4.3.8 Шви після зварювання повинні бути очищені від шлаку, бризок, напливів металу, вкраплень шлаку і мати гладку або рівномірну лускоподібну поверхню.

4.3.9 Поверхня стикових швів листів поясів повинна бути зачищена врівень з основним металом. Допускається зачищення швів тільки в місцях установки кранових рейок і з'єднань листів зі стінкою.

4.4 Вимоги до отворів під болти

4.4.1 Отвори в елементах балок під болти класів точності В, С згідно з ГОСТ 1759.0 повинні утворюватись свердленням.

4.4.2 Діаметр отворів та їх розміщення в елементах балок наводиться в робочих кресленнях у відповідності з рекомендаціями норм проектування сталевих конструкцій.

4.4.3 Відхил діаметра отвору від проектного повинен бути не більше (0;+0,6 мм) для діаметрів до 17 мм і (0;+1,5 мм) для діаметрів більше 17 мм.

4.5 Вимоги до антикорозійного захисту

4.5.1 У відповідності з вимогами будівельних норм балки, в залежності від умов експлуатування, повинні бути захищені від корозії у спосіб, обумовлений у робочих кресленнях.

4.5.2 Балки перед ґрунтуванням або фарбуванням повинні бути знежирені та очищені від іржі, корозії, забруднень. Якість очищення елементів у відповідності з вимогами СНиП 2.03.11 повинна відповідати другому ступеню згідно з ГОСТ 9.402.

4.5.3 Ґрунтування і фарбування балок здійснюється після перевірки якості зварних швів за методами, обумовленими в робочих кресленнях.

4.5.4 Не підлягають будь-якому захисному покриттю місця в зонах зварювання під час монтажу на довжині не менше 100 мм у кожний бік від шва та опорні торці ребер. Торці опорних ребер повинні бути покриті змазкою.

4.5.5 Антикорозійне покриття конструкцій балок, в залежності від умов експлуатування, згідно з ГОСТ 9.032 повинне відповідати:

VI класу – в неагресивному середовищі;

V класу – в слабоагресивному середовищі;

IV класу – в середньоагресивному середовищі.

4.5.6 Вогнезахист конструкцій балок, за необхідності, здійснюється безпосередньо в процесі будівництва відповідно до вимог архітектурно-будівельної частини проекту.

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

5.1 Параметри мікроклімату на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042, повітря робочої зони – вимогам ГОСТ 12.1.005, а викиди в атмосферу шкідливих речовин не повинні перевищувати норм, встановлених ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201, які наведені в таблиці 5.1.

5.2 При виготовленні балок необхідно виконувати загальні вимоги безпеки щодо виробничих процесів згідно з ГОСТ 12.3.002; ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.050, ГОСТ 12.3.005, СП 1009, ДСП 201, вимоги щодо виробничого устаткування згідно з ГОСТ 12.2.003, СП 1042 та ГОСТ 12.1.018, а також вимоги пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001.

5.3 Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020.

Таблиця 6.1

Речовина

ГДК, мг/м3

Клас небезпеки

Робоча зона

В атмосфері

Залізо

10,0

0,04

4

Оксид марганцю

0,2

0,001

2

Диоксид азоту

2,00

0,04

3

Оксид заліза

6,00

0,04

4

Оксид вуглецю

20,00

3,0

4

Озон

0,1

0,03

1

Скипидар

300,00

1,0

4

Толуол

150/50

0,05

3

Ксилол

50,00

0,2

3

Ацетон

200,00

0,35

4

5.4 Рівень сумарної активності природних радіонуклідів у матеріалах, які використовують для виробництва балок, відповідно до ДБН В. 1.4-1.01 не повинен перевищувати 370 Бк/кг.

6 ПРАВИЛА МАРКУВАННЯ ТА ПАКУВАННЯ

6.1 Маркування балок повинно здійснюватись у відповідності з вимогами ГОСТ 26047 та ГОСТ 14192.

6.2 На кожному відправному елементі балки повинні бути нанесені:

- номер замовлення, за якими виготовлялась балка;

- номер аркуша КМД;

- позначення балок у КМД та порядковий номер відправних елементів.

Приклад маркування при виготовленні балки:

- одним відправним елементом

де N – номер замовлення;

n – номер аркуша КМД;

Б1 – познака балки в КМД;

- двома або трьома відправними елементами

де 1; 2; 3 – порядкові номери відправних елементів.

6.3 Маркування повинне бути нанесено незмивною фарбою на зовнішній поверхні одного з опорних ребер – вище монтажної прокладки і на зовнішній поверхні нижнього поясу – у середній частині балки.

6.4 Балки повинні поставлятись замовнику комплектне у відповідності з договором (контрактом) на поставку. В комплект повинні входити:

- балки, монтажні прокладки завтовшки 6 мм у кількості, що дорівнює кількості балок, та кріпильні вироби відповідно до креслень КМД;

- проектна документація (креслення КМД, рекомендації щодо перевезення, монтажу тощо);

- сертифікат якості (паспорт).

6.5 У сертифікаті якості повинно бути наведено:

- найменування виробника або його товарний знак;

- найменування замовника;

- номер замовлення;

- кількість балок, комплектуючих і деталей згідно з замовленням;

- позначення ДСТУ;

- дата виготовлення і штамп СТК.

6.6 На вимогу замовника до сертифіката якості можуть додаватись:

- відомості за результатами контролю зварних швів;

- документи щодо якості вихідних матеріалів;

- описи дипломів (посвідчень) щодо кваліфікації зварювальників тощо.

6.7 Балки повинні складатись у пакети з дотриманням вимог щодо забезпечення незмінності геометрії, виключення деформації елементів і збереження захисного покриття.

6.8 Розміри пакетів, у залежності від умов їх транспортування, повинні відповідати вимогам, що діють на певному виді транспорту.

6.9 Засоби скріплення вантажу в пакетах необхідно приймати згідно з ГОСТ 21650, маркування пакетів – згідно з ГОСТ 14192.

6.10 Кріпильні вироби повинні бути упаковані в ящики згідно з ГОСТ 2991.

7 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

7.1 При транспортуванні і зберіганні балки повинні опиратися на дерев'яні підкладки і про кладки. Товщина дерев'яних підкладок повинна бути не менше 50 мм при транспортуванні і не менше 150 мм при зберіганні балок на будівельному майданчику. Товщина прокладок повинна бути не менше 25 мм. Довжина підкладок і прокладок повинна бути більше габариту обпирання балок не менше ніж на 100 мм.

При транспортуванні і зберіганні повинна бути забезпечена надійність закріплення балок і схоронність їх від ушкоджень.

Монтажні прокладки повинні бути з'єднані з опорними ребрами тимчасовими болтами.

Балки повинні зберігатися в штабелях заввишки не більше ніж 2,3 м.

7.2 Транспортування балок може здійснюватись всіма видами транспорту у відповідності до правил перевезення, навантаження та закріплення вантажів, які діють на певному виді транспорту.

7.3 Транспортування та зберігання балок здійснюється за групою умов експлуатації 5 згідно з ГОСТ 15150.

8 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

8.1 Контроль якості вихідних матеріалів здійснюється для підтвердження їх відповідності вимогам проекту та чинним стандартам за хімічним складом, механічними властивостями та геометричними розмірами.

8.2 Контроль розмірів балок, граничних відхилів необхідно здійснювати із застосуванням методів та засобів вимірювань відповідно до ГОСТ 23616 та ГОСТ 26433.1.

8.3 Шви зварних з'єднань підлягають візуальному огляду і вимірюванню у повному обсязі (100 %).

Неруйнівному контролю фізичними методами підлягають:

- шви заводських стикових з'єднань (100 %);

- шви, що з'єднують верхній пояс зі стінкою;

- шви, обумовлені проектом KM.

Неруйнівний контроль повинен здійснюватися ультразвуковою дефектоскопією згідно з ГОСТ 14782 або проникаючим випромінюванням згідно з ГОСТ 7512, іншими методами згідно з ГОСТ 3242.

Допускається використання інших методів контролю зварних швів, обумовлених проектом KM.

8.4 Відхили розмірів зварних швів від проектних (розрахункових) повинні відповідати вимогам ГОСТ 5264, ГОСТ 8713, ГОСТ 14771.

8.5 Якість зварних швів повинна відповідати вимогам СНиП III-18.

8.6 Контроль шорсткості механічно оброблених торців опорних ребер здійснюється за вимогами нормативних документів.

8.7 Контроль якості очищення та знежирення елементів балок перед ґрунтуванням (фарбуванням) необхідно здійснювати у відповідності з ГОСТ 9.402.

8.8 Зовнішній вид покриття контролюють візуально у відповідності з ГОСТ 9.032, ГОСТ 9.302.

Контроль товщини захисного покриття здійснюється неруйнівними методами згідно з ГОСТ 9.302.

9 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

9.1 Виготовлені балки (або відправні елементи) повинні бути поштучно прийняті службою технічного контролю (СТК) підприємства – виробника.

9.2 У процесі приймання готових балок (відправних елементів) встановлюється відповідність матеріалів, розмірів і відхилів вимогам:

- нормативних документів;

- цього стандарту;

- проектної документації.

9.3 Вхідний контроль вихідних матеріалів здійснюється у відповідності з вимогами ГОСТ 24297.

9.4 Процес приймання балок повинен включати:

- вимірювання параметрів балок, складальних одиниць та деталей, включаючи поперечні перерізи і відхили, для визначення відповідності стандарту і проектної документації;

- візуальний огляд всіх зварних швів, перевірка їх форми, розмірів і якості;

- підвищений контроль зварних з'єднань у відповідності з вимогами НД і проектної документації;

- перевірку підготовки елементів балки під нанесення захисного покриття (ґрунтування і/або фарбування).

9.5 Контроль стану, товщини і міцності зчеплення захисного покриття елементів балок та їх маркування проводиться після нанесення покриття з урахуванням вимог 4.5.3 та 9.4 цього стандарту.

9.6 Замовник має право приймати балки, використовуючи методи контролю, що встановлені цим стандартом.

10 ПРАВИЛА ЕКСПЛУАТУВАННЯ ТА РЕМОНТУ

10.1 Монтаж балок повинен здійснюватись у відповідності з вимогами норм проектування сталевих конструкцій та проекту виконання робіт.

10.2 Допустимі граничні відхили змонтованих балок від проектного положення повинні від повідати наведеним у таблиці 10.1.

Таблиця 10.1

У міліметрах

Назва відхилу

Граничне значення

Ескіз

Зміщення осі підкранової балки з поздовжньої розбивочної осі, δ

5,0

Зміщення опорного ребра балки з осі колони, δ

20,0

Перегин стінки в зварному стику, δ

5,0

10.3 Під час експлуатування балки підлягають періодичному контролю їх технічного стану згідно з вимогами нормативних документів.

10.4 Ремонт балок необхідно проводити за результатами контролю їх технічного стану та згідно з вимогами нормативних документів.

11 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

11.1 Виготовлені балки за надійністю та безвідмовністю в процесі монтажу та експлуатації повинні відповідати вимогам чинних ДБН, проектної документації та Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд (ТРв) [1].

11.2 Сертифікація здійснюється відповідно до положень, запроваджених ТРв, ДСТУ Б А.1.2-1 [3] і розділом 11 цього стандарту. Процедури оцінки відповідності визначає орган оцінки (далі – УОО) на підставі 14, 18-20 ТРв з урахуванням вимог [2].

11.3 Підтвердження відповідності балок вимогам ТРв [1] здійснюється виробником шляхом сертифікації, яку згідно з цим стандартом повинен проводити уповноважений орган оцінки за процедурами модуля В (відповідність типу) в комбінації з модулем F (перевірка продукції).

11.4 Виробник подає до УОО за власним вибором заявку на перевірку продукції, яка повинна містити:

- назву і адресу виробника, а у разі подання заявки уповноваженою особою – її назву і адресу, а також документ про надання повноважень;

- письмове підтвердження, що така заявка не була подана до іншого УОО;

- технічну документацію згідно з 11.5.

11.5 Технічна документація повинна охоплювати всі стадії проектування і виготовлення балок і містити:

- загальний опис конструкції;

- робочі креслення зі схемами, елементами та деталями балок;

- декларацію відповідності;

- офіційне видання цього стандарту;

- сертифікати на вихідні матеріали;

- внутрішні регламенти технологічних процесів або технологічні картки;

- матеріали перевірки балок СТК.

11.6 УОО проводить аналіз технічної документації та дослідження і перевірку зразків за випадковою вибіркою із партії балок певних прогонів та за результатами перевірки приймає рішення щодо відповідності їх вимогам:

- проектної документації;

- стандарту;

- Технічного регламенту.

11.7 У разі отримання позитивних результатів перевірки відповідності вимогам Технічного регламенту [1] УОО видає заявнику сертифікат відповідності за правилами системи сертифікації на термін, узгоджений з виробником.

У сертифікаті зазначаються:

- назва виробника , його адреса;

- висновки щодо відповідності продукції вимогам стандарту;

- умови дії сертифіката.

11.8 Виробник повинен вживати заходів для постійного забезпечення в процесі виробництва відповідності виробів типу, описаному в сертифікаті, і вимогам Технічного регламенту [1], а також інформувати УОО про суттєві зміни або в конструкції, або в технологічному процесі виготовлення
балок.