Страница 21: ДСТУ 4467-1:2005. Апаратура обробляння інформації. Безпека. Частина 1. Загальні вимоги (61037)

Для звичайних незнімних шнурів живлення та апаратриу постійного під’єднання усі клеми для під’єднання єднання основного джерела живлення змінного струму повинні бути локалізовані разом, поруч одна з одною та з головною клемою захисного ущемлення, за її наяв­ності.

Для звичайних незнімних шнурів живлення та апаратури постійного під’єднання усі клеми для під’єднання основного джерела живлення змінного струму повинні бути локалізовані разом, поруч одна з одною. Розташовувати їх поруч з головною клемою захисного уземлення, за її наявності, не потрібно Детальне пояснення правильності уземлення системи в інструкціях із встановлення - обов'язкове.

Відповідність перевіряють оглядом.

Кінець багатожильного проводу не повинен бути припаяний м'яким припоєм у місцях, де він піддається контактному тиску, за винятком випадку, коли застосовано засіб закріплювання, який запобігає погіршенню контакту через холодну текучість припою.

Пружні клеми, які компенсують холодну текучість, розглядають як такі, що задовольняють цю вимогу.

Засобів запобігання розкручуванню гвинтів закріплювання недостатньо.

Клеми треба розташовувати, огороджувати або ізолювати так. щоб жилка гнучкого проводу, яка випадково звільнилась під час його встановлювання, не мала змоги контактувати з:

• доступними провідними частинами;

• неуземленими провідними частинами, відокремленими від доступних провідних частин лише додатковою ізоляцією.

Відповідність перевіряють оглядом та, якщо спеціальний шнур не підготовлений способом, який запобігає звільненню жилок, таким випробовуванням.

Кінець гнучкого проводу з відповідним номінальним поперечним перерізом звільняють від ізоляції на довжину близько 8 ми. Одну жилку залишають вільною, а інші закріплюють на клемі.

Вільну жилку, без додаткового пошкодження ізоляції, згинають в усіх можливих напрямках, але без різких перегинів біля оболонки.

Якщо провід перебуває під небезпечною напругою, вільна жилка не повинна торкатись будь-якої провідної частини, яка або є доступна, або контактує з доступною провідною частиною, або, у випадку апаратури з подвійною ізоляцією, будь-якої провідної частини, відокремленої від доступної провідної частини тільки додатковою ізоляцією.

Якщо провід під’єнують до земляної клеми, вільна жилка не повинна торкатись будь-якої частини з небезпечною напругою.

Щоб забезпечити обслуговування апаратури, треба передбачити пристрій або пристрої від'єднання апаратури від основного джерела живлення.

Примітка. Інструкції можуть надавати можливість обслуговування апаратури з ввімкненням або без вимкнення пристрою від’єднання.

Відповідність перевіряють оглядом.

У пристроїв від'єднання відстань між контактами повинна бути не менша ніж 3 мм і, у разі встановлення в апаратуру, їх треба розташовувати якнайближче до вводу живлення.

Функціональні перемикачі допустимо застосовувати як пристрої від'єднання, якщо вони повністю задовольняють вимоги до останніх. Але якщо передбачені інші засоби від'єднання, цю вимогу на функціональні перемикачі не поширюють.

Допустимі такі типи пристроїв від'єднання:

• рознім на шнурі живлення;

• вилка мережі, яка є частиною апаратури безпосереднього під’єднання;

• з'єднувальний пристрій;

• від'єднувальний перемикач;

• переривач кола;

• будь-який еквівалентний пристрій.

Відповідність перевіряють оглядом.

Для апаратури постійного під’єднання, пристрій від'єднання повинен бути вмонтований в апаратуру, за винятком випадків, коли супроводжувальні інструкції зі встановлення апаратури відповідно до 1.7.2 вимагають, щоб пристрій від'єднання був вмонтований у проводку приміщення.

Примітка. Постачати зовнішні пристрої від'єднання з апаратурою не обов'язково.

Відповідність перевіряють оглядом.

Частини апаратури, які перебувають з боку джерела живлення від пристроїв від'єднуння та залишаються під напругою, коли цей пристрій перебуває у положенні «вимкнено», повинні бути огороджені, щоб унеможливити випадковий контакт з ними обслуги.

Відповідність перевіряють оглядом.

Встановлення перемикачів від'єднання у гнучкі шнури не допустиме.

Відповідність перевіряють оглядом.

В однофазній апаратурі та апаратурі постійного струму пристрій від'єднання, повинен одночасно роз'єднувати обидва полюси, за винятком можливості встановлення однофазного пристрою від'єднання у фазовому проводі у випадку, коли є можливість упевнено визначити провід уземлення в основному джерелі живлення постійного струму або нейтральний провід в основному джерелі живлення змінного струму.

Для апаратури з однофазним пристроєм від'єднання в інструкціях зі встановлення повинно бути зазначено, що у випадку, коли визначити провід уземлення в основному джерелі живлення постійного струму або нейтральний провід у основному джерелі живлення змінного струму неможливо, у проводці приміщення треба додатково передбачити двофазний пристрій від'єднання.

Примітка. Три приклади, коли потрібен двополюсний пристрій від'єднання:

• апаратура отримує живлення від системи енергоживлення IT;

• апаратури з під’єднанням з’єднувачем отримує живлення через реверсивний штекер або реверсивне гніздо (за винятком випалку, коли гніздо або штекер служать як пристрій від’єднання);

• апаратура отримує живлення через вихідне гніздо з невизначеною полярністю.

Відповідність перевіряють оглядом.

У трифазній апаратурі пристрій від'єднання повинен роз'єднувати одночасно усі фазові проводи основного джерела живлення.

В апаратурі, для якої потрібен нейтральний провід для під’єднання до системи розподілу електроживлення IT, пристрій від'єднання повинен бути чотириполюсним та роз'єднувати усі фазові та нейтральний проводи. Якщо апаратура не має чотириполюсного пристрою, в інструкціях зі встановлення повинно бути зазначено про необхідність забезпечення такого пристрою у проводці приміщення.

Якщо пристрій від’єднання роз’єднує нейтральний провід, він має одночасно роз’єднувати і усі фазові проводи.

Відповідність перевіряють оглядом.

Якщо як пристрої від’єднання використовують перемикачі, вмонтовані в апаратуру, положення «Ввімкнено» та «Вимкнено» мають бути помарковані відповідно до вимог 1.7.8.

Відповідність перевіряють оглядом.

Якщо вилку шнура живлення використовують як пристрій від’єднання, інструкції зі встановлення треба виконувати з урахуванням вимог 1.7.2.

Відповідність перевіряють оглядом.

Якщо декілька одиниць апаратури, які мають власне під’єднання живлення, з’єднані так, що є можливість передавання небезпечної напруги від однієї одиниці до іншої, пристрій від’єднання повинен забезпечувати від’єднання можливих небезпечних частин від обслуговуваної оди­ниці апаратури, якщо ці частини не огороджені та не помарковані відповідними застережними написами. Додатково до застережних написів кожна одиниця апаратури повинна бути забезпечена відповідними інструкціями щодо її від'єднання.

Відповідність перевіряють оглядом.

Якщо одиниця апаратури отримує живлення від декількох джерел (наприклад, на різну напругу чи частоту або як резервне джерело), біля кожного пристрою від’єднання повинно бути чітко видиме маркування, яке дає відповідні пояснення щодо від’єднання усього живлення.

Відповідність перевіряють оглядом.

Якщо апаратура призначена для приєднання до іншої апаратури, до приладдя або до телекомунікаційної мережі, кола, які з’єднують, після приєднання мають зберігати відповідність вимогам 2.2 для кіл БННН та вимогам 2.3 для кіл НТМ.

Примітка 1. Зазвичай це забезпечується під’єднання кіл БННН до кіл БННН та кіл НТМ до кіл НТМ.

Примітка 2. У з’єднувальному кабелі допустима наявність біпьше одного типу кола (наприклад, БННН, обмеженого струму, НТМ, ННН або небезпечної напруги) за умови їх відокремлення відповідно до вимог цьою стандарту.

Відповідність перевіряють оглядом.

Кожне із з’єднувальних кіл повинно відноситись до одного з таких типів:

• коло БННН або коло з обмеженням струму;

• коло НТМ-1, НТМ-2 або НТМ-3;

• коло небезпечної напруги.

За винятком випадку, який допускається 3.5.3. кола, які з'єднують, не мають відноситись до кіл ННН.

Відповідність перевіряють оглядом.

Якщо апаратура, яку приєднують, є специфічним доповненням до основної (першої) апаратури (наприклад, пристрій заправляння копіювальної машини), допустимо використовувати для взаємного з’єднання кола ННН у разі забезпечення, після приєднання, відповідності кіл вимогам цього стандарту.

Відповідність перевіряють оглядом.

4 ФІЗИЧНІ ВИМОГИ

За нормальних умов експлуатації блоки та апаратура повинні бути достатньо стійкі, щоб не становити небезпеки для операторів та обслуги.

Якщо блоки призначені для роботи у поєднанні і окремо, їх не використовують, вимоги 4.1 на окремі блоки не поширюються.

Вимоги 4.1 не застосовують, якщо в інструкціях зі встановлення зазначено, що перед початком роботи апаратуру треба закріпити у устаткуванні приміщення.

У процесі роботи оператора засоби, які забезпечують стійкість, якщо вони потрібні, повинні спрацьовувати автоматично під час висування ящиків, відчиняння дверцят та ін.

Під час роботи, яку виконує обслуга, засоби, які забезпечують стійкість, якщо вони потрібні, повинні спрацьовувати автоматично або необхідне маркування із вказівкою для обслуги щодо їх застосування.

Відповідність перевіряють, де це потрібно, випробовуваннями, які наведені нижче. Кожне випробовування проводять окремо. Під час проведення випробовувань посудини, які є, наповнюють до найбільш несприятливого рівня у межах номінального значення Усі ролики та пристрої, які регулюють висоту, якщо їх використовують за нормальних умов експлуатації, встановлюють у найбільш несприятливі положення, колеса або аналогічні пристрої загальмовують або блокують. Однак, якщо ролики використовують лише для транспортування, а інструкції зі встановлення вимагають, щоб пристрої, які регулюють висоту, після встановлення перебували у нижчому положенні, то регулювальні пристрої (але не ролики) під час випробовувань встановлюють у найбільш несприятливе положення, з урахуванням прийнятного вирівнювання апаратури.

• Апаратура не повинна втрачати рівновагу під час нахиляння на 10^о від вертикального положення. Дверцята, висувні ящики тощо повинні бути зачинені під час цього випробовування.

• Апаратура, яку розташовують на підлозі, з масою 25 кг або більше не повинна перекидатись під дією сили, яка дорівнює 20 % ваги апаратури, але не більшої за 250 Н, яку прикладають у будь-якому напрямку, за винятком напрямку вгору, на висоті, яка не перевищує 2 м від підлоги. Дверцята, висувні ящики і т.ін., які під час обслуговування можуть бути зсунуті оператором або обслугою, розташовують у найбільш несприятливих положеннях з урахуванням інструкцій зі встановлення.

• Апаратура, яку розташовують на підлозі, не повинна втрачати рівновагу під дією постійного зусилля у 800 Н, яке прикладають вертикально вниз у точці, де створюється максимальний момент, на будь-якій горизонтальній площині з розмірами, не меншими за 12,5 см на 20 см та на висоті, не більшій за 1 м від підлоги. Дверцята, висувні ящики тощо повинні бути зачинені під час цього випробовування. Зусилля прикладають за допомогою відповідного випробовувального інструмента, з площею дії приблизно 12,5 см на 20 см. Зусилля виконують, прикладаючи плоску поверхню випробовувального інструмента до випробовуваної апаратури; не можна прикладати випробовувальний інструмент до нерівної поверхні (наприклад. Гофрованої або криволінійної).

Апаратура повинна мати достатню механічну міцність та бути так сконструйована, щоб за будь-якої дії, яка допустима під час ручного керування, залишатись не пошкодженою у розумінні цього стандарту.

Якщо механічний захист забезпечує кожух, то внутрішні перегородки, екрани тощо, які виконані відповідно до вимог 4.6.2, на механічну міцність не випробовують.

Механічний кожух повинен достатньо охоплювати апарат, щоб утримувати або відхиляти частини, які у разі несправності або з інших причин можуть від’єднуватись або відриватись від рухомих частин,