Страница 2: ДСТУ Б В.2.7-56:2010. Будівельні матеріали. Вироби теплоізоляційні зі скляного штапельного волокна. Технічні умови (60429)

Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.05.2006 р. № 309 Про затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ, ПОЗНАКИ І СКОРОЧЕННЯ

3.1 Нижче подано терміни, вжиті у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять:

3.1.1 скляне штапельне волокно

Матеріал з хаотично розташованих волокон із розплаву алюмоборосилікатного скла, який використовують для виготовлення теплоізоляційних виробів

3.1.2 рулонні вироби (мати) зі скляного штапельного волокна

Гнучкі волокнисті вироби у вигляді полотен зі скляного штапельного волокна із зв'язуючим або без нього, з добавками або без них, з обкладками чи без обкладок, які згортають у рулони

3.1.3 плити зі скляного штапельного волокна

Вироби прямокутної форми, які виготовляють із скляного штапельного волокна і зв'язуючого з добавками або без них, з обкладками чи без обкладок, і які складають стосами.

3.2 У стандарті використано такі познаки і скорочення кодів основних фізико-технічних показників виробів:

- – теплопровідність виробів, що декларується виробником;

- – рівень точності за товщиною виробів;

- – стабільність геометричних розмірів виробів DS після витримування за обумовленої температури навколишнього середовища Т і відносної вологості Н;

- – стабільність геометричних розмірів виробів DS після витримування за обумовленої температури навколишнього середовища Т+;

- – міцність на стиск при 10 % деформації плит;

- – границя міцності при розтягуванні у напрямку, перпендикулярному до поверхні плит;

- – міцність на стиск при зосередженому навантаженні плит;

- –короткотермінове водопоглинання виробів;

- – паропроникність виробів;

- – динамічна жорсткість виробів;

- – стисливість виробів;

- – ревербераційний коефіцієнт звукопоглинання виробів;

- – опір повітропроникненню виробів.

Примітка. Познака "і" означає числове значення для відповідного класу чи рівня.

4 КЛАСИФІКАЦІЯ, ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ТА РОЗМІРИ

4.1 Вироби класифікують за такими основними ознаками:

• зовнішнім виглядом і формою;

• матеріалом обкладок (за наявності);

• параметрами горючості.

4.2 Залежно від зовнішнього вигляду і форми вироби поділяють на види:

• П – плити;

• М – мати.

У залежності від особливостей нанесення маркування продукції у виробника відповідно до 3.1.2 допускається для матів використовувати познаку виду літерою Р – рулонні вироби.

4.3 Матеріал обкладок, у разі виготовлення виробів в обкладках, позначають:

• СТ – скляна тканина;

• СП – скляне полотно;

• ПП – полімерна плівка;

• Ф – алюмінієва фольга;

• МС – металева сітка;

• П – папір.

Допускається використовувати інші матеріали обкладок, назва яких повинна надаватись в умовній познаці виробів при замовленні.

4.4 Залежно від параметрів горючості вироби поділяють на:

• НГ – негорючі;

• Г1 – низької горючості.

Вироби групи Г1 за займистістю повинні відноситись до групи В1 (важкозаймисті), за поширенням полум'я поверхнею – до групи РП1 (не поширюють полум'я).

5. Номінальні розміри виробів встановлюються за узгодженням між виробником та споживачем і обумовлюються договором (контрактом) на постачання виробів.

6. Умовна познака виробів при замовленні та в іншій документації повинна містити скорочену назву виробів, познаку цього стандарту, познаку виду виробів, номінальні розміри за довжиною, шириною і товщиною в міліметрах, познаку або назву матеріалу обкладок з обох боків відповідно до 4.3 (за наявності) та групу горючості.

5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

5.1 Загальні характеристики

1. Вироби повинні відповідати вимогам цього стандарту і виготовлятись згідно з технологічним регламентом, розробленим виробником відповідно до встановленого порядку.

2. Вироби виготовляють прямокутної форми нормованих розмірів за довжиною, шириною і товщиною.

3. Плити повинні складатись у стоси.

Полотна рулонних виробів згортають у рулони, які скріпляють відповідно до вимог щодо пакування, зазначених у цьому стандарті.

4. Вироби на поверхні і у розрізі повинні мати однорідну структуру. Зв'язуюче повинно бути рівномірно розподілене у шарі виробів.

5. На поверхні виробів не допускаються дефекти у вигляді тріщин, западин, розривів, розшарувань чи інших руйнувань.

6. Матеріал обкладок, за наявності, визначають відповідно до 4.3.

5.1.7 Матеріал обкладок повинен щільно прилягати до площини виробу з одного або з двох боків, не повинен відшаровуватись від основи виробу і не повинен мати розривів, складок чи інших дефектів зовнішнього вигляду.

5.2 Фізико-технічні показники виробів для усіх видів застосування

5.2.1 Теплопровідність виробів декларується виробником. За результатами визначення і розрахунку згідно з ДСТУ Б В.2.7-105 теплопровідність за температури (25 ±5) °С не повинна становити більше ніж 0,047 Вт/(мּК), а за температури (10 ±2) °С не повинна становити більше ніж 0,044 Вт/(мּК).

Визначення теплопровідності повинно здійснюватись за дотримання таких положень:

• вихідна середня температура повинна бути (25 ±5) °С або (10 ±2) °С;

• величина теплопровідності повинна бути округлена до 0,001 Вт/(мּК); - теплопровідність декларується із кроком 0,001 Вт/(мּК);

- теплопровідність повинна наводитись як гранична величина, яка охоплює не менше 90 % продукції та визначена з рівнем точності 90 %.

5.2.2 Відхили від номінальних розмірів за довжиною і шириною виробів не повинні перевищувати гранично-допустимих величин від розміру:

- за довжиною ±2,0%;

- за шириною ±1,5 %.

5.2.3 Відхили від номінальних розмірів за товщиною виробів Ті не повинні перевищувати гранично-допустимих ззноадччеинйь відповідно до рівня точності, визначеного у замовленні. Літера "і" позначає числове значення відповідного рівня точності. Гранично-допустимі відхили відповідно до рівнів точності наведені в таблиці 1.

4. Відхил від прямокутності плит не повинен перевищувати 5 мм/м.

5. Відхил від площинності плит не повинен перевищувати 6 мм.

6. Стабільність геометричних розмірів DS(TH) регламентується гранично-допустимими значеннями зміни геометричних розмірів після витримування виробів протягом 48 год за температури навколишнього середовища (23 ±2) °С та відносної вологості (90 ±5) %.

Ні один із результатів визначення відносного зменшення довжини і ширини виробу не повинен перевищувати 1 % від номінального розміру.

Відносне зменшення площинності виробу не повинно перевищувати 1 мм/м.

Примітка. Показник не визначається у разі контролювання стабільності розмірів після витримування за більш жорстких умов відповідно до 5.3.

Таблиця 1 – Гранично-допустимі відхили від номінальної товщини

5.2.7 Навантаження при визначенні границі міцності при розтягуванні плит у напрямку, паралельному поверхні виробу, повинно бути не менше значення подвійної маси цілої плити відповідних розмірів.

Примітка. Показник не визначається у разі контролювання міцності на стиск і границі міцності при розтягуванні у напрямку, перпендикулярному до поверхні, відповідно до 5.3.

5.2.8 Параметри горючості виробів відповідно до класифікації повинні відповідати наведеним у 6.1.

5.3 Фізико-технічні показники виробів для специфічних напрямків застосування

Кожен із показників специфічних напрямків застосування виробів встановлюють із ряду нормованих величин відповідно до вимог державних будівельних норм залежно від призначення виробів. Якщо до виробів відсутні вимоги за показником, вказаним у 5.3, цей показник може не визначатись і не декларуватись виробником.

5.3.1 Стабільність геометричних розмірів DS(T+) після витримування виробів протягом 48 год за температури навколишнього середовища (70 ±2) °С регламентується гранично-допустимими значеннями зміни розмірів за довжиною, шириною і товщиною після витримування у зазначених умовах.

Ні один із результатів визначення відносного зменшення довжини і ширини виробу після витримування у заданих умовах не повинен перевищувати 1 % від номінального розміру. Відносне зменшення розміру за товщиною не повинно перевищувати 1 %.

Стабільність геометричних розмірів виробів після витримування протягом 48 год за температури (70 ±2) °С регламентують для виробів, призначених для експлуатування за умов, наближених до вищевказаних.

5.3.2 Стабільність геометричних розмірів після витримування виробів протягом 48 год за температури навколишнього середовища (70 ±2) °С і вологості (90 ±5) % регламентується гранично-допустимими значеннями зміни розмірів за довжиною, шириною і товщиною після витримування у зазначених умовах.

Ні один із результатів визначення зміни довжини і ширини виробу після витримування у заданих умовах не повинен перевищувати 1 % від номінального розміру. Відносний відхил від розміру за товщиною не повинен перевищувати 1 %.

Стабільність геометричних розмірів виробів після витримування протягом 48 год за температури (70 ±2) °С і вологості (90 ±5) % регламентують для виробів, призначених для експлуатування за умов, наближених до вищевказаних.

3. Міцність на стиск при 10 % деформації плит CS(10)i повинна бути не менше декларованого виробником значення із наступних – 0,5; 5,0; 10,0; 15,0; 20,0; 25,0; 30,0; 40,0; 50,0; 60,0; 70,0; 80,0; 90,0; 100,0; 110,0; 120,0; 130,0; 140,0; 150,0; 175,0; 200,0; 225,0; 250,0; 300,0; 350,0; 400,0; 500,0 кПа.

4. Границя міцності при розтягуванні у напрямку, перпендикулярному до поверхні плит, TRi повинна бути не менше декларованого виробником значення із наступних – 1,0; 4,0; 5,0; 7,5; 10,0; 15,0; 20,0; 25,0; 30,0; 40,0; 50,0; 60,0; 70,0; 80,0; 90,0; 100,0; 150,0; 200,0; 250,0; 300,0; 400,0; 500,0; 600,0; 700,0 кПа.

5. Міцність на стиск при зосередженому навантаженні плит РL(5)i повинна бути не менше декларованого виробником значення із наступних – 50; 100; 150; 200; 250; 300; 350; 400; 450; 500; 550; 600; 650; 700; 750 кПа.

6. Міцність при зсуві плит повинна бути не менше декларованого виробником значення із наступних – 30; 35; 40; 45; 50; 55; 60; 65; 70; 75; 80; 85; 90; 95; 100 кПа.

7. Короткотермінове (протягом 24 год) водопоглинання при частковому зануренні зразків у воду WS не повинно бути більше 1,0 кг/м².

8. Динамічна жорсткість SDi виробів, призначених для улаштування "плаваючих підлог", по винна бути не менше декларованого виробником значення під навантаженням 200 кг/м² із наступ них – 10; 11; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20 МН/м³.

9. Паропроникність виробів MUi повинна бути не менше декларованого виробником значення із наступних – 0,08; 0,10; 0,20; 0,30; 0,40; 0,50; 0,60; 0,70; 0,80 мг/(м × год × Па).

5.3.10 Стисливість виробів СРІ визначається зменшенням їх товщини у порівнянні з номінальним значенням. Визначення здійснюють на зразках після зняття заданого навантаження, яке діяло на зразок із певним зусиллям протягом нормованого терміну.

Товщину зразків визначають під навантаженням 250 Па. Результати визначень не повинні відрізнятись від номінальної товщини більше ніж на граничні відхили, наведені в таблиці 2, для відповідного класу.

Таблиця 2 – Класи граничних відхилів товщини

Стисливість виробів не повинна виходити за межі гранично-допустимих значень відповідно до рівня точності, визначеного у замовленні. При цьому ні один із результатів визначень не повинен виходити за межі нормованих значень зменшення товщини. Рівні стисливості виробів наведено в таблиці 3.

Таблиця 3 – Рівні стисливості виробів

Для улаштування "плаваючих підлог" використовують вироби з рівнем стисливості СР4, СР5.

5.3.11 Звукопоглинальні властивості виробів, призначених для використання як складового елемента в звукопоглинальних і звукоізоляційних конструкціях, потрібно оцінювати за величинами ревербераційного коефіцієнта звукопоглинання APi згідно з 6.2.13 – 6.2.16 ДСТУ Б В.2.7-183.