4
ДСТУ Б А.3.2-5:2009
Поверхнево-активні добавки повинні вводитися до бітумного котла механізованим способом.
Проводити роботи з розрідження бітуму необхідно у світлий час доби. Працюючі повинні
знаходитися з навітряного боку від котла.
При роботах із рідкими в'яжучими (зливанні, наливанні тощо), температура їх нагрівання
повинна відповідати ГОСТ 11955.
Розподіл, дозування та перемішування сипучих добавок повинні здійснюватися за допомо-
гою спеціальних машин із закритими бункерами, живильниками, робочими органами.
4.9 Процеси з приготування органічних в'яжучих матеріалів з введенням добавок повинні
організоватися так, щоб виключити можливість забруднення водойм, повітря та фунту виробни-
чими відходами.
Відходи виробництва, які можуть шкідливо вплинути на навколишнє середовище, повинні бути знешкоджені згідно з санітарними правилами.
При роботах з аміноактивними добавками ф^ссіоодовахмодаіокислений петролеум, жи-
ровий гудрон тощо) слід дотримуватись вимог безпеки згідно з ДСТУ 4044 та ГОСТ 11955.
При роботі з хлорним залізом слід дотримуватись вимог безпеки, які виключають попадан-
ня його на незахищені частини тіла та органи дихання працюючих.
При попаданні на шкіру хлорного заліза та активованого мінерального* порошку, пошкоджені ділянки шкіри промивають водою та нейтральним милом, потім змащують жирним кремом.
У випадку попадання бітуму на відкриті ділянки тіла, сліди бітуму необхідно видалити зі
шкіри тампоном, який змочити вазеліновою олією. При опіку бітум слід змити соляровою олією або
гасом, потім зробити примочку з 95 % етилового спирту.
Частки вапна, що потрапили на шкіру, слід видаляти мінеральною або рослинною олією з
наступними примочками 5 % розчином лимонної, виннокам'яної, оцтової або соляної кислоти.
При потраплянні вапна в очі необхідно негайно промити їх водою, а потім нейтралізувати 10-20 % розчином нейтрального виннокам'яного амонію.
4.14 При потраплянні на шкіру катіоноактивних речовин (аміни тощо) спочатку знімають їх роз-
чинником (гас), а потім змивають водою з нейтральним милом.
Катіонові ПАВ типу чотирьох заміщених амонієвих основ (катаміну А і К тощо) змивають струменем води та нейтральним (що не містить соди) милом.
5 ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ
Виробничі будівлі, споруди, майдани підприємств та їх розташування повинні відповідати
вимогам СНиП 2.09.02, СНиП ІІ-89.
Виробниче обладнання має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003 та бути обладнане огород-
жувальними пристроями та запобіжними приладами згідно з ГОСТ 12.2.062.
Усі пускові прилади повинні мати написи, які визначають їх призначення.
Приміщення, призначені для ведення робіт з вихідними матеріалами та приготування
розчинів і сумішей, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією згідно з
ДСТУ Б А.3.2-12 та СНиП 2.04.05.
Опалення виробничих приміщень повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.05.
5.5 Ширина проходів у виробничих приміщеннях ( у метрах) має бути не менше:
основного -1,5;
між обладнанням - 1,2;
між будівельними конструкціями будинків та обладнанням - 1,0.
Природне та штучне освітлення виробничих приміщень повинно відповідати вимогам
ДБН В.2.5-28.
На виробничій базі повинно бути передбачено аварійне відключення (рубильники), яке
забезпечує знеструмлення всього комплексу обладнання.
5
ДСТУ Б А.3.2-5:2009
Пошкодження аварійного характеру, які створюють небезпеку для працюючих, повинні
видалятися негайно. До їх усунення виробничі процеси повинні бути припинені, а обслуговуючий
персонал видалений у безпечне місце.
Виробничі бази повинні мати санітарно-побутові приміщення відповідно до вимог
СНиП 2.09.04.
5.10 Робочі місця повинні бути обладнанні аптечками з набором медикаментів та нейтралізую
чих речовин (сода, борна кислота, слабка оцтова кислота, лейкопластир, вата, бинт тощо).
6 ВИМОГИ ДО ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА НАПІВФАБРИКАТІВ
Органічні в'яжучі матеріали (нафтові бітуми та бітумні емульсії), розріджувачі (лігроїн, гас,
антрацитова олія тощо), хімічні добавки (група поверхнево-активних речовин) та активатори (вап-
но, цемент, сланцева зола), які поступають на склад, повинні супроводжуватись паспортом, що
посвідчує їх якість та відповідність нормативній документації, а також мати інструкцію щодо вико-
ристання матеріалу з обов'язковим наведенням вимог до охорони праці.
Температура бітуму, який потрапляє на змішування з розріджувачем, не повинна переви-
щувати 120 °С.
Температура матеріалу, який потрапляє у млин, у залежності від в'язкості активуючої
суміші, повинна бути (70-100) °С.
До змішування із бітумом в'язкий розріджувач, який містить воду, необхідно підігріти до тем-
ператури (90-100) °С та випарити воду.
7 ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ ТА РОБОЧИХ МІСЦЬ
Розміщення виробничого обладнання у виробничих приміщеннях та на робочих місцях
повинно забезпечувати зручність в експлуатації та безпеку виконання усіх видів робіт.
Розміщення обладнання повинна відповідати черговості операцій, поточності процесу та
чинним нормам та правилам.
Розміщення конвеєрів - здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.2.022.
У зоні розміщення пультів управління виробничим обладнанням та технологічними лініями
не допускається вміст шкідливих речовин у повітрі більше ГДК та рівень звуку більше 80 дБА.
Обладнання, яке оздоблено пневматичними приводами, повинно відповідати вимогам
ГОСТ 12.3.001.
Робочі місця повинні відповідати вимогам ГОСТ 22269, ГОСТ 12.2.032, ГОСТ 12.2.033,
ДСТУ ГОСТ 12.2.061.
Температура внутрішніх поверхонь робочої зони (стіни, підлога,стеля), технологічного
устаткування, огороджувальних конструкцій не повинна виходити більш ніж на 2 °С за межі отрима-
них величин температури повітря для даної категорії робіт, що вказані в таблиці 1 ДСН 3.3.6.042.
Температура нагрітих поверхонь обладнання (або його огорож) та трубопроводів у місцях можливого зіткнення з ними людини повинна бути не більше 45 °С.
7.8 Сигнальні пристрої повинні бути розташовані на видних місцях та захищені від механічних
пошкоджень.
8 ВИМОГИ ДО ЗБЕРІГАННЯ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ
8.1 В'яжучі матеріали та добавки слід зберігати під навісом або у накопичувальних бункерах.
Поверхнево-активні речовини повинні зберігатися у чистій тарі, що запобігає забрудненню та
обводненню.
8.2 Місця зберігання активованих мінеральних порошкоподібних добавок слід розташовувати з
підвітряного боку для пануючих вітрів по відношенню до найближчого житлового району та відок-
6
ДСТУ Б А.3.2-5:2009
ремлювати від кордонів житлових районів санітарно-захисними зонами (розривами), протяжністю не менше 100 м.
Сильні неорганічні кислоти та інші хімічні продукти, які викликають корозію заліза, повинні
зберігатися та транспортуватися у гумінованій, емальованій, пластмасовій або скляній тарі.
Операції на складах та майданах, які пов'язані з переміщенням вантажів, повинні бути
механізованими.
9 ВИМОГИ ДО ПРАЦІВНИКІВ
До робіт із приготування органічних в'яжучих з добавками допускаються працівники, які
відповідно до чинного законодавства уклали трудовий договір з підприємством, мають відповідну
професійну підготовку, пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці та медичний
огляд згідно з наказом МОЗ від 21.05.07 р. № 246.
Для виконання робіт підвищеної небезпеки працівники повинні мати наряд-допуск.
Навчання методам безпечного ведення робіт, інструктажі, перевірка знань працюючих
повинні здійснюватися відповідно до НПАОП 0.00-4.12.
Особи, зайняті на роботах зі шкідливими речовинами, повинні проходити медичні огляди та
освідчення згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівниками певних категорій.
Особи, які страждають захворюваннями шкіри, очей та алергічними захворюваннями, до ро-
боти з в'яжучими та добавками не допускаються.
10 ВИМОГИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ
Вибір засобів захисту працюючих повинен здійснюватися з урахуванням вимог безпеки
праці для даного процесу чи виду робіт, відповідно до ГОСТ 12.4.011, ГОСТ 12.4.125.
Працюючі з в'яжучими та добавками повинні бути забезпечені індивідуальними засобами
захисту: рукавицями згідно з ГОСТ 12.4.010, взуттям згідно з ГОСТ 12.4.137, фартухами згідно з
ГОСТ 12.4.029, костюмами згідно з ГОСТ 12.4.111, ГОСТ 12.4.112, респіраторами згідно з ДСТУ
ГОСТ 12.4.041, захисними окулярами згідно з ГОСТ 12.4.013.
Для захисту шкіри рук та обличчя рекомендуються дерматологічні засоби індивідуального
захисту згідно з ГОСТ 12.4.068.
11 КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ВИМОГ БЕЗПЕКИ
Контроль за виконанням вимог безпеки здійснюється адміністрацією підприємства та
спеціалістами служби охорони праці.
Визначення рівня ГДК згідно з ГОСТ 12.1.007 для шкідливих речовин 3-го та 4-го класу
провадять один раз на квартал, для 2-го класу - один раз на місяць.
Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони здійснюється відповідно до
вимог ГОСТ 12.1.005 за методиками МОЗ України.
Контроль електробезпеки обладнання здійснюється відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.29,
НПАОП 40.1-1.01, НПАОП 40.1-1.07, НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32, ГОСТ 12.1.013.
11.5 Пожежовибухобезпека контролюється згідно з ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010,
ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.1.044, НАПБ А.01.001.
Визначення шумових характеристик на робочому місці здійснюється за допомогою шумо-
мірів та акустичних дозиметрів відповідно до ГОСТ 12.1.028, ГОСТ 12.1.050, ДСН 3.3.6.037.
Рівень вібрації на робочих місцях перевіряють віброметром або за допомогою коректу-
вальних фільтрів згідно з ДСТУ ГОСТ 12.1.012, ГОСТ 12.4.012, ДСН 3.3.6.039.
Контроль та огляд засобів індивідуального захисту повинен здійснюватися у строки, у
відповідності до вимог, які встановлені НПАОП 0.00-4.01, НПАОП 45.2-3.01.
7
ДСТУ Б А.3.2-5:2009
КодУКНД: 13.100; 91.100.99
Ключові слова: вимоги безпеки, органічні в'яжучі матеріали з добавками, контроль за виконанням вимог безпеки.
К оректор - А.І. Луценко Комп'ютерна верстка - Ю.В. Вороніч
Формат 60х841/в. Папір офсетний. Гарнітура "Arial". Друк офсетний.
Державне підприємство "Укрархбудінформ".
вул. М. Кривоноса, 2А, корп. З, м. Київ-37, 03037, Україна.
Тел. 249-36-62
Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців ДК№ 690 від 27.11.2001 Р-
8
