Відкривають отвір для проведення калібрування і повторюють вимірювання величини витоків (див. Е.2.7.4).
Розраховують еквівалентну площу нещільностей захищуваного приміщення (середнє значення за результатами випробувань зі створенням надлишкового тиску і зниженням тиску) в умовах наявності отвору за базової різниці тисків (10 Па).
Виміряне значення еквівалентної площі нещільності в умовах випробовувань із наявністю отвору для проведення є різницею еквівалентної площі нещільностей захищуваного приміщення та отвору і еквівалентної площі нещільностей самого приміщення.
Є.2.7.5.6 Перевіряння в умовах експлуатування є прийнятним, якщо виміряне значення еквівалентної площі нещільностей знаходиться у межах ± 15 % від його геометричної площі. Якщо різниця перевищує 15 %, то необхідно провести повторне калібрування вентиляційного агрегату.
Вимірювання різницю тисків (Ры) під час витримування
Національна примітка
Пропонується вважати правильним позначення «Рм» замість наведеного в ISO 14520-1 «Ри»
Pbh є різницею тисків в умовах витримування, яку використовують під час проведення розрахунків тривалості витримування.
Користуючись інформацією, наведеною у Е.2 5, умови у захищуваному приміщенні, сусідніх приміщеннях, а також інженерні системи приводять у стан, в якому вони перебуватимуть під час витримування.
Закривають вхідний або вихідний отвір вентиляційного агрегату і в умовах вимкнення вентилятора (вентиляторів) приєднують манометр для вимірювання різниці тиску Рм та визначення напрямку його зміни. Для вимірювання різниці тиску беруть певну фіксовану точку усередині захищуваного приміщення і а) точку, розташовану ззовні безпосередньо над нещільністю, що знаходиться на найбільшій висоті та Ь) точку, розташовану ззовні безпосередньо над нещільністю, що знаходиться на найменшій висоті. Чекають стабілізування показів приладу для вимірювання різниці тисків (може зайняти до ЗО с) і фіксують різницю тисків Рм і напрямки його зміни для обох положень. Величину Рм вважають додатною, якщо величина тиску усередині приміщення перевищує його величину ззовні, і від’ємною, якщо тиск усередині приміщення нижчий за тиск ззовні.
Якщо захищуване приміщення велике, то вимірювання зі створенням надлишкового тиску та розріджування проводять для декількох точок із метою визначення середнього значення Рм. Треба відзначити, що значна різниця між величинами Pbt, одержаними для різних точок може спричинити нерівномірність витоків через нещільності і призвести до неможливості застосовування рівнянь для розраховування тривалості витримування.
Значення Рьь для розраховування тривалості витримування газової вогнегасної речовини визначають як:
•—для газових вогнегасних речовин, густина яких вища за густину повітря (ра(ре): Рьь = Рьціошег) - Рыцйррео', —для газових вогнегасних речовин, густина яких нижча за густину повітря (ра)ре): Рьь = Рылирео - Pbhtiowen ■ Трубка, за допомогою якої манометр приєднують до точок, розташованих ззовні над нещільнос- тями, які знаходяться на найбільшій та найменшій висоті, повинна бути заповнена повітрям, температура якого дорівнює температурі оточуючого середовища, з тим щоб на вимірюване значення Рьь не впливала сила тяжіння, яка діє на повітря, що знаходиться між точками розташування нещільностей на максимальній та мінімальній висоті.
Якщо значення Pbtколивається (наприклад, внаслідок дії вітру), то неможливо точно прогнозувати значення тривалості витримування. У такому разі під час визначання можливості появи зворотних потоків (див. Є.2.8.4) треба користуватися найбільшим за величиною від’ємним значенням Ры, а під час розраховування прогнозованої тривалості витримування — найбільшим за величиною додатним значенням Рм (див. Е.2.8.6, Е.2.8.7 Е.2.8.8 та Е.2.8.9).
Якщо абсолютне значення різниці тисків Pbh перевищує 25 % від початкового значення тиску стовпа газової вогнегасної речовини/повітря (див. рівняння (Е.6) у Е.2.8.4), тобто якщо |Ры>| > 0,25Pm„ то, очевидно, тривалість витримування буде малою, і приміщення може не забезпечити витримування необхідної концентрації газової вогнегасної речовини. Необхідно виявити джерело виникнення додаткової різниці тиску (використанням інертного диму) і, якщо існує така можливість, постійно вживати заходів щодо його зниження. У разі неможливості постійного вживання заходів щодо його зниження, треба визнати можливість негативного впливу на тривалість витримування.
Е.2.8 Розрахунки
Вибір рівняння, прийнятного для розраховування тривалості витримування
У разі відсутності у приміщенні постійного перемішування повітря, простіше розв’язати рівняння для розраховування тривалості витримування у стандартному, ніжу нестандартному приміщенні. За
певних умов може бути прийнятним застосовування рівняння для стандартних приміщень із метою розрахунку тривалості витримування у нестандартному приміщенні, хоча розв’язання рівняння для нестандартних приміщень дасть точніші результати.
У разі приміщень, площа горизонтального перерізу яких зменшується зверху вниз (наприклад, корпуси суден чи приміщення для кабельних каналів, що має рівне перекриття і вертикальні стінки), застосовування рівняння для стандартних приміщень призведе до одержання заниженого значення тривалості витримування (у верхній частині приміщення), якщо густина газової вогнегасної речовини вища за густину повітря, і завищеного її значення (у нижній частині), якщо густина газової вогнегасної речовини нижча за неї.
У разі приміщень, площа горизонтального перерізу яких збільшується зверху вниз (наприклад, приміщення, перекриття яких мають скати), застосовування рівняння для стандартних приміщень призведе де едеркаевв завилцевеге зваченнвтри.вапесті. ви.трмм.уван.н.я. (у вершій, частині. приміщення.'), якщо густина газової вогнегасної речовини вища за густину повітря, і заниженого її значення (у нижній частині), якщо густина газової вогнегасної речовини нижча за неї.
Якщо застосовування рівняння для розраховування тривалості витримування у стандартних приміщеннях призводить до отримання завищеного її значення, то важливо застосовувати рівняння для розраховування тривалості витримуванні У нестандартних приміщеннях, оскільки застосовування рівняння для стандартних приміщень може дати позитивний результат для приміщення, яке насправді нездатне утримувати задану концентрацію газової вогнегасної речовини протягом нормованого проміжку часу.
Менш важливо застосовувати рівняння для нестандартних захищуваних приміщень, якщо використання рівняння для стандартних приміщень призведе до одержання заниженого значення тривалості витримування, хоча рівняння для стандартного захищуваного приміщення може призвести до одержання негативного результату, у той час як насправді приміщення відповідає встановленим вимогам.
У разі виникнення сумнівів треба звернутися до фахівців із цього питання.
Позначки
Позначки величин, а також їхні розмірності, які застосовують під час розрахунків, наведено у таблиці Е.1.
Таблиця Е.1 — Позначення, величини та розмірності
|
Познаки |
Величина |
Розмірність |
|
А |
площа горизонтального перерізу приміщення на висоті h |
м2 |
|
Ае |
фактична площа нещільностей |
м2 |
|
С |
концентрація газової вогнегасної речовини на висоті h |
% (об ) |
|
с, |
початкова концентрація газової вогнегасної речовини у повітрі захищуваного простору на початку витримування |
% (об ) |
|
Стіп |
мінімальна концентрація газової вогнегасної речовини у повітрі на висоті Н у приміщенні в кінці витримування, що має бути не нижчою за мінімальну вогнегасну концентрацію |
% (об.) |
|
ELA |
еквівалентна площа нещільностей |
2 м |
|
F |
частина, що припадає на нещільності, розташовані у нижній частині захищуваного приміщення, тобто ефективна площа нещільностей, розташованих у нижній частині, поділена на фактичну загальну площу всіх нещільностей |
1 |
|
дп |
пришвидшення сили тяжіння |
м/с2 |
|
н |
відоота захміщувачото лрілм,і.щ,екч.я., відфряяа. від, найнижчої його точки |
м |
|
не |
еквівалентна («середньозважена») висота захищуваного приміщення |
м |
|
нв |
загальна висота захищуваного приміщення |
м |
Продовження таблиці Е.1
|
Познаки |
Величина |
Розмірність |
|
Ч |
обов'язкова захищувана висота — висота, на якій концентрація газової вогнегасної речовини у момент закінчення витримування має дорівнювати cmin |
м |
|
ко |
параметр нещільності (див. рівняння Е.1) |
м3/(с-Па") |
|
k. |
параметр нещільності (див. рівняння Е 13) |
м3/(с-Пап) |
|
k2 |
коефіцієнт кореляції (див. рівняння Е.14) |
кг"м3<1“п,/(сПа") |
|
k3 |
коефіцієнт спрощення (див. рівняння (Е.15) та (Е 16)) |
м/с2 |
|
кд |
коефіцієнт спрощення (див. рівняння (Е.17) та (Е. 18)) |
Па-м3/кг |
|
n |
параметр нещільності (див. рівняння Е.11) |
1 |
|
Pbh |
різниця тисків під час витримування |
Па |
|
Pb, |
різниця тисків під час випробовування з використовуванням вентилятора |
Па |
|
Pc |
атмосферний тиск під час калібрування вентилятора |
бар |
|
P, |
різниця тисків, яку створює вентилятор |
Па |
|
Pm |
тиск суміші газової вогнегасної речовини та повітря на початку випробовувань |
Па |
|
Pmf |
тиск суміші газової вогнегасної речовини та повітря в кінці випробовувань |
Па |
|
Pre, |
базова різниця тисків для еквівалентної площі нещільностей |
Па |
|
p, |
атмосферний тиск під час проведення випробовувань із використовуванням вентилятора |
бар |
|
Q |
об’ємна витрата повітря, що потрапляє у приміщення крізь нещільності, розташовані у верхній частині захищуваного приміщення, і виходить із нього крізь нещільності, розташовані у нижній його частині |
м3/с |
|
Qr |
виміряне значення витрати повітря, яку забезпечує вентилятор |
м3/с |
|
Q, |
витрата повітря, температура і тиск приведено до базових умов (20 °С, атмосферний тиск 1,013 бар) |
м3/с |
|
Qref |
виток повітря з приміщення за різниці тисків Pref |
м3/с |
|
t |
розрахункова тривалість витримування (див. рівняння (Е.19) — (Е.23)) |
с |
|
P |
температура атмосферного повітря під час калібрування вентиляційного агрегату |
°С |
|
Te |
температура повітря всередині захищуваного приміщення |
°С |
|
To |
температура повітря поза межами захищуваного приміщення |
°С |
|
V |
загальний об'єм захищуваного простору |
м3 |
|
ve |
об’єм газової вогнегасної речовини, що знаходиться у захищуваному приміщенні (див. рівняння (Е.24)) |
3 М |
|
Ve, |
кінцеве значення Ve |
3 М |
|
ve, |
початкове значення Уе |
3 м |
|
Pa |
густина повітря (1,205 за температури 20 °С і атмосферного тиску 1,013 бар) |
кг/м3 |
Кінець таблиці Е.1
|
Познаки |
Величина |
Розмірність |
|
Ре |
густина газової вогнегасної речовини за температури 20 °С і атмосферного тиску 1,013 бар |
кг/м3 |
|
Pm |
густина суміші газової вогнегасної речовини і повітря за температури 20 °С і атмосферного тиску 1,013 бар |
кг/м3 |
|
Pmf |
густина суміші газової вогнегасної речовини і повітря з концентрацією cmin за температури 20 °С і атмосферного тиску 1,013 бар |
кг/м3 |
|
Pm |
густина суміші газової вогнегасної речовини і повітря з початковою концентрацією с, за температури 20 °С і атмосферного тиску 1,013 бар |
кг/м3 |
Національна примітка
Вважають правильною познакою розмірності к2 «кгпм3<1-’’,/(с-Па'’)» замість наведеного в ISO 14520-1 «кг"м3<1_л?/(с Па’’)».
Параметри нещільностей під час зниження тиску та створення надлишкового тиску
