Страница 5: ДСТУ EN ISO 20345:2009. Засоби індивідуального захисту. Взуття професійної призначеності. Технічні умови (61150)

6. посилання на комплектувальні вироби й запасні частини, якщо доречно;

д) тип транспортного паковання, якщо доречно.

Кожну пару електропровідного взуття потрібно постачати з Інформаційним листком такого змісту: «Електропровідне взуття призначене, щоб звести до мінімуму електростатичний заряд у най- коротший час, наприклад під час роботи з вибуховими речовинами. Електропровідне взуття не можна використовувати, якщо ризик ураження від будь-якого електричного устатковання або струмовідних частин не повністю усунено. Електропровідне взуття повинно мати верхню межу опору 100 кОм.

Під час експлуатації електричний опір взуття, виготовленого з провідних матеріалів, може значно змінюватися через деформацію та забруднення. Виготовлювач гарантує, виконання взуття із функцією розсіювання електричних зарядів протягом усього терміну експлуатації. Користува­чу рекомендовано регулярно проводити внутрішні випробування на електричний опір. Ці випро­бування мають бути частиною програми з техніки безпеки на робочому місці.

Якщо взуття експлуатують в умовах забруднення підошви речовинами, які можуть посили­ти електричний опір, користувач повинен постійно перевіряти електричні властивості взуття пе­ред входом у небезпечну зону.

Електропровідне взуття експлуатують в умовах, де опір поверхні повинен бути таким, щоб взуття зберігало свої захисні властивості.

Не можна використовувати неізолювальні вставки між внутрішньою частиною підошви та но­гою користувача, крім звичайного панчішно-шкарпеткового виробу. Якщо вставку розміщено між внутрішньою частиною підошви та ногою, комбіноване взуття з вставкою перевіряють на електричні властивості».

Кожну пару антистатичного взуття потрібно постачати з інформаційним листком такого змісту: «Антистатичне взуття призначене, щоб звести до мінімуму підвищення електричного опору розсіювання електричних зарядів, уникаючи ризику виникнення іскри, наприклад вогненебезпечні речовини і пари, повного унеможливлення ризику від удару електричним струмом від будь-яко­го приладу або струмовідних частин. Антистатичне взуття не може гарантувати захисту від ура­ження струмом, тому що представляє собою опір між ногою і підлогою. Якщо існує ризик удару електричним струмом, то необхідні додаткові заходи по його усуненню. Такі міри, як додаткові ви­пробування, згадані нижче, повинні бути стандартною частиною програми з техніки безпеки ро­бочого місця.

Досвід показав, що для антистатичного захисту шлях відпливу розряду через взуття під час всього періоду експлуатації повинен мати опір менше ніж 1000 МОм. Значення 100 кОм визна­чено найменшою межею опору в новому взутті, щоб гарантувати деякий обмежений захист від удару електричним струмом або у випадку займання будь-якого неналагодженого електропри­ладу за напруги 250 В. Користувач повинен знати, що взуття забезпечує недостатній захист, для чого необхідно застосувати додаткові захисні заходи.

Електричний опір цього типу взуття може змінюватися через деформації, забруднення або вологість. Взуття не виконує свої захисні властивості в умовах підвищеної вологості. Тому необхід­но гарантувати, що антистатичне взуття здатне до функції розсіювання зарядів, а також забезпе­чує деякий захист протягом терміну експлуатації. Користувачу рекомендовано регулярно проводити внутрішні випробування на електричний опір.

Взуття класифікації І може поглинати вологу, якщо його довго використовують у сирих та вологих умовах, і може стати електропровідне.

Якщо взуття експлуатують в умовах, де підошву забруднюють — користувач зобов’язаний перевіряти електричні властивості взуття перед входом у небезпечну зону.

Антистатичне взуття експлуатують в умовах, де опір поверхні повинен бути таким, щоб взут­тя зберігало свої захисні властивості.

Не можна використовувати неізолювальні вставки між внутрішньою частиною підошви та но­гою користувача, крім звичайного панчішно-шкарпеткового виробу. Якщо вставку розміщено між внутрішньою частиною підошви та ногою, комбіноване взуття з вставкою — перевіряють на його електричні властивості».

Взуття з ізолювальними властивостями забезпечує обмежений захист від необережного кон­такту з пошкодженим електричним пристроєм, і тому кожну пару взуття потрібно постачати з інформаційним листком такого змісту.

1. Електрично-ізоляційне взуття потрібно використовувати у разі небезпеки ураження стру­мом, наприклад від пошкодженого електричного апарата, що працює.

2. Електрично-ізоляційне взуття не може забезпечити 100-відсотковий захист від ураження струмом, тому додаткові заходи для уникнення цього ризику обов’язкові. Такі заходи разом із додатковими випробовуваннями, описаними нижче, мають бути частиною обов’язкової програ­ми з оцінювання ризику.

3. Електричний опір взуття має відповідати вимогам 6.3 EN 50321 протягом усього терміну використовування взуття.

4. Ці рівні захисту можуть змінюватись під час експлуатації:

1. Взуття, що може бути пошкоджене тріщинами, порізами, стиранням або хімічним забрудненням, потрібно постійно перевіряти. Зношене та пошкоджене взуття не можна використовувати.

2. Взуття класифікації І може поглинати вологу, якщо його довго використовують у сирих та вологих умовах, і може стати електропровідне.

5. Якщо взуття використовують в умовах, де матеріал підошви може забруднюватися, на­приклад хімічними речовинами, має бути засторога на вході до небезпечної зони, оскільки таке використовування може значно пошкодити електричні властивості взуття.

6. Рекомендовано споживачам встановлювати відповідним чином наявність електроізоляцій­них властивостей взуття, уважно оглядаючи та перевіряючи його протягом експлуатування.

Якщо взуття має змінну вкладну устілку, в інформаційному листку потрібно чітко зазначити, що випробовування виконували разом з устілкою. Має бути засторога про те, що це взуття по­трібно використовувати тільки разом із вкладною устілкою і що вкладну устілку може бути замі­нено тільки такою самою устілкою, постаченою тим самим виробником взуття.

Якщо взуття без вкладної устілки, в інформаційному листку потрібно чітко зазначити, що ви­пробовування виконували без вкладної устілки. Має бути засторога про те, що наявність вклад­ної устілки може вплинути на захисні властивості взуття.

ДОДАТОК ZA
(довідковий)

ПУНКТИ ЦЬОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СТАНДАРТУ

СТОСОВНО ІСТОТНИХ ВИМОГ ЧИ ІНШИХ УМОВ ДИРЕКТИВ єс

Цей європейський стандарт був підготовлений відповідно до мандата, поданого ЄКС Євро­пейською Комісією і Європейською вільною торговельною асоціацією, та підтримує основні ви­моги Директиви ЄС 89/686/ЄС.

ЗАСТОРОГА! Інші вимоги й Інші Директиви ЄС можна застосовувати до виробу(-Ів), на які поширюється дія цього стандарту.

Таблиця ZA.1 відображає взаємозв’язок між вимогами Директиви 89/686/ЄС і пунктами цього європейського стандарту.

Таблиця ZA.1 — Пункти цього європейського стандарту, що стосуються основних вимог або інших умов Директиви ЄС

Кінець таблиці ZA.1

ДОДАТОК ZB
(обов’язковий)

АНАЛОГІЧНІ МІЖНАРОДНІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ,
ВІДПОВІДНИКІВ ДО ЯКИХ НЕ НАВЕДЕНО В ТЕКСТІ

На час публікування цього видання стандарту наведені документи були чинні. Члени ISO і I EC упорядковують каталоги чинних міжнародних стандартів.

EN ISO 20344:2004 ISO 20344:2004 Personal protective equipment — Test methods for footwear (Захисне індивідуальне обладнання. Методи випробовування взуття).

БІБЛІОГРАФІЯ

1. prEN ISO 19952 Footwear — Vocabulary

2. EN 50321:1999 Electrically insulating footwear for working on low voltage installations.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

1. prEN ISO 19952 Взуття. Словник термінів

2. EN 50321:1999 Електрично-ізоляційне взуття для роботи на усталюванні з низькою напругою.

Код УКНД 13 340 50

Ключові слова: антистатичне взуття, випробовування, захисне взуття, електропровідне взут­тя, електрично-ізоляційне взуття, підошва, розміри.