ДСТУ Б В.2.7-43-96 деформації усадки, повзучості, витривалості, тепловиділення,

призматичної міцності, модуля пружності, коефіцієнта Пуассона, за­хисних властивостей бетону по відношенню до арматури та за іншими

показниками, що нормуються, оцінюють у відповідності з вимогами стандартів та робочих креслень на конструкції конкретного виду.

    1. Бетонну суміш приймають за ГОСТ 7473.

  1. Методи контролю

    1. Міцність бетону на стиск та розтяг за контрольними зраз­ками визначають згідно з ГОСТ 10180, ГОСТ 18105, ГОСТ 28570, неруйнівними методами визначають згідно з ГОСТ 17624, ГОСТ 22690, ГОСТ 22783.

    2. Морозостійкість бетону визначають за ГОСТ 10060 або ГОСТ

26134, водонепроникність - за ГОСТ 12730.5.

  1. Інші показники якості визначають у відповідності з вимо­

гами, встановленими у стандартах та робочих кресленнях на вироби конкретних видів:

- середню густину -

за

ГОСТ

12730.1;

-

вологість -

за

ГОСТ

12730.2;

-

водопоглинання -

за

ГОСТ

12730.3;

-

показники пористості -

за

ГОСТ

12730.4;

-

міцність на стирання -

за

ГОСТ

13087;

призматичну міцність, модуль пружності та коефіцієнт Пуас­сона - за ГОСТ 24452;

деформації усадки та

повзучості

- за

ГОСТ

24544;

витривалість

- за

ГОСТ

245.45;

тепловиділення

- за

ГОСТ

24316.

6.4 Якість бетонної суміші визначають за ГОСТ 10181.0 - ГОСТ

10181.4.

  1. Питому активність природних радіонуклідів у матеріалах, що застосовуються для виготовлення бетонів, визначають у

відповідності з РСН 356.

  1. Показники якості крупного заповнювача для бетону визнача­

ють за ГОСТ 8269, дрібного заповнювача - за ГОСТ 8735, матеріалів з відсівів подрібнення вивержених гірських порід - за ГОСТ 26193.

  1. Показники якості добавок перевіряють за ГОСТ 24211, а во­

ди - за ГОСТ 23732.

  1. Концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони ви­

значають за діючими методиками у відповідності з ГОСТ 12.1.014.

  1. Концентрацію пилу у повітрі робочої зони та атмосфері повітря населених місць визначають у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.014. - 12 -

ДСТУ Б В.2.7-43-96

Д О Д А Т О К А

( обов'язковий )


Співвідношення між класами бетону за міцністю на стиск і розтяг та марками Таблиця А.1

|Клас бетону за

| міцністю

|

|

|

|

|

|

| Середня

|міцність бетону

|(R),krc/cM2

|

|

|

|

|

| Найближча

|марка бетону | за міцністю

|

|

|

|

|

|Відхилення сере-| |дньої міцності | |класу від най- | |ближчої марки | |бетону, % | | R - м | 1 тг 1 П П 1

|

| м

|

|

С т и с

к


|

|

| В3,5

| 45,8

| М50

| -

|

8,3 |

| В5

| 65,5

| М75

| -

|

12,7 |

| В7,5

| 98,2

| М100

| -

|

1,8 |

| В10

| 131,0

| М150

| -

|

12,7 |

| В12,5

| 163,7

| М150

| +

|

9,1 |

| В15

| 196,5

| М200

| -

|

1,8 |

| В20

| 261,9

| М250

| +

|

4,8 |

| В25

| 327,4

| М300

| +

|

9,1 |

| В25

| 327,4

| М350

| -

|

6,4 |

| В30

| 392,9

| М400

| -

|

1,8 |

| В35

| 458,4

| М450

| +

|

1,9 |

| В40

| 523,9

| М500

| +

|

4,8 |

| В45

| 589,4

| М600

| -

|

1,8 |

| В50

| 654,8

| М700

| -

|

6,4 |

| В55

| 720,3

| М700

| +

|

2,9 |

| В60

| 785,8

| М800

| -

|

1,8 |

| В65

| 851,5

| М900

| -

|

5,4 |

| В70

| 917,0

| М900

| +

|

1,9 |

| В75

| 982,5

| М1000

| -

|

1,8 |

| В80

| 1048,0

| М1000

| +

|

4,8 |


-

13 -





ДСТУ

Б В.2

.7-43-96

Таблиця А.1

(продовження)





|Клас бетону за

| Середня

| Найближча

|Відхилення сере-|

| міцністю

|

|

|

|міцність бетону

|(R),krc/cM2

|

|

|марка бетону

| за міцністю |

|

|дньої міцності |

|класу від най- | |ближчої марки | |бетону, % |



| |

|

| | | R

| | |ttt

| | |

t м |

м

|

| |

| Осьовий розтяг |

1 1

| Bt 0,4

| 5,2 | Pt5 |

+

tttttttttt|

4,8 |

| Bt0,8

| 10,5 | Pt10 |

+

tttttttttt|

5,0 |

||---Bt---1,--2

| 15,7 | Pt15 |

+

tttttttttt|

4,7 |

||tttBtttt1,tt6ttttt

| 21,0 | Pt20 |

+

tttttttttt|

4,8 |

||tttBtttt2,tt0ttttt

| 26,2 | Pt25 |

+

tttttttttt|

4,8 |

||tttBtttt2,tt4ttttt

| 31,4 | Pt30 |

+

tttttttttt|

4,8 |

||tttBtttt2,tt8ttttt

| 36,7 | Pt35 |

+

tttttttttt|

4,8 |

||tttBtttt3,tt2ttttt

| 41,9 | Pt40 |

+

tttttttttt|

4,8 |

||tttBtttt3,tt6ttttt

| 47,2 | Pt45 |

+

tttttttttt|

4,8 |

||tttBtttt4,tt0ttttt

| 52,4 | Pt50 |

+

tttttttttt|

4,8 |

|ttttttttttttttttttttttttttttttttttttttttttttttttttttttttttttttttt|

| Р о з т я г п р и в и г и н і |

1 1

| Btb 0,4

| 5 | Ptb5 |


tttttttttt| 0,0 |

| Btb 0,8

| 10,5 | Ptb10 |

+

tttttttttt|

5,0 |

| Btb 1,2

| 15,7 | Ptb15 |

+

tttttttttt|

4,6 |

| Btb 1,6

| 20,9 | Ptb20 |

+

tttttttttt|

4,5 |

| Btb 2,0

| 26,2 | Ptb25 |

+

tttttttttt|

4,8 |

| Btb 2,4

| 31,4 | Ptb30 |

+

tttttttttt|

4,7 |

| Btb 2,8

| 36,7 | Ptb35 |

+

tttttttttt|

4,8 |

| Btb 3,2

| 41,9 | Ptb40 |

+

tttttttttt|

4,7 |

| Btb 3,6

| 47,2 | Ptb45 |

+

tttttttttt|

4,9 |

| Btb 4,0

| 52,4 | Ptb50 |

+

tttttttttt|

4,8 |

| Btb 4,4

| 57,6 | Ptb60 |


tttttttttt|

4,0 |



t



t 14 t

ДСТУ Б B

2.

7t43t96

Таблиця А.1 (закінчення)




tttttttttttttttt |Клас бетону за

| міцністю

|

|

|

|

|

|

| Середня

|міцність бетону |(R),krc/cM2 |

|

| | |

| Найближча |марка бетону | за міцністю

|

|

|

|

|

відхилення cepet| |дньої міцності | |класу від RdHt | |ближчої марки | |бетону, % | | R t м | |ttttttttt х 100 | | м |

| Btb 4,8

| 62,9

| Ptb65

tttttttttttttttttt|

| 3,2 |


Btb

5,2

| 68,1

| Ptb70 |

- 2,

7 |

Btb

5,6

| 73,4

| Ptb75 |

- 2,

1 |

Btb

6,0

| 78,6

| Ptb80 |

- 1,

7 |

Btb

6,4

| 83,8

| Ptb85 |

- 1,

4 |

Btb

6,8

| 89,1

| Ptb90 |

- 1,

0 |

Btb

7.2

| 94,3

| Ptb90 |

+ 4,

8 |

Btb

8,0

| 104,8

| PtblOO |

+ 4,

8 |

Примітка. Д-

середня міцність

бетону, яка розрахована

при |

коефіцієнті варіації У що дорівнює 13,5%, та забезпеченості 95%

для всіх видів бетонів. В реальних умовах виробництва при коефіцієнті варіації, який відрізняється від нормативного,середня

міцність (умовна марка) бетону може бути визначена за формулою

В

R =

0,0980665(1 - 1,64 x V)

де В - числове значення класу бетону в МПа;

0,0980665 - перехідний коефіцієнт від МПа до кгс/см2;

V - фактичне значення коефіцієнта варіації міцності

бетону.

- 15 -

ДСТУ Б В.2.7-43-96

ДОДАТОК Б

( довідковий)

Види шкідливих домішок та характер

можливого впливу їх на бетон

  1. До шкідливих домішок відносять включення таких порід та мінералів: аморфні різновидності діоксиду кремнію (халцедон, опал, кремінь та інші), сульфати (гіпс, ангідрит та інші), шаруваті силікати (слюди, гідрослюди, хлорити та інші), магнетит,

гідрооксиди заліза (гетит та інші), апатит, нефелін, фосфорит, галоїди (галіт, сильвін та інші), цеоліти, азбест, графіт,

вугілля, горючі сланці.

  1. Шкідливі домішки в заповнювачах, що застосовуються для ви­робництва бетону, можуть викликати:

  • зниження міцності та довговічності бетону;

  • погіршення якості поверхні виробів та внутрішню корозію бе­тону;

  • корозію арматури в бетоні.

  1. Основні шкідливі домішки, які знижують міцність та довговічність бетону: вугілля, графіт, горючі сланці, шаруваті силікати (слюди, гідрослюди, хлорити та інші); цеоліти, апатит, нефелін, фосфорит.

  2. Основні шкідливі домішки, які викликають погіршення якості поверхні виробів та внутрішню корозію бетону:

  • аморфні різновиди діоксиду кремнію, розчинного у лугах (хал­цедон, опал, кремінь та інші), хлорит та деякі цеоліти;

  • сірка, сульфіди (пірит, марказит, пирротин та інші);

  • сульфати (гіпс, ангідрит та інші);

  • магнетит, гідроксид заліза (гетит та інші).

  1. Основні шкідливі домішки, які викликають корозію арматури в бетоні:

- галоїди (галіт, сильвін, та інші), які включають водорозчинні хлориди;



-сірка, сульфіди та сульфати. - 16 -

ДСТУ Б В.2.7-43-96

ДОДАТОК В (обов'язковий) Додаткові вимоги до заповнювачів для бетонів, що призначаються для різних видів будівництва

  1. Заповнювачі для бетонів дорожніх та аеродромних покриттів

і основ.

  1. При найбільшій крупності зерен заповнювача, що дорівнює

80 мм, допускається за узгодженням виготовлювача зі споживачем по­стачання суміші фракцій розміром від 5 до 40 мм.

1.2 Вміст пиловидних та глинистих часток у щебені з осадових

порід не повинен перевищувати, відсотків по масі:

  1. - для одношарових і верхнього шару двошарових покриттів

доріг;

  1. - для нижнього шару двошарових покриттів та основ удос­коналених капітальних покриттів доріг.

  2. .3 Марки щебеню, гравію та щебеню з гравію мають бути не ни­жчими від зазначених у таблиці В.1

Таблиця В.1

М

Призначення бетону

арка крупного заповнювача за
міцністю, не нижче

Щебінь


із вивержених та метамор­фічних порід


із осадових
порід


Гравій та щебінь з гравію


Одношарові покриття та верхній шар дво­шарових покриттів доріг


1200