють один кінець (див. рисунок 6). Під’єднують витратомір і повітродувку з капюшоном до шланга. Вмикають повітродувку і вимірюють повітряний потік.
Навантажують вільний кінець шланга відповідною масою і знову вимірюють повітряний потік.
Розраховують різницю в повітряному потоці.Розміри у міліметрах
125 Н для 1-го класу
250 Н для 2-го класу
250
1000
Рисунок 6 — Будова устатковання для випробовування стійкості сплющуванню повітроподавального шланга
Міцність повітроподавального шланга, підвісної системи І з’єднувальних муфт
Пояс або підвісну систему з муфтами і регулювальним вентилем (за наявності) закріплюють на муляжі тулуба в стоячому положенні. До повітроподавального шланга апарата 1-го класу прикладають розтягувальну навантагу 250 Н по осі шланга протягом 5 хв та 1000 Н для шланга апарата 2-го класу (див. рисунок 7).
Розміри у міліметрах
250 Н для 1-го класу
Рисунок 7 — Будова устатковання для випробовування міцності підвісної системи або пояса і повітроподавального шланга
Стійкість повітроподавального шланга до дії тепла
Забезпечують апарату мінімальний потік і, використовуючи дихальну машину, створюють синусоїдальний потік через апарат з характеристиками 20 циклів/хв і 1 дм3/хід. Кладуть приблизно 100 мм повітроподавального шланга на нагріту пластину з підтримуваною температурою (130 ± 15) °С і занурюють інший кінець шланга у киплячу воду.
Через 15 хв вилучають повгтроподавальний шланг з гарячої пластини і киплячої води, перевіряють наявність пошкоджень і відсутність помітного впливу на якість повітря, що проходить через шланг.
Механічний опір окуляра(-ів) або оглядового скла (стекол)
Механічну міцність випробовують для повністю укомплектованого капюшона, розміщеного на муляжі голови, з подаванням повітря в капюшон. Сталеву кульку (діаметром 22 мм, вагою приблизно 44 г) кидають з висоти 130 см у центр лінзи.
Випробовують п’ять зразків.
Опір диханню
Розміщують капюшон на муляжі голови (у відповідному випадку і на тулубі) (рисунки 8 і 9). Переконуються в тому, що максимальна довжина повітроподавального шланга достатня для випробовувань. Скручують половину повітроподавального шланга у спіраль з внутрішнім діаметром 500 мм. У випадку, якщо повітроподавальний шланг призначений для подовження, встановлюють рекомендовану виробником загальну максимальну довжину за рахунок приєднування шланга і розтягують прямо наскільки це можливо (спіралі з діаметром не менше 500 мм).
Приєднують до муляжу голови дихальну машину і вмикають її на 25 циклів/хв і 2,0 дм3/хід.
Вимірюють опір диханню між отвором для рота і носом муляжу голови за таких умов:
опір диханню на вдиху; з повністю закритим регулювальним вентилем (за наявності) і мінімальним встановленим робочим тиском;
опір диханню на видиху; з повністю відкритим регулювальним вентилем (за наявності) за максимально встановленого робочого тиску. Опір диханню на видиху вимірюють з Шеффілдівським муляжем голови, послідовно розміщеним у 5 визначених напрямках. Напрямки повинні бути такі: оглядове скло капюшона направлене прямо вперед; вертикально вверх, вертикально вниз; з нормальною вертикальною віссю голови в горизонтальному положенні, муляж «дивиться» вправо і вліво.
Вміст діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі
Розміщують капюшон на муляж голови і тулуба як показано на рисунках 8 і 9.
Установлюють визначений виробником мінімальний повітряний потік в капюшон. Для випробовування дихальну машину відрегульовують на 25 циклів/хв і 2,0 дм3/хід. Видихуване повітря повинно містити до 5 % (об’ємна частка) діоксиду вуглецю.
Типове випробовувальне устатковання показано на рисунку 10.
Продовжують випробовування до досягнення сталого вмісту діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі.
Заносять до звіту рівень діоксиду вуглецю.
Шум всередині капюшона
Принцип
Користувач носить апарат і вимірюють рівень шуму (в дБ (А)) у вухах користувача всередині капюшона.
Устатковання
Мікрофони можуть бути розташовані всередині випробовуваного капюшона у вухах користувача.
Придатні шумоміри, наприклад, визначені у ІЕС 60651, тип 1 або тип 2.
Порядок проведення випробовувань
Виконують калібрування шумоміра відповідно до інструкцій виробника.
Прикріплюють до випробовувана мікрофони в центрі кожної вушної раковини.
Просять користувача одягнути капюшон.
Вмикають постачання капюшона повітрям у визначеному виробником діапазоні швидкостей повітряного потоку і послідовно вимірюють за допомогою шумоміра, встановленого на вимірювання частоти з характеристикою навантаги А, рівень звукового тиску для кожного з двох вух.
Фоновий рівень шуму у випробовувальному приміщенні повинен бути не менш ніж на 10 дБ (А) нижче ніж виміряний для пристрою, і, за необхідності, відрегульовують фоновий рівень шуму так, щоб задовольнити ці умови. Якщо умови виконано, повторюють випробовування для інших визначених швидкостей потоку повітря. Якщо не виконано, повторюють після регулювання фонового рівня.
Заносять до звіту максимальний і мінімальний рівні шуму, як шум, створюваний пристроєм
.
Розміри у міліметрах
В тулка для вимірювання
опору диханню
Горизонтальна глибина талії 250
Горизонтальна ширина талії 330
Горизонтальна глибина грудей 260
Горизонтальна глибина сідниць 260
X
Горизонтальна окружність грудей 1030
Горизонтальна окружність талії 960
Г оризонтальна окружність сідниць 1100
Горизонтальна ' ширина грудей 380
Горизонтальна s' ширина сідниць 400
2.1Муляж тулуба
Рисунок 8 — Шеффілдівський муляж голови для вимірювання вмісту діоксиду вуглецю
у вдихуваному повітрі та опору диханню (приклад муляжу тулуба)
Примітка. Під час вимірювання з використовуванням апарата з капюшоном, концентраційні трубки повинні бути зігнуті під прямим кутом всередені муляжу голови для проходження через «потилицю» муляжу.
Рисунок 9 — Будова Шеффілдівського муляжу голови
для вимірювання вмісту діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі
1 — дихальна машина:
2 — допоміжна легеня;
З — односторонній клапан;
4 — витратомір:
5 — компенсатор:
6 — аналізатор діоксиду вуглецю;
7 — соленоїдний клапан;
8 — муляж голови;
9 — трубка для відбирання проб вдихуваного повітря;
10 — поглинач діоксиду вуглецю.
Рисунок 10 — Будова устатковання для випробовування вмісту діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі
7.17 Герметичність
Встановлюють позитивний тиск (10 ± 1) мбар у ізольованому повітроподавальному шлангу, дихальному шлангу і з’єднувальних муфтах. Вимірюють цей тиск. Через 1 хв знову вимірюють тиск. Розраховують різницю в тиску.
3 ввімкненим подаванням повітря від повітродувки, приєднаним і працюючим апаратом занурюють дихальний шланг, повітроподавальний шланг і муфти у воду і перевіряють наявність підтікань.
8 МАРКОВАННЯ
Усі одиниці продукції однакової моделі повинні бути забезпечені маркованням для ідентифікування типу і чітко показувати належність до 1-го або 2-го класу. Складові частини і деталі, які впливають на безпеку використовання, повинні бути легко ідентифіковані. Виробник повинен бути ідентифікований за назвою, торговою маркою або іншими засобами ідентифікування.
Дати виготовляння (рік) потрібно ідентифікувати у випадках, коли на експлуатувальні властивості складових частин може вплинути старіння. Для немаркованих складових частин відповідна інформація повинна бути надана у інструкціях щодо експлуатування.
Повітроподавальний шланг повинен мати таке марковання:
Назву, торговельний знак або інші засоби ідентифікування виробника;
Рік виготовляння;
Клас;
Познаку «теплостійкий» у відповідному випадку;
Познаку «антистатичний» у відповідному випадку.
Апарат повинен мати таке марковання:
Назву, торговельний знак або інші засоби ідентифікування виробника;
Рік виготовлення;
Номер цього стандарту;
Серійний номер;
Температура, яку апарат здатен витримувати — для випадку, якщо ця температура відрізняється від встановленої у цьому стандарті;
Марковання повинно бути розбірливе і стійке наскільки це можливо.
9 ІНСТРУКЦІЇ ЩОДО ЕКСПЛУАТУВАННЯ
У разі постачання кожен апарат повинен бути супроводжений інструкціями щодо експлуатування, складеними офіційною мовою(-ами) країни призначення, для сприняття у використанні апарата навченим і кваліфікованим персоналом.
Ці інструкції повинні містити комплект пояснень і вказівок, необхідних для правильного складання, технічного обслуговування І зберігання.
Рекомендовано забезпечувати апарат інструкціями щодо технічного обслуговування окремо від інструкцій щодо експлуатування.
Інші Інструкції повинні містити:
Правильне вибирання і прилаштовування апарата;
Випробувану максимальну довжину повітроподавального шланга;
Максимальний і мінімальний потік подавання повітря в апарат в дм3/хв;
Попередження, що апарат не забезпечить відповідного захисту в атмосфері з безпосередньою загрозою для життя;
У відповідному випадку попередження, що за високих робочих об'ємних швидкостей потоку тиск, створюваний в масці чи півмасці, може бути негативний під час максимального об’єму вдихання;
Попередження щодо перевіряння чистоти і відповідності повітря, яке подають;
Попередження щодо використання кисню або збагаченого киснем повітря;
Інструкції щодо придатних засобів чищення і дезінфікування;
Можливість використовування устатковання в умовах пожежонебезпечної атмосфери;
Будь-яка інша інформація, надання якої постачальник вважає необхідним
.13.340.30
Ключові слова: засоби індивідуального захисту органів дихання, запобігання нещасним випадкам, технічні умови для устатковання, технічні умови, випробовування, марковання.
Редактор С. Ковалець
Технічний редактор О. Касіч
Коректор О. Тарасун
Верстальник Т. Шишкіна
Підписано до друку 03.03.2005. Формат 60 х 84 1/8.
Ум. друк. арк. 2,32 Зам. Ціна договірна.
Науково-редакційний відділ ДП «УкрНДНЦ»
03115, Київ, вул. Святошинська, 2
1 Ці вправи можуть бути поділені на розсуд відповідального за випробовування.
