---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Б удівельні матеріали

БЕТОНИ ХІМІЧНО СТІЙКІ Методи випробувань

ДСТУ Б В.2.7-213:2009

Введено: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10)

Київ

Мінрегіонбуд України 2010

ДСТУ Б В.2.7-213:2009

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО:

Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій"

(ДП НДІБК), НДІБВ

РОЗРОБНИКИ: Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут будівельних

конструкцій" М. Миколаєць; Т. Мірошник; П. Попруга, канд. техн. наук; В. Тарасюк,

канд. техн. наук; Ю. Слюсаренко, канд. техн. наук; А. Бамбура, д-р техн. наук; Ю. Немчинов,

д-р техн. наук; П. Кривошеєв, канд. техн. наук; Л. Шейніч, д-р техн. наук (науковий керівник);

Науково-дослідний інститут будівельного виробництва С. Полонська, канд. техн. наук

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ :

наказ Мінрегіонбуду України від 22.12.2009 р. № 634

3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 25881-83)

Право власності на цей документ належить державі.

Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений,

тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу

Міністерства регіонального розвитку та будівництва України

© Мінрегіонбуд України, 2010

Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів

Мінрегіонбуду України

Державне підприємство "Укрархбудінформ"

II

ДСТУ Б В.2.7-213:2009 ЗМІСТ

с.

Вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Загальні положення 2

4. Засоби випробувань 2

5. Виготовлення зразків 3

6. Підготовка до випробувань 3

7. Проведення випробувань 3

8. Обробка результатів 4

9. Вимоги до безпеки 5

Додаток А

Прогнозування величини коефіцієнта хімічної стійкості

за результатами випробувань 6

Додаток Б

Приклад прогнозування величини коефіцієнта хімічної

стійкості за результатами річних випробувань 7

III

ДСТУ Б В.2.7-213:2009

ВСТУП

У стандарті використані основні положення ГОСТ 25881-83, який був розроблений Науково-дослідним інститутом бетону і залізобетону (НДІБЗ) Держбуду СРСР, Міністерством кольорової металургії СРСР, Міністерством вищої та середньої освіти РСФСР.

IV

ДСТУ Б В.2.7-213:2009

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Б удівельні матеріали

БЕТОНИ ХІМІЧНО СТІЙКІ

Методи випробувань

Строительные материалы

БЕТОНЫ ХИМИЧЕСКИ СТОЙКИЕ

Методы испытаний

Building materials

CHEMICALLY RESISTANT CONCRETES Test methods

Ч инний від 2010-09-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1. Цей стандарт поширюється на всі види полімербетонів та полімерсилікатних бетонів згідно
   з ГОСТ 25246 і встановлює метод визначення їх хімічної стійкості в ненапруженому стані під час дії
   на них рідких агресивних середовищ (далі - агресивних середовищ) шляхом випробування кон-
   трольних зразків.

2. Цей стандарт слід застосовувати при визначенні хімічної стійкості полімербетонів та по-
   лімерсилікатних бетонів, що встановлюється в стандартах, технічних умовах і робочих кресленнях
   на конструкції з полімербетонів або полімерсилікатних бетонів, а також при вивченні хімічної
   стійкості нових складів і видів зазначених бетонів.

3. Методика призначена для обґрунтування вибору хімічно стійкого бетону.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДБН В.2.5-28:2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення

ДСТУ Б В.2.7-170:2008 Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення середньої густини, вологості, водопоглинання, пористості і водонепроникності

ДСТУ Б В.2.7-214:2009 Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення міцності за контрольними зразками

ДСТУ ГОСТ 166:2009 (ИСО 3599-76) Штангенциркули. Технические условия (ГОСТ 166-89 (ИСО 3599-76), IDT) (Штангенциркулі. Технічні умови)

ДСТУ Б В.2.7-187:2009 Будівельні матеріали. Цементи. Методи визначення міцності на згин і стиск

ДСТУ ГОСТ 427:2009 Линейки измерительные металлические. Технические условия (Лінійки вимірювальні металеві. Технічні умови)

ГОСТ 12.0.004-90 Система стандартов безопасности труда. Организация обучения безопасности труда. Общие положения (Система стандартів безпеки праці. Організація навчання з безпеки праці. Загальні положення)

ГОСТ 12.4.010-75 Система стандартов безопасности труда. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. Технические условия (Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Рукавиці спеціальні. Технічні умови)

1

ДСТУ Б В.2.7-213:2009

ГОСТ 12.4.011-89 Система стандартов безопасности труда. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация (Система стандартів безпеки праці. Засоби захисту працівників. Загальні вимоги та класифікація)

ГОСТ 12.4.021-75 Система стандартов безопасности труда. Системы вентиляционные. Общие требования (Система стандартів безпеки праці. Системи вентиляційні. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.4.068-79 Система стандартов безопасности труда. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования (Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту дерматологічні. Класифікація і загальні вимоги)

ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством (Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю)

ГОСТ 9871-75 Термометры стеклянные ртутные электроконтактные и терморегуляторы. Технические условия (Термометри скляні ртутні електроконтактні та терморегулятори. Технічні умови)

ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия (Ваги лабораторні загального призначення і зразкові. Загальні технічні умови)

ГОСТ 25246-82 Бетоны химически стойкие. Технические условия (Бетони хімічно стійкі. Техніч-
ні умови) .

ГОСТ 28840-90 Машины для испытания материалов на растяжение, сжатие и изгиб. Общие технические требования (Машини для випробування матеріалів на розтяг, стиск і згин. Загальні технічні вимоги)

СНиП 2.04.01-80 Внутренний водопровод и канализация зданий (Внутрішній водопровід і каналізація будинків)

СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кон-диціонування)

3 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

3.1 Метод випробувань базується на визначенні хімічної стійкості полімербетонів та полімер-силікатних бетонів за зміною маси і міцності зразків після витримування в агресивному середовищі протягом контрольного періоду часу.

4 ЗАСОБИ ВИПРОБУВАНЬ

4.1 Під час проведення випробувань застосовують таке обладнання та прилади:

• випробувальна машина або прес згідно з ГОСТ 28840;

• ваги технічні згідно з ГОСТ 24104;

• штангенциркуль згідно з ДСТУ ГОСТ 166;

• металеві лінійки згідно з ДСТУ ГОСТ 427;

• форми для виготовлення контрольних зразків згідно з ДСТУ Б В.2.7-187;

• лабораторна віброплощадка типу 435А згідно з ДСТУ Б В.2.7-214;
  - дека (емальовані);

• щипці;

• посудини для занурення зразків в агресивне середовище;

• реактиви згідно з ГОСТ 25246;

• терморегулюючий пристрій (термометри електроконтактні згідно з ГОСТ 9871).

2. Матеріал форм має бути інертним до складових сумішей полімербетонів та полімерсилікат-
   них бетонів.

3. Посудини мають бути з матеріалу, стійкого до дії агресивних середовищ, щільно закрива-
   тися кришками і мати розміри, що дозволяють розмістити необхідну кількість випробовуваних
   зразків.

2

ДСТУ Б В.2.7-213:2009

4.4 Реактиви для отримання агресивних середовищ та їх концентрацію вибирають відповідно до умов експлуатації конструкції. Перелік найбільш поширених агресивних середовищ наведений в ГОСТ 25246.

5 ВИГОТОВЛЕННЯ ЗРАЗКІВ

1. Зразки для випробування виготовляють згідно з ДСТУ Б В.2.7-214. Допускається, при екс-
   пертній оцінці хімічної стійкості виробів, які експлуатуються, використовувати зразки тих самих
   розмірів, що випиляні або вибурені з конструкції.

2. Для випробування виготовляють сім серій зразків із однієї проби бетону (одну серію для
   кожного терміну випробування). Число зразків у серії має бути не менше трьох.

3. Перед формуванням зразків внутрішня поверхня форм має бути змащена шаром парафіну,
   мастила або іншого матеріалу згідно з ГОСТ 25246.

4. Зразки необхідно формувати не пізніше ніж через 20 хв після приготування суміші. Загаль-
   ний час формування має складати від 10 хв до 15 хв і закінчуватися до початку тужавлення.

5. Зразки ущільнюють на віброплощадках із частотою (2900 ± 100) коливань за хвилину і амп-
   літудою (0,5 ± 0,05 мм) протягом від 1 хв до 2 хв.

6. Зразки після формування повинні розпалублюватись через 24 год тверднення при темпера-
   турі не нижче (20 ± 2) °С. Подальші умови тверднення зразків, до занурення в агресивне середови
   ще, мають бути аналогічні твердненню виробів з цього бетону з урахуванням вимог ГОСТ 25246.

6 ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАНЬ

1. Зразки повинні мати маркування, в якому вказують номер серії і порядковий номер зразка в
   серії. Маркування має зберігатися протягом усього процесу випробувань.

2. На поверхні зразків не повинно бути забруднень, слідів мастила та інших речовин. Забруд-
   нення повинні видалятися за допомогою наждачного паперу або розчинниками, що не спричиняють
   негативного впливу на поверхню зразків. Зразки не повинні мати зовнішніх дефектів у вигляді
   тріщин, здуття і раковин діаметром і глибиною більше 4 мм.

3. Середня густина окремих зразків однієї серії не повинна різнитися більше, ніж ±1 %. При
   відхилі у великих межах зразки відбраковують.

4. Середню густину зразків визначають відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-170.

7 ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ

1. Перед зануренням в агресивне середовище заміряють розміри зразків усіх серій металевою
   лінійкою або штангенциркулем із похибкою до 1 мм.

2. Зразки випробовують серіями: одну до занурення в агресивне середовище, потім по одній
   серії після кожного терміну, передбаченого в 7.6.

3. Зразки кладуть на сітку чи решітку та занурюють в агресивне середовище на три доби для
   насичення розчином. Після чого зразки шести серій за допомогою щипців витягують із посудини,
   встановлюють на деко, обливають водопровідною водою, промокають фільтрувальним папером
   або обтирають тканиною, потім вимірюють, зважують і знову занурюють в агресивне середовище
   для наступних випробувань згідно з 7.6, 7.7. Визначають масу зразків зважуванням з похибкою до
   0,01 г.

4. Зразки для випробування розміщують у посудині на сітку чи решітку так, щоб вони не торк-
   лися один одного та стінок посудини, заливають їх заздалегідь підготовленим розчином з не-
   обхідною концентрацією і температурою до повного занурення. Шар розчину над зразками має бути
   не менше 5 см.

3

ДСТУ Б В.2.7-213:2009

5. Регулярно через 30 діб необхідно перевіряти концентрацію агресивного середовища. У разі
   зниження концентрації більш ніж на 10 % від установленої, агресивне середовище повністю замі-
   нюють.

6. Тривалість витримування зразків у середовищі приймають рівною 360 діб при проміжних
   термінах ЗО, 60, 90, 180, 270 діб.

7. Після закінчення встановленого проміжку часу перебування під дією агресивного середови-
   ща зразки, за допомогою щипців, виймають із посудини, встановлюють на деко, обливають водоп-
   ровідною водою, промокають фільтрувальним папером або обтирають тканиною, потім вимірюють,
   зважують і визначають міцність на розтяг при згині.

5. Зразки випробовують на розтяг при згині відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-187.

5. Температура агресивного середовища має бути в межах (20 ± 2) °С. Випробування при-
   підвищених температурах призначають залежно від умов експлуатації конструкції, вибираючи одну
   із величин наступного ряду температур: 40, 60, 80,100 °С.

10. Посудини для проведення випробувань при підвищених температурах мають бути забез-
    печені теплоізоляцією, теплоносієм і терморегулюючими пристроями, що забезпечують підтриман-
    ня заданого температурного режиму в агресивному середовищі з похибкою ±2 °С.

11. Не допускається занурення в одну посудину зразків, виготовлених із хімічно стійких бе-
    тонів різних складів.

8 ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

8.1 За результатами випробувань у межах кожної серії знаходять середньоарифметичне
значення показників міцності зразків на розтяг при згині та їх маси. Відбракування аномальних
результатів випробувань за міцністю має здійснюватись за ДСТУ Б В.2.7-214.

2. Хімічну стійкість полімербетону та полімерсилікатного бетону оцінюють шляхом порівняння
   фактичного коефіцієнта хімічної стійкості К_х._с , що визначається на серії зразків, витриманих у сере-
   довищі протягом 360 діб відповідно до вимог ГОСТ 25246.

3. Коефіцієнт хімічної стійкості К_х._с обчислюють за зміною міцності зразків на розтяг при згині
   після кожного терміну випробувань за формулою: