9.7.3 Закріплення хомутів опор на стояках і відвідних трубопроводах слід виконувати після
з'єднання їх із санітарними приладами в проектному положенні.
9.8 Монтаж підземних мереж водопостачання та каналізації з полімерних труб
Прокладання мереж водопостачання та каналізації слід виконувати відповідно до вимог СНиП 3.01.01.
Ширина траншеї по дну повинна бути не менше ніж на 400 мм більше зовнішнього діаметра трубопроводу. При щільних і твердих ґрунтах на дні траншеї перед укладанням труб слід улаштувати постіль із піску товщиною не менше 100 мм.
При укладанні довгомірних труб і риття траншей ланцюговим екскаватором ширина траншеї може бути зменшена.
9.8.3 Монтаж трубопроводів в залежності від типу з'єднання слід виконувати: з розтрубними
з'єднаннями на дні траншеї; з нерознімними з'єднаннями, як правило, на брівці траншеї.
При засипанні трубопроводів над верхом труби обов'язковим є улаштування захисного шару товщиною не менше 300 мм із піщаного або м'якого місцевого фунту, що не містить твердих включень (щебенів, каменів, цегли тощо). Підбиття ґрунтом трубопроводу виконується ручним немеханізованим інструментом. Ущільнювання ґрунту в пазухах між стінкою траншеї й трубою, а також ґрунт усього захисного шару слід виконувати трамбуванням вручну та (або) механічним способом до досягнення коефіцієнта ущільнення згідно з проектом. Ущільнення першого захисного шару товщиною 100 мм безпосередньо над трубопроводом виконується виключно ручним інструментом.
Розтрубні з'єднання напірних труб виконують за наступною технологією: очищення від бруду й масел гладкого кінця труби; нанесення на гладкий кінець труби мітки для позначення глибину насування кінця труби до розтрубу; встановлення ущільнювального кільця в паз розтруба; змащення гладкого кінця труби й ущільнювального кільця (гліцериновий або мильний розчин); насування гладкого кінця труби в розтруб до мітки. На кінцях труб повинна бути фаска під кутом 15°, виконана в заводських умовах або на місці монтажу. Складання розтрубних з'єднань діаметром до 110 мм здійснюють вручну, для труб більшого діаметра використовують натяжні монтажні пристрої. Правильність складання з'єднання й установки ущільнювального кільця перевіряється щупом товщиною 0,5 мм.
Складання розтрубних з'єднань слід проводити за температури зовнішнього повітря не нижче нуля. Ущільнювальні кільця до початку монтажу повинні знаходитись у теплому приміщенні.
При засипанні пазух і улаштуванні захисного шару ґрунту з'єднання трубопроводів залишають не засипаними до проведення попередніх випробувань на герметичність. Засипання пазух і ущільнення ґрунту в приямках виконується механічним трамбуванням.
9.8.8 Монтаж вузлів у колодязях виконується одночасно із прокладанням трубопроводу.
З'єднання трубопроводів із фланцями, запірною та регулювальною арматурою здійснюється перед
засипанням трубопроводу захисним шаром ґрунту, без затягування болтів. Остаточне затягування
болтових з'єднань виконується безпосередньо перед гідравлічним випробуванням системи.
Згідно з СНиП 3.05.04 напірні й безнапірні трубопроводи водопостачання й каналізації випробовують на міцність і герметичність (попереднє й остаточне випробування).
Попереднє випробування надлишковим гідравлічним тиском на міцність виконується до засипання траншеї й установлення арматури (гідрантів, запобіжних клапанів, вантузів). Випробувальний тиск повинен дорівнювати розрахунковому робочому тиску, помноженому на коефіцієнт 1,5.
Остаточне випробування надлишковим гідравлічним (або для безнапірних трубопроводів -пневматичним тиском) на герметичність виконується після засипання траншеї й завершення всіх робіт на даній ділянці трубопроводу, але до установки арматури (гідрантів, запобіжних клапанів, вантузів), замість якої на час випробування встановлюються технологічні заглушки. Випробувальний тиск повинен дорівнювати розрахунковому робочому тиску, помноженому на коефіцієнт 1,3.
До проведення випробування напірних трубопроводів із розтрубними з'єднаннями з ущільнювальними кільцями по торцях трубопроводу й на відводах необхідно влаштовувати тимчасові або постійні упори.
Попереднє гідравлічне випробування напірних трубопроводів варто робити в наступній послідовності:
трубопровід заповнити водою й витримати без тиску протягом 2 год;
у трубопроводі створити випробувальний тиск і підтримувати його протягом не менше 0,5 год;
випробувальний тиск знизити до розрахункового й провести огляд трубопроводу.
Витримка трубопроводу під робочим тиском має бути не менше 0,5 год. З огляду на деформацію полімерного трубопроводу під впливом внутрішнього тиску випробувальний тиск у ньомупідтримується шляхом підкачуванням води до повної стабілізації контрольованого значення випробувального тиску.
Трубопровід уважається таким, що витримав попереднє гідравлічне випробування, якщо під випробувальним тиском не виявлено розривів труб, стиків і фасонних виробів, а також відсутні візуальні ознаки витоків води.
10.6 Остаточне гідравлічне випробування на герметичність проводиться в такій послідовності:
у трубопроводі створюється випробувальний тиск, рівний розрахунковому робочому тиску, який підтримується протягом 2 год; при падінні тиску на 0,02 МПа вода підкачується;
тиск підвищується до рівня випробувального за період не більше 10 хв і підтримується протягом не менше 2 год.
Трубопровід уважається таким, що витримав остаточне гідравлічне випробування, якщо фактичний витік води із трубопроводу при випробувальному тиску не перевищує значень, зазначених у таблиці 5.
Таблиця 5 - Припустимий витік води на ділянці трубопроводу довжиною 1 км при остаточних випробуваннях на герметичність
|
Номінальний зовнішній діаметр, мм |
Припустимий витік, л/хв, для труб |
|
|
з нерознімними (зварними, клейовими) з'єднаннями |
з розтрубними з'єднаннями на ущільнювальних кільцях |
|
|
63-75 |
0,2-0,24 |
0,3-0,5 |
|
90-110 |
0,26-0,28 |
0,6-0,7 |
|
125-140 |
0,35-0,38 |
0,9-0,95 |
|
160-180 |
0,42-0,6 |
1,05-1,2 |
|
200 |
0,56 |
1,4 |
|
250 |
0,7 |
1,55 |
|
280 |
0,8 |
1,6 |
|
315 |
0,85 |
1,7 |
|
355 |
0,9 |
1,8 |
|
400-450 |
1,1-0,5 |
1,95-2,1 |
|
500-560 |
1,1-1,5 |
2,2-2,3 |
|
630 |
1,2 |
2,4 |
|
710 |
1,3 |
2,55 |
|
800 |
1,35 |
2,70 |
|
900 |
1,45 |
2,90 |
|
1000 |
1,5 |
3,0 |
|
1200 |
1,6 |
3,0 |
10.7 Гідравлічні випробування самопливних каналізаційних мереж виконують після завер
шення гідроізоляційних робіт у колодязях у два етапи: без колодязів (попереднє) і разом з коло
дязями (остаточне).
Остаточне випробування трубопроводу каналізації разом із колодязями здійснюють згідно з СНиП 3.05.04.
Гідравлічні випробування систем із полімерних матеріалів внутрішніх трубопроводів проводять за плюсової температури навколишнього середовища не раніше, ніж через 24 год після виконання останнього зварного й клейового з'єднання.
Гідравлічні випробування систем внутрішніх водостоків здійснюють шляхом заповнення їх водою на всю висоту стояків. Випробування проводять після зовнішнього огляду трубопроводів і усунення видимих дефектів. Гідравлічне випробування склеєних трубопроводів починають не раніше ніж через 24 год після виконання останнього з'єднання. Система водостоків уважається такою, що витримала випробування, якщо протягом 20 хв після її наповнення при зовнішньому огляді трубопроводів не виявлено протікань або інших дефектів і рівень води в стояках не знизився.
Пневматичні випробування трубопроводів, виконаних із полімерних матеріалів, здійснюють при їх наземному та надземному прокладанні в наступних випадках: температура навколишнього повітря нижче 0 °С; застосування води неприпустимо з технічних причин; вода в необхідній для випробувань кількості відсутня.
Порядок проведення пневматичних випробувань трубопроводів із полімерних матеріалів і вимоги безпеки повинні відповідати проектній документації.
10.12 Попередні й остаточні випробування самопливних каналізаційних мереж із труб великого
діаметра допускається виконувати пневматичним способом. Попередні випробування проводять
до остаточного засипання траншеї (зварні з'єднання ґрунтом не засипають). Випробувальний тиск
стисненого повітря, рівний 0,05 МПа, підтримують у трубопроводі протягом 15 хв. При цьому
оглядають зварні, клейові й інші стики й виявляють нещільності по звуку повітря, що просочується,
та по бульбашкам, що виникають у місцях витоку повітря через покриті мильною емульсією стикові
з'єднання.
Остаточні випробування пневматичним способом проводять при рівні ґрунтових вод над віссю випробуваного трубопроводу менше 2,5 м. Остаточним пневматичним випробуванням піддають ділянки довжиною 20 м - 100 м, при цьому перепад між найбільш високою й низькою точками трубопроводу не повинен перевищувати 2,5 м. Пневматичні випробування проводять через 410 год послу засипання трубопроводу. Значення випробувального надлишкового тиску стисненого повітря зазначені в таблиці 6.
Таблиця 6 - Випробувальний тиск стисненого повітря при пневматичному випробуванні самопливних каналізаційних трубопроводів
|
Рівень ґрунтових вод від осі трубопроводу, м |
Випробувальний тиск, МПа |
Перепад тиску, р - p1, МПа |
|
|
надлишковий початковий р |
кінцевий р1 |
||
|
h = 0 |
0,01 |
0,007 |
0,003 |
|
0 < h < 0,5 |
0,0155 |
0,0124 |
0,0031 |
|
0,5 < h < 1 |
0,021 |
0,0177 |
0,0033 |
|
1 < h < 1,5 |
0,0265 |
0,0231 |
0,0034 |
|
1,5 < h < 2 |
0,032 |
0,0284 |
0,0036 |
|
2< h <2,5 |
0,0375 |
0,0338 |
0,0037 |
10.13 Приймання в експлуатацію трубопроводів необхідно здійснювати, керуючись основними положеннями ДБН А.3.1-3, а також СНиП 3.05.04. При випробуванні трубопроводів водопостачання та напірної каналізації та здачі їх в експлуатацію повинні складатися:
акти на приховані роботи (по основі, опорах і будівельних конструкціях на трубопроводах тощо);
акти зовнішнього огляду трубопроводів і елементів (вузлів, колодязів тощо);
акти випробувань на міцність і герметичність трубопроводів;
акти на промивання й дезінфекцію водопроводів;
установлення відповідності виконаних робіт проекту;
акти вхідного контролю якості труб і фасонних виробів (деталей з'єднувальних).
10.14 Крім приймання прихованих робіт і перевірки актів випробування трубопроводів на щільність і зовнішнього огляду, приймання безнапірних трубопроводів має супроводжуватися перевіркою прямолінійності, а також інструментальною перевіркою лотків у колодязях.
При прийманні внутрішніх водопроводів додатково виконується перевірка паспортів, технічних свідоцтв щодо можливості застосування в будівництві або сертифікатів на полімерні труби, фасонні вироби (деталі з'єднувальні) й арматуру.
11.1 При проектуванні внутрішніх і зовнішніх мереж водопостачання та каналізації слід до
тримуватись вимог ДБН В.1.1-7. Загальні вимоги техніки безпеки та пожежної безпеки - згідно зі
НПАОП 45.2-7.02 та НАПБ А.01.001, а також вимогами цього розділу.
Показники пожежної безпеки елементів внутрішніх та зовнішніх мереж водопостачання та каналізації з полімерних матеріалів (труб, фасонних виробів, деталей з'єднувальних, перехідників тощо) - згідно з погодженими Головним департаментом пожежної безпеки МНС України та затвердженими у встановленому порядку чинними національними стандартами України, технічними умовами України на конкретний виріб будівельного призначення з відповідного полімерного матеріалу та таблицею А.1.
Необхідно проводити огляд і контроль зварювального устаткування, а також ізоляції електропроводок, роботи пристроїв для механічної обробки кінців і торців труб згідно з НПАОП 40.1-1.21. Результати перевірки повинні відповідати паспортним даним на устаткування.
Технічний огляд необхідно здійснювати не рідше одного разу на місяць із реєстрацією результатів перевірки в журналі проведення робіт.
Значення параметрів режимів зварювання повинні відповідати вимогам технологічних норм для кожного виду полімерного матеріалу.
До проведення зварювально-монтажних робіт при будівництві трубопроводів із полімерних матеріалів допускаються зварники, що пройшли теоретичне й практичне навчання за спеціальною програмою, включно із зварюванням контрольних стиків, за спеціальною програмою згідно з НПАОП 0.00-1.16 та чинними нормативно-правовими актами Держгірпромнагляду України.
Труби в процесі зберігання й монтажу не виділяють у навколишнє середовище токсичних речовин і не впливають на організм людини при безпосередньому контакті. Робота із трубами не вимагає особливих заходів безпеки.
