---

7.1.8 Для випробування балок необхідно виготовити два однакових зразки.
7.2 Перевірка зразків на відповідність технічній документації

1. Зразки у кількості не менше двох мають доставлятись до випробувальної лабораторії з
   технічною документацією на них та документом про якість.

2. Технічна документація на зразок повинна містити дані, що визначені у 7.1.1.

3. У документі про якість повинні бути наведені: товарний знак або коротка назва виготов­-
   лювача; повна назва виготовлювача, його поштова і телеграфна адреса, номер телефону; номер і
   дата видачі документа про якість; позначення робочих креслень; відомості щодо характеристик
   застосованих матеріалів.

4. Надані для випробувань зразки перевіряються випробувальною лабораторією на відпо-­
   відність технічній документації на зразок.

5. Якщо неможливо перевірити відповідність усіх деталей конструкції зразків перед випробу-­
   ванням та після їх закінчення і виникає необхідність покластися на дані замовника, то це має бути
   відмічено у звіті про випробування.

3

ДСТУ Б В.1.1-13:2007

7.2.6 Під час проведення сертифікаційних випробувань зразки відбираються відповідно до вимог системи сертифікації.

8 ПІДГОТОВКА ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ

8.1 Установлення термопар на зразку і в печі

1. Для вимірювання середньої температури на металевій балці з вогнезахисним покриттям та
   облицюванням, яка випробовується без навантаження, необхідно встановити не менше ніж три
   термопари. Термопари слід встановлювати на внутрішній поверхні нижньої лівої або правої полиці
   балки, при цьому одну термопару слід встановити посередині полиці у центрі прогону балки, а дві
   інші - у місцях, що знаходяться на відстані 300 мм ± 25 мм від центра прогону.

2. Для зразків, виконаних із залізобетону, деревини тощо, які випробовують без навантаження,
   необхідно встановити термопари, які рівномірно розташовані у напрямках двох осей перерізу зразка
   посередині його довжини для отримання розподілення значень температури по перерізу. Для зразків
   залізобетонних балок необхідно встановити також не менше ніж три термопари рівномірно по довжині
   зразка на арматурі, яка найбільш наближена до нижньої поверхні зразка з боку вогневого впливу.

За узгодженням із випробувальною лабораторією термопари встановлюють у відповідних місцях під час виготовлення зразка у спеціальних трубках, які встановлюють збоку, який протилежний вогневому впливу (далі - необігрівний бік зразка) або через спеціальні отвори, які утворюють у необхідних місцях на зразку. Вимірювальний спай термопар слід закріпляти всередині зразка від­повідно до ДСТУ Б В.1.1-4.

8.1.3 У печі слід встановити термопари згідно з вимогами ДСТУ Б В.1.1-4.

8.2 Установлення зразка у печі

1. Перед встановленням у піч зразок треба сфотографувати.

1. Зразок встановлюють у печі згідно з вимогами технічної документації на зразок. Для
   запобігання виходу гарячих газів з печі кінці зразка, що виходять за межі вогневої камери, слід
   ізолювати шаром з мінеральної вати завтовшки 100 мм ± 10 мм та густиною 120 кг/м³ ± 30 кг/м³.

Приклад розташування у печі зразка наведено на рисунку 1.

L

1 - плита перекриття

2 - зразок; 3 - ущільнення з мінеральної вата; 4 - рухома опора; 5 - нерухома опора; 6 - стіни

печі; 7 - опорні пластини зі сталі.

L - довжина зразка, яка піддається вогневому впливу

Навантаження на зразок не показано

Рисунок 1 - Приклад розташування зразка у печі (вид збоку)

4

ДСТУ Б В. 1.1-13:2007

3. Прилад для вимірювання деформацій треба встановити у місці найбільшого прогину, що
   очікується.

4. Зразки не менше ніж за 15 хв до початку випробування мають бути навантажені відповідно
   до технічної документації на зразок. Завантаження зразків треба виконувати згідно з вимогами
   ДСТУ Б В.2.6-7 або ДСТУ Б В.2.6-10. Для імітації рівномірного навантаження застосовують систему
   точкового навантаження згідно з ДСТУ Б.В.2.6-7 або ДСТУ Б В.2.6-10. У цьому випадку навантаження
   прикладають не менше ніж у двох точках для відтворювання рівномірного згинального моменту на
   відрізку не менше ніж 500 мм посередині довжини балки.

5. Підготовку печі та засобів вимірювальної техніки до випробувань слід проводити згідно з
   відповідними інструкціями з експлуатації. Деформації, що виникають в результаті прикладання
   навантаження, після їх стабілізації необхідно виміряти та зареєструвати.

8.3 Початок випробування

Процедури до початку випробувань мають відповідати вимогам ДСТУ Б В.1.1-4.

8.4 Вимірювання та спостереження у процесі випробування

Вимірювання температури у печі та на зразку, надлишкового тиску, деформацій та спостереження за поведінкою зразка під час випробувань необхідно проводити згідно з вимогами ДСТУ Б В.1.1-4.

8.5 Припинення випробування

Припинення випробування проводиться згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.

9 ГРАНИЧНИЙ СТАН З ВОГНЕСТІЙКОСТІ ТА КЛАСИ ВОГНЕСТІЙКОСТІ БАЛОК 9.1 Граничний стан з вогнестійкості

Для балок нормованим граничним станом з вогнестійкості є граничний стан за ознакою втрати несучої здатності (умовне літерне позначення R).

Граничним станом за ознакою втрати несучої здатності є обвалення конструкції або виникнення граничних деформацій, що складають:

- граничне значення прогину в міліметрах

(1)

- граничне значення швидкості наростання деформації в міліметрах за хвилину

(2)

де L - прогін, мm;

b - розрахункова висота перерізу конструкції, мм.

Якщо значення прогину не більше L/30, то граничною деформацією є тільки граничне значення прогину.

Для металевих балок з вогнезахисним покриттям та облицюванням, які випробовують без наван­таження, граничним станом за ознакою втрати несучої здатності є перевищення середньої темпе­ратури металевого елемента зразка (металевої балки або арматури залізобетонної балки) над його початковою температурою на 480 °С - для сталевих конструкцій та на 230 °С - для конструкцій з алюмінієвих сплавів. Середня температура металевого елемента зразка визначається як середнє арифметичне значення показників термопар на зразку.

9.2 Класи вогнестійкості

Балки залежно від нормованої межі вогнестійкості поділяються на класи вогнестійкості згідно з ДСТУ Б В. 1.1-4.

10 ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ

10.1 За результат випробування беруть значення межі вогнестійкості балки, що визначається за формулою:

t_fr=t_mes-∆t (3)

де t_fr - значення межі вогнестійкості балки, хв;

t_mes- найменше значення часу від початку випробування до настання граничного стану з вогнестійкості, що визначене за результатами випробувань однакових зразків, хв;

5

ДСТУ Б В.1.1-13:2007

∆t - похибка випробування, яку визначають згідно з ДСТУ Б В.1.1-4, хв.

Для залізобетонних, дерев'яних або інших зразків, які були випробувані без навантаження, час настання граничного стану за ознакою втрати несучої здатності за формулами (1) та (2) визначають розрахунковим методом, який має відповідати вимогам ДБН В.1.1-7, за даними вимірювань темпе­ратури за 8.1.2 цього стандарту.

10.2 За результатами випробувань на вогнестійкість балку відносять до відповідного класу вог­нестійкості відповідно до процедури, визначеної у ДСТУ Б В.1.1-4.

11 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ

Результати випробування оформлюють протоколом або звітом.

Протокол випробування (звіт про випробування) має містити відомості про зразки, що були випробувані, умови та результати випробування, а саме:

• назву та адресу лабораторії, що проводила випробування, номер і дату атестату акредитації;
  позначення протоколу, нумерацію кожної сторінки протоколу, а також загальну кількість сторінок;

• дату надання зразка до лабораторії;

• заяву із зазначенням того, що протокол стосується тільки зразків, що були випробувані;

• дату випробування;

• найменування, марку або тип балки, зразки якої були випробувані;

• назву та адресу замовника, а також назву виготовлювача зразків;

• перелік матеріалів, виробів та вогнезахисних покриттів, що були використані для виготовлення
  зразків, з назвами їх виготовлювачів; якщо виготовлювач матеріалу або виробу невідомий, то це слід
  вказати;

• ескізи, фотографії та опис конструкцій зразків, при цьому мають бути вказані густина та марка
  бетону, товщина захисного шару бетону, характеристики арматури, товщина та густина захисного
  покриття, якщо воно є;

• позначення стандарту, за яким проводилося випробування на вогнестійкість;

• опис розташування термопар на зразках;

• розрахунок та схему навантаження зразка;

• спосіб спирання та умови кріплення зразків у печі;

• результати вимірювання температури та вологості у приміщенні, де знаходиться піч;

• результати вимірювання температури у печі;

• результати вимірювання температури на зразках;

• опис поведінки зразків у процесі випробування;

• оцінку результатів випробування;

• зазначення виду граничного стану, межі та класу вогнестійкості конструкції.

У додатку до протоколу випробувань має бути обов'язково наведено копію технічної документації на зразок.

12 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ

Під час проведення випробування необхідно забезпечувати вимоги безпеки згідно з розділом 12 ДСТУ Б В. 1.1-4.

6

ДСТУ Б В. 1.1-13:2007

КОД УКНД 13.220.50

Ключові слова: балки, вогнестійкість, межа вогнестійкості, метод випробування, несуча здат­ність.

………………………

Відповідальний за випуск – В.М. Чеснок

Редактор – А.О. Луковська

Комп’ютерна верстка – В.Б. Чукашкіна

Формат 60х84 ¹/_8. Папір офсетний. Гарнітура «Svoboda Cyrilic»

Друк офсетний.

Державне підприємство «Укрархбудінформ».

вул. М. Кривоноса, 2 А, корп. 3, м. Київ-37, 030377, Україна.

Тел. 249-36-62

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців

ДК № 690 від 27.11.2001р.

7