Випадкову пробу піску відбирають під наглядом органу сертифікації на місці відвантаження. Кількість пакетів, що відбирають, слід визначати з урахуванням забезпечення достатньої кількості піску для проведення сертифікаційного випробування у відповідності з 11.2.3.1 та документованого випробування у відповідності з 11.2.5.1 за період не менше ніж рік. З цією метою пробу слід розділити під наглядом органу сертифікації, причому частину, призначену для документованого випробування, зберігають у виробника піску.
Якщо результати документованого випробування відповідатимуть вимогам 5.1.3 та 11.2.5.3, а результати сертифікаційного випробування - вимогам 11.2.3.3, пісок має бути прийнятим, а сертифікат відповідності підтверджений органом сертифікації (11.2.1).
11.2.3 Методи сертифікаційного випробування
11.2.3.1 Проведення випробування
З застосуванням вибраного для цієї мети цементу готують 20 пар сумішей цементу з піском (11.2.2.1 та 11.2.2.2). Пісок, який підлягає прийняттю, використовують для однієї суміші, а еталонний пісок CEN - для іншої. Обидві суміші кожної пари сліду відповідності з цим документом виготовляє безпосередньо одна за одною у випадковій послідовності.
Після 28 діб тверднення випробовують зразки-призми на стиск та реєструють всі окремі результати.
11.2.3.2 Обчислення та представлення результатів
Для кожної пари сумішей обчислюють результати випробування на стиску відповідності з 10.2.1 наводять та реєструють їх у відповідності з 10.2.2, причому х є результатом, що отриманий з піском який підлягає прийняттю, а у- результатом, що отриманий з еталонним піском CEN.
Вираховують коефіцієнти варіації для обох серій результатів та перевіряють, чи відповідають вони вимогам короткочасної збіжності у відповідності з 10.2.3.1.
Якщо обидві серії результатів не відповідають цим вимогам, всі результати слід відкинути та повторити всі випробування за цим методом.
Якщо вимогам не відповідає одна з обох серій, необхідно:
знайти середнє значення 20 результатів х або у;
вирахувати стандартне відхилення 20 результатів s;
вирахувати різницю між кожним результатом та їх середнім арифметичним значенням результатів без урахування знака;
якщо одна з отриманих різниць є більшою ніж 3 s, відкинути відповідне значення та вирахувати
середнє значення решти 19 результатів; якщо дві або більше отриманих різниць перевищують 3 s,
слід відкинути всі результати та повторити всі випробування за цим методом; якщо жодна з різниць не
більша ніж 3 s, використати всі 20 значень.
Критерій прийняття D у відсотках вираховують за допомогою рівняння
, (3)
Де - середнє значення результатів, отриманих з піском, який підлягає прийняттю, МПа;
- середнє значення результатів, отриманих з еталонним піском CEN, МПа.
D - наводять з точністю до 0,1 % без урахування знака.
11.2.3.3 Вимоги
Для піску, який підлягає прийняттю після першого сертифікаційного випробування (11.2.2.1), кожне з трьох вирахуваних у відповідності з 11.2.3.2 та наведених значень критерію прийняття повинно бути D < 5,0 %. Якщо одне або більше вирахуваних значень D≥5,0 %, пісок не може бути прийнятим.
Для стандартного піску CEN, який має бути прийнятим після щорічного підтверджувального випробування (11.2.2.2), значення критерію прийняття, вирахуване та наведене у відповідності з 11.2.3.2, повинно бути D < 5,0 %. Якщо вирахуване значення D≥ 5,0%, стандартний пісок CEN не може бути
прийнятим. Слід встановити відповідну причину та провести перше сертифікаційне випробування (11.2.2.1) для подальшого прийняття.
11.2.4 Документоване випробування стандартного піску CEN, що виконує виробник
Щоб підтвердити, що відповідність стандартного піску CEN цьому документу зберігається й надалі, виробник піску повинен постійно провадити власний контроль, який охоплює:
щоденне визначення фракційного складу та вмісту вологи у відповідності з 5.1.3;
щомісячне випробування у відповідності з 11.2.5 проби стандартного піску CEN у порівнянні
з пробою того ж стандартного піску CEN, яка була відібрана під контролем органу сертифікації
(11.2.2.1 та 11.2.2.2).
З цією метою виробник піску відбирає проби у місці відвантаження: одну - для щоденного випробування і одну - для щомісячного випробування.
Виробник піску повинен перевіряти, чи виконуються вимоги у відповідності з 5.1.3 і 11.2.5.3, та сповіщати орган сертифікації про всі невідповідні результати.
Всі результати необхідно реєструвати, надавати органу сертифікації до відома і контролю та зберігати не менше ніж протягом трьох років.
11.2.5 Метод документованого випробування стандартного піску CEN
11.2.5.1 Проведення випробування
З використанням проби цементу, відібраної під наглядом органу сертифікації для випробування в призначеній випробувальній лабораторії (11.2.2.2.Ь), готують 10 пар сумішей цементу з піском. Пробу піску, що відбирає виробник раз на місяць (11.2.4), слід використати для однієї суміші, а пробу, яку відбирають раз на рік під наглядом органу сертифікації (11.2.2.1 та 11.2.2.2), використовують для другої суміші. Обидві суміші кожної пари у відповідності з цим документом мають готувати безпосередньо одна за одною у випадковій послідовності.
Зразки-призми у віці 28 діб випробовують на стиск та реєструють всі окремі результати.
11.2.5.2 Обчислення та представлення результатів
Для кожної з пар сумішей обчислюють результати випробування на стиску відповідності з 10.2.1, наводять та реєструють згідно з 10.2.2, причому х є результатом, що отриманий з пробою, відібраною виробником, а у - результатом, що отриманий з пробою, відібраною під наглядом органу сертифікації.
Вираховують коефіцієнт варіації для обох серій результатів та виконують дії у відповідності з 11.2.3.2 для 10 пар сумішей.
Примітка. Якщо одна з серій результатів не відповідає вимогам щодо короткочасної збіжності, метод, викладений в 11.2.3.2, виконують на основі серій по 10 результатів кожна, причому не менше ніж 9 результатів необхідні для оцінки у відповідності з 11.2.3.2 d.
Вираховують та записують критерій прийняття D y відповідності з 11.2.3.2.
11.2.5.3 Вимоги
В серії з 12 послідовних щомісячних випробувань критерій прийняття D, вирахуваний та наведений у відповідності з 11.2.5.2, не повинен більше ніж вдвічі перевищувати 2,5 %. Якщо більшими ніж 2,5 % виявляться два значення D, про це має бути поінформований орган сертифікації, встановлена причина та проведене перше сертифікаційне випробування (11.2.2.1) для подальшого прийняття.
11.3 Випробування на прийняття альтернативного ущільнювача
11.3.1 Загальні вимоги
За необхідності прискорити проведення випробування на прийняття альтернативного ущільнювача органу сертификації надають наступні документи:
докладний опис методу ущільнення;
докладний опис ущільнювача (креслення);
- інструкцію з обслуговування включно з анкетою для перевірки відмінного функціонування.
Орган сертифікації вибирає із виготовлених на продаж три комплекти альтернативного приладу,
що підлягає прийняттю. Ці комплекти приладу мають бути випробувані в порівнянні з рекомендованим струшуючим столом, який відповідає викладеним у 4.6 вимогам. З цією метою їх доставляють до випробувальної лабораторії, визначеної органом сертифікації.
Під контролем органу сертифікації випробувальна лабораторія порівнює властивості приладу, який підлягає прийняттю, з наданим технічним описом. Якщо відповідність доведено, випробувальна лабораторія проводить три порівняльні випробування у відповідності з 11.3.2, причому для кожного з них використовує інший цемент. З цією метою під наглядом органу сертифікації обирають три цементи різних класів міцності.
Якщо кожне з цих трьох порівняльних випробувань відповідатиме вимогам 11.3.2.3, альтернативний ущільнювач повинен бути прийнятий органом сертифікації.
Після прийняття технічний опис альтернативного приладу і опис альтернативного методу ущільнення вважають визнаними альтернативами до 4.6 та 7.2.
Примітка. Технічний опис альтернативного приладу та опис альтернативного методу ущільнення які були прийняті, наведено в додатку А (обов'язковому) до цього документа.
11.3.2 Випробування альтернативного приладу для ущільнення
11.3.2.1 Проведення випробування
З застосуванням вибраного цементу (11.3.1) та еталонного піску CEN готують 20 пар сумішей цементу з піском. Суміші кожної пари у відповідності з цим документом мають бути приготовлені безпосередньо одна за одною у випадковій послідовності.
Зразки-призми ущільнюють, причому для однієї суміші використовують альтернативний прилад, а для іншої - рекомендований струшуючий стіл (4.6).
Після ущільнення всі наступні кроки виконують у відповідності з цим документом.
Зразки-призми випробовують на стиск у віці 28 діб і реєструють кожен результат.
11.3.2.2 Обчислення та представлення результатів
Для кожної з пар сумішей обчислюють і позначають результати випробування на стиск у відповідності з 10.2.1 та реєструють у відповідності з 10.2.2, причому х є результатом, отриманим з альтернативним ущільнювачем, який має бути прийнятим, а у - результат, отриманий з рекомендованим струшуючим столом.
Вираховують коефіцієнти варіації для обох серій результатів та перевіряють, чи відповідають вони вимогам короткочасної збіжності у відповідності з 10.2.3.1.
Якщо обидві серії результатів не відповідають цим вимогам, всі результати повинні бути відкинуті, а метод випробування повторений.
Якщо вказаним вище умовам не відповідає одна з серій результатів, необхідно:
знайти середнє значення 20 результатів або ;
вирахувати стандартне відхилення 20 результатів s;
вирахувати різницю між кожним результатом та середнім арифметичним значенням результатів без урахування знака;
якщо одна із отриманих різниць є більшою ніж 3 s, відкинути відповідне значення та вирахувати середнє значення решти 19 результатів; якщо дві або більше отриманих різниць перевищують 3 s, відкинути всі результати та повторити всі випробування за цим методом; якщо жодна з різниць не більша ніж 3 s, використати всі 20 значень.
Критерій прийняття D вираховують за рівнянням
, (4)
Де - середнє значення результатів, отриманих з альтернативним ущільнювачем, МПа;
- середнє значення результатів, отриманих з рекомендованим струшуючим столом, МПа.
D - наводять з точністю до 0,1 % без урахування знака.
11.3.2.3 Вимоги
Три значення критерію прийняття D, вирахувані та наведені у відповідності з 11.3.2.2, які відповідають одному з трьох обраних цементів та одному з трьох обраних приладів, повинні бути менше 5,0 %. Якщо одне або кілька вирахуваних значень D ≥5,0 %, альтернативний ущільнювач не може бути прийнятим.
ДОДАТОК А
(обов'язковий)
Альтернативні вібраційні ущільнювачі та методи ущільнення, рівноцінність яких підтверджена рекомендованим струшуючому столу
та методу ущільнення
А.1 Загальні положення
Рекомендований струшуючий стіл описано у 4.6. У відповідності з розділом 1 допускаються також альтернативні прилади та методи за умови "... що вони були прийняті у відповідності з положеннями цього документа".
У розділі 11 описано метод прийняття альтернативи рекомендованому методу. Програми випробувань на прийняття були наведені для вібростолів та методів ущільнення, які в А2 та A3 позначені, як А та В. Тому вони є прикладами для допущених альтернативних приладів для ущільнення.
У відповідності з 11.3.1 кожен технічний опис (А.2.1 та А.3.1) розглядається, як прийнята альтернатива до 4.6, а кожен опис методу ущільнення (А.2.2 та А.3.2) - як прийнята альтернатива до 7.2.
А.2 Вібраційний стіл А
А.2.1 Технічний опис
Вібраційний стіл А, який може бути застосований як альтернативний ущільнювач:
привод: електромагнітний вібратор з номінальною синусоподібною вібрацією;
електропостачання: напруга 230/240 В;
фаза однофазне;
споживання струму максимум 6,3 А;
частота номінальна 50 Гц;
маса, що зазнає вібрації (включаючи порожню форму, насадку, затискачі, без вібратора) -
(35,0 ±1,5) кг;
амплітуда вертикально направлених коливань при роботі - (0,75±0,05) мм, що виміряна в
центрі середнього відсіку та зовнішніх кутах порожньої форми.
Примітка 1. Вібростіл сконструйовано так, що він генерує лише вібрації, направлені по вертикальній осі. Амплітуда вертикально направлених коливань безперервно позначається на пульті керування.
Примітка 2. Прискорення, яке було виміряне в центрі середнього відсіку та зовнішніх кутах порожньої форми, може бути альтернативною властивістю при описі роботи вібростолу. Значення (26,0 ±3,0) м/с2 відповідає значенню, наведеному в А.2.1 d;
