---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Система забезпечення надійності та безпеки

будівельних об'єктів

ПРОГИНИ І ПЕРЕМІЩЕННЯ

Вимоги проектування

ДСТУ Б В.1.2-3:2006

ИСС «Зодчий» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )

Київ

МІНБУД УКРАЇНИ

2006

ПЕРЕДМОВА

II

ЗМІСТ

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 4

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 4

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ 4

4 ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ 5

5 ВЕРТИКАЛЬНІ ГРАНИЧНІ ПРОГИНИ ЕЛЕМЕНТІВ КОНСТРУКЦІЙ 7

6 ГОРИЗОНТАЛЬНІ ГРАНИЧНІ ПРОГИНИ КОЛОН І ГАЛЬМОВИХ КОНСТРУКЦІЙ ВІД КРАНОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ 11

7 ГОРИЗОНТАЛЬНІ ГРАНИЧНІ ПЕРЕМІЩЕННЯ І ПРОГИНИ КАРКАСНИХ БУДІВЕЛЬ, ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ КОНСТРУКЦІЙ І ОПОР КОНВЕЄРНИХ ГАЛЕРЕЙ ВІД ВІТРОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ, КРЕНУ ФУНДАМЕНТІВ І ТЕМПЕРАТУРНИХ КЛІМАТИЧНИХ ВПЛИВІВ 11

8 ГРАНИЧНІ ВИГИНИ ЕЛЕМЕНТІВ МІЖПОВЕРХОВИХ ПЕРЕКРИТТІВ ВІД ЗУСИЛЬ ПОПЕРЕДНЬОГО ОБТИСНЕННЯ 14

III

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ
БУДІВЕЛЬНИХ ОБ'ЄКТІВ

ПРОГИНИ І ПЕРЕМІЩЕННЯ
Вимоги проектування

THE SYSTEM OF RELIABILITY AND SAFETY ASSURANGE IN
BUILDING PROJECTS

DEFLECTIONS AND DISPLASEMENTS
Design rules

Чинний від 2007-01.01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1. Цей стандарт поширюється на будівельні конструкції будівель і споруд, що зводяться або реконструюються, і встановлює граничні значення прогинів і переміщень несучих і огороджувальних конструкцій при розрахунку за другою групою граничних станів незалежно від застосовуваних будівельних матеріалів.

2. Застосовувати цей стандарт потрібно разом з ДБН В.1.2-2:2006.

3. Прогини і переміщення будівельних конструкцій, будівель та споруд, що відрізняються від традиційних (мости, гідротехнічні споруди, атомні електростанції, опори ЗЛ високої напруги і портали ОРП, теплиці та оранжереї тощо), треба визначати за спеціальними технічними умовами і нормами, які доповнюють та уточнюють положення цього стандарту.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ГОСТ 12.1.012 Вибрационная безопасность. Общие требования (Вібраційна безпека. Загальні вимоги);

ГОСТ 25546-82 Краны грузоподъемные. Режимы работы (Крани вантажопідйомні. Режими роботи).

Державні санітарні правила планування і забудови населених пунктів, Міністерство охорони здоров'я України, 2002 р.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Терміни та визначення понять, які використані у цьому стандарті, наведені у
ДБН В.1.2-2:2006.

Видання офіційне

4 ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ

При визначенні прогинів і переміщень слід ураховувати всі основні фактори, що впливають на їхні значення (непружні деформації матеріалів, утворення тріщин, урахування деформованої схеми, урахування суміжних елементів, податливість вузлів з'єднання та основ). При достатньому обґрунтуванні окремі фактори можна не враховувати або враховувати наближено.

Для прогинів і переміщень, що є наслідками тривалих процесів (повзучості, просадки основ тощо), слід враховувати збільшення їх у часі.

При обмеженні прогинів, виходячи з фізіологічних вимог, слід враховувати тільки короткочасну повзучість, що виявляється відразу після прикладення навантаження, а виходячи з технологічних і конструктивних (за винятком розрахунку з урахуванням вітрового навантаження) і естетико-психологічних вимог, – повну повзучість.

Значення навантажень і впливів, від дії яких слід визначати прогини і переміщення, слід приймати за вказівками 4.7 і 4.10 ДБН В.1.2-3:2006.

4.1 При розрахунку будівельних конструкцій за прогинами (вигинами) і переміщеннями повинна бути виконана умова

, (1)

де f – прогин (вигин) і переміщення елемента конструкції (чи конструкції в цілому), визначені з урахуванням факторів, що впливають на їхні значення;

f_u – граничний прогин (вигин) і переміщення, встановлені цим стандартом.

4.2 Розрахунок необхідно виконувати виходячи з таких вимог:

а) технологічних (забезпечення умов нормальної експлуатації технологічного і підйомно-транспортного устаткування, контрольно-вимірювальних приладів тощо);

б) конструкційних (забезпечення цілісності елементів конструкцій, що примикають один до одного, і їхніх стиків, забезпечення заданих ухилів);

в) фізіологічних (запобігання шкідливим впливам і відчуттям дискомфорту при коливаннях);

г) естетико-психологічних (забезпечення сприятливих вражень від зовнішнього вигляду конструкцій, запобігання відчуттю небезпеки).

Кожна з зазначених вимог повинна бути виконана при розрахунку незалежно від інших.

За наявності в будівлях (спорудах) технологічного і транспортного устаткування, що викликає коливання будівельних конструкцій, та інших джерел вібрацій граничні значення вібропереміщення, віброшвидкості і віброприскорення слід приймати у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.012 і Державних санітарних правил планування і забудови населених пунктів.

За наявності високоточного устаткування і приладів, чутливих до коливань конструкцій, на яких вони встановлені, граничні значення вібропереміщення, віброшвидкості, віброприскорення слід визначати у відповідності зі спеціальними технічними умовами.

4.3 Розрахункові ситуації, для яких треба визначати прогини і переміщення, навантаження, які їм відповідають, а також вимоги, що стосуються будівельного підйому, слід приймати залежно від того, на підставі яких вимог проводиться розрахунок.

Якщо розрахунок проводиться виходячи з технологічних вимог, слід розглядати дію навантажень, що впливають на роботу технологічного устаткування.

Якщо розрахунок проводиться виходячи з конструктивних вимог, слід розглядати дію навантажень, що можуть призвести до ушкодження суміжних елементів внаслідок значних прогинів і переміщень.

Якщо розрахунок проводиться виходячи з фізіологічних вимог, слід розглядати стан конструкцій, який пов'язаний з коливаннями, і при проектуванні необхідно враховувати навантаження, що впливають на коливання конструкцій.

Якщо розрахунок проводиться виходячи з естетико-психологічних вимог, слід розглядати дію постійних і довгострокових навантажень.

Для конструкцій покриттів і перекриттів, запроектованих з будівельним підйомом при обмеженні прогину естетико-психологічними вимогами, обумовлений прогин слід зменшувати на величину будівельного підйому.

4.4 Граничні прогини елементів конструкцій покриттів і перекриттів, які обмежуються виходячи з технологічних, конструктивних і фізіологічних вимог, слід відлічувати від зігнутої осі, що відповідає станові елемента під час прикладення навантаження, від якого обчислюється прогин.

Прогини, що обмежуються виходячи з естетико-психологічних вимог, слід відлічувати від прямої, що з'єднує опори цих елементів.

За наявності між стінами капітальних перегородок (практично такої самої висоти, як і стіни) значення l у поз. 2 табл. 1 слід приймати таким, що дорівнює відстаням між внутрішніми поверхнями несучих стін (колон) і цими перегородками (чи між внутрішніми поверхнями перегородок (рис. 1).

Рисунок 1 – Схеми для визначення значень l (l₁, l₂, l₃) за наявності між стінами капітальних перегородок: а) однієї в прогоні; б) двох у прольоті; 1 – несучі стіни (колони); 2 – капітальні перегородки; 3 – перекриття (покриття) до прикладення навантаження; 4 – перекриття (покриття) після прикладення навантаження; 5 – лінії відліку прогинів; 6 – зазор

4.5 Прогини елементів конструкцій не обмежуються виходячи з естетико-психологічних вимог, якщо вони не погіршують зовнішнього вигляду конструкцій (наприклад, мембранні покриття, похилі козирки, конструкції з провисаючим або трохи піднятим нижнім поясом) або якщо елементи конструкцій закриті від огляду. Прогини не обмежуються виходячи з зазначених вимог і для конструкцій перекриттів і покриттів над приміщеннями з нетривалим перебуванням людей (наприклад, трансформаторних підстанцій, горищ).

Примітка. Для всіх типів покриттів цілісність покрівельного килима слід забезпечувати, як правило, конструктивними заходами (наприклад, використанням компенсаторів, створенням нерозрізності елементів покриття), а не підвищенням жорсткості несучих елементів.

4.6 Для елементів конструкцій будівель і споруд, граничні прогини і переміщення яких не обумовлені цим та іншими нормативними документами, вертикальні і горизонтальні прогини і переміщення від постійних, тривалих і короткочасних навантажень не повинні перевищувати 1/150 прольоту або 1/75 вильоту консолі.

5 ВЕРТИКАЛЬНІ ГРАНИЧНІ ПРОГИНИ ЕЛЕМЕНТІВ КОНСТРУКЦІЙ

5.1 Вертикальні граничні прогини елементів конструкцій і навантаження, від яких слід визначати прогини, наведені в табл. 1.

Таблиця 1