---

Примітка 1. Терміном «проатестовано» позначається відповідний статус.

Примітка 2. Атестування може стосуватися осіб, продукції (3.4.2), процесів або систем (3.2.1).

Приклади. Атестування аудиторів, атестування матеріалів.

3.8.7 аналізування (review)

Діяльність, яку розпочинають для визначення придатності, адекватності, результативності (3.2.14) того, що розглядають, щоб досягнути установлених цілей

Примітка. Аналізування може також включати визначення ефективності (3.2.15).

Приклади. Аналізування з боку керівництва, аналізування проектно-конструкторських робіт, аналізування вимог замовників і аналізування невідповідностей.

3.9 Терміни стосовно аудиту

Примітка. Терміни та визначення, подані в пункті 3.9, розроблено в очікуванні публікації ISO 19011 Можливо, що в зазначеному стандарті вони будуть модифіковані.

3.9.1 аудит (audit)

Систематичний, незалежний і задокументований процес (3.4.1) отримання доказів аудиту (3.9.4) і об’єктивного їх оцінювання з метою визначення ступеня виконання критеріїв аудиту (3.9.3)

Примітка. Внутрішні аудити, які іноді називають «аудити першою стороною», провадяться звичайно або самою організацією (3.3.1), або за її дорученням для внутрішніх цілей і вони можуть служити основою для декларування відповідності (3.6.1).

До зовнішніх аудитів належать ті, що їх звичайно називають «аудити другою стороною» або «аудити третьою стороною».

Аудити другою стороною провадяться сторонами, що мають певний інтерес до діяльності організації, наприклад, замовниками або іншими особами за їхнім дорученням.

Аудити третьою стороною провадяться зовнішніми незалежними організаціями. Ці організації здійснюють сертифікацію чи реєстрацію на відповідність вимогам, наприклад вимогам ISO 9001 та ISO 14001.

Якщо системи управління (3.2.2) якістю та навколишнім середовищем перевіряють разом, це називають «комбінованим аудитом».

Якщо дві чи декілька організацій здійснюють разом аудит одного об’єкта аудиту (3.9.8), це називається «спільним аудитом».

3.9.2 програма аудиту (audit programme)

Один чи декілька аудитів (3.9.1), запланованих на конкретний період часу і спрямованих на досягнення конкретної мети

3.9.3 критерії аудиту (audit criteria)

Сукупність політики, методик (3.4.5) чи вимог (3.1.2), які використовують як еталон

3.9.4 доказ аудиту (audit evidence)

Протоколи (3.7.6), виклади фактів чи інша інформація (3.7.1), що є істотними для критеріїв аудиту (3.9.3) і уможливлюють їхню перевірку

Примітка. Доказ аудиту може бути якісним або кількісним.

3.9.5 дані аудиту (audit findings)

Результати оцінювання зібраних доказів аудиту (3.9.4) за критеріями аудиту (3.9.3)

Примітка. Дані аудиту можуть вказувати на відповідність чи невідповідність критеріям аудиту або на можливості поліпшення.

3.9.6 висновок аудиту (audit conclusion)

Підсумок аудиту (3.9.1), який формулює група з аудиту (3.9.10) в результаті розгляду всіх даних аудиту (3.9.5) з урахуванням цілей аудиту

3.9.7 замовник аудиту (audit client)

Організація (3.3.1) чи особа, яка подає заявку на проведення аудиту (3.9.1)

3.9.8 об’єкт аудиту (auditee)

Організація (3.3.1), піддана аудиту (3 9.1)

3.9.9 аудитор (auditor)

Особа, яка має компетентність (3.9.12) для проведення аудиту (3.9.1)

3.9.10 група з аудиту (audit team)

Один чи декілька аудиторів (3.9.9), що проводять аудит (3.9.1)

Примітка 1. Одного з аудиторів групи з аудиту, як правило, призначають керівником групи з аудиту.

Примітка 2. Група з аудиту може включати аудиторів-стажистів і, у разі потреби технічних експертів (3.9.11).

Примітка 3. Дозволена участь спостерігачів які лише супроводжують групу з аудиту, не входячи до її складу.

3.9.11 технічний експерт (technical expert)

<Аудит> особа, яка володіє спеціальними знаннями чи досвідом щодо предмета аудиту

Примітка 1. Спеціальні знання чи досвід включають знання чи досвід стосовно організації (3.3.1), процесу (3.4.1) або діяльності, що піддають аудиту, а також знання мови та культури країни, де провадиться аудит.

Примітка 2. Технічний експерт не має повноважень аудитора (3.9.9) в групі з аудиту (3.9.10).

3.9.12 компетентність (competence)

Доведена спроможність застосовувати знання та вміння

3.10 Терміни стосовно забезпечення якості вимірювання

Примітка. Терміни та визначення, подані в пункті 3.10, були розроблені в очікуванні публікації ISO 10012. Можливо, що в зазначеному стандарті вони будуть модифіковані.

3.10.1 система контролю вимірювання (measurement control system)

Сукупність взаємопов’язаних або взаемодійних елементів, необхідних для метрологічного підтвердження (3.10.3) та постійного контролю вимірювання (3.10.2)

3.10.2 вимірювання (measurement process)

Сукупність операцій, які дають змогу визначити значення величини

3.10.3 метрологічне підтвердження (metrological confirmation)

Сукупність операцій, необхідних для забезпечення відповідності засобу вимірювальної техніки (3.10.4) вимогам (3.1.2) з метою його передбаченого використання.

Примітка 1. Метрологічне підтвердження, як правило включає калібрування або перевірку (3.8.4) будь-яке необхідне юстування або ремонт (3.6.9) і подальше повторне калібрування, порівняння з метрологічними вимогами до передбаченого використання засобів вимірювальної техніки, а також будь-які потрібні пломбування та етикетування.

Примітка 2. Метрологічне підтвердження не вважають виконаним доти, доки придатність засобу вимірювальної техніки для передбаченого використання не буде доведена та задокументована.

Примітка 3. Вимоги до передбаченого використання включають такі характеристики, як діапазон, роздільна здатність максимально допустимі похибки тощо.

Примітка 4. Вимоги стосовно метрологічного підтвердження звичайно відрізняються від вимог до продукції і не зазначаються в них.

3.10.4 засіб вимірювальної техніки (measuring equipment)

Засіб вимірювання, програмний засіб, еталон, стандартний зразок або допоміжний пристрій чи їх комбінація, необхідні для виконання вимірювання (3.10.2)

3.10.5 метрологічна характеристика (metrological characteristic)

Відмітна властивість яка може впливати на результати вимірювання

Примітка 1. Засіб вимірювальної техніки (3.10.4) звичайно має декілька метрологічних характеристик.

Примітка 2. Метрологічні характеристики можуть бути предметом калібрування.

3.10.6 метрологічна служба (metrological function)

Організаційна структура, що несе відповідальність за визначення та впровадження системи контролю вимірювання (3.10.1).

ДОДАТОК А

(довідковий)

МЕТОДОЛОГІЯ, ВИКОРИСТАНА ДЛЯ РОЗРОБЛЕННЯ СЛОВНИКА

А.1 Вступ

Універсальність застосування стандартів серії ISO 9000 вимагає використання:

– технічних описів, але не технічною мовою;

– узгодженого та гармонізованого словника, легко зрозумілого для всіх потенційних користувачів стандартів на системи управління якістю.

Поняття не е незалежними одне від одного, і аналіз відношень між поняттями в галузі систем управління якістю та їх упорядкування в системи є передумовою узгодженого словника Такий аналіз було використано для розроблення словника, установленого в цьому державному стандарті. Оскільки схеми понять, використані в процесі розроблення, можуть бути корисними з точки зору інформації, вони відтворені в А. 4.

А.2 Зміст словникової статті і правило заміщення

Поняття становить одиницю переходу від однієї мови до іншої (включаючи варіанти однієї мови, наприклад американську англійську та британську англійську мови). У кожній мові робиться вибір терміна, який найточніше відображає поняття цією мовою, що означає підхід небуквального перекладу.

Визначення будується описуванням лише тих характеристик, які є суттєвими для ідентифікування поняття. Інформація, важлива стосовно поняття, але не суттєва для його опису, наводиться в одній чи декількох примітках до визначення.

Якщо термін заміщується його визначенням із незначними синтаксичними змінами, то при цьому не повинен змінюватися зміст тексту Таке заміщення забезпечує простий метод перевірки точності визначення. Проте, якщо визначення є складним і містить декілька термінів, заміщення краще проводити, беручи одне або щонайбільше два визначення за один раз. Заміщення всіх термінів одночасно буде створювати синтаксичні труднощі і не сприятиме передаванню значення.

А.3 Відношення між поняттями та їх графічне подання

А.3.1 Загальні положення

У термінологічній роботі відношення між поняттями ґрунтуються на ієрархічній структурі ознак певного видового поняття таким чином, щоб найекономніший опис поняття утворювався зазначенням його видового поняття і описуванням ознак, які відрізняють його від понять вищого або нижчого рівня.

У цьому додатку подано три основні типи відношень між поняттями: родовидові (А.3.2), частинні (А 3.3) і асоціативні (А.3.4).

А.3.2 Родовидове відношення

Підрядні поняття в межах ієрархії успадковують всі ознаки надрядного поняття і містять описи тих ознак, які відрізняють їх від надрядних (вищого рівня) і сурядних (нижчого рівня) понять, наприклад, відношення весни, літа, осені та зими до пори року.

Родовидові відношення зображують віялоподібними чи деревоподібними схемами без стрілок (рисунок A.1).

Рисунок А.1 – Графічне подання родовидового відношення

А.3.3 Частинне відношення

Підрядні поняття в межах однієї ієрархічної структури є складовими частинами надрядного поняття, наприклад, весна, літо, осінь та зима можуть бути визначені як частини поняття «рік». Для порівняння, недоречно визначати сонячну погоду (одна з можливих характеристик літа) як частину року.

Частинне відношення зображують у вигляді граблів (рисунок А.2). Одиничні частини зображують однією лінією, а множинні – подвійною.

Рисунок А.2 – Графічне подання частинного відношення

А.3.4 Асоціативне відношення

Асоціативні відношення не забезпечують утворення такого економного опису, як родовидові та частинні відношення, проте вони допомагають визначити природу взаємовідношень між двома поняттями в межах понятійної системи, наприклад, причина та наслідок, діяльність та місце, діяльність та результат, інструмент та функція, матеріал та продукція.

Асоціативні відношення зображують лінією зі стрілками з обох кінців (рисунок А.3).

Рисунок А.3 – Графічне подання асоціативного відношення

А.4 Схеми понять

На рисунках А.4 – А.13 показані схеми понять, на яких ґрунтуються тематичні угруповання розділу 3 цього державного стандарту.

Відтворення визначень термінів роблять без наведення відповідних приміток. Тому для ознайомлення з цими примітками слід звертатися до розділу 3.

Рисунок А.4 – Поняття стосовно якості (3.1)

Рисунок А.5 – Поняття стосовно управління (3.2)

Рисунок А.6 – Поняття стосовно організації (3.3)