1. суцільна деревина (solid wood)

  2. Спиляна або іншим способом оброблена деревина, зокрема з’єднана шипами і (або) шару­вата деревинаметод поверхневого обробляння (superficial application process)

Метод, що не має пристроїв або операцій, передбачених щоб подолати природний опір деревини для нанесення готових до застосовування засобів захисту.

Примітка. До даних методів відносять, наприклад, нанесення щіткою або пульверизатором захисного засобу або ко­роткочасне обробляння за допомогою занурення (короткочасне занурення), за яких деревина контактує з захисним засобом тільки протягом декількох хвилин

  1. перехідна деревина (transition wood)

Деревина в зоні між справжньою заболонню і справжньою ядровою деревиною.

Примітка. Таке поняття відносять тільки до певних порід деревини. Взагалі, її стійкість перебуває між заболонню і ядровою деревиною, у той час як її просочність схожа з просочністю ядрової деревини.

  1. ВИХІДНІ МАТЕРІАЛИ

    1. Деревина, що підлягає просочуванню

Якість деревини, що підлягає просочуванню, повинна відповідати визначеним вимогам до продукції.

Примітка 1. Деревина за якістю повинна відповідати необхідним вимогам для застосовування захисного засобу і не повинна знижувати свою експлуатаційну надійність після просочування захисним засобом.

Примітка 2. Вологість деревини повинна бути придатною для обробляння ії захисним засобом і для методу просочу­вання. Механічне обробляння деревини треба провадити перед нанесенням захисних засобів.

  1. Засоби захисту деревини

Засоби захисту, що їх застосовують, повинні відповідати вимогам prEN 599-1 за показниками, які характеризують їх ефективність проти дереворуйнівних організмів.

  1. СУЦІЛЬНА ДЕРЕВИНА, ПРОСОЧЕНА ЗАХИСНИМ ЗАСОБОМ

    1. Загальні положення

Просочена захисними засобами суцільна деревина характеризується нормою щодо проник­ності та нормою щодо утримувальності.

  1. Проникність

    1. Норми щодо проникності

Дев’ять класів проникності, від Р1 до Р9, разом з нормами щодо проникності і зонами ана­лізування зазначено в таблиці 1.

Для визначання проникності треба встановити наявність захисного засобу на межі або за межами необхідної глибини проникності.

Примітка 1. Проникність треба визначати відразу після кондиціювання деревини після нанесення захисного засобу.

Якщо в деревній породі неможливо визначити межу між заболонню і ядровою деревиною, норму щодо проникності для заболоні треба поширювати на всю деревину.

Іноді вузькі, що межують з ядровою деревиною, зони заболоні можуть не просочитися, на­приклад перехідна деревина. Такі зони не враховують під час оцінювання проникності заболоні. На визначених склеєних частинах через шов, що перешкоджає прониканню захисного засобу, можуть виникнути непросочені зони. їх також не враховують під час оцінювання проникності.

Примітка 2. Клас проникності залежить від просочності відповідної деревини. Для досягнення визначеного класу про­никності необхідно провести попереднє обробляння деревини, наприклад, наколювання, спеціальне сушіння. Треба брати до уваги, а це стосується деяких видів деревини, що не завжди можна досягти визначеного класу проникності.

  1. Допуски проникності для вибірок

Допуски проникності в партії просоченої деревини розраховують на основі результатів об­стеження, узятих з партії випробних зразків (див. розділ 7).

Установлено такі максимальні допуски, виражені у відсотках, випробних зразків з партії, що не відповідають нормі щодо проникності:

  • 10 % для деревини, що добре просочується;

  • 25 % для деревини, що важко просочується.

Примітка 1. Якщо для бажаного класу проникності потрібна тільки просочність заболоні, то вона є визначальним критерієм.

Примітка 2. Кількість, у відсотках, неоднакових випробних зразків треба обумовити між покупцем і виробником.

  1. Норми щодо утримувальності

Норму щодо утримувальності визначають від відповідного критичного значення для кожного класу небезпеки. Її вираховують за допомогою множення критичного значення на коефіцієнт поправки, що встановлений у конкретних стандартах на продукцію. Даний коефіцієнт поправки може бути меншим, рівним або більшим одиниці.

Для визначання утримувальності захисних засобів у партії аналізування можна проводити в такий спосіб: або в окремих зонах аналізування, з наступним обчислюванням середньої утри­мувальності, або із сумарного зразка, що складається з усіх зон аналізування та відноситься до кожної партії.

Примітка. Дану операцію треба зробити після належного кондиціювання відразу після нанесення захисного засобу.

У партії просоченої деревини виконання норми щодо утримувальності треба вираховувати з результатів дослідження взятих випробних зразків з партії (див. розділ 7).

Середня утримувальність повинна бути рівною або більшою, ніж норма щодо утримувальності.

  1. КЛАСИФІКУВАННЯ ЗА ПРОСОЧНІСТЮ

Просочену захисним засобом деревину класифікують відповідно до таблиці 1 за ступенем проникності і нормою щодо утримувальності (див. 5.3).

Якщо визначено нижчий допуск за проникністю, ніж той, який зазначено у 5.2.2, то дане зна­чення треба долучити в марковання (див. розділ 8).

Примітка. Настанову щодо Вибирання відповідних норм із захисного просочування наведено у додатку А.

Таблиця 1 — Класи проникності залежно від норм щодо проникності і відповідні зони аналізування для визначання утримувальності

Клас проникності

Норми щодо проникності

Зона аналізування

Схематичне зображення норм щодо проникності

Р1

немає

3 мм на бічній площі



Р2

не менше ніж 3 мм по краю і ніж 40 мм по осі заболоні

3 мм по краю заболоні


ивиицдцціиси

• л

І якщо за І ядрова І не відрі.

—Є-- Е

о

болонь і деревина зняються

РЗ

не менше ніж 4 мм по краю заболоні

4 мм по краю заболоні

га ©

і « і С • з

якщо заболонь і ядрова деревина не відрізняються

Р4

не менше ніж 6 мм по краю заболоні

6 мм по краю заболоні

див. РЗ

Р5

не менше ніж 6 мм по краю і ніж 50 мм по осі заболоні

6 мм по краю заболоні

див. Р2



Кінець таблиці 1

Клас проникності

Норми щодо проникності

Зона аналізування

Схематичне зображення норм щодо проникності

Р6

не менше ніж 12 мм по краю заболоні

12 мм по краю заболоні

див. РЗ

Р7

тільки в круглих лісоматеріалах — не менше ніж 20 мм заболоні

20 мм заболоні


ширина заболоні

І > 20 мм

Р8

уся заболонь

заболонь


якщо заболонь і ядрова деревина не відрізняються

Р9

уся заболонь і не менше ніж 6 мм у відкритій ядровій деревині

заболонь і 6 мм у відкритій ядровій деревині





якщо тільки ядрова деревина

Пояснення до рисунків: межу між заболонню і ядровою деревиною можна розпізнати межу між заболонню і ядровою деревиною розпізнати неможливо



7 ВИРОБНИЧЕ КОНТРОЛЮВАННЯ ПРОДУКЦІЇ

  1. Загальні положення

Системи виробничого контролювання продукції треба установлювати в конкретних стандартах на продукцію і долучати контролювання вихідних матеріалів і просоченої захисними засобами деревини. Таке контролювання провадять для виконання вимог, зазначених у 4.1, 4.2, 5.2 і 5.3, згідно з системою забезпечення якості, наприклад, відповідно до EN 29002.

Для перевіряння норм щодо проникності й утримувальності застосовують два методи контро­лювання: прямий і непрямий.

Примітка. У разі відхилу виявленої виробничим контролем вибірки або партії просоченої захисними засобами деревини їх можна просочити вдруге або піддати черговому контролюванню. Як альтернативу, можна використовувати відповідні ма­теріали з контролювання.

  1. Пряме і непряме контролювання

    1. Пряме контролювання

Пряме контролювання за допомогою визначання проникності й утримувальності треба прово­дити безпосередньо після відбирання випробного зразка з одиниці вибірки відповідно до EN 351-2. У випадку, якщо між покупцем і виробником немає інших угод, кількість випробних зразків, які необхідно узяти з партії, установлюють згідно з ISO 2859-1.

Виробник захисних засобів, за необхідності, установлює:

  1. метод визначання проникності;

  2. метод, що переводить аналізовані проби у відповідну гомогенну форму для аналізування; с) метод аналізування для визначання утримувальності.

  1. Непряме контролювання

Непряме контролювання треба проводити у разі, якщо установлено залежність між вимогами до проникності і (або) утримувальності згідно з 5.2 і 5.3 і вимірними характеристиками засто­совного методу просочування. Якщо ж ці характеристики застосовують для регулярного оцінювання якості, то необхідно у визначених інтервалах проводити контролювання за правильністю вибирання встановленої залежності.

8 МАРКУВАННЯ

На просоченій захисними засобами деревині, етикетці, пакованні або в супровідних доку­ментах указати такі дані:

  1. номер і дату цього стандарту;

  2. назву захисного засобу;

  3. клас проникності від Р1 до Р9;

  4. допуск проникності у разі відхилу від 5.2.2;

  5. утримувальність;

  6. номер/рік партії;

д) назву підприємства, що займається просочуванням.

Примітка 1. Можна також вказати особливу ефективність, властивість, а також доцільність застосовування (наприклад, клас небезпеки).

Примітка 2. Приклад форми маркування зазначено у додатку В.

ДОДАТОК А
(довідковий)

НАСТАНОВА ЩОДО ВИБИРАННЯ ПЕВНОГО ПРОСОЧУВАННЯ

Настанова щодо просочування захисним засобом деревини, зазначена в цьому стандарті, повинна визначити клас проникності і норми щодо утримувальності, що забезпечують необхід­ний захист продукції з деревини під час її застосовування. Настанову щодо такого вибирання відповідно до цього стандарту зазначають у конкретному стандарті щодо будівельних матеріа­лів на європейському, національному, регіональному або місцевому рівнях.

За відсутності настанови компетентна структура, що оголошує тендер, може вибрати відповідні класи проникності й утримувальності, з урахуванням вимог до будівельного елемента. Метод вибирання враховує різні ознаки, що впливають на загальний результат. Це такі:

  1. будівельний елемент, що піддається постійному навантажуванню, тобто відповідає за тривалу міцність, що потребує вищої норми щодо утримувальності і (або) ступеня проникності;

  2. триваліший термін використовування, пов’язаний у загальному з вибиранням вищої норми щодо утримувальності і (або) класу проникності;

  3. деякі класи небезпеки містять ряд умов (наприклад, клас небезпеки 4 містить деталі за­горожі та дерев’яні елементи градирні прісної води), для яких можна вибрати ступені проник­ності і (або) норми щодо утримувальності;

  4. регіональні відмінності існують для того самого класу небезпеки; наприклад, температура й опади можуть відрізнятися, що супроводжується підвищеними нормами щодо утримувальності і (або) класу проникності;

  5. економічність догляду і доступність під час ремонту або заміни продукту можуть бути причиною нижчої норми щодо утримувальності і (або) класу проникності поряд з тими, які зазви­чай рекомендовано.

Якщо установа, що оголошує тендер, має недостатній досвід у сфері захисту деревини або не має його взагалі, вона користується настановою щодо вибирання потрібної норми щодо утримувальності і класу проникності. Зазначені на даній схемі класи проникності являють собою середню величину з ряду потрібних класів. Тим самим установа, що оголошує тендер, може вибрати за відповідних обставин вищий або нижчий клас проникності (див. рисунок А.1).

Рисунок А.1 — Схема вибирання захисного просочування








































ДОДАТОК В
(довідковий)

ПРИКЛАД ФОРМИ МАРКУВАННЯ