Перейти до вмісту
ДНАОП — нормативні документи з охорони праці
ДСТУ EN 269:2003
/ 4

Апарати зберігають:

  1. не менше 4 год і не більше 16 год в умовах атмосфери з температурою (60 ± 3) °С і відносною вологістю не меншою ніж 95 %;

  2. не менше 4 год і не більше ніж 16 год в умовах атмосфери з температурою (- ЗО ± 3) °С .

Потім дають змогу апаратам охолонути до кімнатної температури.

  1. Лабораторні випробовування після зберігання

Після зберігання, відповідно до 7.3.1, апарат випробовують з використанням дихальної машини, відрегульованої для створювання об’єму легеневої вентиляції 50 дм3/хв (25 циклів/хв, 2 дм3/хід) не менше ЗО хв.

Перевіряють належну роботу регулювального вентиля в повністю закритому положенні. Виконують перевіряння попереджувального пристрою.

Таблиця 2 — Графік випробовувань

Пункт випробовувань

Назва

Температурний вплив відповідно до 7.3.1

Пункт вимог

7.2

Візуальне перевіряння

Так

6.1, 6.2, 6.7, 6.8,

6.9, 6.10, 6.12.4, 6.13, 6.14,6.15

7.3

Стійкість до температури

Так

6.3

7.4

Коефіцієнт підсосу

Так

6.4, 6.16

7.5

Стійкість до займання

Ні

6.5

7.6

Експлуатувальні випробовування

Так

6.6, 6.7, 6.9,6.10,

6.13, 6.14, 6.15,

6.16.1,6.16.2

7.7

Міцність з’єднань дихального шланга

Так

6.7.3

7.8

Індикаторний пристрій низького потоку

Так

6.14

7.9

Опір сплющуванню повітроподавального шланга

Так

6.12.1

7.10

Опір перегинанню повітроподавального шланга

Так

6.12.2

7.11

Міцність повітроподавального шланга, підвісної системи і з'єднувальних муфт

Так

6.12.3

7.12

Стійкість до дії тепла повітроподавального шланга

Так

6.12.5

7.13

Механічний опір окуляра або оглядового скла

Так

6.16.1

7.14

Опір диханню

Так

6.16.4

7.15

Вміст діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі

Так

6.17

7.16

Шум всередині капюшона

Так

6.18

7.17

Герметичність

Так

6.19

  1. Експлуатувальні випробовування за температури мінус 6 °С

    1. 3 охолодженим апаратом

Готування

Лицеві частини двох комплектів апаратів чистять відповідно до Інструкцій виробника і видаляють надлишок рідини струшуванням. Два апарати готові до використання. Кожен апарат попередньо охолоджують не менше ніж 2 год і не більше ніж 3 год за температури мінус (6 ± 3) °С .

Порядок проведення випробовувань

Два тепло одягнені випробовувані надягають апарати в холодильній камері і виконують роботу в умовах температури навколишнього середовища мінус (6 ± 3) °С. Випробовування повинно бути безперервне, без знімання апаратів, протягом ЗО хв.

Програму випробовувань розділяють на періоди по 5 хв, протягом яких виконують:

  1. повільний рух;

  2. повільне плазування;

  3. перенесення дерев’яних брусів на відстань не менше ніж 6 м і складання їх у спосіб, показаний на рисунку 1. Розміри деревяних брусів приблизно 160 мм х 160 мм для створювання маси (7 ± 1) кг.

В кінці випробовувань кожен апарат перевіряють на наявність неполадок, спричинених низькою температурою.

Повітряний потік через повітроподавальний шланг вимірюють до випробовування, після охолод­ження і в кінці випробовування.

Рисунок 1 — Дерев’яні бруски, які використовують в експлуатувальних випробовуваннях


  1. 3 апаратом за кімнатної температури

Готування

Кожен готовий до використовування апарат попередньо зберігають не менше ніж 2 год і не більше ніж 3 год за температури (23 ± 2) °С .

Порядок проведення випробовування

Два тепло одягнені випробовувані надягають аппарат за кімнатної температури (приблизно 20 °С), заходять до холодильної камери і виконують роботу в умовах температури навколишнього середовища мінус (6 ± 3) °С. Програма випробовувань подібна до описаної у 7.3.3.1 з періодом випробовувань ЗО хв. По закінченні ЗО хв кожен апарат перевіряють на наявність неполадок.

  1. Коефіцієнт підсосу

Коефіцієнт підсосу вимірюють за процедурами, описаними у 5.4 EN 136, з додатковим використанням допоміжного вентилятора, як це описано у 6.1 EN 146. Випробовувальний план для вправ надано у 6.1.4 EN 146 і обчислюють результати як у 6.1.5 EN 146.

  1. Стійкість до займання

    1. Принцип

Капюшон або складову частину розміщують на муляжі голови (капюшон), проводять через полум'я і заносять до звіту дію полум’я.

  1. Устатковання

    1. Муляж голови встановлюють на опорі, яку так приводить в рух двигун, щоб вона описувала коло в горизонтальній площині (див. рисунок 2). Засоби дають можливість прикріплюватись будь- якій іншій частині апарата до рухомої опори.

Манометр

Вентиль


Паяльник


Вентиль


Обмежувач полум’я


Балон з пропаном


Редуктор тиску


Двигун для обертання і / пристрій регувалювання швидкості


Рисунок 2 — Устатковання для випробовування стійкості до займання



    1. Пристрій для подавання газу складається з контейнера з пропаном і з регулювальним вентилем, манометра, обмежувача полум’я і пропанового пальника. Висота пальника повинна бути регульована. Можна використовувати пальник TEKLU або пальник, описаний у ISO 6941/AMD 1

    2. Мінерально ізольована термопара діаметром 1,5 мм.

  2. Порядок проведення випробовування

    1. Капюшон

Капюшон розміщують на муляжі голови і забезпечують обертання зі швидкістю (60 ± 6) мм/с

  1. Інші складові частини

Прикріплюють складову частину до рухомої опори з радіусом обертання, який забезпечує швидкість (60 ± 6) мм/с

  1. Повертають муляж і капюшон або складову частину так, щоб розмістити їх над пальником. Положення пальника відрегульовують так, щоб відстань між вершиною пальника і нижньою частиною апарата, яка повинна пройти над полум'ям, становила (20 ± 2) мм.

Муляж повертають в бік від пальника.

Запалюють газ в пальнику. Повністю закривають повітряний отвір пальника і за допомогою регулювального вентиля встановлюють висоту полум’я над вершиною пальника (40 ± 4) мм

Такі параметри повинні забезпечити температуру полум'я (800 ± 50) °С в точці (20 ± 2) мм над вершиною пальника.

Проводять капюшон або складову частину один раз над пальником зі швидкістю (60 ± 6) мм/с.

Випробовування повторюють для оцінювання усіх матеріалів зовнішньої поверхні апарата. Будь-яка складова частина повинна проходити через полум’я тільки один раз.

  1. Оцінювання і занесення результатів до звіту

Апарат перевіряють після проходження через полум'я і заносять до звіту відсутність чи про­довження горіння.

  1. Експлуатувальні випробовування

    1. Загальні положення

Випробовують апарати, які відповідають вимогам лабораторних випробовувань. Експлуатувальні випробовування проводять з двома комплектами апаратів із залучанням чотирьох різних випробо- вувачів і, за необхідності, оператора повітродувки. До випробовувань допускають тільки ті апарати, які пройшли лабораторні випробовування. План випробовувань показано нижче:

1-й і 2-й випробовувачі використовують 1-й апарат

3-й і 4-й випробовувачі використовують 2-й апарат

  1. Випробовувачі

Апарати випробовують з двома випробовувачами, що мають досвід роботи з дихальними апаратами і задовільне медичне посвідчення. Випробовувачі повинні пройти медичний огляд і бути здатні проводити випробовування. Необхідність в медичному перевірянні безпосередньо до випробо­вувань і в процесі випробовувань визначають на розсуд відповідального за випробовування.

  1. Готування апаратів до проведення випробовувань

Перед кожним випробуванням апарати перевіряють на герметичність. Довжина повітроподавального шланга повинна бути максимальна.

  1. Умови випробовувань

Усі випробовування проводять в умовах температури навколишнього середовища. Температуру і вологість заносять до звіту.

  1. Моделювання процесу роботи для устатковання 1-го класу

Устатковання 1-го класу оцінюють під час моделювання практичного застосування апарата.

Випробовування повинно бути виконано в межах загального робочого часу 20 хв.

Послідовність операцій випробовування обирають на розсуд відповідального за випробовування.

Виконують такі вправи:

  1. рух по горизонтальній площині в приміщенні з габаритною висотою (1,3 ± 0,2) м протягом 5 хв;

Інформація щодо джерела постачання придатного пальника може бути отримана в Секретаріаті CEN/TC 79.

  1. плазування по горизонтальній площині в приміщенні з габаритною висотою (0,70 ± 0,05) м протягом 5 хв;

  2. заповнювання невеликої корзини (див. рисунок 3) об'ємом приблизно 8 дм3 «гумовою стружкою» з бункера висотою 1,5 м. Бункер має отвір внизу для того, щоб його вміст можна було вичерпувати лопаткою, і отвір зверху, щоб висипати гумову стружку з корзини. Випробовувач нахиляється або стає навколішки (за бажанням) та наповнює корзину гумовою стружкою. Потім він піднімає корзину і висипає її вміст назад в бункер. Цю вправу виконують 20 разів протягом 10 хв.

  1. Моделювання процесу роботи для устатковання 2-го класу

Устатковання 2-го класу оцінюють у разі моделювання практичного застосування апарата.

Випробовування повинно бути виконане в межах загального робочого часу, який становить 30 хв. Послідовність операцій випробовування обирають на розсуд відповідального за випробовування. Виконують такі вправи:

  1. ЗО поштовхів на робочій машині, кожен поштовх масою 25 кг з висоти 1,8 м в напрямку підлоги;

  2. рух по горизонтальній площині в приміщенні без обмежень щодо висоти приміщення (загальна відстань 125 м) 1;

  3. рух по горизонтальній площині в приміщенні з габаритною висотою (1,3 ± 0,2) м (загальна відстань 200 м)*;

  4. плазування по горизонтальній площині в приміщенні з габаритною висотою (0,70 ± 0,05) м, (загальна відстань 100 м) *;

  5. лазіння вверх і вниз по драбині з проходженням один раз, в обох напрямках, квадратного отвору зі стороною 460 мм (загальна вертикальна відстань 20 м);

  6. перенесення 20 мішків з піском (по 12 кг кожен) на відстань не менше ніж 10 м і укладання їх на стіну висотою 1,5 м. Це випробовування повинно бути безперервне, без знімання апарата.

Рисунок 3 — Корзина і бункер, гумова стружка

  1. Інформація, яку заносять до звіту

Під час випробовувань апарат суб’єктивно оцінють випробовувані і, після випробовувань, реє­струють таку інформацію:

  1. зручність підвісної системи;

  2. надійність кріплень і муфт;

  3. зручність огляду і обслуговування засобів контролювання і манометра (за наявності);

  4. бачення через лицеву частину;

  5. зручність огляду і обслуговування, легкість роботи з системою додаткового подавання повітря (за наявності);

  6. легкість передавання мови;

  7. ефективність звукового попереджувального пристрою (за наявності);

  8. рухомість повітроподавального шланга;

  9. зручність лицевої частини;

  10. зауваження користувача щодо легкості доступу до навколишнього повітря або використання будь-яких передбачених у апараті аварійних систем;

  11. інші зауваги випробовувана (за бажанням).

  1. Міцність з’єднань дихального шланга

Прикладають протягом (10 ± 1) с відповідну навантагу для апаратів 1-го і 2-го класу до дихального шланга як це показано на рисунках 4а) і 4Ь).

Перевіряють апарат на ознаки порушень в роботі.

а)


50 Н для 1-го класу

250 Н для 2-го класу




Рисунок 4 — Будова устатковання для випробовування міцності з’єднувальних муфт

  1. Індикаторний пристрій низького потоку повітря

    1. Устатковання

      1. ШеффілдІвський муляж голови (тулуба), приєднаний до регулювального всмоктувального пристрою і витратоміра.

      2. Надлегкий пластиковий мішок для ізолювання капюшона і дихального шланга

    2. Порядок проведення випробовування

Розміщують капюшон на муляжі голови (тулуба), приєднаного до вакуумного насоса і витратоміра.

Ізолюють простір навколо капюшона і дихального шланга за допомогою надлегкого пластикового мішка.

Приєднують повітроподавальну систему і індикаторний пристрій низького тиску відповідно до інструкцій щодо експлуатування.

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →