Таблиця 6 – Параметри повторного випробування деталей щодо дії внутрішнього гідростатичного тиску при 80 °С
ПЕ 63 |
ПЕ 80 |
ПЕ 100 |
|||
Напруження в стінці труби, МПа |
Тривалість випробування, год |
Напруження в стінці труби, МПа |
Тривалість випробування, год |
Напруження в стінці труби, МПа |
Тривалість випробування, год |
3,5 |
165 |
4,5 |
165 |
5,4 |
165 |
3,4 |
295 |
4,4 |
233 |
5,3 |
256 |
3,3 |
538 |
4,3 |
331 |
5,2 |
399 |
3,2 |
1000 |
4,2 |
474 |
5,1 |
629 |
- |
- |
4,1 |
685 |
5,0 |
1000 |
- |
- |
4,0 |
1000 |
- |
- |
6.8 Вимоги до деталей для механічного з'єднання
Випробування деталей для механічного з'єднання повинні проводитись із використанням відрізків труб згідно з ДСТУ Б В.2.7-151, що з'єднані з деталями з урахуванням технічної інструкції (рекомендацій) виробника та згідно з нормативною та технологічною документацією, що затверджена у встановленому порядку. Деталі для механічного з'єднання повинні відповідати характеристикам, наведеним у таблиці 7.
Примітка. Методи випробувань деталей для механічного з'єднання застосовні лише для виробів із номінальним діаметром не більше 63 мм.
Таблиця 7
Найменування показника |
Значення показника |
Метод контролювання |
1. Герметичність з'єднань деталей під дією постійного внутрішнього тиску (1,5х PN) труби, до якої приєднано деталь |
Відсутність протікань протягом однієї години |
Згідно з ГОСТ24157 за схемою "вода-повітря" (без заповнення ванни водою) |
2. Герметичність з'єднань деталей з трубами під дією постійного зовнішнього тиску (0,8 ± 0,1) бар, год, не менше1) |
1 Без візуальних ознак втрати герметичності |
Згідно з додатком И |
3. Стійкість з'єднань деталей з трубами до дії постійного повздовжнього розтягу, год, не менше2) |
1 Без візуальних ознак повздовжньої деформації чи відокремлення деталі від труби та без втрати герметичності з'єднань після зняття навантаження3) |
Згідно з ГОСТ 11262 |
1) Цей показник є факультативним до 01 січня 2014 року. 2) Значення сили поздовжнього розтягу, Н, визначається за формулою F=1,5 MRS π(dn-em)em, (2) де MRS – мінімальна тривала міцність матеріалу труби згідно з ДСТУ Б В. 2. 7-151, МПа; dn – номінальний зовнішній діаметр труби згідно з ДСТУ Б В. 2. 7-151, мм; еm – середня товщина стінки труби згідно з ДСТУ Б В. 2. 7-151, мм. 3) Після зняття навантаження поздовжнього розтягу з'єднання деталей з трубами повинні відповідати вимогам до герметичності згідно з рядком 2 таблиці 7 протягом не менше 15 хв. |
6.9 Вимоги до з'єднань, що виготовлені в заводських умовах
6.9.1 Виготовлені у заводських умовах зварні з'єднання деталей згідно з цим стандартом, що з'єднані між собою та (або) з трубами згідно з ДСТУ Б В.2.7-151, повинні бути перевірені виробником з'єднань та відповідати вимогам рядків 2, 4 та 6 таблиці 5.
6.9.2 Виготовлені у заводських умовах механічні з'єднання деталей згідно з цим стандартом та чинною нормативною документацією, що затверджена у встановленому порядку, з трубами згідно з ДСТУ Б В.2.7-151 повинні бути перевірені виробником з'єднань та відповідати вимогам рядків 1 та 3 таблиці 7.
6.10 Маркування
6.10.1 Загальні вимоги до маркування
6.10.1.1 Маркування повинне бути розбірливим і стійким протягом усього терміну експлуатації. Його варто наносити на поверхню з'єднувальної деталі нагрітим металевим інструментом або іншим способом, що не погіршує її якість.
6.10.1.2 Якщо для маркування використовується друк, то колір друкованої інформації повинен відрізнятися від основного кольору з'єднувальної деталі.
6.10.1.3 Маркування повинне включати товарний знак, зареєстрований у встановленому порядку, і (або) найменування підприємства-виготовлювача, умовну познаку з'єднувальної деталі без її виду й кольору, номер партії, рік і місяць виготовлення деталі, шифр стандарту згідно з яким виготовлена деталь.
У маркування з'єднувальних деталей допускається вводити додаткові дані: номер зміни, номер форми тощо.
6.10.1.4 Глибина маркування повинна бути не більше: 0,2 мм для з'єднувальних деталей з D1 і (або) d1 до 75 мм включно; 0,4 мм для з'єднувальних деталей з D1 і (або) d1 більше 75 мм.
6.10.1.5 Висота шрифту маркування для з'єднувальних деталей, у яких D1 і (або) d1 перебувають у межах:
- від 20 до 75 мм включно – повинна бути не менше 2,5 мм;
- більше 75 мм – не менше 3,5 мм.
6.10.1.6 Заборонено наносити маркування на торцеві поверхні деталей і на місця, що перебувають на відстані менше 25 мм від торців з'єднувальних деталей.
6.10.1.7 Допускається на поверхню деталей, у яких D1 а також d1 і (або) перебувають у межах від 20 до 75 мм включно, номер партії й позначення цього стандарту наносити за допомогою незмивної етикетки на полімерній основі, що не допускала б знищення інформації протягом тривалого часу (за умови, що у герметичному полімерному упакуванні та на самій деталі методом штампування відмічено назву підприємства-виробника або його логотип та дату виробництва деталі).
6.10.1.8 При виготовленні на експорт у маркуванні допускається заміна позначення:
"ПЕ" на "РЕ"; "ВОДА" – додатково на мову, зазначену в закордонному контракті.
6.10.2 Транспортне маркування повинне наноситись на тару згідно з ГОСТ 14192.
Кожна тара повинна забезпечуватися ярликом із фанери або паперу, що містить наступні дані:
- найменування підприємства-виготовлювача й (або) його товарний знак;
- умовну познаку з'єднувальної деталі;
- номер партії;
- дату випуску (місяць, рік);
- гарантійний строк зберігання деталей: чорного кольору – два роки від дати виготовлення, синього або інших кольорів – один рік від дати виготовлення;
- прізвище або номер пакувальника.
При впакуванні в одну тару двох або декількох партій деталей, ярлик повинен містити відомості про всі упаковані партії. У цьому випадку допускається постачати тару ярликами, оформленими на кожну партію окремо.
6.10.3 Кожна деталь для терморезисторного зварювання повинна забезпечуватися етикеткою, на якій відповідно до встановленого порядку в штриховому коді повинні бути записані параметри зварювання. Якість друку штрихового коду повинна витримувати строк зберігання не менше чотирьох років і не менше десяти проходів пристрою, що зчитує, по штриховому коду.
Додатково до штрихового коду допускається на етикетку також наносити ручні режими зварювання. На цій же етикетці повинне бути зазначене мінімальне значення стандартного розмірного відношення SDR та максимальне значення MRS труб, які можна зварювати за допомогою даної з'єднувальної деталі згідно з додатком А. Наприклад, шляхом розміщення написів: "Для труб SDR1 7,6 MRS 8" або "Для труб SDR 11 MRS 10".
Етикетка зі штриховим кодом і зазначеними написами повинна бути міцно прикріплена до корпусу деталі й мати полімерне покриття.
6.11 Упакування
6.11.1 Деталі пакують поштучно або по декілька в поліетиленову плівку згідно з ГОСТ 10354 завтовшки не менше 0,1 мм. Упаковка повинна містити інформацію про назву виробника, тип та розміри деталі, кількість одиниць в упаковці та особливі умови щодо зберігання (за наявності таких).
6.11.2 З'єднувальні деталі в індивідуальному пакуванні за 6.11.1 необхідно укладати в наступні види тари:
- контейнери м'які спеціалізовані (поліетиленові, поліпропіленові) для сипких продуктів згідно з нормативною документацією, затвердженою у встановленому порядку;
- ящики згідно з ГОСТ 9396 (фанерні або дощані багатооборотні);
- ящики дерев'яні згідно з ГОСТ 2991 типів IV, VI-2, VI-6, VII з розмірами згідно з ГОСТ 21140, виходячи з габаритів і маси вантажів;
- ящики дерев'яні згідно з ГОСТ 18573.
Допускається упакування деталей у тару, яка була в користуванні, за умови, що вона відповідає зазначеним вимогам.
6.11.3 При транспортуванні в критих вагонах повагонними відправленнями в пакетованому вигляді, транспортуванні в контейнерах згідно з ГОСТ 19667 або критим автомобільним транспортом допускається упакування в ящики з гофрованого картону згідно з ГОСТ 9142. При транспортуванні в контейнерах допускається також упакування в коробки згідно з ГОСТ 12301.
6.11.4 При одержанні деталей самовивозом (автотранспортом замовника) допускається за узгодженням із замовником інший вид пакування, що забезпечує цілісність деталей.
6.11.5 У одну тару впаковують деталі однієї партії. Допускається, з метою заповнення пакувальної одиниці, упаковувати в одну тару деталі двох або декількох партій. Максимальна маса тари зі з'єднувальними деталями повинна бути не більше 50 кг.
6.11.6 При транспортуванні всіма видами транспорту виконуються заходи щодо виключення пересування деталей в упаковці й тарі і їх можливого механічного ушкодження, а укрупнення вантажних місць виконується в пакети згідно з ГОСТ 24597 засобами скріплення згідно з ГОСТ 21650.
6.12 Комплектність
6.12.1 Деталі для терморезисторного зварювання виду "сідельце" повинні комплектуватися поліетиленовою накладкою, матеріал і розміри якої повинні бути наведені у відповідних робочих кресленнях ливарних форм, а також комплектом монтажних кріпильних деталей (чотирма гвинтами, чотирма гайками й вісьмома шайбами).
6.12.2 Деталі для терморезисторного зварювання виду "сідельце для врізання під тиском" повинні комплектуватися поліетиленовою накладкою, монтажними кріпильними деталями (чотирма гвинтами, чотирма гайками й вісьмома шайбами), металевою фрезою (корпус і ніж), гумовим ущільнювальним кільцем, поліетиленовою кришкою й монтажним ключем. Матеріал і розміри зазначених деталей повинні бути наведені у відповідних робочих кресленнях ливарних форм на вироби.
7.1 Деталі відносяться до 4-го класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007. При атмосферних умовах деталі не виділяють у навколишнє середовище токсичних речовин і не чинять при безпосередньому контакті шкідливого впливу на організм людини. Вони нетоксичні, вибухобезпечні. Робота з деталями не вимагає прийняття додаткових запобіжних заходів. Деталі для терморезисторного зварювання повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21.
7.2 Деталі відносяться до групи "горючі" згідно з ГОСТ 12.1.044, температура займання аерозолів поліетилену – не менше 365 °С, самозаймання – не менше 415 °С.
7.3 Безпека технологічного процесу виробництва деталей повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.030.
7.4 Приміщення для виготовлення деталей повинні бути забезпечені загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією згідно з ГОСТ 12.4.021 та СНиП 2.04.05, освітлення – згідно з ДБН В.2.5-28, водопровід і каналізація повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01. Приміщення, у яких виконують роботи з виготовлення деталей, мають відповідати вимогам пожежної безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.004, ДБН В.1.1-7, НАПБ А.01.001.
7.5 Розміщення та обслуговування пожежної техніки на підприємствах повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.009.
Визначення категорії приміщень виробничих, складських будинків (споруд) та зовнішніх установок за пожежною та вибухопожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002, клас зон – 2 згідно з НПАОП 40.1-1.32.
При виконанні цих робіт необхідно дотримуватись вимог СП 1042.
Гасіння деталей, що горять, проводять двоокисом вуглецю, повітряно-механічною піною, розпиленою водою зі змочувачами.
7.6 Виробничі процеси необхідно виконувати з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог ГОСТ 12.1.003; ГОСТ 12.1.005; ДСН 3.3.6.037; ДСН 3.3.6.042; СП 1042 та інших норм і правил, які визначають параметри виробничого середовища.
7.7 Переміщення, транспортування, навантаження готової продукції проводять відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002 та ГОСТ 12.3.009.
7.8 Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 та ДСН 3.3.6.037. Рівні вібрації повинні відповідати ГОСТ 12.1.012 та ДСН 3.3.6.039.
7.9 Інструктаж з охорони праці працюючих проводять відповідно до типових галузевих матеріалів з охороні праці й техніки безпеки, затверджених у встановленому порядку.
7.10 Для охорони навколишнього середовища від забруднень повинен бути організований контроль за дотриманням гранично-допустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу відповідно до ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201.
7.11 Стічні води повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01.
7.12 Технічна експлуатація електроустановок повинна здійснюватися відповідно до ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.1.019, НПАОП 40.1-1.32, НПАОП 40.1-1.21.
7.13 При виготовленні деталей у повітря робочої зони можуть надходити наступні хімічні речовини: формальдегід, ацетальдегід, оксид вуглецю, пил, аерозоль поліетилену.
7.14 Формальдегід – речовина високонебезпечна, відноситься до 2-го класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007. Має загальнотоксичну дію, здатний викликати гострі й хронічні отруєння, алерген, чинить подразливу дію на слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів, на шкіру.
7.15 Вміст формальдегіду в повітрі робочої зони не повинен перевищувати гранично-допустиму концентрацію (ГПК) 0,5 мг/м3. Контроль повітря робочої зони на зміст формальдегіду виконують фотоколориметричним методом із хромотроповою кислотою або газорідинною хроматографією згідно з МУ 1986.