Національна примітка
Коліно під кутом 90о великого радіуса та трійники рідинного потоку монтують безпосередньо на резервуарі для діоксиду
вуглецю.
Таблиця В.4 – Еквівалентна довжина зварних трубопровідних фітингів
|
Номінальний розмір труби |
Коліно під кутом 45°, м |
Коліно під кутом 90°, м |
Коліно під кутом 90° великого радіуса та трійники рідинного потоку, м |
Трійник, м |
З'єднувальна муфта запірного клапана, м |
|
|
дюйм |
мм |
|||||
|
3/8 |
10 |
0,06 |
0,21 |
0,15 |
0,49 |
0,09 |
|
1/2 |
15 |
0,09 |
0,24 |
0,21 |
0,64 |
0,12 |
|
3/4 |
20 |
0,12 |
0,33 |
0,27 |
0,85 |
0,15 |
|
1 |
25 |
0,15 |
0,43 |
0,33 |
1,1 |
0,18 |
|
1 1/4 |
32 |
0,21 |
0,55 |
0,46 |
1,4 |
0,24 |
|
1 1/2 |
40 |
0,24 |
0,64 |
0,52 |
1,6 |
0,27 |
|
2 |
50 |
0,3 |
0,85 |
0,67 |
2,1 |
0,37 |
|
2 1/2 |
65 |
0,37 |
1,00 |
0,82 |
2,5 |
0,43 |
|
3 |
80 |
0,46 |
1,2 |
1,00 |
3,11 |
0,55 |
|
4 |
100 |
0,61 |
1,6 |
1,30 |
4,08 |
0,73 |
|
6 |
150 |
0,91 |
2,5 |
2,00 |
6,16 |
1,10 |
Таблиця В.5 – Коригувальні коефіцієнти на перепад рівня для систем низького тиску
Середній тиск у трубопроводі |
Поправки на перепад рівня |
||
|
бар |
МПа |
бар/м |
МПа/м |
|
20,7 |
2,07 |
0,100 |
0,010 |
|
19,3 |
1,93 |
0,0776 |
0,0078 |
|
17,9 |
1,79 |
0,0599 |
0,0060 |
|
16,5 |
1,65 |
0,0468 |
0,0047 |
|
15,2 |
1,52 |
0,0378 |
0,0038 |
|
13,8 |
1,38 |
0,0303 |
0,0030 |
|
12,4 |
1,24 |
0,0242 |
0,0024 |
|
11,0 |
1,10 |
0,0192 |
0,0019 |
|
10,0 |
1,00 |
0,0162 |
0,0016 |
Таблиця В.6 – Коригувальні коефіцієнти на перепад рівня для систем високого тиску
|
Середній тиск у трубопроводі |
Поправки на перепад рівня |
||
|
бар |
МПа |
бар/м |
МПа/м |
|
51,7 |
5,17 |
0,0796 |
0,008 |
|
48,3 |
4,83 |
0,0679 |
0,0068 |
|
44,8 |
4,48 |
0,0577 |
0,0058 |
|
41,4 |
4,14 |
0,0486 |
0,0049 |
|
37,9 |
3,79 |
0,04 |
0,004 |
|
34,5 |
3,45 |
0,0339 |
0,0034 |
|
31,0 |
3,1 |
0,0283 |
0,0028 |
|
27,6 |
2,76 |
0,0238 |
0,0024 |
|
24,1 |
2,41 |
0,0192 |
0,0019 |
|
20,7 |
2,07 |
0,0158 |
0,0016 |
|
17,2 |
1,72 |
0,0124 |
0,0012 |
|
14,0 |
1,4 |
0,0102 |
0,001 |
Таблиця В.7 – Питома витрата крізь еквівалентну площу1) отвору для систем низького тиску
|
Тиск на отворі |
Питома витрата, кг/хв мм-2 |
|
|
бар |
МПа |
|
|
20,7 |
2,07 |
2,967 |
|
20,0 |
2,00 |
2,039 |
|
19,3 |
1,93 |
1,670 |
|
18,6 |
1,86 |
1,441 |
|
17,9 |
1,79 |
1,283 |
|
17,2 |
1,72 |
1,164 |
|
16,5 |
1,65 |
1,072 |
Кінець таблиці В.7
|
Тиск на отворі |
Питома витрата, кг/хв мм-2 |
|
|
бар |
МПа |
|
|
15,9 |
1,59 |
0,9913 |
|
15,2 |
1,52 |
0,9175 |
|
14,5 |
1,45 |
0,8507 |
|
13,8 |
1,38 |
0,791 |
|
13,1 |
1,31 |
0,7368 |
|
12,4 |
1,24 |
0,6869 |
|
11,7 |
1,17 |
0,6412 |
|
11,0 |
1,10 |
0,599 |
|
10,0 |
1,00 |
0,54 |
|
1) На основі стандартного одиничного отвору круглого перерізу з коефіцієнтом 0,98. |
||
Таблиця В.8 – Питома витрата крізь еквівалентну площу1) отвору для систем високого тиску
|
Тиск на отворі |
Питома витрата, кг/хв.мм-2 |
|
|
бар |
МПа |
|
|
51,7 |
5,17 |
3,255 |
|
50,0 |
5 |
2,703 |
|
48,3 |
4,83 |
2,401 |
|
46,5 |
4,65 |
2,172 |
|
44,8 |
4,48 |
1,993 |
|
43,1 |
4,31 |
1,839 |
|
41,4 |
4,14 |
1,705 |
|
39,6 |
3,96 |
1,589 |
|
37,9 |
3,79 |
1,487 |
|
36,2 |
3,62 |
1,396 |
|
34,5 |
3,45 |
1,308 |
|
32,8 |
3,28 |
1,223 |
|
31,0 |
3,1 |
1,139 |
|
29,3 |
2,93 |
1,062 |
|
27,6 |
2,76 |
0,9843 |
|
25,9 |
2,59 |
0,907 |
|
24,1 |
2,41 |
0,8296 |
|
22,4 |
2,24 |
0,7593 |
|
20,7 |
2,07 |
0,689 |
|
17,2 |
1,72 |
0,5484 |
|
14,0 |
1,4 |
0,4833 |
|
1) На основі стандартного одиничного отвору круглого перерізу з коефіцієнтом 0,98. |
||
В.7 У системах високого тиску затримка досягнення рівноважного потоку зазвичай буде незначна. У системах низького тиску треба розраховувати тривалість затримки й кількість діоксиду вуглецю, що випаровується під час охолоджування трубопроводу відповідно і збільшувати рівноважну витрату, щоб подати необхідну кількість діоксиду вуглецю протягом проектного проміжку часу після початку подавання.
Тривалість затримки td (системи низького тиску), у секундах, і маса тV діоксиду вуглецю, який випарився (системи низького або високого тиску), у кілограмах, протягом цього проміжку часу можна обчислити так:
де m – маса трубопроводу, кг;
Сp– питома теплоємність металу в трубі, кДж/кг1)
T1 – середня температура труби перед подаванням діоксиду вуглецю, °С;
Т2– середня температура діоксиду вуглецю перед подаванням, °С2);
Q – проектна витрата, кг/хв;
V – об'єм трубопроводу, м3;
Н – прихована теплота випаровування рідкого діоксиду вуглецю, кДж/кг3).
(довідковий)
Вогнегасна речовина діоксид вуглецю – безбарвний, без запаху і електрично непровідний інертний газ. Діоксид вуглецю приблизно у півтора рази важчий за повітря. З 1 кг випущеного рідкого діоксиду вуглецю за атмосферного тиску і температури 0 °С утворюється близько 0,51 м3 газу. Діоксид вуглецю зберігають у посудинах під тиском зазвичай у вигляді зрідженого газу.
Діоксид вуглецю гасить вогонь переважно зниженням вмісту кисню в атмосфері до такого значення, коли він не зможе підтримувати горіння.
Діоксид вуглецю придатний для гасіння пожеж таких видів:
горіння рідин або твердих матеріалів, здатних переходити у рідкий стан;
горіння газів, крім тих випадків, коли після гасіння можуть утворюватися вибухові атмосфери внаслідок продовження виходу газів;
за певних умов – горіння твердих матеріалів, зазвичай органічного походження, під час яких утворюються жарини;
горіння електричної апаратури під напругою.
Діоксид вуглецю не придатний для боротьби з пожежами у разі горіння таких матеріалів:
хімічних речовин, які містять власне джерело кисню, таких як нітрат целюлози;
реакційноздатних металів та їх гідридів (наприклад натрію, калію, магнію, титану і цирконію).
Діоксид вуглецю у концентраціях, які необхідні для застосовування в системах пожежогасіння, спричиняє ефект асфіксії, тому ці концентрації треба розглядати як дуже небезпечні. Тому необхідно суворо дотримуватися вимог безпеки, які подано в розділі 5.
(довідковий)
D.1 Визначання інтенсивності подавання і витрати об'ємним способом. Приклад 1
D.1.1 Пожежонебезпечний об'єкт
Камера для фарбування розпилюванням (вимоги щодо вентиляційної камери і коробів мають бути предметом окремого розрахунку; КВ= 1).
D.1.2 Реальні розміри:
ширина (відкрита передня стінка) – 2,44 м;
висота – 2,13 м;
глибина – 1,83 м.
D.1.3 Прийнятий об'єм
2,44 м х 2,13 м х (1,83 м у глибину + 0,6 м)1) = 12,63 м3.
D.1.4 Відсоток огородженого периметра
D.1.5 Інтенсивність подавання для простору, огородженого на 71 %
42) + (1 – 0,71) х (16 – 4)3) = 7,48 (кг/хв.м-3)
D.1.6 Витрата
12,63 м3 х 7,48 (кг/хв.м-3) = 94,47 кг/хв
D.1.7 Необхідна кількість діоксиду вуглецю
94,47 кг/хв х 0,5 хв х 1,4 (включає пару)4) = 66,13 кг
D.2 Визначання інтенсивності подавання і витрати об'ємним способом. Приклад 2
D.2.1 Пожежонебезпечний об'єкт
Копіювальний апарат із відкритими чотирма боковими сторонами і верхом (відсутні щільні суцільні стінки; КВ= 1).
D.2.2 Реальні розміри:
ширина – 1,22 м;
довжина – 1,52 м;
висота – 1,22 м.
D.2.3 Прийнятий об'єм
2,42 м х 2,72 м х 1,82 м = 11,98 м3
D.2.4 Відсоток огородженого периметра
0 %
D.2.5 Інтенсивність подавання для простору, огородженого на 0 %
16 кг х (кг/хв.м-3)5)
D.2.6 Витрата
11,98 м3 х 16 кг х (кг/хв.м-3) = 191,7 кг/хв
D.2.7 Необхідна кількість діоксиду вуглецю
191,7 кг/хв х 0,5 хв х 1,4 (включає пару)1) = 134,2 кг
D.3 Визначання витрати поверхневим методом
D.3.1 Пожежонебезпечний об'єкт
