---

Навантаження виконують гідравлічним домкратом через кульо­ву опору та пластину 150 х 150 мм ступенями по 0,5 кН зі швидкістю 0,25 кН/хв з перервами 5 хв. Під час перерви двері оглядають, записують помітні відхилення від форми (відрив облицювальних листів, поява розривів та гофр), в кінці перерви заміряють пере­міщення дверного полотна у напрямку дії зусилля. При досягненні нормативного значення F_i,j,н або F_i,j,к навантаження визначеного розряду (таблиці 1,2) зусилля підтримують 5 хв. Якщо зламу каркасу дверного полотна не виявлено, а переміщення за значенням не більші наведених у таблицях 1, 2 при відповідних навантаженнях, то роз­вантажують конструкцію і записують показання пристрою для вимірювання переміщень при нульовому навантаженні. Якщо двері відчинилися при зусиллі F_{i, j} < F_i,j,н, то подальші випробування припиняють.

5.3.3 Випробування на статичне навантаження засува замка

5.3.3.1 Порядок підготовки до проведення випробувань

Випробування на статичне навантаження засува замка викону­ють для дверей із дерев'яною коробкою або сталевою, яка не має захисної конструкції для засува замка.

Статичне навантаження прикладається до засува замка у поло­женні "зачинено" (рисунок 3).

Для виконання випробування проводять підготовчі роботи за вимогами 5.3.2.1, потім дверне полотно відчиняють на кут 45° і теж закріплюють нерухомо. Замок переводять у положення "зачинено". Засув замка фіксують.

5.3.3.2 Порядок проведення випробувань

Навантаження прикладають ступенями по 0,5 кН зі швидкістю 0,25 кН/хв з перервами 5 хв. Під час перерв двері оглядають. При досягненні нормативного значення навантаження необхідного роз­ряду (таблиця 1) зусилля підтримують 5 хв. Якщо ознак відмови замка чи дверей не виявлено, то випробування припиняють і переходять до наступного навантаження. За ознаку відмови приймається злам замка чи кріплень замка до дверного полотна, а також переміщення у напрямку дії зусилля, яке більше за робочу довжину засува замка (робоча довжина засува замка - довжина засува, яка входить у коробку дверного блока).

5.3.4 Випробування коробки дверного полотна на статичне навантаження

5.3.4.1 Порядок підготовки до випробувань

ДСТУ Б В.2.6-12-97 с.16

Зразок встановлюють у стенд № 2 для випробувань коробки дверного блока, коробку закріплюють конструктивними елементами аналогічно до експлуатаційних умов.

5.3.4.2 Порядок проведення випробувань

Двері зачиняють і послідовно у місця, позначені точками 6, 7, 8, 9 і 10, за допомогою силового пристрою прикладають зусилля (рисунок 2, 4), при цьому у точках 9 і 10 одночасно. Точками 6, 7, 8, 9, 10 показані місця на коробці:

6 - місце біля замка;

7 - місце біля нижньої або верхньої завіси;

8 - місце біля середньої завіси;

9 і 10 - точки на виступах коробки по горизонтальній осі засува замка; зусилля прикладаються одночасно до обох точок.

Навантаження виконують ступінчасте з кроком навантаження по 0,5 кН зі швидкістю 0,25 кН/хв з перервами 5 хв. Під час перерви двері оглядають, записують помітні відхилення (відрив коробки від стенду, зминання виступів коробки), а в кінці перерви - переміщення.

При досягненні нормативного чи кореляційного значення на­вантаження визначеного розряду (таблиці 1, 2) зусилля підтримують 5 хв. Якщо ознак відмови не виявлено, то навантаження зменшують до нуля і переходять до навантаження наступної точки.

При прикладанні навантаження до точок 6, 7, 8 за ознаку відмови прийнято відрив коробки дверного блока від стенду або злам коробки.

При прикладенні навантаження до точок 9, 10 виступів коробки (рисунок 3, зусилля F_5н) за ознаку відмови прийнято переміщення коробки у напрямку дії зусилля, що має значення більше від робочої довжини засува замка (дивись 5.3.3.2).

5.4 Оцінка результатів випробувань

5.4.1 Приймальні, кваліфікаційні, атестаційні та сертифікаційні випробування дверей на статичні навантаження слід вважати задовільними, якщо при нормативних зусиллях зі значеннями, відповідними до таблиці 1:

• у точці А (рисунок 1) в площині дверного полотна не виявлені ознаки відмови, котрі порушують нормальну експлуатацію дверей, тобто відхилення форми і площинності дверного полотна знаходять­ся в межах, які дозволяються відповідними стандартами і технічними умовами на конструкцію, яка проходить випробування;

- у точці 1 (у вільному куті дверного полотна, рисунок 2) не виявлено зламу каркаса дверного полотна і засува замка, а експериментальні переміщення не перевищують нормативних зна­чень за таблицею 1; двері залишились зачиненими;

- у точках 2, 5 (біля завіс, навантаження прикладається пер­пендикулярно до площини дверного полотна, рисунок 2) не виявлено зламу дверного полотна, відриву чи зламу завіс, а експериментальні переміщення не перевищують нормативних значень за таблицею 1;

- у точці 3 (біля замка, рисунок 2), не виявлено зламу засува замка, а експериментальні переміщення не перевищують нор­мативних значень за таблицею 1; двері залишились зачиненими;

- у точці 4 (середина дверного полотна, рисунок 2) не виявлено зламу дверного полотна, двері залишились зачиненими, переміщен­ня не перевищили нормативних значень за таблицею 1;

ДСТУ Б В.2.6-12-97 с.17

- у точці Б (навантаження до засува замка, рисунок 4) не виявлено зламу замка, кріплень замка чи дверного полотна, а експе­риментальні переміщення у напрямку дії зусилля не перевищують

робочу довжину засува замка;

- у точках 6, 7, 8 (навантаження прикладається до коробки біля замка та завіс, рисунок 2) не виявлено зламу коробки, відриву коробки дверного блока від стенда;

- у точках 9, 10 по осі засува замка (рисунок 4) експеримен­тальні переміщення коробки у напрямку дії зусилля не перевищують робочої довжини засува замка.

5.4.2 Періодичні випробування дверей на статичні навантажен­ня слід вважати задовільними, якщо при кореляційних значеннях зусиль (таблиця 2) уточках 1, 2, 3, 4, 5 (рисунок 2) експериментальні переміщення у напрямку дії зусиль не перевищують кореляційних значень за таблицею 2.

6 Метод випробування дверей на ударні навантаження

6.1 Суть методу

Суть методу полягає у визначенні опору конструкції дверей ударним навантаженням, що діють на полотно зачинених дверей непружним тілом (вантажем), яке імітує навантаження і падає під дією сили ваги у напрямку відчинення дверей.

6.2 Засоби випробувань

Стенд № 1, що забезпечує нерухоме закріплення зразка. Пристрій для нанесення ударів вантажем з необхідної висоти в обумовлені точки дверного полотна (рисунок 5).

Вантаж являє собою лантух із міцного матеріалу, заповнений сухим піском, маса якого дорівнює m = 30,0±0,2 кг, діаметром 350±20 мм.

Схема стенда показана на рисунку 5.

Вимірювальні прилади та інструменти: штангенглибиномір, ГОСТ 162; штангенциркуль, ГОСТ 166; металева лінійка, ГОСТ 427 або рулетка завдовжки понад 1000 мм, ГОСТ 7502; індикатори годинникового типу з поділкою 0,01 мм, ГОСТ 577; косинець вимірювальний, ГОСТ 3749; кутомір з ноніусом, ГОСТ 5378; щуп, ГОСТ 8925; динамометр, ГОСТ 23711; лупа, ГОСТ 25706.

6.3 Послідовність проведення випробувань на ударні навантаження

6.3.1 Порядок підготовки до випробувань

6.3.1.1 Зразок встановлюють у стенді. Коробку закріплюють нерухомо аналогічно до дійсного закріплення дверей за кресленням, але кожний стояк кріпиться менше ніж у трьох точках.

Вимірюють дверне полотно та коробку дверей, їх відхилення від площинності (якщо таке існує), просвіт між крайкою полотна та коробкою.

6.3.1.2 Визначають зони удару (рисунок 5) та висоту h_j (мм) падіння вантажу, яку обчислюють виходячи із нормативного значен­ня потенційної енергії Е_і (таблиця 1) відповідного розряду міцності дверей за формулою:

ДСТУ Б В.2.6-12-97 с.18

,

де Е_і - нормативне значення потенційної енергії (і=1;2);

m - маса вантажу, кг;

g - 9,81 м/с² - прискорення вільного падіння.

6.3.1.3 На дверному полотні розмічають зони нанесення удару вантажем (рисунок 5) із точністю до 1%. Вантаж піднімають на висоту, значення якої розраховане за вимогами пункту 6.3.1.2.

6.3.2 Порядок проведення випробувань

6.3.2.1 Випробування здійснюють шляхом нанесення ударів зазначеним вантажем у позначену зону дверей. Падіння вантажу відбувається під дією сили тяжіння у напрямку відчинення дверей.

Удари наносять послідовно по три рази у кожну зону (рисунок 5), спочатку у зони нижньої частини дверного полотна, а потім у середину дверного полотна.

6.3.2.2 Після кожних трьох ударів у зону, а також після закін­чення випробувань проводять огляд зразків і заміряють відхилення з метою виявлення пошкоджень. Перевіряють розміри зразка та заміряють відхилення від початкової форми.

Якщо відхилення форми дверей є в межах, встановлених відповідними стандартами і технічними умовами, і пошкоджень не виявлено, то переходять до наступної зони навантаження.

Відрізняють такі помітні пошкодження:

- тріщини полотна;

- зсув завіс, замків дверного полотна, елементів каркасу тощо;

- відрив і переміщення завіс та замків;

- злам каркаса і облицювальних листів дверного полотна та коробки;

- відрив облицювальних листів дверного полотна від каркаса.

6.4 Послідовність проведення випробувань на ударні наванта­ження з одночасною дією статичного навантаження

6.4.1 Засоби випробувань

Засоби випробувань - згідно з 5.2 і 6.2.

6.4.2 Порядок проведення випробувань

Спочатку виконують навантаження до статичного зусилля F_3,3н у зоні замка дверного полотна відповідно до розділу 5, витримують одну хвилину, а потім наносять три удари у зону, яка розташована посередині дверей (рисунок 2, 5). Час випробувань повинен тривати не довше п'яти хвилин.

Нормативне значення статичного зусилля F_3,3н та потенційної енергії удару E₂ прий-маються за таблицею 1 для одного розряду міцності дверей.

Після випробувань проводять огляд зразка з метою виявлення пошкоджень і викону-ють заміри відповідно до 6.3.2.2.

6.5 Оцінка результатів випробувань

6.5.1 Результати випробувань зразків дверей на ударне наванта­ження слід вважати задовільними і такими, що відповідають одному із розрядів міцності, якщо всі зразки витримали по три удари вантажем у кожну зону відповідним нормативним значенням потенційної енергії удару. При цьому після випробувань двері залишилися зачиненими, а відхилення від форми та площинності знаходяться в межах, встановлених відповідними стандартами і технічними умовами.

ДСТУ Б В.2.6-12-97 с.19

6.5.2 Результати випробувань зразків дверей на одночасну дію ударного та статичного навантаження слід вважати задовільними і такими, що відповідають одному з розрядів міцності дверей, якщо всі зразки витримали по три удари вантажем з відповідними нор­мативними значеннями потенційної енергії та статичного зусилля, що діє у зоні замка. При цьому після випробувань двері залишилися зачиненими, а фактичні відхилення їх від форми та площинності знаходяться в межах, встановлених відповідними стандартами і технічними умовами.

7 Метод випробування дверей на пробивні навантаження

7.1 Суть методу

Суть методу полягає у визначенні залишкових деформацій та фіксації пошкоджень дверного полотна від удару пружного тіла, що вільно падає (металевий предмет з кулею на кінці), у різні точки зовнішньої поверхні дверного полотна (рисунок 6).

7.2 Засоби випробувань

Металева лінійка, ГОСТ 427 або рулетка завдовжки понад 1000 мм, ГОСТ 7502.

Пробивний предмет з кулею на кінці діаметром d = 30±1 мм.

Пристрій фіксації пробивного предмета на визначеній висоті для забезпечення його вільного падіння у зазначені точки дверного полотна з потрібною потенційною енергією.

Стенд для закріплення дверей у горизонтальному положенні.

7.3 Послідовність проведення випробувань

7.3.1 Порядок підготовки до випробувань

Двері встановлюють у горизонтальне положення і закріплюють від зсуву (рисунок 6).

Розраховують висоту h_d (мм) падіння пробивного предмета за формулою:

,

де E_d = 5,0 Дж - енергія пробивного зусилля (таблиця 1):

m_d - маса предмета з кулею;

g = 9,81 м/с² - прискорення вільного падіння.

7.3.2 Порядок проведення випробувань

Удари пробивним предметом наносять послідовно у зони, які вказані на рисунку 5.

Після кожного удару двері оглядають з метою виявлення пош­коджень.

Ознакою відмови вважають порушення суцільності (розриви) облицювального листа дверного полотна. Якщо виявлена ознака відмови, випробування припиняють. Якщо суцільність зовнішнього облицювального листа не порушена, переходять до нанесення удару у наступну точку.

7.4 Оцінка результатів випробувань

Випробування слід вважати задовільними, якщо після всіх ударів поверхня дверного полотна залишилась суцільною (без розривів), а двері залишились зачиненими.

ДСТУ Б В.2.6-12-97 с.20

8 Метод випробування на циклічні навантаження зачинення-відчинення дверей

8.1 Суть методу

Суть методу полягає у прискореному проведенні випробувань, при яких кількість циклів зачинення - відчинення дверей умовно відповідає терміну надійної роботи конструкції при нормальній експлуатації.

8.2 Засоби випробувань

Стенд, котрий складається зі сталевої рами і забезпечує нерухомість кріплення дверного блоку при випробуваннях (рисунок 7).

Пристрій, який забезпечує проведення необхідної кількості циклів зачинення та відчинення дверей.

Вимірювальні прилади та інструменти: штангенглибиномір, ГОСТ 162; штангенциркуль, ГОСТ 166; металева лінійка, ГОСТ 427 або рулетка завдовжки понад 1000 мм, ГОСТ 7502; індикатори годинникового типу з поділкою 0,01 мм, ГОСТ 577; косинець вимірювальний, ГОСТ 3749; кутомір з ноніусом, ГОСТ 5378; щуп, ГОСТ 8925; динамометр, ГОСТ 23711; лупа, ГОСТ 25706; секундомір.

8.3 Послідовність проведення випробувань