---

23.1.4 Обработка результатов испытания Массовую долю вяжущего в смеси q_в, %, вычисляют с точностью до первого десятичного знака по формулам:

- при дозировке вяжущего, включенного в 100 % состава смеси

,

при дозуванні в'яжучого понад 100 %

(28)

• при дозуванні в’яжучого понад 100 % мінеральної частини суміші

де G - маса патрона з ватою після висушуван-ня, г;

G₁- маса патрона з ватою і сумішшю до екстрагування, г;

G₂- маса патрона з ватою і мінеральним залишком після екстрагування і висушування, г

Масову частку в’яжучого визначають за результатами двох паралельних випробувань. Розходження між результатами паралельних визначень не повинно бути більше 0,2% (за абсолютною величиною).

Примітка. Для екстрагування в’яжучого можуть бути використані екстрактори різних типів відповідно до інструкцій з їх експлуатації.

23.2 Визначення зернового складу міне-ральної частини суміші після екстрагування

23.2.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання

Набір сит з отворами потрібного розміру за ГОСТ 6613.

- при дозировке дозировке вяжущего сверх 100 % минеральной части смеси

(29)

где G - масса высушенного патрона с ватой, г;

G₁- масса патрона с ватой и смесью до экстрагирования, г;

G₂- масса патрона с ватой и минеральным остатком после экстрагирования и высушивания, г;

Массовую долю вяжущего определяют по результатам двух параллельных испытаний. Расхождение между результатами параллельных определений не должно быть более 0,2% (по абсолютной величине).

Примечание. Для экстрагирования вяжущего могут быть использованы экстракторы различных типов в соответствии с инструкциями по их эксплуатации.

23.2 Определение зернового состава минеральной части смеси после экстрагирования

23.2.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование

Набор сит с отверстиями требуемого размера по ГОСТ 6613

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.35

Ваги лабораторні за ГОСТ 24104 4-го класу точності.

Шафа сушильна.

Чашка-фарфорова діаметром 15-25 см за ГОСТ 9147.

Товкачик з гумовим наконечником.

Посудина місткістю 6-10 л.

23.2.2 Проведення випробування і обробка результатів випробування

Пробу мінеральної частини суміші, що залишилась після екстрагування за 23.1.3, зважують, потім кладуть у фарфорову чашку, заливають невеликою кількістю води і розтирають протягом 2-3 хв товкачиком з гумовим наконечником.

Воду з завислими в ній частками зливають крізь сито з сіткою № 0071, яке установлене над посудиною. Частки, які залишились в чашці, знову заливають чистою водою, розтирають і воду знову зливають.

Послідовне розтирання часток і зливання каламутної води продовжують до тих пір, поки вода не буде прозорою. Після закінчення промивання частки мінерального матеріалу більше 0,071 мм, які залишились на ситі, переносять у фарфорову чашку із залишком. Воду, що залишилась у чашці, обережно зливають, а потім чашку ставлять у сушильну шафу для висушування залишку мінерального матеріалу до постійної маси при температурі (105±5)°С.

Промивання і розтирання мінерального матеріалу безпосередньо на ситі з сіткою № 0071 не допускаються.

Висушену пробу мінерального матеріалу просівають крізь набір сит.

Перед закінченням просівання для перевірки кожне сито вручну інтенсивно струшують протягом 1 хв. над листом паперу. Просівання вважають закінченим за таких умов:

- якщо на папері не буде часток, які пройшли крізь сито з отворами розміром 5 мм;

- якщо маса часток, які пройшли крізь сито з отворами розміром 0,63 мм не перевищують 0,05 г, а які пройшли крізь сито з отворами розміром 0,071 мм - 0,02 г.

Залишок на кожному ситі зважують і визначають частинні залишки на ситах у відсотках відносно до маси наважки, що просівалась, округлені до першого десяткового знака.

Вміст зерен розміром менше 0,071 мм в відсотках визначають відніманням із 100 % суми залишків на всіх ситах.

Весы лабораторные по ГОСТ 24104 4-го класса точности.

Шкаф сушильный.

Чашка фарфоровая диаметром 15-25 см по ГОСТ 9147.

Пестик с резиновым наконечником.

Сосуд вместимостью 6-Ю л.

23.2.2 Проведение испытания и обработка результатов испытания

Пробу минеральной части смеси, оставшуюся после экстрагирования по 23.1.3, взвешивают, затем помещают в фарфоровую чашку, заливают небольшим количеством воды и растирают в течение 2-3 мин пестиком с резиновым наконечником.

Воду со взвешенными в ней частицами сливают через сито с сеткой № 0071, установленное над сосудом. Оставшиеся в чашке частицы вновь заливают чистой водой, растирают и воду снова сливают.

Последовательное растирание частиц и сливание мутной воды продолжают до тех пор, пока вода не станет прозрачной. Окончив промывание, оставшиеся на сите частицы минерального материала крупнее 0,071 мм переносят в фарфоровую чашку с остатком. Оставшуюся в чашке воду осторожно сливают, а затем чашку ставят в сушильный шкаф для высушивания остатка минерального материала до постоянной массы при температуре (105±5)°С.

Промывание и растирание минерального материала непосредственно на сите с сеткой № 0071 не допускаются.

Высушенную пробу минерального материала просеивают через набор сит.

Перед окончанием просеивания для проверки каждое сито вручную интенсивно встряхивают в течение 1 мин над листом бумаги. Просеивание считают законченным при следующих условиях:

- если на бумаге не будет частиц, прошедших через сито с отверстиями размером 5 мм;

- если масса частиц, прошедших через сито с отверстиями размером 0,63 мм не превышает 0,05 г, а прошедших через сито с отверстиями размером 0,071 мм - 0,02 г.

Остаток на каждом сите взвешивают и определяют частные остатки на ситах в процентах по отношению к массе просеиваемой навески, округленные до первого десятичного знака.

Содержание зерен размером менее 0,071 мм в процентах определяют вычитанием из 100 % суммы остатков на всех ситах.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.36

, (30)

23.3 Метод випалювання в'яжучого

23.3.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання

Піч муфельна.

Ваги лабораторні за ГОСТ 24104 4-го класу точності.

Лотки керамічні або металеві вогнетривкі.

Щипці.

23.3.2 Порядок підготовки до проведення випробування

Два лотки зважують, кладуть у них суміш у кількості по 300-400 г, після чого лотки із сумішшю знову зважують.

23.3.3 Порядок проведення випробування

Лотки з сумішшю ставлять у муфельну піч, температуру в печі доводять до (500±10)°С і витримують при цій температурі 1,5 год. Після прожарювання лотки виймають щипцями з печі і охолоджують на товстій металевій плиті до кімнатної температури. Після охолодження лотки зважують і знову прожарюють при (500±10)°С протягом одного-двох 30-хвилинних періодів до постійної маси.

23.3.4 Обробка результатів випробування

Зерновий склад мінеральної частини суміші після випалювання із неї бітуму визначають у відповідності з 23.2.

Масову частку в'яжучого q_б, %, обчислюють з точністю до другого десяткового знака за формулами:

- при дозуванні в'яжучого, що включене в 100 % складу асфальтобетонної суміші

- при дозуванні в'яжучого понад 100 % мінеральної частини суміші

, (31)

де G - маса лотка, г;

G₁- маса лотка з наважкою суміші до випалювання, г;

G₂- маса лотка з наважкою суміші після випалювання, г;

Масову частку в'яжучого визначають за результатами двох паралельних випробувань. Розходження між результатами паралельних визначень не повинно бути більше 0,2 % (за абсолютною величиною).

23.3 Метод выжигания вяжущего

23.3.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование

Печь муфельная.

Весы лабораторные по ГОСТ 24104 4-го класса точности.

Лотки керамические или металлические огнеупорные.

Щипцы.

23.3.2 Порядок подготовки к проведению испытания

Два лотка взвешивают, помещают в них смесь в количестве по 300-400 г, после чего лотки со смесью вновь взвешивают.

23.3.3 Порядок проведения испытания

Лотки со смесью помещают в муфельную печь, температуру в печи доводят до (500±10)°С и выдерживают при этой температуре 1,5 ч. После прокаливания лотки вынимают щипцами из печи и охлаждают на толстой металлической плите до комнатной температуры. После охлаждения лотки взвешивают и вновь прокаливают при (500±10)°С в течение одного-двух 30-минутных периодов до постоянной массы.

23.3.4 Обработка результатов испытания

Зерновой состав минеральной части смеси после выжигания из нее битума определяют в соответствии с 23.2.

Массовую долю вяжущего q_б, %, вычисляют с точностью до второго десятичного знака по формулам:

- при дозировке вяжущего, включенного в 100 % состава асфальтобетонной смеси

- при дозировке вяжущего сверх 100 % минеральной части смеси

где G - масса лотка, г;

G₁- масса лотка с навеской смеси до выжигания, г;

G₂- масса лотка с навеской смеси после выжигания, г.

Массовую долю вяжущего определяют по результатам двух параллельных испытаний. Расхождение между результатами параллельных определений не должно быть более 0,2 % (по абсолютной величине).

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.37

23.4 Метод відмивання в'яжучого розчинником

Цей метод використовують при контролі якості приготування тільки асфальтобетонних сумішей. Метод не допускається використовувати при визначенні вмісту розріджених бітумів.

23.4.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання

Ваги лабораторні за ГОСТ 24104 4-го класу точності.

Стакан металевий заввишки 15 см, діаметром 10 см з кришкою, що герметично закривається.

Набір сит з отворами потрібного розміру за ГОСТ 6613.

Шафа сушильна.

Чашки фарфорові за ГОСТ 9147 діаметром 15-25 см.

Циліндр скляний мірний (градуйований) за ГОСТ 1770 місткістю 0,5 - 1 л.

Ложка металева.

Піпетка скляна за ГОСТ 1770 місткістю 50 см³.

Щітка.

Баня піщана.

Кристалізатор за ГОСТ 23932 діаметром 30 - 40 см.

Розчинник (гас, бензин і т. ін.).

23.4.2 Порядок підготовки до випробування

Пробу суміші, вирубку (керн) з покриття кладуть в сушильну шафу і нагрівають до температури 70-80°С, грудки ретельно роздрібнюють ложкою і шпателем. З підготовленої суміші в залежності від максимального розміру зерен беруть наважку не менше, г:

500 - для піщаної суміші;

1000 - для дрібно- і крупнозернистої суміші.

23.4.3 Порядок проведення випробування

Наважку суміші переносять у металевий стакан і заливають розчинником. Рівень розчинника над сумішшю повинен бути не менше 1 см. Стакан герметично закривають кришкою і інтенсивно струшують протягом 10-15 хв. Розчин в'яжучого із завислими частками мінерального матеріалу, який одержали, залишають у спокійному стані на 10 хв., а потім зливають крізь сита в піддон.

23.4 Метод отмывки вяжущего растворителем

Настоящий метод применяют при контроле качества приготовления только асфальтобетонных смесей. Метод не допускается применять при определении содержания разжиженных битумов.

23.4.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование

Весы лабораторные по ГОСТ 24104 4-го класса точности.

Стакан металлический высотой 15 см, диаметром 10 см с герметически закрывающейся крышкой.

Набор сит с отверстиями требуемого размера по ГОСТ 6613.

Шкаф сушильный.

Чашки фарфоровые по ГОСТ 9147 диаметром 15-25 см.

Цилиндр стеклянный мерный (градуированный) по ГОСТ 1770 вместимостью 0,5 - 1 л.

Ложка металлическая.

Пипетка стеклянная по ГОСТ 1770 вместимостью 50 см³.

Кисть.

Баня песчаная.

Кристаллизатор по ГОСТ 23932 диаметром 30 - 40 см.

Растворитель (керосин, бензин и т.п.).

23.4.2 Порядок подготовки к испытанию

Пробу смеси, вырубку (керн) из покрытия помещают в сушильный шкаф и нагревают до температуры 70-80°С, комки тщательно размельчают ложкой и шпателем. Из подготовленной смеси в зависимости от максимального размера зерен берут навеску не менее, г:

500 - для песчаной смеси;

1000 - для мелко- и крупнозернистой смеси.

23.4.3 Порядок проведения испытания

Навеску смеси переносят в металлический стакан и заливают растворителем. Уровень растворителя над смесью должен быть не менее 1 см. Стакан герметически закрывают крышкой и интенсивно встряхивают в течение 10-15 мин. Полученный раствор вяжущего с взвешенными частицами минерального материала оставляют в спокойном состоянии на 10 мин, а затем сливают через сита в поддон.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.38

Частину суміші, яка залишилась у стакані, заливають вдруге свіжою порцією розчинника, повторно струшують і через 10 хв знову зливають розчин крізь сита. Матеріал, який залишився у стакані, заливають третьою порцією розчинника, ретельно розмішують ложкою і знову зливають розчин крізь сита. Промивку повторюють ще 2-3 рази і потім весь вміст стакана переносять на сита. Мінеральний матеріал на ситах промивають розчинником до зникнення забарвлення.

Для визначення вмісту в'яжучого розчин його разом із завислими в ньому частками мінерального матеріалу ретельно перемішують, переливають у кристалізатор і залишають у спокійному стані на 1 год. Потім з кристалізатора з глибини 3-5 мм від поверхні піпеткою відбирають 50 см³ розчину і переносять його в фарфорову чашку. Залишки розчину в піпетці змивають у чашку чистим розчинником. Розчинник видаляють з чашки випарюванням на піщаній бані при температурі 150-160°С при визначенні вмісту в'язкого і 100-120°С - рідкого в'яжучого. Випарювання припиняють, коли різниця між двома зважуваннями не перевищує 0,05 г.