где Р – нагрузка на образец, Н;
fпр – прогиб образца в середине пролета, см.
За результат определения принимают округленное до целого среднеарифметическое значение испытаний трех образцов.
ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.26
18 ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ЗСУВОСТІЙКОСТІ
Суть методу полягає у визначенні максимальних навантажень і відповідних граничних деформацій стандартних циліндричних зразків при двох напружено-деформованих станах (рисунок 9): при одноосьовому стисканні (1) і при стисканні спеціальним обтискним пристроєм за схемою Маршалла (2).
18 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ХАРАКТЕРИСТИК СДВИГОУСТОЙЧИВОСТИ
Сущность метода заключается в определении максимальных нагрузок и соответствующих предельных деформаций стандартных цилиндрических образцов при двух напряженно-деформированных состояниях (рисунок 9): при одноосном сжатии (1) и при сжатии специальным обжимным устройством по схеме Маршалла (2).
Рисунок 9 - Схема випробування зразків на зсувостійкість
Рисунок 9 - Схема испытания образцов на сдвигоустойчивость
Метод призначений для апробації і накопичення статичних даних з нормування показників зсувостійкості матеріалів залежно від категорії дороги і дорожньо-кліматичної зони.
18.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання
Прес механічний, що забезпечує швидкість деформування зразків (50±1) мм/хв і діапазон навантажень до 20 (50) кН.
Індикатор переміщень, що забезпечує вимірювання граничної деформації зразків при стисканні з точністю не менше 0,01 мм.
Секундомір.
Пристрій обтискний у вигляді двох однакових частин товстостінної циліндричної обойми з внутрішнім радіусом, що дорівнює половині діаметра зразка (рисунок 10).
Термометр хімічний ртутний скляний з ціною поділки шкали 1°С за ГОСТ 400.
Посудина для термостатування зразків місткістю 7-8 л.
Термостатувальний пристрій, який підтримує температуру води (50±2)°С.
18.2 Порядок підготовки до проведення випробування
Для випробування асфальтобетону на зсувостійкість готують за 6.1 парне число зразків за кількостю не менше 6 шт.
Метод предназначен для апробации и накопления статистических данных по нормированию показателей сдвигоустойчивости материалов в зависимости от категории дороги и дорожно-климатической зоны.
18.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование
Пресс механический, обеспечивающий скорость деформирования образцов (50±1) мм/мин и диапазон нагрузок до 20 (50) кН.
Индикатор перемещений, обеспечивающий измерение предельной деформации образцов при сжатии с точностью не менее 0,01 мм.
Секундомер.
Устройство обжимное в виде двух одинаковых частей толстостенной цилиндрической обоймы с внутренним радиусом, равным половине диаметра образца (рисунок 10).
Термометр химический ртутный стеклянный с ценой деления шкалы 1°С по ГОСТ 400.
Сосуд для термостатирования образцов вместимостью 7-8 л.
Термостатирующее устройство, поддерживающее температуру воды (50±2)°С.
18.2 Порядок подготовки к проведению испытания
Для испытания асфальтобетона на сдвигоустойчивость готовят по 6.1 четное число образцов в количестве не менее 6 шт.
ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.27
Перед випробуванням зразки витримують протягом 1 год при заданій температурі (50±2)°С у воді. Половина зразків призначена для випробування за першою схемою навантаження, друга половина - за другою (рисунок 9).
18.3 Порядок проведення випробування
Максимальні руйнівні навантаження і відповідні границі деформації зразків визначають за двома схемами навантаження: при одноосьовому стисканні і при стисканні за схемою Маршалла. Швидкість деформування зразків для обох систем навантаження слід приймати однаковою (50,0±1,0) мм/хв.
Зразок, видалений з термостатувального пристрою, встановлюють у центрі нижньої пластини преса за першою схемою навантаження або у нижню частину обтискного пристрою за другою схемою навантаження (рисунки 9, 10).
Перед испытанием образцы выдерживают в течение 1 ч при заданной температуре (50±2)°С в воде. Половина образцов предназначается для испытания по первой схеме нагружения, другая половина - по второй (рисунок 9).
18.3 Порядок проведения испытания
Максимальные разрушающие нагрузки и соответствующие предельные деформации образцов определяют при двух схемах нагружения: при одноосном сжатии и при сжатии по схеме Маршалла. Скорость деформирования образцов для обеих схем нагружения следует принимать одинаковой (50,0±1,0) мм/мин.
Образец, извлеченный из термостатирую-щего устройства, устанавливают в центре нижней плиты пресса при первой схеме нагружения или в нижнюю часть обжимного устройства при второй схеме нагружения (рисунки 9, 10).
1 - шарнір; 2 - циліндричні обойми; 3 - зразок;
4 - нижня плита преса
Рисунок 10 - Обтискний пристрій
Верхня плита преса повинна знаходитись на відстані 5 - 10 мм від верху зразка або від верхньої частини обтискного пристрою. Після цього вмикають електродвигун преса і починають навантажувати зразок.
У процесі випробування зразка фіксують максимальний показ силовимірювача, який приймають за руйнівне навантаження. Одночасно за допомогою індикатора переміщень заміряють граничну деформацію, що відповідає руйнівному навантаженню, і час навантаження зразка за секундоміром. Допускається визначати граничну деформацію за добутком постійної швидкості деформування на час навантаження зразка.
1 - шарнир; 2 - цилиндрические обоймы; 3 - образец; 4 - нижняя плита пресса
Рисунок 10 - Обжимное устройство
Верхняя плита пресса должна находиться на расстоянии 5 - 10 мм от верха образца или от верхней части обжимного устройства. После этого включают электродвигатель пресса и начинают нагружать образец.
В процессе испытания образца фиксируют максимальное показание силоизмерителя, которое принимают за разрушающую нагрузку. Одновременно с помощью индикатора перемещений замеряют предельную деформацию, соответствующую разрушающей нагрузке, и время нагружения образца по секундомеру. Допускается определять предельную деформацию по произведению постоянной скорости деформирования на время нагружения образца.
ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.28
18.4 Обробка результатів випробування
Для кожного зразка, випробуваного на одноосьове стискання і на стискання за схемою Маршалла, обчислюють роботу А, Дж, витрачену на руйнування, за формулою
18.4 Обработка результатов испытания
Для каждого образца, испытанного на одноосное сжатие и на сжатие по схеме Маршалла, вычисляют работу А, Дж, затраченную на разрушение, по формуле
, (21)
де Р - руйнівне навантаження, кН;
l - гранична деформація, мм.
Середню роботу деформування зразків при одноосьовому стисканні і при стисканні за схемою Маршалла обчислюють з точністю до другого десяткового знака як середньоарифметичне значення результатів випробувань не менше трьох зразків.
Коефіцієнт внутрішнього тертя асфальтобетону обчислюють за формулою
где Р - разрушающая нагрузка, кН;
l - предельная деформация, мм.
Среднюю работу деформирования образцов при одноосном сжатии и при сжатии по схеме Маршалла вычисляют с точностью до второго десятичного знака как среднеарифметическое значение результатов испытаний не менее трех образцов.
Коэффициент внутреннего трения асфальтобетона вычисляют по формуле
, (22)
де Аm, Ac- середня робота деформування зразків асфальтобетону при випробуванні відповідно за схемою Маршалла і при одноосьовому стисканні, Дж.
Лабораторний показник зчеплення при зсуві Сл , МПа, обчислюють за формулою
где Am, Ac- средняя работа деформирования образцов асфальтобетона при испытании соответственно по схеме Маршалла и при одноосном сжатии, Дж.
Лабораторный показатель сцепления при сдвиге Сл , МПа, вычисляют по формуле
, (23)
де Rс- границя міцності при одноосьовому стисканні, визначена за 15.4, МПа.
19 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОСТІЙКОСТІ
Суть методу полягає в оцінюванні ступеня падіння міцності при стисканні зразків після дії на них води в умовах вакууму за розділом 13. Міцність при стисканні зразків визначають за розділом 15.
19.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання
Засоби контролю і допоміжне обладнання -за 13.1 і 15.1.
19.2 Порядок підготовки до проведення випробування
Зразки насичують у вакуумній установці за 13.2.2.
19.3 Обробка результатів випробувань
Водостійкість Кв обчислюють з точністю до другого десяткового знака за формулою
, (24)
где Rс- предел прочности при одноосном сжатии, определенный по 15.4, МПа.
19 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВОДОСТОЙКОСТИ
Сущность метода заключается в оценке степени падения прочности при сжатии образцов после воздействия на них воды в условиях вакуума по разделу 13. Прочность при сжатии образцов определяют по разделу 15.
19.1 Средства контроля и вспомогатель-ное оборудование
Средства контроля и вспомогательное оборудование - по 13.1 и 15.1.
19.2 Порядок подготовки к проведению испытания
Образцы насыщают в вакуумной установке по 13.2.2.
19.3 Обработка результатов испытания
Водостойкость Кв вычисляют с точностью до второго десятичного знака по формуле
(24)
ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.29
де - границя міцності при стисканні при температурі (20±2)°С водонасичених у вакуумі зразків, МПа;
- границя міцності при стисканні при температурі (20±2)°С зразків до водонасичен-ня, МПа.
20 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОСТІЙКОСТІ ПРИ ТРИВАЛОМУ ВОДОНАСИЧЕННІ
Суть методу полягає у визначенні відношення міцності при стисканні зразків після впливу на них води протягом 15 діб до початкової міцності паралельних зразків.
20.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання
Засоби контролю і допоміжне обладнання -за 13.1 і 15.1.
20.2 Порядок підготовки до проведення випробування
Зразки насичують у вакуумній установці за 13.2.2.
20.3 Порядок проведення випробування
Зразки, насичені у вакуумній установці, переносять в іншу посудину з водою, в якій витримують протягом 15 діб, температуру води підтримують у межах (20±5)°С. Після закінчення 15 діб зразки видаляють з води, обтирають м'якою тканиною і визначають границю міцності при стисканні за розділом 15.
20.4 Обробка результатів випробування
За результатами випробувань з точністю до другого десяткового знака обчислюють водостійкість Квд після тривалого водонаси-чення за формулою
, (25)
де - границя міцності при стисканні при температурі (20±2)°С зразків після насичення водою протягом 15 діб, МПа;
- границя міцності при стисканні при температурі (20±2)°С зразків до насичення водою, МПа.
где - предел прочности при сжатии при температуре (20±2)°С водонасыщенных в вакууме образцов, МПа;
предел прочности при сжатии при температуре (20±2)°С образцов до водонасы-щения, МПа.
20 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВОДОСТОЙКОСТИ ПРИ ДЛИТЕЛЬНОМ ВОДОНАСЫЩЕНИИ
Сущность метода заключается в определении отношения прочности при сжатии образцов после воздействия на них воды в течение 15 сут к первоначальной прочности параллельных образцов.
20.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование
Средства контроля и вспомогательное оборудование - по 13.1 и 15.1.
20.2 Порядок подготовки к проведению испытания
Образцы насыщают в вакуумной установке по 13.2.2.
20.3 Порядок проведения испытания
Образцы, насыщенные в вакуумной установке, переносят в другой сосуд с водой, в котором выдерживают в течение 15 сут, температуру воды поддерживают в пределах (20±5)°С. По истечении 15 сут образцы извлекают из воды, обтирают мягкой тканью и определяют предел прочности при сжатии по. разделу 15.
20.4 Обработка результатов испытания
По результатам испытаний с точностью до второго десятичного знака вычисляют водостойкость Kвд после длительного водонасы-щения по формуле
, (25)
где - предел прочности при сжатии при температуре (20±2)°С образцов после насыщения водой в течение 15 сут, МПа;
- предел прочности при сжатии при температуре (20±2)°С образцов до насыщения водой, МПа.
ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.30
21 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОСТІЙКОСТІ ПРИСКОРЕНИМ МЕТОДОМ
Суть методу полягає в оцінюванні ступеня падіння міцності при стисканні зразків після впливу на них води в умовах вакууму і температури 50°С.
Метод призначений для апробації і накопичення статистичних даних з нормування показників водостійкості матеріалів, що визначаються прискорено.
21.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання
Засоби контролю і допоміжне обладнання -за 13.1 і 15.1.
21.2 Порядок підготовки і проведення випробування
Зразки занурюють у посудину з водою з температурою (50±2)°С і термостатують протягом 1 год. Потім посудину із зразками розмішують у вакуумно-сушильній шафі з температурою (50±2)°С і вакуумують протягом 1 год при тиску не більше 2000 Па (15 мм рт.ст.). Потім тиск у шафі доводять до атмосферного і зразки витримують у тій самій посудині при температурі (50±2)°С ще 1 год. Після цього температуру води знижують до (20±2)°С і витримують зразки при цій температурі протягом 1 год. Водонасичені зразки видаляють з води, обтирають м'якою тканиною і визначають границю міцності при стисканні за розділом 15.
