---

7.2.3.4 3 бетонних сумішей, що відпові­дають вимогам 7.2.3.3, виготовляють зразки бетону за ДСТУ Б В.2.7-47 (ГОСТ 10060.0) - ДСТУ Б В.2.7-51 (ГОСТ 10060.4) для випро­бування на морозостійкість.

7.2.3.5 Зразки бетону піддають тепловій обробці та/або залишають тверднути в нор­мальних умовах.

7.2.3.6 Бетон контрольного та основного складів випробовують на морозостійкість за ДСТУ Б В.2.7-47 (ГОСТ 10060.0) віком 28 діб.

7.2.4 Обробка та оформлення результатів

7.2.4.1 Розрахунок об'єму втягнутого повітря (для повітровтягувальних добавок) або сумарної кількості газу, що виділився, та втягнутого повітря (для газутворюючих добавок) у бетонних сумішах виконують за ГОСТ 10181.3.

7.2.4.2 Об'єм газу, що виділився ΔV (для газоутворюючих добавок) у відсотках визна­чають за формулою

7.2.3 Проведение контроля

7.2.3.1 Для определения эффективности газообразующих и воздухововлекающих до­бавок приготавливают бетонные смеси конт­рольного и основного составов с маркой по удобоукладываемости П1.

7.2.3.2 Для бетонных смесей определяют пористость по ГОСТ 10181.3:

• для бетонных смесей контрольного состава и с воздухововлекающей до­бавкой - непосредственно после их приготовления;

• для бетонных смесей с газообразую-щей добавкой - через 1 ч после ее приго­товления.

До определения пористости бетонные смеси с газообразующими добавками должны находиться в покое, укрытые влажной тканью или полиэтиленовой пленкой.

7.2.3.3 Определяют дозировки добавок. обеспечивающих в уплотненной бетонной смеси объем выделившегося газа (1,5-3,5) % (для газообразующих добавок) или воздухо-содержание (2-5) % (для воздухововлекаюших добавок).

7.2.3.4 Из бетонных смесей, отвечающих требованиям 7.2.3.3, изготавливают образцы бетона по ГОСТ 10060.0 - ГОСТ 10060.4 для испытания на морозостойкость.

7.2.3.5 Образцы бетона подвергают теп­ловой обработке и/или оставляют твердеть в нормальных условиях.

7.2.3.6 Бетон контрольного и основного составов испытывают на морозостойкость по ГОСТ 10060.0 в возрасте 28 суток.

7.2.4 Обработка и оформление результатов

7.2.4.1 Расчет объема вовлеченного воз­духа (для воздухововлекающих добавок) или суммарного количества выделившегося газа и вовлеченного воздуха (для газообразующих добавок) в бетонных смесях выполняют по ГОСТ 10181.3.

7.2.4.2 Объем выделившегося газа ΔV (для газообразующих добавок) в процентах опре­деляют по формуле

ΔV = V_д - V_к, (13)

де V_д - сумарна кількість газу, шо виді­лився, та втягнутого повітря у бетонних сумішах основних складів, %;

V_к - кількість втягнутого повітря у бе­тонній суміші контрольного складу, %.

где V_д - суммарное количество выделив­шегося газа и вовлеченного воздуха в бетонных смесях основных составов, %;

V_к - количество вовлеченного воздуха в бетонной смеси контрольного состава, %.

с.22 ДСТУ Б В.2.7-69-98 (ГОСТ 30459-96)

7.2.4.3 Результати випробування бетонів на морозостійкість обробляють за ДСТУ Б В.2.7-47 (ГОСТ 10060.0), а також визначають коефіцієнт морозостійкості (відношення міцності бетону до встановлення на випробування до міцності бетону після випробування на морозостійкість). Кількісна оцінка ефективності добавок за ДСТУ Б В.2.7-65.

7.2.4.4 Результати випробувань заносять у журнал, де повинні бути передбачені такі гра­фи:

• дата виготовлення замісу;

• маркування зразків;

• найменування добавки та її дозування;

• рухливість конуса бетонної суміші;

• об'єм втягнутого повітря або газу, що виділився, в бетонній суміші;

• умови тверднення бетону;

• дата випробування бетонних зразків та їх вік;

• кількість циклів випробування бетону;

• міцність бетону до та після випробу­вання на морозостійкість;

• коефіцієнт морозостійкості бетону;

• збільшення марки бетону за морозо­стійкістю.

7.3 Визначення ефективності добавок, що підвищують захисні властивості бетону по відношенню до сталевої арматури

Ефективність добавки, що збільшує захис­ні властивості бетону до арматури, визнача­ють за зміненням щільності електричного струму та/або потенціалу сталі.

7.3.1 Засоби контролю та допоміжні при­строї

7.3.1.1 Для визначення ефективності добавок, що підвищують захисні властивості бетону по відношенню до сталевої арматури, застосовують засоби випробування та допо­міжні пристрої за ГОСТ 310.4, ГОСТ 10180, ГОСТ 10181.1, СТ СЕВ 4421.

7.3.2 Порядок підготовки до проведення випробування

7.3.2.1 Для виготовлення бетонних зразків використовують крупний заповнювач фракції 5-10 мм.

7.3.2.2 Підготовка матеріалів та їх дозу­вання - за 5.1.2. 22

7.2.4.3 Результаты испытания бетонов на морозостойкость обрабатывают по ГОСТ 10060.0, а также определяют коэффициент морозостойкости (отношение прочности бетона до установки на испытание к прочности бетона после испытания на морозостойкость). Количественная оценка эффективности добавок по ГОСТ 24211.

7.2.4.4 Результаты испытаний заносят в журнал, где должны быть предусмотрены сле­дующие графы:

• дата изготовления замеса;

• маркировка образцов;

• наименование добавки и ее дозировка;

• подвижность конуса бетонной смеси;

• объем вовлеченного воздуха или вы­делившегося газа в бетонной смеси;

• условия твердения бетона;

• дата испытания бетонных образцов и их возраст;

• количество циклов испытания бетона;

• прочность бетона до и после испыта­ния на морозостойкость;

• коэффициент морозостойкости бетона;

• увеличение марки бетона по морозо­стойкости.

7.3 Определение эффективности добавок, повышающих защитные свойства бетона по отношению к стальной арматуре

Эффективность добавки, увеличивающей защитные свойства бетона к арматуре, опре­деляют по изменению плотности электричес­кого тока и/или потенциала стали.

7.3.1 Средства контроля и вспомогатель­ные устройства

7.3.1.1 Для определения эффективности добавок, повышающих защитные свойства бе­тона по отношению к стальной арматуре, при­меняют средства испытания и вспомогатель­ные устройства по ГОСТ 310.4, ГОСТ 10180, ГОСТ 10181.1, СТ СЭВ 4421.

7.3.2 Порядок подготовки к проведению испытания

7.3.2.1 Для изготовления бетонных образ­цов используют крупный заполнитель фрак­ции 5-10 мм.

7.3.2.2 Подготовка материалов и их дози-рование - по 5.1.2.

ДСТУ Б В.2.7-69-98 (ГОСТ 30459-96) с.23

7.3.3 Порядок проведення випробування

7.3.3.1 Виготовляють сталеві стрижні завдовжки 140 мм та діаметром 3-6 мм, які обробляють у відповідності з вимогами СТ СЕВ 4421.

7.3.3.2 Готують бетонні суміші основних складів із застосуванням комплексного моди­фікатора, що складається з хлориду кальцію (3-5 %) та добавки, яка підвищує захисні влас­тивості бетону по відношенню до сталевої ар­матури. Марка бетонної суміші за легкоукладальністю - П1.

7.3.3.3 3 бетонної суміші готують зразки-балочки, в яких по центральній осі розташо­вують сталеві стрижні.

7.3.3.4 Зразки піддають тепловій обробці та/або залишають тверднути в нормальних умовах.

7.3.3.5 Зразки випробовують віком 28 діб. З цією метою сколюють зразок, оголюючи з торця арматурний стрижень на 2-4 см. Подаль­ші випробування виконують за СТ СЕВ 4421.

7.3.4 Правила обробки результату випро­бування

7.3.4.1 Обробку результатів виконують за СТ СЕВ 4421.

7.3.4.2 Результати випробування заносять в журнал, в якому повинні бути передбачені такі графи:

- дата виготовлення замісу;

- маркування зразків;

- найменування добавки та її дозування;

- умови тверднення бетону;

- дата випробування бетонних зразків та вік бетону;

- величина струму пасивації сталі;

- потенціал пасивації сталі;

- стан поверхні арматурного стрижня.

8 ВИЗНАЧЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ КРИТЕРІЮ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОБАВОК, ЩО НАДАЮТЬ БЕТОНУ СПЕЦІАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ

8.1 Визначення ефективності протимороз-них добавок

Ефективність протиморозної добавки визначають за набором міцності бетону, що тверднув при мінусовій температурі.

7.3.3 Порядок проведения испытания

7.3.3.1 Изготавливают стальные стержни длиной 140 мм и диаметром 3-6 мм, которые обрабатывают в соответствии с требованиями СТ СЭВ 4421.

7.3.3.2 Приготавливают бетонные смеси основных составов с применением комплек­сного модификатора, состоящего из хлорида кальция (3-5 %) и добавки, повышающей защитные свойства бетона по отношению к стальной арматуре. Марка бетонной смеси по удобоукладываемости – П1.

7.3.3.3 Из бетонной смеси готовят образцы-балочки, в которых по центральной оси располагают стальные стержни.

7.3.3.4 Образцы подвергают тепловой обработке и/или оставляют твердеть в нор­мальных условиях.

7.3.3.5 Образцы испытывают в возрасте 28 сут. С этой целью складывают образец, оголяя с торца арматурный стержень на 2-4 см. Дальнейшие испытания выполняют по СТ СЭВ 4421.

7.3.4 Правила обработки результата испы­тания

7.3.4.1 Обработку результатов выполняют по СТ СЭВ 4421.

7.3.4.2 Результаты испытания заносят в журнал, в котором должны быть предусмот­рены следующие графы:

- дата изготовления замеса;

- маркировка образцов;

- наименование добавки и ее дозировка;

- условия твердения бетона;

- дата испытания бетонных образцов и возраст бетона;

- величина тока пассивации стали:

- потенциал пассивации стали;

- состояние поверхности арматурного стержня.

8 ОПРЕДЕЛЕНИЕ СООТВЕТСТВИЯ КРИТЕРИЮ ЭФФЕКТИВНОСТИ ДОБАВОК, ПРИДАЮЩИХ БЕТОНУ СПЕЦИАЛЬНЫЕ СВОЙСТВА

8.1 Определение эффективности противо-морозных добавок

Эффективность противоморозной добав­ки определяют по набору прочности бетона, твердевшего при отрицательной температуре.

с.24 ДСТУ Б В.2.7-69-98 (ГОСТ 30459-96)

8.1.1 Засоби випробування та допоміжні пристрої

8.1.1.1 Для визначення ефективності про-тивоморозних добавок застосовують:

• терези лабораторні;

• конус, штиковку;

• лист;

• сталеві лінійки;

• лабораторну віброплощадку;

• форми для зразків-кубів з ребром 100 мм за ГОСТ 22685;

• камеру нормального тверднення (технічна характеристика наведена у ГОСТ 10180);

• прес для випробування на міцність;

• ареометри за ГОСТ 18481;

• морозильну камеру.

8.1.2. Порядок підготовки до проведення випробування

8.1.2.1 Підготовка матеріалів та їх дозу­вання - за 5.1.2.

8.1.2.2 Концентрацію розчину протимо-розної добавки А_н у відсотках розраховують за формулою

8.1.1 Средства испытания и вспомогатель­ные устройства

8.1.1.1 Для определения эффективности противоморозных добавок применяют:

• весы лабораторные;

• конус, штыковку;

• противень;

• стальные линейки;

• лабораторную виброплощадку;

• формы для образцов-кубов с ребром 100 мм по ГОСТ 22685;

• камеру нормального твердения (техническая характеристика приведена в ГОСТ 10180);

• пресс для испытания на прочность;

• ареометры по ГОСТ 18481;

• морозильную камеру.

8.1.2. Порядок подготовки к проведению испытания

8.1.2.1 Подготовка материалов и их дози-рование - по 5.1.2.

8.1.2.2 Концентрацию раствора противо-морозной добавки А_н в процентах рассчиты­вают по формуле

А_н= , (14)

де А_к - концентрація водяного розчину добавки, початок замерзання якого відповідає призначеній температурі випробування бетону, % (приймають виходячи з діаграми стану водяного розчину добавки за [1]),

і - допустима розрахункова льодистість бетону, % (приймають (45-60) % при температурі витримування бетону від мінус 5 до мінус 30°С відповідно).

8.1.2.3 Готують розчини добавки трьох концентрацій: А_н, %; (А_н +1), % и (А_н - 1), %, які визначають ареометром.

8.1.3 Порядок проведення випробування

8.1.3.1 Готують бетонні суміші контроль­ного складу та основних складів з маркою за легкоукладальністю П1. Суміші основних складів замішують розчинами добавки з кон­центрацією за 8.1.2.3.

8.1.3.2 3 бетонних сумішей виготовляють зразки на один термін випробування для кон­трольного та основного складів.

8.1.3.3 Зразки контрольного складу збері­гають у нормальних умовах протягом 28 діб.

где А_к - концентрация водного раствора добавки, начало замерзания которого соответствует назначенной температу­ре испытания бетона, % (принимают исходя из диаграммы состояния водно­го раствора добавки по [1]),

і - допускаемая расчетная льдистость бетона, % (принимают (45-60) % при температуре выдерживания бетона от минус 5 до минус 30°С соответственно).

8.1.2.3 Приготавливают растворы до­бавки трех концентраций: А_н, %; (А_н + 1), % и (А_н - 1), %, которые определяют ареометром.

8.1.3 Порядок проведения испытания

8.1.3.1 Приготавливают бетонные смеси контрольного состава и основных составов с маркой по удобоукладываемости П1. Смеси основных составов затворяют растворами добавки с концентрацией по 8.1.2.3.

8.1.3.2 Из бетонных смесей изготавливают образцы на один срок испытания для кон­трольного и основного составов.

8.1.3.3 Образцы контрольного состава хранят в нормальных условиях в течение 28 суток.

с.25 ДСТУ Б В.2.7-69-98 (ГОСТ 30459-96)

8.1.3.4 Зразки основного складу відразу після виготовлення поміщають у камеру з необхідною мінусовою температурою, ізолю­ючи їх від навколишнього середовища поліе­тиленовою плівкою та зберігають там протя­гом 28 діб, потім розморожують на повітрі протягом 3-4 год при температурі навколиш­нього середовища (20±5)°С.

8.1.3.5 Зразки бетону контрольного та основного складів випробовують на стиск за ГОСТ 10180.