---

4.6 Зусилля обтискання (попускання натягу арматури) передають на бетон після досягнення ним передавальної міцності, що вимагається.

Нормована передавальна міцність попередньо напружених балок залежно від класу бетону, виду і класу напруженої арматурної сталі повинна відповідати визначеній у робочих кресленнях цих балок.

4.7 Нормована відпускна міцність бетону балок із напруженою арматурою повинна дорівнювати нормованій передавальній міцності бетону, а для балок з ненапруженою арматурою – 50 % міцності бетону на стиск, що відповідає його класу.

При поставці балок у холодний період року нормована відпускна міцність бетону балок може бути підвищена до 90 % міцності бетону на стиск, що відповідає його класу, відповідно до вимог робочих креслень цих балок.

4.8 Для армування балок слід застосовувати арматурну сталь наступних видів і класів.

Як напружену арматуру:

- арматурний прокат періодичного профілю класів А600К, А800, А800СК згідно з ДСТУ 3760;

- стрижньову термомеханічно зміцнену арматуру періодичного профілю класів Ат600К, Ат800, Ат800СК згідно з ГОСТ 10884;

- стрижньову гарячекатану періодичного профілю класів А600 та А800 згідно з ГОСТ 5781;

- арматурні канати класу К-7 згідно з ГОСТ 13840;

- стрижньову класу А400В, яка виготовляється з арматурної сталі класу А400 згідно з ГОСТ 5781 зміцненням витягуванням із контролем значення напруження і граничного подовження.

Як ненапружену арматуру:

- арматурний прокат класу А400С згідно з ДСТУ 3760;

- стрижньову гарячекатану періодичного профілю класу А400 згідно з ГОСТ 5781;

- стрижньову термомеханічно зміцнену періодичного профілю класів Ат500С та Ат400С згідно з ГОСТ 10884;

- арматурний дріт звичайний періодичного профілю класу Вр1 згідно з ГОСТ 6727.

4.9 Значення напружень у напруженій арматурі, що контролюються після закінчення її натягання на упори, повинні відповідати наведеним у робочих кресленнях балок.

4.9.1 Значення фактичних відхилів напружень в арматурі, що напружується, не повинні перевищувати при натягуванні механічним способом +5 %, –10 % для стрижньової арматури і ±5 % для арматурних канатів.

4.9.2 При напруженні арматури електротермічним способом фактичнії відхили напружень в напруженій арматурі не повинні перевищувати:

- у балках, які перекривають прогін 6 м, ±80 МПа;

- те саме 7,5 м, ±75 МПа;

- » » » 9,0 м, ±70 МПа;

- » » » 12,0 м, ±60 МПа;

- » » » 18,0 м, ±50 МПа.

4.10 Форма і розміри арматурних і закладних виробів та їх положення в балках повинні відповідати визначеним робочими кресленнями цих балок.

4.11 Зварні арматурні і закладні вироби повинні задовольняти вимоги ГОСТ 10922.

4.12 Значення дійсних відхилень геометричних параметрів балок не повинні перевищувати граничних за таблицею 1.

Таблиця 1 – Граничні відхили геометричних параметрів балок

4.13 Вимоги до якості поверхонь і зовнішнього вигляду балок – згідно з ДСТУ Б В.2.6-2. При цьому якість бетонної поверхні балок повинна задовольняти вимоги, запроваджені:

- для лицьової – категорії КПЕ3;

- для нелицьової, що невидима під час експлуатації – категорії КПЕ3.

За погодженням виробника зі споживачем лицьові поверхні балки можуть бути категорії КПЕ1.

4.14 Кінці напруженої арматури не повинні виходити за торцеві поверхні балок більше ніж на 10 мм і повинні бути захищені шаром цементно-піщаного розчину або бітумного лаку.

4.15 У бетоні балок не допускаються тріщини, за винятком:

- усадочних та інших поверхневих технологічних, ширина яких не повинна перевищувати 0,1 мм у попередньо напружених балках і 0,2 мм у балках з ненапруженою арматурою;

- поперечних у верхньому поясі від зусилля попереднього напруження шириною розкриття не більше 0,2 мм і глибиною не більше 1/3 висоти перерізу.

5 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

5.1 Приймання балок – згідно з ДСТУ Б В.2.6-2 та цим стандартом. При цьому балки приймають:

- за результатами періодичних випробувань – за показниками міцності, жорсткості, тріщиностійкості та межі вогнестійкості балок, морозостійкості бетону, пористості (об'єму міжзернових пустот) ущільненої суміші легкого бетону, а також за водонепроникністю бетону балок, що призначені для експлуатації в умовах впливу агресивного газоподібного середовища;

- за результатами приймально-здавальних випробувань – за показниками міцності бетону (класу бетону за міцністю на стиск, передавальною і відпускною міцністю), середньої густини легкого бетону, відповідності арматурних і закладних виробів робочим кресленням, міцності зварних з'єднань, точності геометричних параметрів, товщини захисного шару бетону до арматури, ширини розкриття технологічних тріщин, категорії бетонних поверхонь.

5.2 Періодичні випробування балок навантаженням для контролю їх міцності, жорсткості і тріщиностійкості проводять перед початком масового виготовлення балок і у подальшому – при внесенні до них конструктивних змін або змін технології виготовлення у відповідності з вимогами
ДСТУ Б В.2.6-2.

5.3 Під час серійного виробництва балок випробування навантаженням проводять не рідше одного разу на рік. Випробування кроквяних балок завдовжки до 7800 мм включно під час їх серійного виробництва допускається не виконувати, якщо здійснюється неруйнівний контроль у відповідності з ДСТУ Б В.2.6-2.

5.4 Періодичні випробування балок для контролю їх межі вогнестійкості проводять перед початком масового виготовлення та у подальшому – при внесенні до них конструктивних змін, зміні технології виготовлення або виду і якості матеріалів.

5.5 Пористість (об'єм міжзернових порожнин) ущільненої суміші легкого бетону, а також водонепроникність бетону балок, що призначені для експлуатації в умовах впливу агресивного газоподібного середовища, слід визначати не рідше одного разу за місяць.

5.6 За показниками точності геометричних параметрів, товщини захисного шару бетону до арматури, категорії бетонної поверхні і ширини розкриття поверхневих технологічних тріщин балки приймають за результатами вибіркового контролю.

6 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ ТА ВИПРОБУВАНЬ

6.1 Випробування балок навантаженням для контролю їх міцності, жорсткості і тріщиностійкості повинні проводитись у відповідності з вимогами ДСТУ Б В.2.6-7(ГОСТ 8829) і робочих креслень на ці балки.

6.2 Випробування балок для контролю їх межі вогнестійкості повинні виконуватись згідно з ДСТУ Б В.1.1-13.

6.3 Міцність бетону балок визначається згідно з ГОСТ 10180 на серії зразків, що були виготовлені з бетонної суміші робочого складу і зберігались в умовах, запроваджених ГОСТ 18105.

При перевірці міцності бетону методами неруйнівного контролю фактичну передавальну і відпускну міцність бетону на стиск визначають ультразвуковим методом згідно з ГОСТ 17624 або приладами механічної дії згідно з ГОСТ 22690. Допускається застосування інших методів неруйнівного контролю, передбачених стандартами на методи контролю міцності бетону.

6.4 Морозостійкість бетону балок визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-47 (ГОСТ 10060.0), ДСТУ Б В.2.7-48 (ГОСТ 10060.1) або ДСТУ Б В.2.7-49 (ГОСТ 10060.2) на серії зразків, виготовлених із бетонної суміші робочого складу.

6.5 Водонепроникність бетону балок, призначених для експлуатації в умовах впливу агресивного газоподібного середовища, визначають згідно з ГОСТ 12730.0 та ГОСТ 12730.5.

6.6 Пористість ущільненої суміші легкого бетону визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-114 (ГОСТ 10181).

6.7 Середню густину легкого бетону балок визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-170 або радіоізотопним методом згідно з ГОСТ 17623.

6.8 Контроль зварних арматурних зварних і закладних виробів – згідно з ГОСТ 10922 і ГОСТ 23858.

6.9 Силу натягу арматури, що контролюється після завершення натягу, вимірюють згідно з ГОСТ 22362.

6.10 Розміри і відхилення від прямолінійності, ширину і глибину технологічних тріщин, розміри раковин, напливів і сколень бетону балок слід перевіряти згідно з ГОСТ 26433.0 і ГОСТ 26433.1.

6.11 Розміри і положення арматурних і закладних виробів, а також товщину захисного шару бетону до арматури слід визначати згідно з ГОСТ 17625 і ДСТУ Б В.2.6-4 (ГОСТ 22904).

7 МАРКУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ

7.1 Маркування балок – згідно з ДСТУ Б В.2.6-2.

Маркувальні написи і знаки слід наносити на бокову або торцеву грань балки.

7.2 Зберігати і транспортувати балки слід у відповідності з вимогами ДСТУ Б В.2.6-2, ГОСТ 12.3.009 робочих креслень балок і цього стандарту.

7.3 Балки повинні транспортуватись і зберігатись у робочому положенні установленими на інвентарні підкладки.

Підкладки повинні установлюватись у відповідності зі схемами, наведеними у робочих кресленнях балок. Відстань між рядами балок установлюють з урахуванням можливості зачеплення кожної балки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт.

Товщина підкладки повинна бути не менше 40 мм, ширина – не менше 150 мм, довжина – на 10 мм більше ширини опорного перерізу балки.

7.4 Підйом балок повинен здійснюватись із застосуванням спеціальних траверс із зачепленням за стропальні отвори балок або монтажні петлі.

8 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

8.1 Загальні вимоги безпеки при виробництві балок повинні відповідати ДБН А.3.2-2 або СНиП ІІІ-4.

8.2 Рівень шуму у робочій зоні не повинен перевищувати значень, які наведені у ГОСТ 12.1.003.

8.3 Санітарно-гігієнічні показники повітря робочої зони нормуються згідно з ГОСТ 12.1.005.

8.4 Виробничі приміщення та параметри виробничого середовища повинні відповідати вимогам державних санітарних норм і норм пожежної безпеки ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039, ДСН 3.3.6.042, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.4.021, ДБН В.1.1-7.

8.5 Персонал, що працює на виробництві балок, має бути забезпечений засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.011.

8.6 Визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони і контроль за їх вмістом повинно здійснюватись згідно з ГОСТ 12.1.005.

8.7 Бетон, з якого виготовляються балки, є негорючим, вибухобезпечним матеріалом, який не виділяє токсичних речовин під час виготовлення і використання. У повітряному середовищі, у стічних водах та у контакті з іншими матеріалами і речовинами токсичних сполук і твердих відходів не утворюється.

8.8 Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись згідно з ДСТУ Б В.2.6-2, ГОСТ 12.3.009.

9 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

9.1 Оцінювання відповідності балок вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд (далі – Технічний регламент) здійснюється сертифікацією призначеним в установленому порядку органом з оцінки відповідності (далі – орган оцінки) за показниками їх механічного опору та стійкості, пожежної безпеки та безпеки експлуатації, запровадженим розділами 3 і 4 цього стандарту.

9.2 Оцінювання відповідності балок залізобетонних здійснюється згідно з положеннями, запровадженими Технічним регламентом, ДСТУ Б А.1.2-1, ДСТУ-Н Б А.1.1-83 та цим розділом стандарту.

9.3 Сертифікація балок залізобетонних здійснюється згідно з наступними процедурами, запровадженими Технічним регламентом:

1) випробування виробником виробу певного типу;

2) здійснення виробником контролю за виробництвом на підприємстві;

3) випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;

4) подальше випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;

5) випробування органом оцінки виробу певного типу;

6) випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;

7) проведення органом оцінки перевірки та оцінки системи контролю за виробництвом;

8) перевірка органом оцінки системи якості виробництва;

9) проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи контролю за виробництвом;

10) проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи якості виробництва;

11) випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві, ринку або будівельному майданчику відповідно до програми аудиту.

Процедури оцінки відповідності 1-4 реалізуються виробником, а 5-11 – органом оцінки.

Сертифікація продукції може здійснюватись також із використанням модуля B (перевірка виробу певного типу) в комбінації з модулем D (забезпечення належної якості виробництва) або модулем F (перевірка продукції).