Навчання працюючих безпечним правилам праці проводиться згідно з ГОСТ 12.0.004 та типових галузевих матеріалів з охорони праці і техніки безпеки, затверждених за встановленим порядком.
5.18 Оцінка радіологічної активності виробів, а також радіологічний контроль повинні проводитись за ДБН В.1.4-0.01, ДБН В.1.4-0.02, ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01. Сумарна питома активність природних радіонуклідів не повинна перевищувати 370 Бк/кг.
6 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
6.1 Приймання виробів проводить відділ технічного контролю підприємства-виробника партіями у відповідності з вимогами цього стандарту і комплекту технічної документації на конкретний тип виробів.
6.2 Партією треба вважати вироби одного виду, виготовлені за однією технологією з одних і тих самих матеріалів.
ДСТУ Б В.2.6-15-99 С.18
6.3 Обсяг партії встановлюють за погодженням між виробником та споживачем в кількості не більше 400 шт. для вікон та 200 шт. для дверей.
6.4 Вхідний контроль матеріалів, що поставляються, комплектуючих виробів, наведених в 4.3.1, проводиться у відповідності з вимогами ГОСТ 24297, цього стандарту, нормативних документів на конкретні види матеріалів і виробів та за переліком матеріалів, які підлягають вхідному контролю, затвердженому за встановленим порядком і діючому на підприємстві-виробнику.
6.5 Вироби підлягають приймально-здавальним та періодичним випробуванням.
6.6 Приймально-здавальним випробуванням підлягає кожний виріб у відповідності з вимогами цього стандарту та технічної документації.
До приймально-здавальних випробувань вироби пред'являються в остаточио зібраному вигляді у відповідності з вимогами цього стандарту і конструкторської документації.
6.7 Приймально-здавальні випробування суцільним контролем проводяться у відповідності з вимогами 4.2.31; 4.4.1 -4.4.4; 4.5.1 -4.5.4; 4.6.1.
Приймально-здавальні випробування вибірковим контролем проводяться у відповідності з вимогами 4.2.1 - 4.2.6.
Вибірковий контроль проводиться відповідно до ГОСТ 18321 в кількості виробів не менше 3 шт.
При отриманні незадовільних результатів контролю проводять повторний контроль на подвоєній кількості зразків, відібраних від тієї самої партії. В разі незадовільних результатів повторного контролю партія виробів прийманню не підлягає.
Дозволяється поштучне приймання виробів.
6.8 Операційний контроль виробів проводиться у відповідності з вимогами 4.2.22; 4.2.24-4.2.30.
6.9 Періодичним випробуванням підлягають вироби, які витримали фиймально-здавальні випробування. Кількість зразків: за 4.2.7 – 4.2.16; 4.2.18; 4.2.19; 4.2.23 - 1 шт.
6.10 Періодичним випробуванням на відповідність вимогам 4.2.7 - 4.2.16; 4.2.18; 4.2.19; 4.2.23 повинні підлягати вироби не рідше одного разу за три роки або при зміні технології виготовлення і комплектуючих.
Випробування на відповідність 4.2.17 проводяться на трьох зразках не рідше одного разу за три місяці.
При отриманні незадовільних результатів випробувань проводять повторні випробування на подвоєній кількості зразків. В разі незадовільних результатів повторних випробувань випуск виробів припиняється до виявлення причин браку та відпрацювання технологічного процесу.
6.11 Результати періодичних випробувань оформлюються протоколом і затверджуються керівником підприємства-виробника.
6.12 Споживач має право проводити контрольну перевірку відповідності виробів вимогам цього ДС'ГУ, дотримуючись при цьому приведеного порядку відбору виробів та застосовуючи вказані методи контролю.
6.13 Кожна партія виробів повинна мати документ про якість (паспорт), який складається підприємством-виробником і повинен містити:
- найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження; - найменування та умовне позначення виробів;
- номер партії;
- дату виготовлення;
- кількість виробів в штуках;
- специфікацію приладів і комплектуючих;
- дані випробувань.
ДСТУ Б В.2.6-15-99 С.19
7 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
7.1 Геометричні розміри виробів і профілів із ПВХ, пожолобленість та відхилення площинності виробів, відхилення товщин зовнішніх стінок профілів, відхилення розмірів пазів для штапиків (4.2.1 - 4.2.6; 4.3.3; 4.3.4) вимірюються у відповідності з ГОСТ 26433.1. Для вимірів використовують граничні калібри за ГОСТ 15876, штангенциркуль за ГОСТ 166, вивірні лінійкі за ГОСТ 8026, набір щупів за ГОСТ 8925, кутомір з ноніусом за ГОСТ 5378, рулетку за ГОСТ 7502.
Вимірювання геометричних розмірів (4.3.3; 4.3.4) проводиться на п'яти зразках профілів довжиною 20 мм кожний.
Контроль відхилення площинності виробу відносно прилеглої площини перевіряється на двох зразках довжиною 1 м за ГОСТ 23166.
Контроль шорсткості поверхні проводиться візуально, порівнянням із зразками-еталонами шорсткості, затвердженими за встановленим порядком.
7.2 Випробування виробів при відчиненні-зачиненні (4.2.8) проводяться за методами, вказаними в ГОСТ 24033 та СТ СЕВ 3285.
7.3 Випробування виробів на опір статичним навантаженням, які діють в площині віконної стулки і дверного полотна (4.2.9), проводяться за методами вказаними в ГОСТ 24033 і СТ СЕВ 4178.
7.4 Випробування виробів на опір статичним навантаженням, які діють перпендикулярно площині стулки і полотна (4.2.10), проводяться за методом. вказаним в ГОСТ 24033 і СТ СЕВ 4179.
7.5 Випробування виробів на опір статичним навантаженням, які діють на замикаючі прилади і ручки (4.2.11), проводяться за ГОСТ 24033.
7.6 Випробування виробів на опір ударному навантаженню (4.2.12), яке діє в напрямку відчинення, проводяться за ГОСТ 26892.
7.7 Випробування виробів на опір ударному навантаженню (4.2.13), яке діє в напрямку зачинення дверей, проводяться за СТ СЕВ 4180.
7.8 Випробування виробів на опір пробиванню дверного полотна (4.2.14) проводяться за СТ СЕВ 3284.
7.9 Випробування виробів на опір вітровим навантаженням (4.2.15) проводяться у відповідності з "Методикою випробувань зовнішніх огороджувальних конструкцій будівель на дію вітрових навантажень", КиївЗНДІЕП.
7.10 Випробування на визначення зусиль відчинення-зачинення виробів (4.2.16) проводяться у відповідності з методикою КиївЗНДІЕП.
7.11 Для перевірки міцності зварного кутового або "Т"-подібного з'єднання виробів (4.2.17) необхідно відібрати три зразки кутових або "Т"-подібних зварних- з'єднань під кутом 9010. При цьому гіпотенуза кутового з'єднання по нейтральним осям профілів повинна бути 400±2 мм (додаток Л).
Перед випробуваннями зразки повинні бути витримані при температурі +23°С ±5°С протягом 2 годин.
Випробування проводяться на установці, схема якої наведена в додатку М. Зразок установлюється на спеціальні візки таким чином, щоб нейтральна вісь профілю співпадала з віссю візка, що забезпечує прикладення сили Вільно та рухомо. Візки не повинні мати обмежень свободи пересування.
Для асиметричних профілів, з метою рівномірної передачі зусилля на зварне з'єднання, повинні застосовуватися накладки.
Ціна поділки шкали вимірювального приладу новинна бути не більше 100 Н, а швидкість навантаження - 50±5 мм/хв.
ДСТУ Б В.2.6-15-99 С.20
Зразок з'єднання навантажується до зруйнування, при цьому руйнівна сила Fp не повинна бути меншою за мінімальну силу Fmin , яка визначається за формулою
,
де Fmin - мінімальна руйнівна сила;
W - момент опору профілю в напрямку навантаження;
min - мінімальне руйнівне напруження;
а - відстань між осями повороту (а = 400±2 мм);
e - відстань від нейтральної осі до крайніх волокон, мм.
Для "Т'-подібних з'єднань вибирають мінімальний момент опору із профілів, що з'єднуються.
7.12 Опір теплопередачі виробів (4.2.18) визначають за ГОСТ 26602.
7.13 Опір повітропроникності виробів (4.2.19) визначають за ГОСТ 25891.
7.14 Випробування на звукоізоляцію виробів (4.2.20) проводиться у відповідності з ГОСТ 27296.
7.15 Визначення коефіцієнта світлопропускання виробів (4.2.21) проводиться у відповідності з ГОСТ 26302.
7.16 Перевірка виробів на водопроникність (4.2.23) проводиться у відповідності з "Методикою визначення водозахисних якостей зовнішніх огороджувальних конструкцій", КиївЗНДІЕП, (наказ Держкоммістобудування України №8/12-16 від 12.02.97 р).
7.17 Наявність гнучких ущільнювальних прокладок (4.2.22), прорізів для відведення води і сконденсованої вологи (4.2.24), наявність елементів жорсткості, вкладишів, обмежувальних та фіксуючих підкладок під скло і склопакети ущільнювальних прокладок і відповідність їх установки вимогам нормативної документації (4.2.26-4.2.30) перевіряється візуально.
7.18 Колір, якість поверхонь профілів із ПВХ та їхню шорсткість (4.2.5; 4.2.31) перевіряють візуально, шляхом порівняння із зразками-еталонами, затвердженими за встановленим порядком.
7.19 Визначення температури розм'якшення профілів із ПВХ за Віка (4.3.5) проводиться на трьох зразках за ГОСТ 15088, спосіб В.
7.20 Випробування на ударну в'язкість профілів із ПВХ (4.3.6) проводяться у відповідності з ГОСТ 4647 з таким доповненням: товщина зразка та сама, як товщина профілю в місці вирізування зразка. За результат випробувань приймають середнє арифметичне значення трьох зразків, при цьому кожне індивідуальне значення повинно складати не менше 20 кДж/м2.
7.21 Модуль пружності при розтягуванні (4.3.7) визначають за ГОСТ 9550 на п'яти зразках.
7.22 Зміна лінійних розмірів та зовнішнього вигляду профілів із ПВХ після теплових впливів (4.3.8) визначається за ГОСТ 19111 з таким доповненням термічна обробка зразків із ПВХ проводиться протягом однієї години при температурі 100°±2°С.
За результат випробування приймають середнє арифметичне значення.
ДСТУ Б В.2.6-15-99 С.21
7.23 Випробування на ударну міцність на холоді (4.3.9) проводяться таким чином. Необхідно відібрати 10 однакових зразків основних профілів ПВХ завдовжки 300±5 мм. При цьому перед випробуваннями зразки витримуються в камері протягом однієї години при темпертурі -15°С. Відхилення від заданої температури повинне складати не більше -2°С.
Випробування проводяться на установці, схема якої наведена в додатку Н. Направляючі установки повинні мати заокруглену поверхню, яка дозволяє вільне, з мінімальною силою тертя, переміщення копра (ударного бойка); опора повинна мати масу не менше 50 кг, маса копра повинна бути 1 кг ±5 г. Копер повинен мати напівсферичну ударну поверхню Rcф = 25±0,5мм. Шорсткість поверхні бойка - не більше Rа = 0,32.
Зразок установлюють на упори таким чином, щоб бойок під час удар потрапляв в центр однієї з камер профілю.
Копер установлюють на висоті 1500±10 мм від поверхні зразка, що випробовується, а потім здійснюють удар.
Після випробувань зразки оцінюють візуально. Пошкодження (тріщини відшарування та інші дефекти) можуть отримати не більше 10 % зразків, що випробовуються.
7.24 Визначення міцності профілів із ПВХ при розтягуванні (4.3.10) проводиться у відповідності з ГОСТ 11262.
7.25 Визначення міцності зварних з'єднань при розтягуванні (4.3.11) проводиться у відповідності з ГОСТ 11262.
7.26 Контроль якості елементів жорсткості (4.3.12-4.3.16) проводиться у відповідності з методикою ДСТУ Б В.2.6-3.
7.27 Товщина захисного покритгя елементів жорсткості та кріпильних деталей виробів до конструкцій будівель (4.3.17) визначається за ГОСТ 9.303.
7.28 Контроль якості підкладок під склопакети (4.3.18) проводиться у відповідності з ГОСТ 16338.
7.29 Контроль якості ущільнювальних прокладок (4.3.19) проводиться у відповідності з ТУ У 24936090.001-98.
7.30 Контроль якості приладів для виробів (4.3.20) проводиться у відповідності з ДСТУ Б В.2.6-13.
7.31 Контроль якості склопакетів (4.3.21) проводиться у відповідності з ГОСТ 24866.
7.32 Контроль якості скла (4.3.21) проводиться у відповідності з ГОСТ 111.
7.33 Перевірку комплектності, маркування, пакування (4.4, 4.5, 4.6) проводять візуально, звіряючи з вимогами цього стандарту та технічної документації, затвердженої за встановленим порядком.
8 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
8.1 Вироби транспортують будь-яким видом транспорту за умови дотримання правил та вимог, чинних на данному виді транспорту.
При транспортуванні та зберіганні виробів повинні бути прийняті заходи для захисту їх від механічних пошкоджень, дії атмосферних опадів та теплової дії (прилади опалювання, пряме сонячне проміння).
ДСТУ Б В.2 6-15-99 С.22
8.2 Транспортування та зберігання виробів повинно здійснюватися у відповідності з вимогами ГОСТ 15150 та вимогами цього стандарту. Умови Транспортування повинні враховувати:
а) вплив кліматичних чинників (Ж1) за ГОСТ 15150;
6) вплив механічних чинників за ГОСТ 23170.
8.3 Вироби повинні зберігатися в упаковці, у вертикальному положенні, установлені в один ряд за висотою на дерев'яних підкладках, піддонах або в спеціальних контейнерах.
Умови зберігання виробів (Ж1) за ГОСТ 15150.
9 ВКАЗІВКИ ЩОДО МОНТАЖУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ
9.1 Під час монтажу та експлуатації виробів потрібно виконувати вимод "Вказівок з монтажу і експлуатації' виробів", затверджених за встановленим порядком.
9.2 Монтаж виробів не повинен проводитись при температурі зовнішнього повітря нижче мінус 15°С.
10 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
10.1 Підприємство-виробник гарантує відповідність виробів вимогам цього ДСТУ при дотриманні споживачем умов транспортування, зберігання монтажу та експлуатації.
10.2 Гарантійний термін експлуатації виробів встановлюється не менше трьох років з дня введення в експлуатацію.
ДСТУ Б В.2.6-15-99 С.23
ДОДАТОК А
(довідковий)
Терміни та визначення
У цьому стандарті подані такі терміни та визначення.
1. Профіль з жорсткого полівінілхлориду - погонажний профільний виріб різноманітного поперечного перерізу, виготовлений методом екструзії, сировинна маса якого вміщує менше 15 % пластифікатора, який застосовується для виготовлення вікон, балконних дверей та дверей.
2. Нестаидартизовані вироби - вироби не вказані в класифікації цього стандарту.
3. Камера профілю - замкнута внутрішня порожнина профілю, розташована по його ширині (за напрямом теплового потоку).
