Перейти до вмісту
ДНАОП — нормативні документи з охорони праці
ДСТУ Б В.2.7-19-95
/ 6

  1. В процесі проведення випробування реєструють темпера­туру димових газів не менше двох разів за хвилину за показаннями всіх чотирьох термопар, установ­лених в газовідвідній трубі, і фіксують тривалість самостійного горіння зразків (при наявності полум'я або ознак тління).

  2. Під час випробування фіксують також такі спостережен­ня:

  • час досягнення максималь­ної температури димових газів;

  • перекидання полум'я на торці і на поверхню зраз­ків, що не обігріваються;

  • наскрізне прогоряння зра­зків;

  • утворення розплаву, що горить;

  • зовнішній вигляд зразків після випробування: осі­дання сажі,зміна кольору, оплавлення, спікання, усадка, спучування, жоло­блення, утворення тріщин і т.ін.

  1. Обробка результатів ви­пробувань

    1. Після закінчення вип­робування вимірюють довжину відрізків неушкодженої частини зразків (за рисунком БЗ) і виз­начають остаточну масу Мо зраз­ків.

ют законченным после остывания образцов до температуры окружаю­щей среды.

  1. После окончания испы­тания выключить подачу воздуха, вытяжную вентиляцию, измеритель­ные приборы, извлечь образцы из камеры сжигания.

  2. Для каждого испытания определяют следующие показате­ли:

  • температуру дымовых га­зов;

  • продолжительность самос­тоятельного горения и (или) тления;

  • длину повреждения образца;

  • массу образца до и после испытания.

  1. В процессе проведения испытания регистрируют темпера­туру дымовых газов не менее двух раз в минуту по показаниям четы­рех термопар, установленных в газоотводной трубе, и фиксируют продолжительность самостоятель­ного горения образцов (при нали­чии пламени или признаков тления.

  2. При испытании фикси­руют также следующие наблюде­ния:

  • время достижения максима­льной температуры дымовых газов;

  • переброс пламени на торцы и необогреваемую поверх­ность образцов;

  • сквозное прогорание обра­зцов;

  • образование горящего рас­плава;

  • внешний вид образцов пос­ле испытания: осаждение сажи, изменение цвета, оплавление, спекание, усадка, вспучивание, ко­робление, образование трещин и т.п.

  1. Обработка результатов испытаний

    1. После окончания испы­тания измеряют длину отрезков неповрежденной части образцов (по рисунку БЗ) и определяют ос­таточную массу Мо, образцов.

Неушкодженою вважають ту частину зразка, яка не згоріла і не обвуглилася ні на поверхні, ні всередині. Осідання сажі, зміну кольору зразка, місцеві відколи, спікання, оплавлення, спучування, усадку, жолоблення, зміну форми зразка і шорсткість поверхні не вважають ушкодження­ми.

Неушкоджену частину зразків що залишилась на тримачі, зважу­ють. Точність зважування повинна складати не менше 1% від почат­кової маси зразка.

  1. Обробка результатів одного випробування (чотирьох зразків)

    1. Термопару димових газів Ті приймають рівною серед­ньому арифметичному значенню ма­ксимальних температурних пока­зань, які реєструються одночас­но, всіх чотирьох термопар, що установлені в газовідвідній трубі.

    2. Довжина ушкодження одного зразка визначається різ­ницею між номінальною довжиною до випробування (за 7.2.1) і середньою арифметичною довжиною неушкодженої частини зразка, яка визначається із довжини її від­різків, що вимірюються відповід­но до рисунка БЗ.

Вимірювання значень довжини відрізків слід округляти до 1см.

    1. Довжина ушкодження зразків під час випробувань визначається як середня арифме­тична величина із довжин ушкод­ження кожного з чотирьох випро­буваних зразків.

    2. Ушкодження за масою кожного зразка визначається різницею між масою зразка до ви­пробування і його остаточною ма­сою після випробування.

    3. Ушкодження за масою зразків визначається середньою арифметичною величиною цього уш­кодження дня чотирьох випробува­них зразків.

  2. Обробка результатів трьох випробувань (визначення параметрів горючості)

Неповрежденной считают ту часть образца, которая не сгоре­ла и не обуглилась ни на повер­хности, ни внутри. Осаждение са­жи, изменение цвета образца, ме­стные сколы, спекание, оплавле­ние, вспучивание, усадку, короб­ление, изменение формы образца и шероховатость поверхности не считают повреждениями.

Неповрежденную часть образ­цов, оставшуюся на держателе, взвешивают. Точность взвешивания должна составлять не менее 1% от начальной массы образца.

  1. Обработка результатов одного испытания (четырех образ­цов)

    1. Температуру дымовых газов Ті принимают равной сред­нему арифметическому значению одновременно регистрируемых мак­симальных температурных показа­ний всех четырех термопар, уста­новленных в газоотводной трубе.

    2. Длина повреждения одного образца определяется раз­ностью между номинальной длиной до испытания (по 7.2.1) и сред­ней арифметической длиной непов­режденной части образца, опреде­ляемой из длин ее отрезков, из­меряемых в соответствии с рисун­ком БЗ.

Измерение значений длин от­резков следует округлять до 1 см.

    1. Длина повреждения образцов при испытании определя­ется как средняя арифметическая величина из длин повреждения ка­ждого из четырех испытанных обра­зцов.

    2. Повреждение по мас­се каждого образца определяется разностью между массой образца до испытания и его остаточной массой после испытания.

    3. Повреждение по мас­се образцов определяется средней арифметической величиной этого повреждения для четырех испытан­ных образцов.

  2. Обработка результатов трех испытаний (определение па­раметров горючести)

    1. Під час обробки ре­зультатів трьох випробувань роз­раховують такі параметри горючо­сті будівельного матеріалу:

  • температуру димових га­зів;

  • тривалість самостійного горіння;

  • ступінь ушкодження за до­вжиною;

  • ступінь ушкодження за ма­сою.

    1. Температура димових газів (Т, оС) і тривалість са­мостійного горіння (tcr, с) виз- : начають як середнє арифметичне значення результатів трьох вип­робувань.

    2. Ступінь ушкодження за довжиною (Sl, %) визначають процентним відношенням довжини ушкодження зразків до їх номіна­льної довжини і розраховують як середнє арифметичне значення цього відношення з результатів кожного випробування.

    3. Ступінь ушкодження за масою (Sm, %) визначають про­центним відношенням маси ушкод­женої частини зразків до почат­кової (за результатами одного випробування) і розраховують як середнє арифметичне значення цього відношення із результатів кожного випробування.

    4. Одержані результати округляють до цілих чисел.

    5. Матеріал слід відносити до групи горючості у відповідності з 5.3 (таблиця 1).

  2. Протокол випробування

    1. У протоколі випробу­вання наводять такі дані:

  • дату випробування;

  • найменування лабораторії, що проводить випробування

  • найменування замовника;

  • найменування матеріалу;

  • шифр технічної документа­ції на матеріал;

  • опис матеріалу із зазна­ченням складу, способу виготовлення та інших ха­рактеристик;

  • найменування кожного ма-

  1. При обработке резу­льтатов трех испытаний рассчиты­вают следующие параметры горюче­сти строительного материала:

  • температуру дымовых газов;

  • продолжительность самосто­ятельного горения;

  • степень повреждения по длине;

  • степень повреждения по массе.

  1. Температура дымовых газов (Т, оС) и продолжитель­ность самостоятельного горения (Тсг, с) определяют как среднее арифметическое значение резуль­татов трех испытаний.

  2. Степень повреждения по длине (Sl, %) определяют про­центным отношением длины повреж­дения образцов к их номинальной длине и рассчитывают как среднее арифметическое значение этого отношения из результатов каждого испытания.

  3. Степень повреждения по массе (Sm, %) определяют процентным отношением массы пов­режденной части образцов к нача­льной (по результатам одного ис­пытания) и рассчитывают как сре­днее арифметическое значение этого отношения из результатов каждого испытания.

  4. Полученные резуль­таты округляют до целых чисел.

  5. Материал следует относить к группе горючести в соответствии с 5.3 (таблица 1).

7.7 Протокол испытания

  1. В протоколе испытания приводят следующие данные:

  • дату испытания;

  • наименование лаборатории, проводящей испытание;

  • наименование заказчика;

  • наименование материала;

  • шифр технической докумен­тации на материал;

  • описание материала с ука­занием состава, способа изготовления и других ха­рактеристик;

  • наименование каждого ма-теріалу, що є складовою частиною шаруватого мате­ріалу, із зазначенням то­вщини шару;

  • спосіб виготовлення зраз­ка із зазначенням матері­алу основи і способу крі­плення;

  • додаткові спостереження під час випробування;

  • характеристики поверхні, що експонується;

  • результати випробувань (параметри горючості за 7.6.3);

  • фотографію зразка після випробування;

  • висновок за результатами випробувань про групу го­рючості матеріалу. Для матеріалів, що випробову­ються згідно з 7.2.3 і 7.2.5, зазначають групи горючості для всіх випад­ків, які установлені цими пунктами;

  • термін дії висновку.

териала, являющегося сос­тавной частью слоистого материала, с указанием толщины слоя;

  • способ изготовления обра­зца с указанием материала основы и способа крепле­ния;

  • дополнительные наблюдения при испытании;

  • характеристики экспонируе­мой поверхности;

  • результаты испытаний (па­раметры горючести по 7.6.3);

  • фотографию образца после испытания;

  • заключение по результатам испытаний о группе горюче­сти материала. Для матери­алов, испытываемых согласн 7.2.3 и 7.2.5, указывают группы горючести для всех случаев, установленных этими пунктами;

срок действия заключения

.

Установка для випробувань будівельних матеріалів на горючість (метод І)

Установка для испытаний строительных материалов на горючесть (метод І)

Рисунок А-1


Pio


15-труба з асбестоцементу або анализе-


го матеріалу;! ^ущільнення; 1 7-стабілізатор цемента или анапргичнргч материала, потоку псвітря,18-пнстоьа сталь; 19-оахмс- 16-уплотненпе,!7-стабилизатор потока


воздуха; 13-листчвая сталь; І ^-защитное


ml*i пристри від протягу


устроиство от сквозняка


О&щим вид установки

1-е т акима, г-изОЛЯция,3-ОГнЄуґіорняя труба, 4-пврошак окиси гажжя; S-обмотка, 6-sae- лснка.7-етальной стержень; в-огоанм^тель 9-термолары образца, іо-нержавеюіцая ’ стальная трубка; її-держатель образца;

12-печцай TepiuopapaJ З-нязляцняД+нзопя- цілоннїія материал; 15-трубэ из асбесто-


Запяьнмй вигляд ртпновні

І станина; ?чзаляція;3-всігне тривка труба, Р-ґорсшок окису ммтог6-обмотка, 5-заслі- тка; 7-сталевии стержень; ї-о&лежувач, ї-термолари оразка,іи-неірж.авіюча стале­ва трувка:і1-трнмач зразка;] 1-очна тер­мопара, Ії-т»ляція;і4ймляцй*ій матеріал,


400



Тс - термопара в центрі зразка Тз - термопара на поверхні зразка

  1. - трубка із нержавіючо і сталі

  2. - сітка, розмір чарунки 0,9 мм, діаметр дроту 0,«мм

Тримач зразка


Держатель образца

тс - термопара в центре образца

Тз - термопара на поверхности образца

  1. - трубка из нержавеющей стали

- сетка, размер ячейки 0,9 мм, диаметр проволоки 0,4 м

м

Взаємне розташування печі, зразка і термопар

Взаимноерасположениепечи, образцаитермопар


Рисунок А-

5

Tf -пічна термопара

Тс- термопара в центр; зразка

Т те рмопар а на пов ерккі зразка

Tf -печная термопара

т,. -термопара в центре образца

Т=- териопгр а на пов ерхностн обр азц

а1-стінка печі;2-С8рединв висоти пості­йної те*апературно) зони; 3-термопари в захисному кожусі; щконтакт термо­пар з матеріалом

1-стенка п^чи; 2-середина высоты постоя**» температурной ины;

3-термопары ь защитном кожухе, контакт термопар с материало

м

1-стабілізатор; 2-амперметр; 3-термопари; 1-стабилизатор; 2-амперметр; 3-термопары;

4-обмотка печі; 5-потенціометр | 4-обмотка печи; 5-потенциометр


Рисунок А-6 Електрична схема установки

Электрическаясхемаустановки


Рисунок А-7




Т

Скануючий пристрій термопари

Сканирующееустройствотермопары

І


- огнестойкий стальной стержечз, -термопара о защитном «ожухе из ггмнодаїїистао фарфора, 3-серебряныи припои, 4-стальная проврпок^; ^-керами­ческая трубка; 6-горйчии слои

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →