---

(обов'язковий)

Вимоги до конструкції та атестації випробувальних печей

А.1 Конструкція печей

A.1.1 Конструкція печей має забезпечувати можливість нагріву стін, перегородок, покриттів, перекриттів, вікон, дверей з одного боку та балок, колон, стовпів та інших стержневих конструкцій з трьох або з чотирьох боків.

А.1.2 Розміри печей мають бути такими, щоб забезпечити можливість проведення випробувань зразків, розміри яких відповідають проектним розмірам будівельних конструкцій. У випадку, якщо це зробити неможливо, то розміри печей мають бути такими, щоб забезпечити умови випробувань, що регламентуються цим стандартом та стандартами на методи випробувань на вогнестійкість конструкцій конкретних типів.

А.1.3 Глибина вогневого простору печі має бути не менше 0,8 м.

А.1.4 Температурний режим у печі має забезпечуватися спалюванням рідкого пального.

А.1.5 Система подавання пального має бути автоматичною.

А.1.6 Система спалювання пального повинна забезпечувати запалювання всіх пальників протягом 60 с.

А. 1.7 Полум'я пальників у процесі випробувань не повинно торкатися зразка.

А. 1.8 Футеровка печі має виконуватись з матеріалу, теплова інерція якого за температури 500 °С відповідає такій умові:

рс < 500Вт • с¹/²-лГ2 -°С-¹ , (A.1)

де А - коефіцієнт теплопровідності, Вт • м^-1 • °С^-1 ;

р - густина, кг • м^-3;

с - питома теплоємність, Дж • кг^-1 • °С^-1 .

Товщина футеровки має бути не менше 50 мм.

А.2 Атестація печей

А.2.1 Атестацію печей необхідно проводити відповідно до ГОСТ 24555-81, що визначає порядок атестації випробувального обладнання.

А.2.2 У процесі атестації необхідно контролювати нормовані характеристики: температуру та надлишковий тиск у печі на відповідність до 6.1 та 6.2.

А.2.3 Атестацію печі необхідно проводити з застосуванням зразка для атестації, який встановлюється в печі замість зразка для випробувань.А.2.4 Межа вогнестійкості зразка для атестації печі має бути не менше 90 хв.

А.2.5 Розміри зразка для атестації печі мають бути не менше мінімальних розмірів зразка для випробування на вогнестійкість, які регламентуються стандартами на методи випробувань на вогнестійкість конструкцій конкретних типів.

А.2.6 Для печей, що призначені для випробувань огороджувальних конструкцій, зразок для атестації має бути виконаний із залізобетонної плити завтовшки не менше 150 мм.

А.2.7 Для печей, що призначені для випробувань стержневих конструкцій, зразок для атестації має бути виконаний у вигляді залізобетонної колони з перерізом не менше 0,04 м².

А.2.8 Вологість зразка для атестації повинна бути врівноважена з навколишнім середовищем з відносною вологістю від 45 до 75 % за температури від 5 до 40 °С. Для отримання відповідної вологості зразка допускається природне або штучне сушіння при температурі повітря, що не перевищує 60 °С.

А.2.9 Тривалість вогневого впливу у процесі атестації має бути не менше 90 хв.Додаток Б
(обов'язковий)

Вимоги до конструкції засобів вимірювальної техніки

Б.1 Системи для вимірювання температури

Системи для вимірювання температури мають забезпечувати вимірювання температури з точністю, що вказана в 5.3, та реєстрацію з інтервалом не більше 1 хв.

Б. 1.1 Вимірювання температури в печі

Для вимірювання температури в печі необхідно використовувати термопари з діаметром дроту не більше 1,5 мм типу ТХА або термопари інших типів (за ГОСТ 3044-84), що придатні для вимірювання температури в діапазоні від 0 до 1300 °С.

Можуть застосовуватися термопари з неізольованими проводами або термопари, що покриті захисним кожухом. Захисний кожух термопари має бути видалений (відрізаний і знятий) на довжині не менше 25 мм від вимірювального спаю термопари. На рисунку Б.1 показано схематичне зображення термопари з захисним кожухом, що призначена для вимірювання температури в печі. Вимірювальний спай термопари повинен бути звареним.

1 - теплозахисна оболонка; 2 - захисний кожух; 3 - вимірювальний спай
Рисунок Б. 1 - Термопара для вимірювання температури в печі

Температуру в печі необхідно вимірювати термопарами не менше ніж у п'яти місцях. При цьому на кожні 1,5 м отвору печі, що призначена для випробування огороджувальних конструкцій, та на кожні 0,5 м довжини або висоти печі, що призначена для випробування стержневих конструкцій, має бути встановлена одна термопара. Вимірювальний спай термопар необхідно встановлювати на відстані від 90 до 110 мм від поверхні зразка. Відстань від вимірювального спаю термопар до стінок печі має бути не менше 200 мм.

Б.1.2 Вимірювання температури на необігрівальній поверхні зразка

Для вимірювання температури на необігрівальній поверхні зразка необхідно використовувати термопари з дроту діаметром від 0,5 до 0,75 мм типу ТХК або термопари інших типів (за ГОСТ 3044-84), що придатні для вимірювання температури в діапазоні від 0 до 300 °С.Вимірювальний спай термопари має бути припаяний у центрі зовнішньої поверхні мідного диску діаметром 12 мм і завтовшки 0,2 мм, що прикріплюється до необігрівальної поверхні зразка в необхідному місці за допомогою шпильок, болтів та інших пристроїв і матеріалів, що забезпечу­ють надійне кріплення диску. Мідний диск накривається зверху квадратною накладкою розміром 30 мм х 30 мм з базальтового картону завтовшки 2 мм, що притискається до необігрівальної поверхні зразка металевою скобою або іншими можливими способами.

Допускається вимірювати температуру на необігрівальній поверхні зразка термопарами, що закріплені іншими способами, які засновані на принципі заглиблення вимірювального спаю термопари на половину його товщини до поверхневого шару матеріалу. При цьому заглибленню підлягають також і дроти термопар на ділянці завдовжки не менше 30 мм від вимірювального спаю термопари в напрямку, що паралельний до ізотерми.

Температуру на необігрівальній поверхні зразка необхідно вимірювати не менше ніж п'ятьма термопарами, одна з яких прикріплена в геометричному центрі необігрівальної поверхні, а інші - в геометричних центрах окремих її чвертей. Вимірювальні спаї термопар закріплюють на відстані більше 50 мм від теплових містків, що утворюються кріпильними елементами (болтами, гвинтами, шурупами тощо), а також від місць, де можна припускати витікання газів з печі. За показаннями цих термопар визначають середню температуру на необігрівальній поверхні зразка. Якщо у зразку можна виділити ділянки з різним тепловим опором, які мають площу поверхні не менше 0,2 м¹², то необхідно визначати середню температуру поверхні для кожної з цих ділянок. Для цього в кожній з цих ділянок необхідно встановити не менше трьох термопар. Середня температура на необігрівальній поверхні зразка в цьому випадку визначається як середнє арифметичне значень середніх температур окремих ділянок необігрівальної поверхні зразка.

Крім того, необхідно встановлювати термопари в таких місцях необігрівальної поверхні зразка, в яких під час випробувань очікується найвища температура (наприклад, в зоні ребер, стиків тощо). Для вимірювання температури в цих місцях необігрівальної поверхні зразка допускається використовувати переносну термопару, конструкцію якої наведено на рисунку Б. 2.

Б. 1.3 Вимірювання температури всередині зразка

Для вимірювання температури всередині зразка необхідно використовувати термопари з діаметром дроту не більше 0,75 мм типу ТХА або термопари інших типів (за ГОСТ 3044-84), що придатні для вимірювання температури в діапазоні від 0 до 600 °С.

Термопари не повинні піддаватися безпосередньому впливу полум'я. Дроти термопар мають бути розташовані вздовж ізотерми на відстані не менше 50 мм від вимірювального спаю термопар.

Б.1.4 Вимірювання температури навколишнього середовища

Температуру навколишнього середовища необхідно вимірювати термопарою, конструкція якої аналогічна конструкції термопар, призначених для вимірювання температури в печі. Вимірювальний спай термопари має бути розташований на відстані від 0,5 до 1,5 м від необігрівальної поверхні зразка або від стінок печі.

Допускається використання інших засобів для вимірювання температури навколишнього середовища, якщо вони забезпечують точність вимірювання, що вказана в 5.3.

Б.2 Прилади для вимірювання надлишкового тиску в печі

Надлишковий тиск у печі необхідно вимірювати приладами, що забезпечують вимірювання з точністю, що вказана в 5.3.

Датчики тиску мають бути розміщені у печі в місцях, у яких необхідно вимірювати та контролювати надлишковий тиск за вимогами 6.2.

Б.З Прилади для вимірювання величини навантаження на зразок

Якщо навантажування зразка проводять гідравлічним способом, то під час проведення випробування необхідно контролювати величину навантаження. Вимірювання навантаження може виконуватися динамометром або іншими приладами, які забезпечують вимірювання з точністю, що вказана в 5.3.

Якщо навантажування зразка здійснюється гравітаційним способом, то контролювати величину навантаження при проведенні випробування не потрібно.

Б.4 Прилади для вимірювання деформацій

Вимірювання деформацій зразка може виконуватися механічними, оптичними або електричними приладами.

Прилади для вимірювання деформацій мають забезпечувати вимірювання деформацій з точністю, що вказана в 5.3, та реєстрацію з інтервалом не більше 1 хв.

Б.5 Пристрої для оцінки цілісності

Для оцінки цілісності необхідно використовувати два види пристроїв:

• пристрій на основі ватного тампону;

• щупи двох типорозмірів.

Б.5.1 Пристрій на основі ватного тампону складається з ватного тампону та дротяної рамки, що має ручку з тримачем.

Тампон розмірами 100 мм х 100 мм х 20 мм виготовляється з м'якої нефарбованої бавовняної вати і не повинен містити ніяких інших волокон. Перед випробуванням тампон має бути висушений за температури (105 ± 5) °С протягом не менше 30 хв. Маса тампону після сушіння повинна бути від 3 до 4 г. Після сушіння тампон може зберігатися в ексикаторі не більше 24 год.

Не більше ніж за 30 хв до початку випробування тампон закріплюють з допомогою дротяних затискачів в рамці розміром 100 мм х 100 мм, що виготовлена з дроту діаметром 1 мм. Рамка має дротяні обмежувачі завдовжки від 20 до 30 мм, що встановлені в кутах рамки перпендикулярно до площини рамки.

Б.5.2 Конструкцію щупів наведено на рисунку Б.3.

1-циліндричний сталевий стержень; 2-тримач

Рисунок Б.3 - Щупи для оцінки цілісності діаметром 6 мм (а) та діаметром 25 мм (б)

Стержні щупів виготовляють із неіржавіючої сталі діаметром (6,0±0,1) мм і діаметром (25,0 ± 0,2) мм. Тримачі щупів мають бути виготовлені з теплоізолювального матеріалу і забезпечувати безпечне застосування щупів.У

91 060; 91 080, 13 220 50

ДК 614.841.332: 624.07: 006.03

Ключові слова: вогнестійкість, межа вогнестійкості, будівельні конструкції, методи випробувань.ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ

Защита от пожара

СТРОИТЕЛЬНЫЕ КОНСТРУКЦИИ.
МЕТОДЫ ИСПЫТАНИЙ НА ОГНЕСТОЙКОСТЬ.
ОБЩИЕ ТРЕБОВАНИЯ

Издание официальное

Государственный комитет строительства, архитектуры
и жилищной политики Украины

Киев 1999

Предисловие

1. РАЗРАБОТАН

Украинским научно-исследовательским институтом пожарной безопасности (УкрНИИПБ) МВД Украины и Украинским зональным научно-исследовательским и проектным институтом по гражданскому строительству (ОАО КиевЗНИИЭП)

РАЗРАБОТЧИКИ

И.А.Харченко, к.т.н. (руководитель разработки);

С.В.Новак, к.т.н. (ответственный исполнитель разработки);

Л.А.Присяжнюк; Л.Н.Нефедченко; М.И.Коляков, проф., д.т.н.

ВНЕСЕН

Украинским научно-исследовательским институтом пожарной безопасности (УкрНИИПБ) МВД Украины

2. УТВЕРЖДЕН И ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ

Приказом Государственного комитета строительства, архитектуры и жилищной политики Украины № 247 от28.10.98г.

3. Стандарт соответствует международному стандарту ISO 834: 1975 "Испытания на огнестойкость. Элементы конструкций зданий" в части методов испытаний, предельных состояний конструкций по огнестойкости, а также межгосударственному стандарту ГОСТ 30247.0-94 "Конструкции строительные. Методы испытаний на огнестойкость. Общие требования" в части методов испытаний и техники безопасности

4. ВВЕДЕН ВПЕРВЫЕ

С вступлением в действие этого стандарта на территории Украины прекращается действие СТ СЭВ 1000-88 и СТ СЭВ 5062-85

Настоящий стандарт не может быть полностью или частично воспроизведен, тиражирован или распространен как официальное издание без разрешения Государственного комитета строительства, архитектуры и жилищной политики УкраиныСОДЕРЖАНИЕ

1. Область применения 1

2. Нормативные ссылки 1

3. Определения 2

4. Сущность методов испытаний 2

5. Средства испытаний 2

   1. Испытательные печи 2

   2. Оборудование для установки образца в печи 2

   3. Средства измерительной техники 3

6. Условия испытаний 4

   1. Создание стандартного температурного режима 4

   2. Создание избыточного давления в печи 5

   3. Нагружение, опирание и крепление образцов 6

   4. Условия окружающей среды 6

7. Образцы для испытаний на огнестойкость 6

   1. Изготовление образцов 6

   2. Проверка образцов на соответствие технической документации 7

8. Подготовка и проведение испытаний 7

   1. Установка образцов 7

   2. Начало испытаний 7

   3. Измерения и наблюдения в процессе испытаний 8

   4. Прекращение испытаний 9

9. Предельные состояния строительных конструкций по огнестойкости 9

   1. Предельное состояние по признаку потери несущей способности 9

   2. Предельное состояние по признаку потери целостности 10

   3. Предельное состояние по признаку потери теплоизолирующей способности 11

10. Оценка результатов испытаний 11

11. Правила оформления результатов испытаний 11

12. Техника безопасности при проведении испытаний 12