Страница 14: ДСТУ Б В.2.5-32:2007. Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Труби безнапірні з поліпропілену, поліетилену, неплстифікованого полівінілхлориду та фасонні вироби до них для зовнішніх мереж каналізації будинків і споруд та кабельної каналізації. Техн (60663)

Q: Как скачать ДСТУ Б В.2.5-32:2007. Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Труби безнапірні з поліпропілену, поліетилену, неплстифікованого полівінілхлориду та фасонні вироби до них для зовнішніх мереж каналізації будинків і споруд та кабельної каналізації. Техн ?

Скачать ДСТУ Б В.2.5-32:2007. Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Труби безнапірні з поліпропілену, поліетилену, неплстифікованого полівінілхлориду та фасонні вироби до них для зовнішніх мереж каналізації будинків і споруд та кабельної каналізації. Техн можно нажав на кнопку Скачать бесплатно внизу страницы.

Будується графік «сила стискання – деформація внутрішнього діаметра зразка».

Таблиця 30

d_n (DN/IN), мм	Швидкість руху затискачів випробувальної машини, мм/хв
d_n не більше 200	(2 ± 0,4)
d_n більше 100 та не більше 200	(5 ± 1)
d_n більше 200 та не більше 400	(10 ± 2)
d_n більше 400 та не більше 1000	(20 ± 2)
d_n більше 1000	(50 ± 5)
Примітка. Випробування труб з d_n більше 400 мм припустимо проводити шляхом поступового збільшення навантаження з ціною поділу вантажу (5,0 ± 0,1) кг та періодичністю додавання вантажу (10 ± 0,1) кг/хв з використанням обладнання згідно з ГОСТ 20054 до досягнення 3% відносної деформації внутрішнього діаметра зразків.

Кільцева жорсткість розраховується як функція сили, необхідної для створення відхилення у поперечному перерізі зразка, яке відповідає 3% деформації внутрішнього діаметра.

При проведенні випробувань визначають навантаження, F_n, кH, що прикладається зверху по всій довжині кожного зразка труби в процесі та у момент досягнення радіальною деформацією внутрішнього діаметра труби Y, м, фіксованого значення (3 %), що визначається за формулою:

Y = 0,03Di, (10.5)

де: Di, м- середній внутрішній діаметр зразка, визначений згідно з 10.3.3

Визначення Y_n проводять з використанням рулетки згідно з ДСТУ 4179, лінійки металевої згідно з ГОСТ 427, або лабораторного обладнання згідно з ГОСТ 28840.

Припустиме використання імпортного вимірювального обладнання з цифровим індикатором (рисунок 34), що атестоване у встановленому порядку і має точність не менше (±0,1) мм.


Рисунок 34 – Приклад використання вимірювального обладнання з цифровим індикатором

Кільцеву жорсткість кожного зразка Si, кН/м², визначають за формулою:

(10.6)

де: F, кН – сила, що відповідає 3,0% деформації внутрішнього діаметра зразка;

L, м – фактична довжина зразка;

Y, м – деформація зразка, що визначається згідно з формулою 10.5.

За результат приймають середнє арифметичне значень кільцевої жорсткості, отриманих при обробці результатів для трьох зразків, за формулою:

(10.7)

Зразки вважають такими що витримали випробування, якщо витримується співвідношення:

S≥SN (10.8)

10.12.7 Труби та фасонні вироби для кабельної каналізації додатково перевіряються на стійкість до стискання з метою конкретизації галузі їх застосування.

Випробування труб та фасонних виробів повинні проводитися не раніше, ніж через 10 днів після виготовлення з використанням апаратурного обладнання згідно з ГОСТ 20054.

З проб продукції труб відібраних згідно з 9.3, відбирають не менше 3 зразків довжиною
(200 ± 5) мм. З проб продукції фасонних виробів відбирають не менше 3 зразків одного типорозміру виду муфти.

Перед випробуванням вимірюються зовнішній і внутрішній діаметри зразків.

Зразки труб стискаються між двома плоскими сталевими пластинами з мінімальними розмірами (110 х 220 х 15) мм, причому зразок розміщується по довжині пластини (220 мм). Зразки стискаються зі швидкістю (15 ± 0,5) мм/хв до досягнення 5% вертикального відхилення середньої величини попереднього внутрішнього діаметра зразка.

Коли відхилення середньої величини попереднього внутрішнього діаметра зразка досягає
5 %, фіксується значення сили опору зразка цій деформації.

За результат приймається середнє арифметичне значення сили опору всіх випробувальних зразків одного типорозміру.

Після проведення випробувань на жодному зі зразків не повинно бути тріщин, що допускають проникнення світла чи води з зовнішнього середовища всередину трубопровода.

10.13 Міцність зварного шва при розриві визначають згідно з ГОСТ 11262 між затискачами розривної машини при швидкості руху затискачів розривної машини (25 ± 1) мм/хв для труб та фасонних виробів із НПВХ, (50 ± 1) мм/хв для труб та фасонних виробів із ПП, (100 ± 1) мм/хв для труб та фасонних виробів із ПЕ на випробувальних зразках типу 1 і типу 2 згідно з ГОСТ 11262, що містять посередині поперечний зварний шов і вирізаються у поздовжньому напрямку з гладкої частини зразків труб типу В або фасонних виробів типу В, відібраних згідно з 9.3.

11 Транспортування та зберігання

Труби та фасонні вироби не належать до категорії небезпечних вантажів згідно з
ГОСТ 19433 і транспортуються будь-яким видом транспорту згідно з правилами перевезення вантажів, що діють на даному виді транспорту.
Труби та фасонні вироби зберігають згідно з ГОСТ 15150, розділ 10, в умовах 5 (ОЖ 4). Труби та фасонні вироби повинні бути захищені від дії прямих сонячних променів. Умови зберігання повинні виключати можливість механічного пошкодження або деформування труб та забруднення їх поверхні. Допускається зберігання труб та фасонних виробів в умовах 8 (ОЖ 3) протягом не більше трьох місяців від дати виготовлення.

Допускається зберігання труб та фасонних виробів поштучно без упаковки в горизонтальному положенні в один ряд, а також в приміщеннях, що опалюються, на відстані не менше одного метра від нагрівальних приладів.

12 Гарантії виробника

Виробник повинен гарантувати відповідність труб та фасонних виробів вимогам цього стандарту при дотриманні умов транспортування та зберігання.
Гарантійний термін зберігання – два роки з дати виготовлення.
Прогнозований термін служби труб та фасонних виробів згідно з цим стандартом – не менше 50 років.

Додаток А

(довідковий)

Основні розміри труб типу В за класифікацією відповідно до внутрішнього діаметра (серія DN/ID)

А.1 Основні розміри труб типу В за класифікацією відповідно до внутрішнього діаметра (рисунок А.1) наведено у таблиці А.1.


Рисунок А.1 – Повздовжній і поперечний перерізи труб типу В за класифікацією відповідно до внутрішнього діаметра

Таблиця А.1- Основні розміри труб типу В за класифікацією відповідно до внутрішнього діаметра DN/ID У міліметрах

Номінальний внутрішній діаметр, DN/ID	Мінімальний середній внутрішній діаметр, d_im_,_min	Мінімальна товщина стінок труб типу В		Довжина розтруба А згідно з рисунком 11, не менше
		Мінімальна товщина стінок труб типу В		НПВХ	ПП/ПЕ
		e_{4, min}	e_{5, min}	НПВХ	ПП/ПЕ
100	95	1,0	1,0	32	40
125	120	1,2	1,0	38	46
150	145	1,3	1,0	43	51
200	195	1,5	1,1	54	66
225	220	1,7	1,4	55	68
250	245	1,8	1,5	59	76
300	294	2,0	1,7	64	84
400	392	2,5	2,3	64	106
500	490	3,0	3,0	85	128
600	588	3,5	3,5	96	146
800	785	4,5	4,5	118	168
1000	985	5,0	5,0	140	190
1200	1185	5,0	5,0	162	212
Примітка 1. Мінімальний середній внутрішній діаметр d_im,min фасонних виробів не повинен бути меншим, ніж 98% визначеного мінімального середнього внутрішнього діаметра труби, для якої вони спроектовані, або повинен відповідати таблиці 6 за будь-якого більшого значення. Примітка 2. Інші номінальні розміри, більші DN/ID 100 та DN/OD 110 та менші DN/ID та DN/OD 1200 мм, ніж наведені у таблиці А.1, допускаються. У таких випадках номінальний розмір DN/ID труб та фасонного виробу необхідно обирати таким чином, щоби мінімальний середній внутрішній діаметр d_im,min відповідав вимогам максимальних граничних відхилень по зовнішньому діаметру згідно з цим стандартом та формулою А.1. DN/ID = d_im,min + X (A.1) де: X – відхил, що визначається з урахуванням значення мінімального внутрішнього діаметра з використанням співвідношень А.2, А.3 та А.4 Х = 5 мм для d_im_,_min ≤ 250 мм (А.2) Х = 0,02 х d_im_,_minдля 250 < d_im,_min≤ 600 мм (А.3) X = 15 мм для d_im_,_min > 600 мм (А.4) Для значень DN/ID, не вказаних у таблиці А.1, мінімальний внутрішній діаметр d_im_,_min лінійно інтерполюється між сусідніми значеннями, наведеними у таблиці А.1. Примітка 3. Розміри, не наведені у таблиці А.1, повинні відповідати наведеним у розділі 4 цього стандарту. Примітка 4. Середній зовнішній діаметр d_e та внутрішній діаметр розтруба Dі труб типу В серії DN/ID повинні відповідати конструкторській документації, що затверджена у встановленому порядку.

Додаток Б

(довідковий)

Вимоги до труб дренажних, що виготовляються шляхом додаткової обробки труб типу В

Б.1 Труби дренажні виготовляють з труб типу В з розмірами та характеристиками згідно з цим стандартом, шляхом додаткової механічної обробки з метою утворення наскрізних отворів для дренажу та відведення фільтраційної води з:

автомобільних та залізничних доріг;
елементів інженерних споруд, які мають контакт із землею;
інших інженерних споруд (аеропортів, тунелів, контропор мостів, пристроїв захисту схилів, спортивні майданчики тощо) та інфільтрації поверхневих вод.

Примітка. Труби дренажні згідно цього стандарту відповідають типу R₂ (кругла труба із гладкою внутрішньою поверхнею і гофрованою або ребристою зовнішньою поверхнею) за класифікацією згідно німецького стандарту
DIN 4262-1:2001-01.

Б.2 Розміщення отворів у трубах типу В залежить від типу дренажної труби, яку потрібно отримати в результаті додаткової обробки (перфорації) труб типу В.

В залежності від розміщення перфорації дренажні труби, згідно з рисунком Б.1,

поділяються на типи:

ТР – повнодренажна труба, в якій отвори входу води розміщені рівномірно по всій окружності;

LP – частково дренажна труба, в якій отвори входу води розміщені у верхній частині окружності і дно неперфороване;

МР – труба дренажна багатоцільового використання, в якій отвори входу води розміщені на гребені окружності, і який має водонепроникне з'єднання. Нижня частина труби багатоцільового використання може служити для транспортування зібраної води.


Рисунок Б.1 – Основні типи труб дренажних в залежності від розміщення перфорації.

Б.3 Отвори входу води повинні мати форму шліців. Вони не мають перешкоджати входу і виходу води (наприклад, через задирки) та відповідати конструкторській документації, що затверджена у встановленому порядку.

Б.4 Шліци повинні бути виконані під прямим кутом до осі труби. Ширина шліца повинна знаходитися в діапазоні не менше 0,8 мм і не більше 1,4 мм. В трубах з номінальним діаметром більше 355 мм допускаються шліци шириною не більше 3,5 мм – за умови, що це враховується при обчисленні стабільності фільтра. Довжина шліців визначається з розрахунку мінімальної площі входу води крізь шліци.

Труби дренажні, згідно з цим стандартом, повинні мати мінімальну площу входу води (50 ± 5) см²/м незалежно від їх номінального діаметра.

Щоб обчислити площу входу води, потрібно помножити середню величину мінімум 40 вимірювань в різних отворах входу води на кількість отворів для входу води в одному погонному метрі труби.

Б.5 В повнодренажних трубах отвори входу води повинні бути розподілені рівномірно по верхній частині окружності труби. Всі повнодренажні труби повинні мати мінімум чотири ряди прямокутних щілин по окружності труби.

В частково дренажних трубах отвори входу води повинні бути розподілені рівномірно по окружності труби, а саме симетрично під прямим кутом до осі труби в діапазоні приблизно
(220 ±10)°.

У трубах багатоцільового використання отвори входу води повинні бути розподілені рівномірно по окружності труби, а саме симетрично під прямим кутом до осі труби в діапазоні максимум 120°. Вони повинні знаходитися на гребені труби.

Б.6 Позицію, в якій повинні бути укладені частково дренажні труби і труби багатоцільового використання, має бути чітко видно за формою труби або позначенням гребеня.

Б.7 Кільцева жорсткість для труб дренажних визначається згідно з цим стандартом після нанесення перфорації і має бути не менше 4,0 кН/м².