СП 4783-88 Санитарные правила для производства синтетических полимерных материалов и предприятий по их переработке (Санітарні правила для виробництва синтетичних полімерних матеріалів і підприємств з їх перероблення)

СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення)

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовано такі терміни та визначення понять:

3.1 ущільнення

Спосіб захисту конструкцій вікон, дверей та скловиробів від деформацій, спричинених експлуатацією будинків та зовнішніх природних чинників

3.2 прокладки ущільнювальні

Будівельні матеріали у вигляді стрічки або довгомірного еластичного виробу на основі полімерів та синтетичних каучуків, які мають профіль правильної геометричної форми або спеціальної конфігурації і призначаються для ущільнення конструкцій вікон і дверей

4 КЛАСИФІКАЦІЯ, ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ

4.1 Прокладки класифікують за такими основними ознаками:

• призначенням (4.2);

• зовнішнім виглядом (4.3);

• формою поперечного перерізу (4.4);

• видом основного матеріалу, з якого виготовлені прокладки (4.5);

• щільністю структури в перерізі (4.6);

• кількістю шарів у перерізі (4.7);

• способом улаштування (4.8);

- за показниками пожежної небезпеки (горючістю) (4.9).

4.2 За призначенням прокладки поділяють залежно від сфери застосування та виду матеріалу конструкцій вікон та дверей.

4.2.1 Залежно від сфери застосування прокладки поділяють на групи:

- для ущільнення конструкцій деталей вікон і дверей У₁;

• для ущільнення місць примикань конструкцій вікон і дверей до стін будинків У₂;

• для ущільнення монтажних з'єднань склопакетів і інших склопрозорих виробів У_с.

4.2.2 Залежно від виду матеріалу конструкцій вікон і дверей та конструкцій скловиробів прокладки поділяють для застосування:

- дерев'яних вікон і дверей (познака - Д);

• полівінілхлоридних вікон і дверей (познака - П);

• вікон і дверей із алюмінієвих сплавів (познака - А);

• вікон і дверей спеціальних (інших) конструкцій (познака - С);

• скловиробів (познака С_КЛ).

4.3 За зовнішнім виглядом прокладки поділяють на:

- стрічки (смуги);

- довгомірні еластичні вироби, що мають у перерізі правильну геометричну форму або спеціальну геометричну криволінійну форму.

4.4 За формою поперечного перерізу прокладки поділяють на:

• прямокутні (квадратні):

• круглі;

• овальні;

• спеціальної геометричної конфігурації (додаток А).

4.5 За видом основного матеріалу прокладки поділяють на:

• гумові;

• полімерні (поліуретанові, поліетиленові, полівінілхлоридні тощо).

4.5.1 Гумові прокладки залежно від виду синтетичного каучуку поділяють на групи, які мають умовне позначення:

• EPDM - із гуми на основі етилен-пропілен-дієнових каучуків для експлуатації за температури від мінус 50 °С до 80 °С;

• ЕРМ - із гуми на основі етилен-пропіленових каучуків для експлуатації за температури від мінус 50 °С до 80 °С;

• VMQ - із гуми на основі силіконового каучуку для експлуатації за температури від мінус 60 °С до 80 °С;

• CR - із гуми на основі хлоропренового каучуку та його співполімерів для експлуатації за температури від мінус 45 °С до 80 °С.

4.5.2 Полімерні прокладки на основі термоеластопластів та термопластів для експлуатації за температури від мінус 45 °С до 80 °С, які мають умовне позначення ТРЕ.

Примітка. Позначення матеріалів прокладок за 4.5.1 наведено відповідно до вимог (ГОСТ 28860 (ИСО 1629-87).

4.6 Прокладки залежно від щільності структури в перерізі поділяють на:

• монолітні щільні;

• пористі з умовним позначенням PRP для гумових прокладок і PPRU для полімерних прокладок.

4.7 За способом застосування та конструкцією прокладки поділяють на типи (рисунок 1):

а) самоклеючі:

- тип І - з невисихаючим клейовим шаром, нанесеним на робочу стрічку, яка міцно закріплена до гумової або полімерної основи та захищений ззовні іншою стрічкою з полімерної плівки або анти-адгезійного паперу;

-тип II - з невисихаючим клейовим шаром, нанесеним безпосередньо на гумову або полімерну основу та захищений ззовні стрічкою з полімерної плівки або антиадгезійного паперу.

б) ті, що встановлюють насухо:

- тип III - без клейового шару.

4.8 За кількістю шарів прокладки поділяють на:

• одношарові;

• багатошарові.

1 - гумова або полімерна основа; 2 - клейове з'єднання; 3 - робоча стрічка; 4 - невисихаючий клейовий шар; 5 - захисна стрічка

Рисунок 1 - Конструкції прокладок із пористою структурою в перерізі

4.9 Показники пожежної небезпеки прокладок (горючість) конкретного типу, виду або марки мають бути наведені в нормативному документі на продукцію на основі відповідних випробувань.

4.10 Умовна познака прокладки під час замовлення та в іншій документації складається із скороченої назви продукції ("Прокладка") та позначення через інтервал:

• групи прокладки за призначенням (4.2.1);

• виду та матеріалу конструкції (вікна, двері або скловироби), для яких призначена прокладка (4.2.2);

• умовного позначення за видом основи прокладки (4.5);

• номера робочого креслення прокладки за технічною документацією підприємства-виробника;

• позначення цього стандарту.

Приклад умовного позначення прокладки для ущільнення примикань до стін будинку дерев'яних вікон. Прокладка виготовлена із гуми на основі етилен-пропіленових каучуків згідно з робочими кресленнями підприємства виробника (XX).

"Прокладка -У₂-Д- ЕРМ-ХХ-ДСТУ Б В.2.7-242:2010".

5 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

5.1 Загальні вимоги

Прокладки повинні відповідати вимогам цього стандарту і бути виготовленими за робочими кресленнями та технологічною документацією, затвердженою у встановленому порядку.

5.2 Вимоги до зовнішнього вигляду та поверхні прокладок

1. Зовнішній вигляд прокладок та їх колір повинні відповідати контрольним зразкам-еталонам, затвердженим в установленому порядку підприємства виробника та вимогам цього стандарту.

2. Прокладки повинні мати суцільну поверхню.

На поверхні прокладок не допускаються:

• тріщини, подряпини, зморщування, сколення, надриви, розриви, проколи, складки, забруднення різного роду (масляні, жирові тощо);

• видимі дефекти, раковини, випуклості, западини, заглиблення, зайві включення;

• відшарування шарів для багатошарових, захисної стрічки (за наявності).

3. У поперечному перерізі прокладок не повинно бути внутрішніх пустот, видимих зайвих включень.

4. Захисна стрічка прокладок повинна бути суцільною без тріщин і розривів.

5. Після видалення захисної сзтордіччикйи не повинно бути порушень поверхонь основи прокладки та клеєного шару.

5.3 Вимоги до геометричних розмірів прокладок

5.3.1 Геометричні розміри поперечного перерізу прокладок повинні відповідати розмірам, вказаними на робочих кресленнях підприємства-виробника та цим стандартом.

5.3.2 Граничні відхилення номінальних розмірів поперечних перерізів прокладок не повинні перевищувати значень, установлених у таблиці 1, а також згідно з робочими кресленнями підприємства-виробника.

Таблиця 1 У міліметрах

5.3.3 Для багатошарових прокладок розміри за довжиною та шириною всіх допоміжних складових шарів повинні відповідати розмірам за довжиною та шириною основи прокладки.

5.4 Вимоги до фізико-технічних характеристик

5.4.1 Прокладки повинні бути стійкими до дії підвищеної температури:

• теплостійкість для гумових прокладок - не нижче (100±2) °С;

• - теплостійкість для полімерних прокладок - не нижче (85±2) °С.

Зміна лінійних розмірів прокладок після теплового впливу не повинна бути більше 3 %.

5.4.2 Водопоглинання прокладок за масою не повинно перевищувати 1 %.

5.4.3 Фізико-механічні показники прокладок повинні відповідати значенням, вказаним у таблиці 2.

Таблиця 2

5.4.4 Прокладки необхідно нормувати за показниками звукоізоляції та звукопоглинання:

- об'ємна повітропроникність за перепаду тиску 100 Па не повинна становити більше 0,1 м³/год·м;

- зниження повітряного шуму потоку міського транспорту - не нижче 36 дБА.

5.4.5 Опір паропроникності прокладок, які улаштовують для ущільнення примикань вікон та дверей до стін будинків, повинна становити не менше 0,2 (м²·год·Па) мг для зовнішніх ділянок стін та не менше 1,6 (м²·год·Па) мг - для внутрішніх ділянок стін.

5.4.6 Масу 1 м довжини прокладки зазначають у робочих кресленнях у документації підприємства-виробника. Відхилення від маси 1 м довжини не повинен перевищувати ±10 %.

5.4.7 Довговічність прокладок повинна становити не менше 20 років експлуатації.

5.5 Вимоги до сировинних матеріалів

Сировинні матеріали, які використовують для виготовлення прокладок, повинні відповідати вимогам нормативних документів та мати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи центрального органу виконавчої влади в сфері охорони здоров'я України.

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

1. Під час виробництва, використання та випробування прокладок необхідно дотримувати вимог пожежної безпеки, електростатичної іскробезпеки та виробничої безпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001, ГОСТ12.1.004, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.3.030, ДСТУ 3273, СНиП ІІІ-4, а також згідно з "Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці".

2. Технологічний процес виготовлення прокладок, а також обладнання, яке використовують при цьому, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.2.049, СП 1042, СП 4783, ДСН 3.3.6.037.

3. Концентрації у повітрі робочої зони шкідливих хімічних речовин під час виробництва, застосування та випробувань прокладок не повинні перевищувати їх ГДК_п.р.з. згідно з вимогами гігієнічного висновку на конкретний вид прокладки, в якому наведений перелік шкідливих речовин,
   що можуть виділятися з певного виду прокладки у повітря.

Клас шкідливих речовин установлюють відповідно до ГОСТ 12.1.007, контроль ГДК_п.р.з. - згідно з ГОСТ 12.1.005.

6.4 Складські будинки, виробничі приміщення, умови транспортування і зберігання прокладок мають відповідати вимогам безпеки згідно з НАПБ А.01.001, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, СНиП 2.09.02, СНиП 2.04.05.

5. Для виробничих та складських приміщень визначають категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами НАПБ Б.03.002, а також класи зон згідно з НПАОП 40.1-1.32.