6.4 Контролювання вмісту токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів, радіонуклідів здійснюють уповноважені державні органи згідно з чинним законодавством та встановленим порядком.
6.5 Періодичність контролювання умісту токсичних елементів, мікотоксинів, залишкової кількості пестицидів, радіологічних показників - згідно з вимогами МР 4.4.4-108 [15].
6.6 Партія пшениці підлягає поверненню, якщо за результатами її зовнішнього огляду або приймально-здавальних випробувань вона не відповідає встановленим вимогам за показниками якості й неможливості розділення на однорідні за якістю партії.
6.7 У разі незадовільних результатів випробувань хоча б за одним із показників проводять повторні випробування на подвійній кількості проб, узятих від тієї самої партії пшениці. Результати повторних випробувань є остаточними і поширюються на всю партію.
7 МЕТОДИ ВИЗНАЧАННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ
7.1 Відбирають проби зерна згідно з ДСТУ 3355, ДСТУ 180 13690, ГОСТ 13586.3.
7.2 Визначають запах, колір і знебарвленість зерна згідно з ГОСТ 10967.
7.3 Визначають натуру згідно з ДСТУ 4233, ДСТУ 4234, ГОСТ 10840 (арбітражний).
7.4 Визначають склоподібність згідно з ГОСТ 10987.
7.5 Визначають вологість згідно з ДСТУ 4117, ДСТУ ГОСТ 29144, ГОСТ 29143, ГОСТ 13586.5 (арбітражний).
7.6 Визначають зернову, сміттєву, шкідливу домішки, сажкове зерно та зерна, пошкоджені клопом-черепашкою, згідно з ГОСТ 30483 із доповненнями, наведеними у Додатках А і Б.
7.7 Визначають масову частку білка згідно з ДСТУ 4117, ГОСТ 10846 (арбітражний).
7.8 Визначають кількість і якість клейковини (показник ВДК) згідно з ДСТУ 4117, ДСТУ 180 21415-1, ДСТУ 180 21415-2, ГОСТ 13586.1 (арбітражний).
7.9 Визначають число падання згідно з ГОСТ 30498 (арбітражний), ГОСТ 27676.
7.10 Визначають зараженість шкідниками зерна згідно з ДСТУ 180 6639-1, ДСТУ 180 6639-2, ДСТУ 180 6639-3, ДСТУ 180 6639-4, ГОСТ 13586.4.
7.11 Визначають токсичні елементи, мікотоксини, радіонукліди та пестициди згідно з нормативними документами, наведеними в таблиці 3, та згідно з іншими методами, затвердженими центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
Мінералізацію проб для визначення токсичних елементів проводять згідно з ГОСТ 26929.
8 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
8.1 Пшеницю перевозять насипом транспортом усіх видів згідно з вимогами правил перевезення вантажів, чинних для транспорту цього виду.
8.2 Транспортні засоби мають бути чистими, без сторонніх запахів. Під час навантажування, перевезення і розвантажування зерно пшениці повинно бути захищене від атмосферних опадів.
8.3 Пшеницю розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками зерна зерносховищах відповідно до вимог чинних санітарних правил, затверджених
в установленому порядку, й умов зберігання, наведених в «Инструкции по хранению зерна, мас-лосемян, муки и крупи» [16].
9 ГАРАНТІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКА
Підприємство-постачальник гарантує відповідність пшениці вимогам цього стандарту в разі дотримання умов зберігання та транспортування.
ДОДАТОК А (обов’язковий)
ПОРЯДОК АНАЛІЗУВАННЯ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ НА ВМІСТ ДОМІШОК
А.1 Наважку пшениці масою 50 г просіюють крізь сито з довгастими отворами розміром
1,0мм х 20,0мм відповідно до вимог ГОСТ 30483 (3.1.2) протягом 30 с.
Прохід сита зважують і відносять до мінеральної домішки.
А.2 У сході з сита виділяють зерна биті, пошкоджені теплом, зерна злакових культур, пророслі зерна, зерна, поїдені шкідниками, зерна із забарвленим зародком, пошкоджені морозом і недозрілі зерна (зелені), мінеральну, органічну, шкідливу домішки і зіпсоване зерно.
А.3 Після виділення всіх зазначених вище домішок зерно, що залишилося, просіюють крізь сито з довгастими отворами розміром 2,0 мм х 20,0 мм протягом 30 с.
Весь прохід сита з довгастими отворами розміром 2,0 мм х 20,0 мм зважують і відносять до дрібних і щуплих зерен.
А.4 Невиповнені зерна визначають як суму відсоткових вмістів зерен, пошкоджених морозом, недозрілих (зелених), дрібних і щуплих зерен.
А.5 Сажкові зерна і пошкоджені клопом-черепашкою зерна визначають відповідно до вимог ГОСТ 30483.
У сході:
- биті зерна;
Наважка масою 50г
- пророслі зерна;
- зерна, пошкоджені теплом;
- зерна злакових культур;
- зерна, поїдені шкідниками;
- зерна з забарвленим зародком;
- зерна, пошкоджені морозом;
- недозрілі(зелені) зерна
сито 2,0 мм х 20,0 мм
Прохід (дрібні та щуплі зерна)
ДОДАТОК Б (обов’язковий)
ВИЗНАЧАННЯ ФУЗАРІОЗНИХ ЗЕРЕН ПШЕНИЦІ.
Б.1 Засоби та допоміжні пристрої:
Ваги лабораторні 3-го класу точності з найбільшою межею зважування 1 кг - згідно з ГОСТ 24104.
Лупа зі збільшенням 4,5 - згідно з ГОСТ 25706.
Дошка лабораторна - згідно з чинним нормативним документом.
Скальпель або лезо бритви - згідно з чинним нормативним документом.
Совок - згідно з чинним нормативним документом.
Чашка для наважки - згідно з чинним нормативним документом.
Б.2 Відбирання проб
Від партії пшениці відбирають проби згідно з ГОСТ 13586.3. З відібраних точкових проб складають середню пробу масою не менше ніж 2 кг. Із середньої проби, звільненої від крупної сміттє-вої домішки, виділяють одну наважку масою (50,0 ±0,1) г.
Б.3 Визначання
Із наважки масою (50,0 ±0,1 ) г за хорошого освітлення виділяють зерна з ознаками фузаріозу (відповідно до додатка В). У разі виявлення сумнівних зерен, які можна віднести до знебарвлених III ступеня або рожевозабарвлених нефузаріозних, за допомогою лупи визначають наявність міцелію і спородохій у зародку і борозенці, а також роблять зріз зародка і встановлюють його колір. Зерна відносять до фузаріозних за наявності сукупних ознак, зазначених у додатку В. Фузаріозні зерна зважують із точністю до 0,01 г.
4 Опрацювання результатів
Вміст фузаріозних зерен виражають у відсотках, для чого сумарну масу виявлених фузаріозних зерен у наважці 50 г множать на 2. Якщо третій десятковий знак дорівнює цифрі « 5» або більше, то другий збільшують на одиницю.
Б.5 Контролювання результатів
Розбіжність між результатами контрольних визначань не має перевищувати таких допустимих величин:
Вміст фузаріозних зерен, % |
Допустимі розбіжності за контрольних визначань, % |
До 0,30 включ. |
0,15 |
Понад 0,30 до 0,60 включ. |
0,25 |
» 0,60 » 1,00 » |
0,35 |
» 1,00 » 3,00 » |
0,55 |
» 3,00 » 6,00 » |
0,85 |
» 6,00 » 10,00 » |
1,25 |
ДОДАТОК В (обов’язковий)
ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНІХ ОЗНАК УРАЖЕНОГО ФУЗАРІОЗОМ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ТА ЗНЕБАРВЛЕНОГО І РОЖЕВОЗАБАРВЛЕНОГО НЕФУЗАРІОЗНОГО ЗЕРНА
Ознака |
Фузаріозне зерно |
Знебарвлене зерно (III ступінь) |
Рожевозабарвлене нефузаріозне зерно |
Зовнішній вигляд зерна Структура зерна Форма і наповненість Наявність грибкової інфекції і життєздатність зародка |
Зерно білувате, крейдяне, із повною втратою блиску. На окремих зернах спостерігаються плями рожево-малинового або кремово-рожевого кольору Ендосперм рихлий, кришиться, із борошнистою консистенцією. За пізнього фузаріозу - від борошнистого до частково склоподібного Більшість зерен зморщені, щуплі. Мають загострені боки і добре вдавлену борозенку. У разі пізнього фузаріозу за формою борозенки та розміром зерна близькі до нормального, іноді здуті, із відлущеною оболонкою Зародок нежиттєздатний, на зрізі має чорний колір. На зародку і в борозенці є міцелій гриба |
Зерно кремово-біле з частковою або повною втратою блиску Ендосперм за структурою близький до нормально забарвленого зерна Не відрізняється від нормально забарвленого зерна. На спинці зерна оболонка може бути дещо зморщена Зародок життєздатний, на зрізі блідо-жовтого кольору. На зародку і в борозенці не має міцелію і спородохій гриба |
На фоні нормально забарвлених оболонок є і плями рожево-червоних відтінків на всій поверхні зерна, переважно біля зародка, що не вдається зіскребти. Зерно має нормальний блиск Ендосперм за скловидністю не відрізняється від ендосперму нормально забарвленого зерна Не відрізняється від нормально забарвленого зерна. Рожево-за-барвлена оболонка щільно прилягає до ендосперму Зародок життєздатний, на зрізі блідо-жовтого кольору. На зародку і в борозенці немає міцелію і спородохій гриба |
ДОДАТОК Г (довідковий)
ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ ПШЕНИЦІ ІЗ ЗАБАРВЛЕНИМ ЗАРОДКОМ
Ознаки потемніння оболонки пшениці в ділянці зародка:
1 - мінімальна площа й інтенсивність потем
ніння в ділянці зародку (вигляд зверху);
2 - мінімальна ступінь охоплювання опері-
зувальною стрічкою через боковину зерна (товщина й інтенсивність потемніння стрічки не має значення);
3 - мінімально необхідний ступінь потемнін
ня стрічки, що охоплює зернівку (площа покриття стрічки не має значення).
Зерно відносять до зерна із забарвленим зародком лише за одночасної наявності ознаки 1 з ознакою 2 або з ознакою 3, що є обов’язковими.
ДОДАТОКД (довідковий)
ПЕРЕЛІК ТОКСИЧНОГО ТА ШКІДЛИВОГО НАСІННЯ РОСЛИН
Ботанічна назва |
Загальноприйнята назва українською мовою |
Загальноприйнята назва англійською мовою |
Токсичне насіння |
||
Acroptilon repens (L.) DC. |
Гірчак повзучий |
Hardheads, Russian Knapweed |
Agrostemma githago L. |
Кукіль звичайний |
Corn-cockle |
Conium maculatum L. |
Болиголов плямистий |
Spotted hemlock |
Coronilla varia L. |
В’язіль різнокольоровий |
Coronilla, Crown vetch |
Crotalaria spp. |
Кроталярія |
Crotalaria |
Datura fastuosa L. |
Дурман індійський |
Downy thorn-apple, hoary thorn-apple |
Datura stramonium L. |
Дурман звичайний |
Stramony, Thorn apple |
Heliotropium lasiocarpum Fisher et |
Геліотроп опушеноплідний |
Heliotrope |
C. A. Meyer |
||
Lolium temulentum L. |
Пажитниця п’янка |
Darnel |
Ricinus communis L. |
Рицина звичайна |
Castor-oil plant |
Sophora alopecuroides L. |
Софора лисохвоста |
Stagger bush, Russian centaury |
Sophora pachycarpa Schrank ex |
Софора товстоплідна |
Siberian Pachycarpa |
C. A. Meyer |
||
Thermopsis montana |
Термопсис гірський |
Buffalo pen |
Thermopsis lanceolata R. Br. in Aiton |
Термопсис ланцетоподібний, мишатник |
False Lupin, Golden Banner |
Trichodesma incanum |
Триходесма сива |
|
Шкідливе насіння |
||
Allium sativum L. |
Часник |
Garlic |
Cephalaria syriaca (L.) Roemer et |
Ворсянка, цефалярія сірійська |
Teasel |
Shultes |
||
Melampyrum arvense L. |
Мар’янник польовий |
Cow-cockle |
Melilotus spp. |
Донник |
Melilot,Sweet clover |
Sorghum halepense (L.) Pers. |
Сорго алепське |
Johnson grass |
Trigonella foenum-graecum L. |
Пажитник сінний |
Fenugreek |