Примітка 2. Проміжок часу між прирощенням навантаження та замочуванням обмежується 1 год для запобігання надмірному зневодненню зразка, оскільки це може бути причиною недостовірних результатів.
В.10.2 Величина прикладеного до ґрунту навантаження перед його замочуванням залежить від того, який з показників Ic або Ie буде визначатися як оптимальний для проектної ситуації.
В.10.3 Насичують зразок рідиною через 1 год після прикладення відповідного вертикального навантаження й реєстрації деформації або зняття відліку за шкалою. Документують деформації у визначений час, приблизно через 0,1 хв., 0,25 хв., 0,5 хв., 1 хв., 2 хв., 4 хв., 8 хв., 15 хв., 30 хв. та 1 год., 2 год., 4 год., 8 год., 24 год. або згідно з методом випробування D 2435 після додавання рідини.
Примітка 3. У ґрунтах з високою проникністю просідання може відбуватися стрімко, тому дотриматися такої періодичності складно.
В.10.3.1 Рідиною для визначення Iе має бути дистильована та деіонізована вода.
В.10.3.2 Для визначення Iс використовують рідину, властиву для різних ґрунтових умов або очікуваним змінам складу ґрунтових вод. Рідини мають бути описані у звіті.
В.10.4 Рідину додають так, щоб зразок замочувався тільки знизу, щоб повітря не затримувалося у зразку.
В.10.5 Прирощення навантаження з наступним насиченням повинно діяти протягом ночі або до закінчення консолідації згідно з методом випробування D 2435.
В.10.6 Додаткове вертикальне навантаження прикладають до зразка ступенями згідно з методом випробування D 2435, за необхідності, або поки не буде одержана крива деформації як функції навантаження, яка поступово переходить в горизонтальну площину. Деформацію в залежності від часу документують згідно з В.10.3. Кожний ступінь навантаження залишають діяти протягом ночі або до завершення первинної консолідації.
В.11 Звіт: форма(и) протоколу(ів) випробування
В.11.1 Процедура реєстрації даних у протоколі(ах)/формі(ах) випробувань, наведена нижче, передбачена в 1.6.
В.11.2 Мінімальний обсяг звітної інформації повинен включати основну інформацію (дані):
В.11.2.1 Визначення та описання зразків, що випробовуються, включаючи зазначення структури зразка: непорушена чи порушена, відновлений або підготовлений інакше;
В.11.2.2 Початкову та остаточну вологість і щільність сухого ґрунту;
В.11.2.3 Розміри зразка;
В.11.2.4 Описання компресійного приладу;
В.11.2.5 Прикладене вертикальне навантаження при замочуванні;
В.11.2.6 Компресійне стиснення у відсотках або деформація зразка при кожному прикладеному вертикальному навантаженні до замочування.
В.11.3 Дані наносять на графік деформації як функції логарифму прикладеного вертикального навантаження. При визначенні щільності сухого ґрунту замість деформації може використовуватись коефіцієнт пористості:
В.11.3.1 На рисунку В.1 наведено ілюстрацію даних за результатами вимірювання властивостей просідання. Ic обчислюється для прикладеного вертикального навантаження в 100 кПа за рівнянням:
, (В.11.1)
|
Тут |
d |
– |
відлік за шкалою, мм; |
|
|
d0 |
– |
відлік за шкалою при навантаженні просідання, мм; |
|
|
h0 |
– |
початкова висота зразка, мм; |
|
Примітка. (d– d0) / h0 для отримання відсотка слід помножити на 100. |
|||
Рисунок В.1 – Приклад кривої компресійного стиснення при випробуванні на здатність до просідання
На рисунку в точці C відносна деформація становить 9,6 %, в точці B – 1,5 %. Розрахункова осадка шару ґрунту завтовшки 3 м за такої властивості просідання становить 8,1 · 3/100 = 0,24 м.
В.11.3.2 Відносне просідання може оцінюватися при прикладеному вертикальному навантаженні, меншому ніж 100 кПа, шляхом обчислення різниці значень деформації за кривими у водонасиченому (пунктир) та ненасиченому стані. Наприклад, здатність до просідання при 40 кПа:
. (В.11.2)
Осідання шару ґрунту становить 6,0 · 3/100 = 0,18 м.
В.11.4 Всі відхилення від методики виконання вказують на нестандартну послідовність навантаження, нестандартну методику підготовки зразків, особливі розміри зразків, а також специфічні рідини для насичення.
В.11.5 Ступінь просідання Iеабо здатність до просідання Ic у залежності від того, який з них є придатним згідно з В.2.
В.12 Точність вимірювання та похибка
В.12.1 Дані вимірювання щодо точності не наводяться, що зумовлено особливостями ґрунтових матеріалів, які випробовуються цим методом. У теперішній час не виправдано та занадто дорого залучати десяток чи більше лабораторій для участі в міжлабораторній програмі випробувань.
В.12.1.1 Підкомітет D18.05 чекає будь-яку інформацію від користувачів цього методу випробування, яка б допомогла створити інструкції щодо встановлення меж точності.
В.12.2 Похибка – для цього методу випробування відсутнє загальноприйняте номінальне значення, тому не можна визначити й похибку.
БІБЛІОГРАФІЯ
Стандарти ASTM:
1 D 653 Terminology Relating to Soil, Rock, and Contained Fluids2)(Термінологія щодо ґрунтів, скельних порід та рідини, що входить до складу2)).
2 D 2216 Test Method for Laboratory Determination of Water (Moisture) Content of Soil and Rock2) (Метод лабораторного визначення вологості (вмісту води) у ґрунті та скельній породі2)).
3 D 2435 Test Method for One-Dimensional Consolidation Properties of Soils2) (Метод визначення здатності лінійного ущільнення ґрунтів2))
4 D 3740 Practice for Evaluation of Agencies Engaged in the Testing and/or Inspection of Soil and Rock as Used in Engineering Design and Construction2) (Технологія оцінювання організаціями, що займаються випробуваннями та/або експертизою ґрунту та скельних порід для проектування та будівництва2))
5 D 4829 Test Method for Expansion Index of Soils2) (Метод визначення ступеня набухання грунтів2))
6 D 6026 Practice for Using Significant Digits in Calculating and Reporting Geotechnical Test Data3) (Застосування значущих розрядностей для розрахунку даних геотехнічних випробувань та звіту3))
Надруковано:
“Інформаційний бюлетень Мінрегіонбуду”, №5, травень 2012 р., К.: “Укрархбудінформ”
1) Цей метод тестування знаходиться у межах юрисдикції Комітету ASTM D 18 по ґрунтах та скельних породах і належить до сфери прямої відповідальності Підкомітету D 18.05 по структурних властивостях ґрунтів.
Це видання затверджено 10 січня 2003 року.
Опубліковано в березні 2003 р. Перший раз затверджено у 1992 році. Останнє попереднє видання затверджено в 1996 році як стандарт D 5333-92 (1996).
2)Щорічне видання стандартів ASTM, том 04.08.
3)Щорічне видання стандартів ASTM, том 04.09.
