НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів

Атмосфера

НОРМИ І МЕТОДИ ВИМІРЮВАНЬ ВМІСТУ ОКСИДУ ВУГЛЕЦЮ ТА ВУГЛЕВОДНІВ У ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗАХ АВТОМОБІЛІВ З ДВИГУНАМИ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ НА БЕНЗИНІ АБО ГАЗОВОМУ ПАЛИВІ

ДСТУ 4277:2004

Київ

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ

2004

ВСТУП

Цей стандарт розроблено з метою створення нормативної бази для контролювання в умовах експлуатації екологічних показників автомобілів, двигуни яких працюють на традиційних або альтернативних паливах.

Вимоги цього стандарту щодо екологічних показників автомобілів, двигуни яких працюють на бензині, відповідають вимогам Директиви Європейського Союзу 96/96/ЄС “On the approximation of the laws of the Member States relating to roadworthiness tests for motor vehicles and their trailers” (“Про гармонізацію законів країн-учасниць щодо випробовування автомобілів та їхніх причепів на придатність до експлуатації”). Вимоги щодо екологічних показників автомобілів, двигуни яких працюють на газовому паливі, вводять уперше.

Цей стандарт вводить вимоги до автомобілів, обладнаних системами нейтралізації відпрацьованих газів, які також відповідають вимогам Директиви 96/96/ЄС. Для автомобілів, обладнаних системами нейтралізації відпрацьованих газів окиснювального типу, вимоги вводять уперше.

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на автомобілі з двигунами, які працюють на бензині або газовому паливі (далі - автомобілі): нові і ті, що перебувають в експлуатації.

Стандарт установлює норми і методи вимірювання вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів під час роботи двигуна в режимах холостого ходу.

Стандарт не поширюється на автомобілі, повна маса яких менша ніж 400 кг, або максимальна швидкість не перевищує 50 км/год, на автомобілі з двотактними двигунами та газодизелями.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

• ДСТУ 2708-99 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення

• ДСТУ 2984-95 Засоби транспортні дорожні. Типи. Терміни та визначення

• ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности

• ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны

• ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования

• ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів

• ДНАОП 0.00-1.28-97 Правила охорони праці на автомобільному транспорті.

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовано терміни та визначення, наведені у ДСТУ 2984 та у цьому розділі.

діапазон температур охолоджувальної рідини або моторної оливи, які рекомендує підприємство-виробник для загальних умов експлуатації автомобіля після прогріву.

нейтралізатор, який забезпечує зниження вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах.

нейтралізатор, який забезпечує зниження вмісту оксиду вуглецю, вуглеводнів та оксидів азоту у відпрацьованих газах.

вміст оксиду вуглецю у відпрацьованих газах автомобіля, у разі перевищення якого автомобіль вважають таким, що не пройшов випробовування.

вміст вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобіля, у разі перевищення якого автомобіль вважають таким, що не пройшов випробовування.

3. НОРМИ ВМІСТУ ОКСИДУ ВУГЛЕЦЮ ТА ВУГЛЕВОДНІВ І РЕЖИМИ ЇХ КОНТРОЛЮВАННЯ

   1. Режими роботи двигуна під час вимірювання

Вміст оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів визначають під час роботи двигуна в режимі холостого ходу для двох частот обертання колінчастого вала (далі - вала) - мінімальної (n_мін) і підвищеної (n_підв), що встановлені виробником.

Якщо значення цих частот не встановлено підприємством-виробником у технічних умовах чи документах з експлуатації автомобіля, то перевіряння здійснюють за n_мін = 800хв^-1 ± 100хв^-1 і n_підв = 2200 хв^-1 ± 100 хв^-1.

Примітка. Перевіряння автомобілів, які працюють на бензині, в режимі підвищеної частоти обертання здійснюють лише в разі обладнання двигуна карбюратором.

Контролювання вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів здійснюють:

а) на підприємствах, які експлуатують та обслуговують автомобілі: під час технічного обслуговування, після ремонту чи регулювання агрегатів, систем і вузлів, що впливають на вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів у відпрацьованих газах, під час вибіркових перевірянь автомобілів, а також на вимогу водіїв;

б) на підприємствах технічного обслуговування і ремонту автомобілів: під час технічного обслуговування автомобілів, після ремонту систем і вузлів, що впливають на вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів у відпрацьованих газах, а також на вимогу власників автомобілів;

в) на підприємствах, які виготовляють двигуни і автомобілі: під час випробовування готової продукції;

г) під час сертифікаційних випробовувань та технічного нагляду за сертифікованою продукцією;

д) під час державних технічних оглядів автомобілів;

е) під час перевіряння автомобілів у дорожніх умовах.

Примітка. Для автомобілів, які проходять обкатку (пробігом до 3000 км), допустимий вміст вуглеводнів у відпрацьованих газах збільшується на 20% порівняно з даними таблиці 1.

Таблиця 1 – Гранично допустимий вміст оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів, не обладнаних нейтралізаторами

^* Для автомобілів, виготовлених до 1 жовтня 1986 р., допустимий вміст оксиду вуглецю становить 4,5%.

Таблиця 2 – Гранично допустимий вміст оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів, обладнаних нейтралізаторами

3. 5. Будова, конструкція і якість виготовляння та складання агрегатів, вузлів і деталей автомобіля повинні забезпечувати виконання вимог цього стандарту протягом усього терміну експлуатації, за умови виконання правил експлуатації і обслуговування, зазначених у документах з експлуатації, які додають до автомобіля.

4. МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ

   1. Порядок підготування та проведення вимірювання

      1. Під час випробовування автомобіля для живлення двигуна треба застосовувати бензин або газове паливо і мастильні матеріали, що передбачені документами з експлуатації автомобіля і відповідають вимогам чинних нормативних документів на їх виготовляння.

      2. Випускна система автомобіля повинна бути у повній комплектності, не мати прогарів, механічних пробоїн та нещільностей у з'єднаннях, які призводять до витоку відпрацьованих газів і підсмоктування повітря, що його визначають зовнішнім оглядом.

      3. Перед вимірюванням двигун повинен бути прогрітим так, щоб температура охолоджувальної рідини (або моторної оливи для двигунів з повітряним охолоджуванням) була в межах діапазону робочих температур за рекомендаціями підприємства-виробника або, якщо такі дані відсутні - не менше ніж +80 °С.

      4. Контролювання температурного режиму здійснюють за штатними покажчиками автомобіля або з використанням додаткових засобів вимірювання.

Примітка. З 1.01.2005 року запроваджують обов’язкове інструментальне визначання температури моторної оливи в системі змащування двигунів (як з рідинним, так і з повітряним охолоджуванням), яка повинна бути в діапазоні робочих температур за рекомендаціями підприємства-виробника або, якщо такі дані відсутні - від +80 °С до +100 °С (для двигунів з повітряним охолоджуванням верхня межа робочих температур не повинна перевищувати +120 °С).

• встановити важіль перемикання передач (вибирач швидкості для автомобілів з автоматичною коробкою передач) у нейтральне положення;

• загальмувати автомобіль стоянковим гальмом;

• підкласти під колеса автомобіля упорні колодки;

• зупинити двигун (якщо він працював);

• відкрити капот моторного відсіку;

• під'єднати тахометр;

• занурити пробовідбиральний зонд газоаналізатора у випускну трубу автомобіля на глибину не менше ніж 300 мм від зрізу (у разі косого зрізу заміряють від короткої кромки зрізу);

• повністю відкрити повітряну заслінку;

• запустити двигун;

• збільшити частоту обертання вала двигуна до n_підв і витримати цей режим протягом не менше ніж 30 с;

• встановити мінімальну частоту обертання вала двигуна і після стабілізування показів газоаналізатора, але не пізніше ніж через 60 с, виміряти вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів (за результат вимірювання беруть середнє арифметичне значення між максимальним і мінімальним показами приладу за інтервал вимірювання);

• встановити підвищену частоту обертання вала двигуна n_підв і після стабілізування показів газоаналізатора, але не пізніше ніж через 60 с, виміряти вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів (за результат вимірювання беруть середнє арифметичне значення між максимальним і мінімальним показами приладу за інтервал вимірювання);

Примітка 1. Якщо автомобіль має декілька випускних труб, то вимірювання необхідно проводити в кожній з них окремо. За результат вимірювання беруть більший із одержаних результатів вимірювання вмісту оксиду вуглецю і вуглеводнів у кожній із випускних труб.

Примітка 2. Для проведення вимірювання або регулювання двигуна в закритому приміщенні газовідвід, з'єднаний з випускною системою автомобіля, повинен мати отвір, що його можна закривати, куди вводять пробовідбірник газоаналізатора. Якщо неможливо встановити пробовідбірник на глибину 300 мм, треба скористатися додатковим патрубком.