Страница 2: ДСТУ EN 13024-2:2008. Скло в будівництві. Скло загартоване боросилікатне захисне. Частина 2. Оцінювання відповідності продукції (61064)

Визначення серії виробів потрібно узгоджувати з обов'язковою інформацією в описі продукції.

Заміну матеріалів під час виробництва продукції необхідно зазначати в описі продукції. Ма­теріал, призначений для заміни, необхідно враховувати під час визначання відповідності продукції вимогам стандарту.

Продукція із загартованого боросилікатного захисного скла повинна відповідати визначенню такої продукції та вимогам згідно з EN 13024-1.

Загальні характеристики загартованого боросилікатного захисного скла визначають як харак­теристики листового скла (див. 4.3.1.2).

Листове боросилікатне скло має відповідати вимогам EN 1748-1-1. Можливо покрив листового скла згідно з вимогами EN 1096-1, EN 1096-2 та EN 1096-3 або емалевий покрив згідно з вимога­ми EN 13024-1.Значення параметрів листового боросилікатного захисного скла, наведених у таблиці 1, ви­користовують як загальноприйняті або розрахункові значення.

Оскільки більшість параметрів, наведених у таблиці 1, суттєво не змінюються під час гарту­вання скла, то їх можна використовувати як параметри загартованого боросилікатного захисного скла. Винятком можуть бути параметри, які характеризують міцність у разі згину (f_gk) і стійкість до ступеневих змін температури та стійкість до різниці температур.

Таблиця 1 — Параметри листового боросилікатного захисного скла згідно з вимогами EN 1748-1-1, призначеного для виробництва продукції із загартованого боросилікатного захисного скла

Для деяких виробів зі скла, наприклад згідно з вимогами EN 1096, якщо в процесі гартуван­ня скла змінюються радіометричні характеристики, виробник повинен забезпечити виконання зна­чень параметрів згідно з такими вимогами:

• 4.3.2.11 —вимоги щодо коефіцієнта випромінювання;

• 4.3.2.12 — вимоги щодо коефіцієнта світлопропускання та коефіцієнта відбиття;

• 4.3.2.13 — вимоги щодо коефіцієнта пропускання загальної енергії сонячного випроміню­вання;

• EN 1096-2 — вимоги щодо міцності покриттів А, В і S;

• EN 1096-3 — вимоги щодо міцності покриттів С і D.

Якщо виробник загартованого скла має намір підтвердити те, що будь-які параметри скла не залежать від характеристик виробничого устатковання, то система контролювання продукції на підприємстві повинна відповідати вимогам цього стандарту, охоплюючи спеціальні вимоги щодо контролювання технологічного процесу.

Визначають вогнестійкість та класифікують продукцію за вогнестійкістю згідно з вимогами EN 13501-2.

Примітка. Під час класифікування елементів пожежостійкого скління можна використовувати EN 357.

Визначають реакцію на пожежу та класифікують продукцію у зв’язку з реакцією на пожежу згідно з вимогами EN 13501-1.

Продукція із загартованого боросилікатного захисного скла належить до продукції та матеріалів, для яких не є необхідними випробовування для визначення реакції на пожежу (наприклад продук­ція або матеріали, що належать до класу А1* згідно з рішенням Європейської комісії 96/603/ЕС, зміненим і доповненим згідно з директивою 2000/605/ЕС).

Якщо виробник має намір підтвердити збереження зовнішнього вигляду виробів під час по­жежі (наприклад за потреби виконування вимог нормативних документів), то необхідно забезпе­чити випробовування продукції згідно з вимогами prEN 13501-5.

Примітка. Виконання цієї вимоги можливо тільки після впровадження стандарту prEN 13501*5 у редакції після 2002 року.

Визначають кулестійкість та класифікують продукцію за кулестійкістю згідно з вимогами EN 1063.

Визначають вибухостійкість та класифікують продукцію за вибухостійкістю згідно з вимогами EN 13541.

Визначають зламостійкість та класифікують продукцію за зламостійкістю згідно з вимогами EN 356.

Визначають ударостійкість під час випробовування на маятниковій установці та класифікують продукцію за ударостійкістю згідно з вимогами EN 12600.

Стійкість до поступових змін температури та різниці температур характеризують як загально­прийнятий параметр, визначений в EN 13024-1, і забезпечують під час виконування вимог цього стандарту.

Стійкість загартованого боросилікатного захисного скла до дії вітру, снігу, постійної або змінної навантаги характеризують як загальноприйнятий параметр, визначений в EN 13024-1, і забезпе­чують під час виконування цього стандарту.

Для визначення механічної міцності використовують методи, прийняті у відповідній країні, доки на елементи будівельних конструкцій або на споруди не буде поширено вимог prEN 13474.

Товщина виробів із загартованого боросилікатного захисного скла після виготовлення для постачання, повинна відповідати товщині, заданій у замовленні.

Параметри, що характеризують зниження рівня шуму, визначають згідно з EN 12758. Для ви­значення рівня захисту від шуму можна використовувати значення параметрів, повідомлені вироб­ником, якщо такі значення не змінюються під час гартування скла.

Коефіцієнт теплопередачі визначають за результатами розрахунків згідно з EN 673 за таких умов:

• використовують значення коефіцієнта випромінювання є, повідомлене виробником; якщо інформація щодо коефіцієнта випромінювання відсутня, то цей параметр визначають згідно з EN 12898;

• використовують номінальну товщину листового скла.

Згідно з 5.2.1 інформацію щодо теплових характеристик скла використовують у разі, якщо про­цес гартування скла не призводить до зміни характеристик.

Коефіцієнт пропускання та коефіцієнт відбиття світла визначають згідно з EN 410. Згідно з 5.2.1 інформацію щодо радіаційних параметрів скла, що надходить на підприємство, використо­вують у разі, якщо процес гартування скла не призводить до зміни значення параметрів.

Коефіцієнт пропускання та коефіцієнт відбиття енергії сонячного випромінювання визначають згідно з EN 410. Згідно з 5.2.1 інформацію щодо радіаційних параметрів скла, що надходить на підприємство, використовують у разі, якщо процес гартування скла не призводить до зміни значен­ня параметрів.

Якщо скло відповідає визначенню загартованого боросилікатного захисного скла згідно з 4.2, то характеристики виробів із такого скла, визначені в 4.3.2, зберігаються протягом економіч­но обґрунтованого експлуатування продукції.

Довговічність виробів зі скла, охоплюючи стабільність характеристик виробів, забезпечуєть­ся, якщо:

• вироби відповідають вимогам цього стандарту;

• виконують інструкції виробника або постачальника виробів.

Виробник повинен забезпечувати наявність спеціальних інструкцій щодо встановлення ви­робів або надати інформацію з посиланнями на відповідні технічні вимоги.

Примітка. Довговічність виробів зі скла залежить від показників, наведених нижче:

• зміщення елементів конструкції будинку під дією різноманітних сил;

• вібрації елементів конструкції будинку;

• деформування та переміщення опорних елементів для виробів зі скла під дією різноманітних сил;

• особливості конструкції опорних елементів (наприклад наявність дренажних канавок у віконних рамах, унеможливлення безпосереднього контакту скла з опорним елементом);

• точність розмірів опорних елементів;

• якість складання виробу зі скла з опорним елементом;

• якість установлення опорного елемента в гніздо будівельної конструкції;

• розширення опорного елемента внаслідок підвищеної вологості повітря або інших причин;

• якість установлення виробу зі скла на опорний елемент або в опорному елементі.

4.5 Небезпечні речовини

Матеріали, що використовують у виробах зі скла, не повинні виділяти будь-які небезпечні ре­човини в кількостях, які перевищують допустимі норми, визначені у відповідному нормативному документі або національних нормативних документах країни, яка є членом Європейського комітету.

5 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

Оцінювання відповідності повинно базуватися на:

1. Заводському виробничому контролюванні.

Воно має охоплювати:

1. контролювання зразків продукції згідно з визначеною програмою контролювання;

2. попереднє перевіряння підприємства та системи контролювання продукції на підприємстві; с) періодичні перевіряння системи контролювання продукції на підприємстві.

2. Попередніх стандартних випробовуваннях продукції.

Примітка. Під час контролювання згідно з 1b, 1с або 2 можливо залучення зовнішніх організацій для маркування продукції згідно з вимогами нормативних документів (див. додаток ZA).

Усі характеристики продукції необхідно перевіряти за результатами попередніх стандартних випробовувань для того, щоб підтвердити відповідність характеристик вимогам цього стандарту. Додатково, замість дійсних випробовувань, для підтвердження відповідності продукції вимогам можна використовувати:

• загальноприйняті або застандартизовані значення параметрів, значення параметрів, ви­значені в стандартах, зазначених у розділі 2, а також опубліковані інформаційні матеріали, на які надано посилання в зазначених стандартах;

• результати розрахунків, одержаних згідно зі стандартними методами, методами, визначе­ними в стандартах, зазначених у розділі 2, а також методами, визначеними в опублікованих інфор­маційних матеріалах, на які надано посилання в зазначених стандартах;

• відомості про характеристики, викладені у звітах про результати випробування (див. 5.2.1.2), якщо такі звіти доступні, за винятком характеристик, зазначених у 5.2.2;

• якщо характеристики елементів продукції перевірено виробником для підтвердження відпо­відності вимогам інших стандартів, то повторне перевіряння характеристик не вимагають, але за умови, що характеристики не змінилися в процесі виробництва продукції;

• виділення небезпечних речовин можна визначати безпосередньо, контролюючи вміст та­ких речовин у матеріалах, що використовують для виробництва продукції;

• довговічність продукції можна оцінювати, контролюючи процес виробництва продукції згідно з цим стандартом.