Витік повітря крізь корпус блоків обробки повітря, секцій обладнання і венткамер, а також інших агрегатів не повинен перевищувати витоку, встановленого для класу А на рисунку А.3 (відповідає класу L3 для блоків обробки повітря за EN 1886).
positive pressure, exceeds a defined percentage of the total system flow rate under operating conditions. In order to avoid excessive energy losses and to have a controlled airflow in the system, this percentage should normally be less than 2 %, corresponding generally class В according to EN 12237 and EN 1507.
Guidance for estimating the leakage rates and its influence of air flows and energy consumption is presented in EN 15242 and EN 15241.
The agreed ventilation rates (e.g. rate of outdoor air per person) shall be fulfilled in the occupied zone.
With significant leakages in the duct system and the air handling unit the airflow through the fan is higher, and can be estimated using the calculation principles in EN 15242.
А.8.2 Selection of airtightness class
The minimum airtightness class is selected according to the following principles. However, a more strict class is applied in cases where the total area of the casing is exceptionally large in relation to the total airflow, where the pressure difference across the casing is exceptionally high, or when exceptional problems result from leakage because of the demands on air quality, risk of condensation or any other reason. EN 15242 gives methods to estimate the energy impact of air leakages and further advise on selection of aitightness classes for ductwork and air handling units.
The air leakage of enclosed air-handling units, and equipment rooms and chambers for fans and other assemblies should not exceed the leakage according to class A (corresponds class L3 for air handling units, EN 1886) in Figure A.3.
Клас В - загальна мінімальна вимога для повітроводів, а також для всіх витяжних повітроводів під надлишковим тиском всередині будівлі, за винятком приміщень для обладнання.
Клас С - рекомендований мінімальний клас у багатьох випадках, особливо якщо перепад тиску на корпусі повітроводу високий або якщо будь-який витік може становити загрозу якості повітря в приміщенні, управлінню умовами тиску або функціонуванню системи.
Клас D застосовують для спеціальних умов, а також у випадках, наведених вище для класу С, особливо в установках з підвищеними гігієнічними вимогами або за вимогами енергозбереження.
Згідно з EN 12237 максимально допустимий витік повітря f при випробувальних умовах відповідно до класу повітронепроникності складає:
клас A: f = 0,027 · р0,65;
клас В: f = 0,009 · р0,65;
клас C: f = 0,003 · р0,65;
клас D: f = 0,001 · р0,65,
де
f - витік повітря, л/(с·м2);
р - статичний тиск, Па.
Ці співвідношення показано на рисунку А.3. Максимальний випробувальний тиск зазвичай не перевищує 2000 Па.
Class В is the general minimum requirement for air ducts, and also the minimum for all exhaust air ducts subject to overpressure inside the building, excluding plant rooms.
Class С is the recommended minimum class in many cases, especially if the pressure difference across the duct casing is high, or if any leakage can result in a hazard to the indoor air quality, control of pressure conditions or functioning of the system.
Class D is applied in special situations, and also applicable for cases described above for Class C, especially in installations with high hygiene requirements or with special attention to energy performance.
According to EN 12237 the maximum air leakage f at test conditions is given by:
Class A: f = 0,027 · p0,65
Class B: f = 0,009 · p0,65
Class C: f = 0,003 · p0,65
Class D: f = 0,001 · p0,65
where
f = air leakage in l.s-1·m2
p = static pressure in Pa
These relations are shown in Figure A.3. The maximum test pressure is normally not more than 2000 Pa.
Національна примітка.
Помилкове визначення одиниці виміру витоку повітря f у l.s-1·m2 в тексті оригіналу стандарту замінено в національному стандарті на л/(с·м2), що відповідає витоку повітря у л/с на 1 м2 площі поверхні.
А.8.3 Перевірка повітронепроникності
На етапі проектування слід передбачити випробування на місці виконання робіт. Випробування повинні проводитися для кожної частини системи, в якій можливо перевірити повітронепроникність і за необхідності легко здійснити заміни. До проведення випробувань слід якомога повно виконати монтаж системи, тобто встановити всі компоненти системи повітроводів, а блоки обробки повітря та інше обладнання приєднати до повітроводів.
До будь-яких вимірювань необхідно провести візуальний огляд, переконатися, що система змонтована належним
А.8.3 Airtightness test
The field tests should be planned in the design stage. Tests should be made in each stage of construction at which the total airtightness can be checked and any required reparations are easy to do. The ductwork installation under test should be as complete as possible, i.e. all ductwork components installed, and air handling units and other equipment connected to the ductwork.
A visual inspection should be made before any measurements in order to ensure that the system is installed properly and
чином і без явних пошкоджень. Якщо окремі частини системи мають різні класи повітронепроникності, то ці частини слід перевіряти окремо під тиском, що відповідає зазначеному у проекті. У разі спільного випробування застосовують найвищий для частин системи проектний тиск, а результат випробувань оцінюють за сумою допустимого витоку для різних частин, які перевірялися спільно. Настанову щодо випробувань для проведення періодичних інспекційних перевірок надано в EN 15239.
Повітронепроникність будівлі повинна відповідати її призначенню та типу системи вентиляції. Будівлі зі збалансованими системами вентиляції (припливно-витяжними з механічним спонуканням) повинні бути якомога більш повітронепроникними зі значенням nL50 нижче 1,0 год-1 у разі високих будівель (вище 3 поверхів) і нижче 2,0 год-1 у разі низьких будівель. Щоб не було протягів, слід уникати значних витоків в одному місці будівлі. У випадках, коли необхідно обмежити розповсюдження забруднюючих речовин, внутрішні стіни і підлоги повинні також бути повітронепроникними.
Метод визначення nL50 обирають за ISO 9972 або EN 13829. Вищенаведені значення характеризують Повітронепроникність конструкції будівлі в цілому. Відповідно всі вікна, двері та інші отвори, а також припливні та витяжні вентиляційні пристрої повинні бути закриті під час таких вимірювань.
А.10.1 Загальні положення
Відносні тиски в будівлі, різних зонах будівлі і системі вентиляції слід визначати так, щоб запобігти розповсюдженню запахів і домішок у небезпечних кількостях або концентраціях.
Не допускаються суттєві зміни умов тиску внаслідок змін у погодних умовах.
without any evident damage. Where different parts of the system have different airtightness class requirements, these parts should be tested separately using the design pressure difference as test pressure. Where they are tested together, then the strictest class should be used in specifying the test pressure, but the test result should be compared to the sum of the permitted leakage for the different parts when tested together. Guidance for tests for regular inspection is given in EN 15239.
The airtightness of the building should be suitable for its use and the kind of ventilation system installed. Buildings with balanced ventilation systems (mechanical supply and extract air) should be as airtight as possible with a nL50 - value below 1,0 h-1 in case of high buildings (higher than 3 stories) and below 2,0 h-1 in case of low buildings. In addition large single leakage from the building structure should be prevented to avoid draught problems. In cases where the spread of pollutants is to be restricted, e.g. inner walls and floors should also be airtight.
The method to measure nL50-values is specified in ISO 9972 or EN 13829. The values given above describe the overall airtightness of the building structure. Accordingly all windows, doors and intentional openings as well as supply and extract air vents should be closed during such measurements.
A.10.1 General
The relative pressures of the building, different spaces and the ventilation system should be designed so that spreading of odours and impurities in harmful amounts or concentrations is prevented.
No significant changes to the pressure
Проектні рішення щодо повітронепроникності конструкції будівлі, підлог, перекриттів та стін, які впливають на умови тиску, повинні враховувати температуру і вітер. Перепади тиску, що створюють системи протидимного захисту, в цьому стандарті не розглядаються.
А.10.2 Будівля
У випадках, коли відсутні спеціальні вимоги або виділення забруднень, системи вентиляції слід проектувати відповідно до нейтральних умов тиску в будівлі. Перепад тиску між приміщенням і зовнішнім середовищем або між приміщеннями не повинен перевищувати 20 Па.
У районах, де можливо значне забруднення зовнішнього повітря (клас ODA 2 - 3) або у районах, де знижений тиск може викликати потенційний ризик збільшення концентрації, наприклад, радону, зниження тиску в приміщеннях повинно бути мінімальним. Інакше у будівлі передбачають невеликий надлишковий тиск (для холодного періоду року слід перевірити, щоб завдяки надлишковому внутрішньому тиску не було впливу вологи на пошкодження конструкцій будівлі).
У певних зонах (будівель з перебуванням людей) слід передбачати надлишковий тиск відносно зовнішнього тиску або тиску в суміжних зонах. Прикладами таких зон є "чисті кімнати", приміщення з чутливим електронним обладнанням для обробки даних.
У зонах із значними виділеннями забруднюючих речовин треба передбачати безперервний контроль заданих умов тиску. Тиск повітря на сходах, у коридорах та в інших проходах слід обирати таким, щоб не було перетікання повітря від одного приміщення або квартири в інші.
А.10.3 Приміщення
Відносні тиски у внутрішніх зонах приміщення повинні бути такими, щоб рух повітря здійснювався від більш чистих зон у менш чисті зони.
conditions are allowed due to changes in weather conditions. The airtightness of the building envelope, floors and partition walls, which affect the pressure conditions, should be studied and defined in the design stage, taking account of both temperature and wind conditions. Pressure differences caused by smoke control systems are not covered in this standard.
A.10.2 Building
In situations with no special requirements or emissions, ventilation systems should be designed for neutral pressure conditions in the building. The pressure difference from indoors to outdoors or between rooms should not exceed 20 Pa.
In areas where expected outdoor air pollution is high (Categories ODA 2 to 3) or in areas where underpressure can cause the potential risk of an increase in the concentration of e.g radon, the underpressure indoors should be designed to be a minimum. Alternatively, the building should be designed for slight overpressure (In severe climates it should be checked that internal overpressure does not cause moisture damage to the structures).
Certain spaces (also buildings for human occupancy) should be designed for overpressure in relation to outdoors or adjacent spaces. Clean rooms, rooms for sensitive electronic/data processing equipment are for examples of such spaces.
The pressure conditions should be continuously monitored in spaces where heavy emission of impurities occurs. The air pressures in stairways, corridors and other passages should be dimensioned so that they will not cause airflows from one room or apartment to another.
A.10.3 Indoors
The relative pressures of the interior room spaces should be specified in order that air flows from the cleaner spaces into those spaces where more impurities are released.
А.10.4 Система
Не допускається розповсюдження забруднюючих речовин у будівлі крізь повітроводи або систему вентиляції. Різні системи вентиляції не допускається застосовувати для однієї зони будівлі, якщо при певних робочих умовах це може привести до некерованих змін тиску в цій зоні.
Висотні будівлі слід поділяти на окремі зони вентиляції, які обмежуються заданою максимальною висотою. Відстань по вертикалі (D) між найнижчим і найвищим повітрозабірниками в одній і тій же зоні не повинна перевищувати наступного значення:
A.10.4 System
Impurities should not be allowed to spread in the building through air ducts or the ventilation system. Different ventilation systems should not be combined within the same zone of a building in such a way that the pressure conditions within this zone of the building become uncontrolled in certain operating conditions.
High-rise buildings should be divided into separate ventilation zones with a specified maximum height. The vertical distance (D) between the lowest and highest intake in the same zone should not exceed the following:
Коли температура повітря в приміщенні 21 °С, а розрахункова зовнішня температура мінус 14 °С, то вертикальна відстань між найнижчим і найвищим повітрозабірниками не повинна перевищувати 17 м.
В інших випадках систему можливо обладнати відсічними повітряними клапанами або подібними пристроями, які автоматично компенсують вплив тяги.
А.10.5 Умови тиску в блоках і системах
Падіння тиску для фільтрів та секцій фільтрів, повітряних клапанів, секцій клапанів і секцій змішування в блоках обробки повітря слід визначати відповідно до EN 13053. Для систем із змінним повітряним потоком задають додаткові вимоги:
до максимальної зміни перепаду тиску і співвідношення потоків випускного і припливного повітря;
EXAMPLE:
When the air temperature in the room is 21 °С and the design outdoor temperature -14 °С, then the vertical distance between lowest and highest intake should not exceed 17 m.
Alternatively, the system can be equipped with constant flow dampers or similar devices, which automatically compensate for the stack effect.
A.10.5 Pressure conditions in units and systems
Pressure drops for filters and filter sections, for dampers, damper sections and mixing sections in air handling units should be specified in accordance with EN 13053. For systems with variable airflow, additional requirements are specified for the following:
maximum variation for pressure difference andthe ratio of exhaust and supply airflows
до контролю тиску.
Слід визначити і оцінити вплив змін падіння тиску на повітряні потоки внаслідок забруднення, наприклад, накопичення пилу або зміну положення лопаток клапана в секції клапанів або секції змішування. Не допускаються суттєві зміни повітряного потоку (більше ± 10% від номінального проектного потоку припливного або випускного повітря) або зміни умов тиску в будівлі внаслідок зміни падіння тиску в блоках і системі.
A.10.6 Система повітроводів
Витяжні повітроводи всередині будівлі (за винятком повітроводу після вентилятора, що прокладається у приміщенні для вентиляційного обладнання) слід проектувати з негативним тиском.
Однак, повітроводи витяжного повітря класів ЕТА 1 і ЕТА 2 можливо передбачати з позитивним тиском за умов, що вони відповідають класу повітронепроникності С за EN 12237 і не прокладені у спільній шахті з припливними повітроводами, що працюють при меншому тиску.
Повітроводи витяжного повітря класів ЕТА З або ЕТА 4 з позитивним тиском не допускається прокладати у частинах будівлі, де передбачено перебування людей. Витяжні повітроводи систем механічної вентиляції повинні бути обладнані пристроями, які автоматично перекривають потік повітря у разі відключення вентиляції, щоб запобігти зворотній тязі та некерованій вентиляції, принаймні коли поперечний переріз витяжного каналу більше 0,06 м2.
Загалом систему повітроводів слід проектувати з міркувань мінімального енергоспоживання, забезпечуючи постійно стабільні умови тиску з найменшою кількістю регулювань за допомогою клапанів, що необхідні для заданого розподілення повітря у системі повітроводів.
pressure monitoring
The influence of variations of pressure drop on the airflows, due to pollution e.g. dust accumulation or different damper positions in the damper or mixing section, should be determined and estimated. No significant changes in the airflows (generally not more than ±10 % of the total supply or exhaust airflow) or to the pressure conditions in the building should be allowed due to changes in the pressure drops in the unit and system.
